Один з головних чинників зростання податкових і митних зборів у липні – це як раз і є повернення ПДВ і ввізного мита, а також більш жорсткий контроль за товарами, які ввозяться на територію України / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Міністр фінансів України Сергій Марченко: Видатки на армію зросли майже в 10 разів

09:43, 02.08.2022
17 хв. 3658

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю УНІАН розповів про основні доходи та видатки воєнного бюджету країни, стан переговорів з МВФ, а також поділився подробицями податкової та боргової політики, яку зараз проводить Україна.

На скільки змінилися доходи та видатки держбюджету з 24 лютого – початку збройної агресії Росії проти нашої країни?

Доходи від податкової і митниці суттєво зменшилися, а видатки на військові потреби зросли майже в 10 разів. Але динаміка щодо податкових і митних надходжень починає покращуватися.

Якщо в березні надходження по митниці були в 7 млрд грн, в квітні – 8 млрд грн, а в травні – 9 млрд грн. То вже за результатами липня ми отримали більше 22 млрд грн. І це вже буде більше 56 відсотків планових довоєнних показників. І це не може нас не тішити.

Станом на 1 серпня по митниці і податковій зібрано близько 90 млрд грн.

Липневий показник в 90 млрд грн – це з урахуванням чи без урахування відшкодування ПДВ?

За цей місяць повернення ПДВ не було.

Верховна Рада, у тому числі за ініціативою Мінфіну, здійснила перші кроки до повернення оподаткування на довоєнний рівень. Зокрема повернули ПДВ і митні збори на імпортні товари. Які основні причини такого рішення?

Основна причина – це збільшити надходження до державного бюджету з метою фінансування пріоритетних видатків держбюджету – соціальних та військових виплат. І ми вже бачимо перші результати, оскільки один з головних чинників зростання податкових і митних зборів у липні – це як раз і є повернення ПДВ і ввізного мита, а також більш жорсткий контроль за товарами, які ввозяться на територію України. Ми вдячні усім причетним до цього процесу і вважаємо, що це абсолютно правильне рішення.

Національний банк неодноразово пропонував не зупинятися на цьому шляху і запровадити також додатковий митний збір на деякі категорії товарів. Яка ваша позиція щодо цього?

Ми зараз обговорюємо це питання. Така ініціатива може не носити назву додаткового митного збору, це може бути окремий військовий збір. Або додатковий збір на валютообмінні операції на купівлю імпортних товарів. Ще немає остаточної концепції, тому, коли і в якому вигляді буде введено збір – говорити зарано.

Верховна Рада також скасувала з 1 липня можливість безмитного ввезення авто, однак не всі встигли до того часу фізично перетнути кордон новою автівкою і тепер опинилися у достатньо складному становищі. Є деякі законопроекти, які пропонують зробити виняток для таких громадян і дозволити завезти авто без сплати мит. Яка ваша думка щодо цього?

Ніяких поступок у цьому процесі не буде. Це питання закрито.

Давайте визначимо, які ще залишилися станом на зараз податкові відмінності від тієї системи, яка існувала до 24 лютого?

Ми зберегли можливість ФОПів платити з обороту 2 відсотки замість 5 відсотків, ми розширили 3 групу ФОП по суті до нескінченності. Всі ці речі зберіглися. І я вважаю, що їх також потрібно корегувати.

Це планується робити вже в найближчому майбутньому?

Можливо. Це питання обговорюється.

Ви підтверджуєте рівень дефіциту, який зазначали раніше на рівні, 5 млрд доларів щомісячно?

У нас суттєва залежність від зовнішньої допомоги. Це 5 млрд доларів щомісячно, ми її підтверджуємо.

Скільки вже західні партнери надали фінансової прямої бюджетної допомоги, і в якому розмірі очікуємо кошти у липні, серпні і до кінця року?

У нас з початку війни залучено уже 12,7 млрд доларів зовнішньої грантової і кредитної допомоги. Зараз йдуть перемовини про отримання ще близько 14 млрд доларів. Тобто всього йдеться про отримання 27 млрд доларів до кінця року.

У березні ми отримали зовнішньої допомоги на 3,4 млрд доларів, квітень – 1,7 млрд доларів, травень – 1,5 млрд доларів, червень – 4,4 млрд доларів, в липні – 1,7 млрд доларів. В серпні плануємо – 6 млрд доларів, у вересні – 4,7 млрд доларів.

Жовтень і подальші місяці залежать від результату перемовин з нашими партнерами та МВФ.

Ви сказали, що в липні 1,7 млрд доларів. Але ж плановий показник був більш ніж удвічі більший. Місяць вже закінчився. Від кого найближчим часом чекаємо надходження?

Чекаємо найближчим часом (в перших числах серпня) макрофінансову допомогу у розмірі 1 млрд євро від ЄС.

Чи правильно розумію, що загальна сума макрофінансової допомоги має складати 9 млрд євро. Ви кажете, що перший транш чекаємо – 1 млрд євро. Чи є інформація, коли приблизно отримаємо інші 8 млрд євро?

Ми сподіваємося, що наступні 8 млрд євро – будуть починаючи з вересня. Це питання перемовин в середині ЄС. Ми сподіваємось, що європейські партнери зможуть вийти на фінальне рішення найближчим часом.

На що в першу чергу витрачаються кошти західної підтримки, які надходять до державного бюджету?

Я хочу, щоб всі чітко розуміли ситуацію, в якій ми перебуваємо. Грантові і кредитні кошти західних партнерів ми не можемо використовувати на військові потреби. Видатки на війну виросли майже в десять разів, а обсяг податків, які ми збираємо, скоротився в рази. Тому ми маємо можливість фінансувати армію лише за рахунок зібраних податків, а також внутрішніх запозичень, у тому числі за допомогою викупу облігацій Уряду Національним банком.

Маємо станом на зараз, на жаль, обмежений потенціал внутрішнього ринку запозичень, зазначив міністр / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Національний банк з початку літа значно збільшив облікову ставку – до 25 відсотків. Більше того, на останньому монетарному брифінгу регулятор дав сигнал, що ставка може зберегтися до 2024 року, а у разі необхідності – може бути навіть збільшена. Як така жорстка політика регулятора впливає на роботу Мінфіну?

Збільшення облікової ставки – це зростання ставок за кредитами, а також зростання ставок за депозитними сертифікатами, з якими ми так чи інакше конкуруємо, коли залучаємо кошти через продаж щовівторка військових облігацій.

Міністерство фінансів достатньо довгий час утримувалося від підвищення ставок за гривневими військовими облігаціями. Які ваші основні аргументи такого рішення?

Неодноразово наголошувалося, що ми не розглядаємо військові облігації лише як інструмент для примноження капіталу, це, в першу чергу, можливість підтримати боєздатність української армії, а також забезпечити виплату захищених видатків у вигляді заробітних плат бюджетників, пенсій, соціальної підтримки, а також інших виплат.

Однак останні декілька тижнів ви все ж таки почали піднімати ставки на гривневі облігації. Чи задоволені ви тими обсягами залучень, які вдалося отримати після збільшення дохідності по ним?

Поступово почали переглядати ставки на довгострокові гривневі папери. Зараз слідкуємо, як реагує ринок на збільшення привабливості інвестицій у військові облігації. Однак значно підвищувати ставки на короткострокові випуски – це досить ризиковано.

По-перше, ми не збираємо стільки податків, щоб значно збільшувати ставки за короткостроковими паперами. По-друге, навіть на нещодавно підвищені ставки ринок реагує недостатньо активно. Тобто можемо зробити попередній висновок, що маємо станом на зараз, на жаль, обмежений потенціал внутрішнього ринку запозичень.

Чи плануєте в подальшому продовжувати збільшувати ставку на гривневі облігації?

Будемо слідкувати за активністю ринку і вже на основі отриманих даних ухвалювати певні рішення. Однак хочу підкреслити, що я оперую не своїми грошима, а коштами платників податків. Немає зараз такого обсягу податкового ресурсу, щоб забезпечити суттєве збільшення ставок за облігаціями внутрішньої державної позики.

Міністерство фінансів з початку літа тепер має залучати кошти у Нацбанку для фінансування дефіциту держбюджету не за загальними ставками, а за середньорічною обліковою ставкою. Тобто, скоріше за все, вартість буде близько 25 відсотків річних. На скільки це правильне рішення в умовах сьогоднішніх реалій?

Це була умова Національного банку. Таке рішення було ухвалено, тому ми будемо його виконувати. Звісно, що нам, як Міністерству фінансів, хотілося би мати більш привабливі умови під час розміщення військових облігацій і, відповідно, економити кошти платників податків на обслуговуванні боргових зобов’язань.

У Верховній Раді була ініціатива зобов’язати Нацбанк автоматично перераховувати купонний дохід від ОВДП до державного бюджету. З одного боку, це би допомогло Мінфіну фінансувати дефіцит державного бюджету. Проте, з іншого, це можна трактувати як обмеження незалежності регулятора. Яка ваша позиція з цього приводу?

Основною функцією Національного банку не є отримання прибутку, тому так, чи інакше кошти після виплат за депозитними сертифікатами та інших видатків були би перераховані до державного бюджету, але питання часу. Це відбувається за результатом аудиту, річного звіту. Тобто, умовно кажучи, ці кошти ми зможемо побачити десь у 2024 році. А нам ще треба зрозуміти, як ми будемо жити у 2023 році.

Окреслений механізм дозволив би пришвидшити та спростити цей процес в умовах війни. Ми готові до дискусій і не вважаємо, що це впливає на незалежність Нацбанку. Ми маємо спільно з НБУ знайти механізм, який дозволить перерахувати надмірні доходи НБУ до держбюджету.

Міністерство фінансів достатньо помітно збільшило ставки за валютними ОВДП. А саме зараз громадяни можуть заробити на піврічних паперах – 3,5% річних, річних – 4,0%. До того ж дохідність за ними не оподатковується ПДФО. Таких вигідних умов не пропонує жоден український банк. Чому Мінфін ухвалив рішення заохочувати купівлю валютних облігацій?

Ми виходили з факту, що ставки безризикових для українських банків інструментів інвестування, а саме казначейських облігацій США, вже практично зрівнялися з ставками на валютні ОВДП, що знайшло відображення в відповідній реакції учасників ринку. Тієї реакції, яку демонстрував ринок. Тому, щоб не втрачати валютну ліквідність, яка надходить в систему внаслідок наших погашень, створили можливість, щоб направити ці ресурси на користь фінансування державного бюджету. Однак розуміємо, що це не найкраще рішення, оскільки навіть в умовах вигідних ставок - це створить певні майбутні валютні ризики під час обслуговування боргу.

Ми працюємо над розробкою даного законопроекту (податкової амністії) , основна концепція готова, сказав Марченко / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Кабмін ухвалив рішення окреслити обсяги цьогорічної емісії гривні на рівні 400 млрд гривень. З них 252,5 млрд гривень вже використані. Чи вистачить Мінфіну залишку, щоб профінансувати до кінця року дефіцит державного бюджету з урахуванням податкових надходжень і західної підтримки?

Все буде залежати від тих умов, в яких ми будемо перебувати до кінця року. Ще раз важливо підкреслити, що ми не можемо витрачати західну фінансову грантову та кредитну підтримку на фінансування армії. Міжнародні партнери перевіряють, щоб жоден наданий ними цент до державного бюджету не був витрачений на фінансування армії.

Ми фінансуємо армію лише власними силами, а це податкові та митні надходження, а також кошти, які ми отримуємо під час розміщення військових облігацій на внутрішньому ринку.

А тепер давайте рахувати: нам в середньому щомісячно на фінансування армії потрібно близько 130 млрд грн. А податкові та митні надходження – це в кращому випадку, як у липні - близько 90 млрд грн (без відшкодування ПДВ). А в перші місяці війни, як відомо, ситуація була в декілька разів складнішою. Різницю нам постійно щомісячно треба шукати на внутрішньому ринку.

Як ставиться Мінфін до ініціативи у Верховній Раді списати або заморозити іпотечні кредити деяким категоріям населення (№7441-1)?

Цей законопроект у порівнянні з іншими пропонує більш-менш чітко прописаний механізм реалізації. Однак, звісно, виникає питання джерел фінансування. Там є норми, які викликають протиріччя, чому держава має компенсувати банку. Ми не вважаємо, що бюджет має нести додаткові витрати. І не вважаємо, що банки також повинні на собі нести ризики цих втрат.

Саме тому важливо розглядати питання компенсації завданих збитків громадянам в цілому. І головним джерелом фінансування має виступати країна-агресор, у тому числі через заморожені активи. Ми постійно ведемо перемовини з партнерами, щоб пришвидшити цей процес. Але це достатньо важкий юридичний шлях, який потрібно пройти.

В Україні минулого року почалася кампанія податкової амністії для громадян. Відповідно до діючого закону, вона має закінчитися 1 вересня 2022 року. Однак в умовах війни, очевидно, зараз не всі мають змогу скористатися своїм правом легалізувати доходи. Чи плануєте пролонгувати таку можливість?

Так, вважаю абсолютно правильним продовжити процедуру податкової амністії. Комітет з питань фінансів податкової та митної політики підтримав нещодавно рішення пролонгувати цей процес до 1 березня 2023 року. Але це вже знаходиться в компетенції Верховної Ради, яка має розглянути це питання.

В законі про податкову амністію було передбачено завдання для Мінфіну розробити законопроект про непрямі методи податкового контролю за доходами та витратами громадян. На якій стадії зараз знаходиться його розробка?

Ми працюємо над розробкою даного законопроекту, основна концепція готова. Поки не реєструємо у Верховній Раді, оскільки вважаємо, що ще потрібно перед цим провести роз’яснювальну роботу серед громадян, щоб усі правильно зрозуміли головний посил цієї

ініціативи. Але важливо розуміти, що непрямі методи податкового контролю – це, перш за все, про справедливість.

Недавно запрацювала урядова програма щодо розвитку підприємництва через грантовий механізм. Реалізація програми обійдеться в 16 млрд гривень. Якого результату чекає Мінфін від неї?

Ця програма дає можливість майбутнім і діючим підприємцям отримати підтримку від держави і покращити свої фінансові результати у майбутньому. Головною умовою програми є створення нових робочих місць. Більше того, програма мотивує українців не лише працювати на економіку, але і прозоро сплачувати податки.

В перші місяці війни в Україні була запроваджена програма "єПідтримка" – одноразової виплати тим, хто втратив роботу, розміром 6500 гривень. Однак через недосконалість механізму виплати отримали далеко не всі, хто дійсно мав потребу. І зараз є інформація, що після верифікації отримувачів стягуються у деяких громадян кошти назад. Чи дійсно це так?

Так, дійсно, Мінфіном була проведена верифікація Реєстру отримувачів допомоги в рамках програми "єПідтримка" за період з 7 по 31 березня 2022 року, який містить інформацію щодо майже 4,8 млн отримувачів такої допомоги. І було виявлено 25 тисяч 524 особи, які є працівниками бюджетних установ і не мали права на отримання відповідної допомоги.

Станом на 11 липня на небюджетний рахунок Мінекономіки повернуто кошти у сумі близько 12 млн гривень, із них: майже 9 млн гривень – фізичними особами за результатами вжитих заходів щодо повернення коштів за наслідками проведеної верифікації державних виплат, а майже 3 млн грн – кошти повернуті уповноваженими банками, як невикористана одноразова матеріальна допомога в рамках програми "єПідпримка".

Україна ініціювала відстрочення виплати деяких зовнішніх боргових зобов’язань (єврооблігацій), а також ВВП-варрантів. Чи погоджено це рішення із зовнішніми кредиторами, у тому числі МВФ?

Так, звісно, ми погоджували цю проактивну боргову операцію, з міжнародними партнерами, і ви бачили відповідні заяви в підтримку від міжнародних партнерів.

Чи плануєте домовлятися в майбутньому про відстрочення виплат по інших видах зовнішніх зобов’язань, у тому числі кредитів МВФ, Світового банку, ЄБРР тощо?

Ми аналізуємо всі можливі варіанти економії ліквідності, але конкретних переговорів на разі немає.

Компанія НАК "Нафтогаз" оголосила дефолт по своїм зобов’язанням перед кредиторами. Як це питання буде урегульоване? І чи не буде подібних ситуацій з іншими державними підприємствами?

НАК "Нафтогаз" зараз в повторному переговорному процесі з інвесторами. Що стосується інших державних підприємств, то "Укренерго" та "Укравтодор" приєдналися до запущених Україною операцій з управління державним боргом.

Чи можете ви підтвердити, що Мінфін не планував і не планує списувати внутрішні боргові гривневі або валютні зобов’язання перед громадянами?

Ми не бачимо доцільності в цьому, оскільки негативні наслідки будуть суттєво перевищувати будь-яку економію на видатках з обслуговування цього боргу. Крім того, як я вже сказав, запозичення на внутрішньому ринку є важливим джерелом фінансування нашої армії. Я не знаю жодної цивілізованої країни, яка би дозволила собі дефолт за внутрішніми зобов’язаннями перед своїми громадянами. Є одна країна, яка зробила це у 1998 році, це була Росія.

Ще раз, користуючись можливістю, хочу закликати громадян інвестувати у військові облігації та посилювати цим бюджетну стабільність України. Держава повністю на 100 відсотків гарантує захищеність таких інвестицій, оскільки це є суверенним боргом України.

На якій стадії зараз знаходиться співпраця з Міжнародним валютним фондом? Чи варто чекати укладання нової програми до кінця року?

Ми ведемо перемовини. Робимо все важливе, щоб ця програма мала місце. Я не беруся зараз казати ні про терміни, ні про можливі суми траншів в рамках майбутньої програми, оскільки вони ще до кінця не погоджені з МВФ.

Однак сподіваюсь, що вже найближчим часом зможемо мати прогрес щодо цього питання.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся