Нацбанк планує обмежити кількість і суми карткових переказів між фізособами

НБУ обмежить перекази з картки на картку: що зміниться для українців

18:12, 28.05.2024
14 хв.

Нацбанк планує обмежити кількість і суми карткових переказів між фізособами. Причина – винахідливі схеми зловмисників, що ошукують людей та державу на мільярди гривень. Кого торкнеться дане рішення, та як зміняться наші перекази, – розбирався УНІАН.

Нещодавно мережу сколихнула новина, що Національний банк планує впровадити обмеження на вихідні перекази з картки на картку між фізичними особами. Наразі обговорюються ліміти по сумі і кількості таких операцій – 100 тисяч гривень і 30 операцій на місяць відповідно. Необхідність у такому обмеженні виникла внаслідок значного зростання кількості шахрайських операцій з використанням банківських карток та нашестя онлайн-казино, які завдають особливо серйозної шкоди нашим військовим.

В НБУ зазначили, що новація не зачепить переважну більшість громадян, проте буде ефективною з точки зору протидії зловмисникам. Втім, є й небезпечний камінь спотикання: багато людей вважають, що рішення регулятора може призвести до скорочення обсягу донатів на ЗСУ, адже багато громадян обирають донатити часто і невеликими сумами.

УНІАН спробував розібратися, що спричинило необхідність нових обмежень, та як це вплине на українців.

Відео дня

Сумнівні тенденції

Регулятор пояснює, що фіксував значне поширення небезпечної тенденції на фінансовому ринку – використання банківських рахунків фізичних осіб як "транзитних" для переказу та "відмивання" незаконних коштів.

"Це десятки тисяч рахунків, які можуть використовуватися для маскування незаконної діяльності під звичайні операції фізичних осіб. Такі схеми наразі стають гострою проблемою на рівні держави через можливість ухилення від сплати податків під час війни, організацію фінансування інформаційних компаній та диверсій з боку РФ, ведення незаконної господарської діяльності тощо", - зазначили в Нацбанку.

У зазначених схемах фігурують так звані "дропи" - це звичайні люди, які за певну винагороду передають доступ до реквізитів своїх банківських рахунків стороннім особам. Через рахунки "дропів" переказують гроші, здобуті в результаті кіберзлочинів чи від торгівлі наркотиками, зброєю або інших "тіньових" операцій.

У зазначених схемах фігурують так звані "дропи" - це звичайні люди, які за певну винагороду передають доступ до реквізитів своїх банківських рахунків стороннім особам / фото ua.depositphotos.com

Через картки "дропів" за короткий проміжок часу проводять сотні переказів на суми, які не співпадають із заявленими доходами, що отримував клієнт (наприклад, пенсіонер отримує та переказує через свій рахунок сотні тисяч гривень за кілька днів).

"Типовий портрет "дропа" – це представники соціально незахищених верств населення, пенсіонери, студенти з низьким або середнім рівнем надходжень на рахунки. Хтось з них передає свої реквізити свідомо, хтось діє під впливом соціальної інженерії, погоджуючись на спокусливий легкий заробіток. Свідомо чи ні, але така людина стає співучасником злочину та псує свою власну платіжну історію", - наголосили в НБУ.

Масштаби проблеми

За даними, отриманими регулятором від учасників ринку, сума та кількість операцій миттєвих переказів (P2P) показує стійку тенденцію до зростання у всіх українських банках. Так, якщо ще у січні минулого року обсяг Р2Р переказів складав 210 мільярдів, то на кінець року він збільшився до 247 мільярдів.

"Таке зростання перевищує обсяги покупок і отримання готівки за допомогою платіжних карток. Це свідчить про певну аномалію цього сегмента платіжних операцій. Масштаби проблеми використання "дропів" оцінити складно через імітацію звичайної поведінки фізичної особи. Та загалом по системі йдеться про десятки тисяч "сплячих" або навіть вже активних рахунків", - зазначає регулятор.

Наприклад, один із найбільших банків-емітентів виявив понад 12 тисяч клієнтів-"дропів" лише за період з жовтня 2023-го по квітень 2024 року, інший банк створив алгоритми пошуку скомпрометованих карток і за цей період зміг виявити понад 5 тисяч карток, які використовувались на різних сайтах нелегальних казино.

Голова Нацбанку Андрій Пишний пояснив, що рішення, яке опрацьовує НБУ, передбачає запровадження лімітів виключно на вихідні P2P-перекази, тобто операції з переведення коштів з картки на картку.

"Обговорюються варіанти лімітів - не більше 30 операцій і до 100 000 грн на місяць в одному банку. Зазвичай люди мають картки кількох банків. До того ж, операції за реквізитами IBAN жодним чином не лімітуються і доступні всім без винятку", - повідомив він.

За словами Пишного, Нацбанк пропонує такі ліміти, ґрунтуючись на результатах дослідження операцій клієнтів семи найбільших транзакційних банків, на які припадає більше 91% всіх емітованих карток, за два квартали 2024 року. За попередніми оцінками, обмеження в 30 операцій на місяць не відчують 98,44% клієнтів, а обмеження за сумою жодним чином не вплине на 95% клієнтів.

"Анонсовані зміни – це не забаганка НБУ, а реакція на розповсюдження небезпечного явища на фінансовому ринку, такого як використання банківських рахунків фізичних осіб як "транзитних" для переказу та "відмивання" незаконних коштів", - наголосив голова Нацбанку.

Обмеження карткових переказів зараз, під час повномасштабної війни, особливо болючим могло б стати для волонтерів, які проводять сотні зборів, аби забезпечити наші сили оборони усім необхідним. Та в НБУ запевняють, що це не вплине на волонтерську діяльність.

Обмеження карткових переказів особливо болючим могло б стати для волонтерів, які проводять сотні зборів / фото УНІАН, Тис Микола

"Волонтери й надалі зможуть збирати гроші на свої рахунки, адже жодних обмежень щодо поповнень карток не пропонується. Рішення знаходиться на етапі опрацювання. Ми завчасно та відкрито поділилися нашими планами, щоб вивчити думку громадськості, волонтерів, і за потреби мати змогу відкалібрувати окремі деталі. Орієнтовно – за місяць", - зазначив Пишний.

Він повідомив, що НБУ ініціює зустріч з волонтерами, щоб вислухати їхню думку й почути всі "за" та "проти".

Портрет типового "дропу"

Народний депутат Ярослав Железняк навів приклади "дропів", що брали участь у схемах з картковими переказами:

Студент з Одеси, 19 років, розмір доходів до 20 тис. грн. Відкрив дистанційно з інтервалом у тиждень рахунки в 2 банках. Провів за один місяць транзакцій загальний оборот по 300 тис. грн у обох банках;

Найманий працівник з Миколаєва, 38 років, розмір доходів до 11 тис. грн. Дистанційно відкрила рахунки в 4 банках, вірогідно знаходячись за кордоном. Піковий оборот сягнув 980 тис. грн в місяць від різних відправників та до різних отримувачів:

Безробітний з села на Миколаївщині, 20 років, розмір доходів до 8 тис. грн. Відкрив рахунок в одному з банків України. Через 3 місяці після відкриття рахунку почались трансакції отримання та відправки переказів P2P. Cума переказів склала 1,8 млн грн в місяць за 453 транзакції;

Пенсіонерка з міста Харків, 67 років, розмір доходів до 20 тис. грн в місяць. За одну ніч проти 26 грудня у банку, де обслуговується, було відкрито 9 депозитних рахунків (серед яких були назви "На автобус", "На діамант", "На пікап") для накопичення коштів. За ніч було зібрано понад 2,1 млн грн, усі зібрані кошти були виведені з рахунку у період з 8 по 14 годину того ж дня. При цьому клієнтка була переконана що збирає кошти на потреби ЗСУ.

За даними Железняка, загальна типова поведінка "дропів" передбачає, що це новий клієнт в банку, або той, що не мав транзакцій тривалий час, після чого одразу починається аномальна активність по картці (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за декілька днів).

Понад 97% обороту складають перекази, майже завжди відсутні звичайні операції купівлі товарів та послуг, або отримання готівки. У операцій переказів майже немає, або рідко зустрічаються спільні критерії чи показники: це зазвичай різні чеки, різні отримувачі, різні відправники. Кількість операцій переказів може сягати сотень за годину.

Голова НБУ Пишний зазначив, що в цих схемах сукупно йдеться про мільярдні кошти, і це недоотримані державою податки та збори.

Голова НБУ Пишний зазначив, що в цих схемах сукупно йдеться про мільярдні кошти / фото УНІАН

Оцінки експертів

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай вважає, що введення подібних лімітів було питанням часу після відповідного рішення РНБО та указу президента по гральному бізнесу. За його словами, гральний бізнес - як і наркобізнес, як і російські сітки впливу - використовують схему "дропів": переганяють кошти переказами по мережі карток фізичних осіб.

Що стосується спроб обійти обмеження шляхом відкриття багатьох рахунків у різних банках, Гайдай зазначив: коли треба прогнати сотні мільйонів гривень, то пропоноване обмеження значно збільшує вартість Р2Р-сітки.

"Оцим всім чєловєчкам, які готові віддавати свій рахунок злочинцям (а в окремих випадках - бігати з барсєточкою по терміналах і банкоматах) треба платити комісію. І адміністраторам сіток - теж. НБУ, судячи з дизайну обмежень, розраховує ускладнити, збільшити вартість обслуговування Р2Р-сіток так, щоб підірвати частину пов'язаних бізнес-моделей і при цьому не підірвати економіку. Ну і далі параметри можна буде "підкручувати"", - вважає економіст.

Аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків також не вважає несподіванкою заплановані регулятором обмеження – окремі банки ще раніше надсилали повідомлення про запровадження таких лімітів у серпні.

За словами експерта, масштаби нелегальної діяльності онлайн-казино та інших шахраїв виявилися настільки великими, що суттєво спотворюють статистику безготівкових розрахунків. З цього випливає, що і регулятор, і експерти довгий час мали дуже неточне уявлення про функціонування цієї галузі, адже перекази на картки для поповнення ігрових рахунків давали великий приріст безготівковим платежам, завищуючи їх.

"Чи спрацюють ліміти? Думаю, що так. Хоча я й очікував якогось більш технологічного рішення, ніж заборона для всіх. 2024 рік на дворі, штучний інтелект все більше присутній в нашому житті. Зрештою, банки створюють алгоритми пошуку скомпрометованих карток, та й їхні номери можна підтягувати із самих нелегальних онлайн-казино. Але на більш складні рішення немає часу", - зауважує Демків.

Впив на громадян і волонтерів

Рішення Нацбанку, судячи з масштабів операцій зловмисників, є дійсно назрілим, але багатьох хвилює питання, наскільки це ускладнить життя звичайним громадянам та волонтерам.

Заступниця голови правління "Глобус Банку" Анна Довгальська у коментарі УНІАН зазначає, що озвучена ідея щодо лімітування переказів коштів між фізособами важлива в аспекті скорочення платежів, які тією чи іншою мірою, перебувають в тіні. Проте важливим буде саме встановлення справедливих обмежень, які не зачіпатимуть інтереси більшості громадян.

За її словами, наразі в банківській сфері вже діють обмеження, обумовлені вимогами законодавства з фінмоніторингу: перекази на загальну суму понад 400 тисяч гривень вимагають від банків більш ретельного вивчення походження переказуваних коштів. Зазвичай банківські ліміти передбачають переказ коштів в розмірі до 30 тисяч за одну транзакцію, загальний обсяг переказів одного клієнта до 400 тисяч гривень.

"Запропоновані, а радше озвучені обмеження на суму вихідних переказів (до 100 тис. грн на місяць) і кількість транзакцій (до 30 на місяць), на мій погляд, не зможуть суттєво змінити ринок банківських переказів та не розв'яжують проблему боротьби з "дропами" - повинен бути впроваджений  комплекс дієвих заходів на їхнє унеможливлення та посилена відповідальність за "передачу картки в оренду"", - вважає експертка.

Довгальська зауважує, що поки що, крім суті обмежень, не озвучені деталі, приміром, чи буде розповсюджуватися обмеження на військові донати, і як мають маркуватися такі перекази (призначення платежу). Звісно, якщо такі перерахунки не здійснюються на банківський рахунок (IBAN).

Саме це питання, за її словами, турбує громадян найбільше, адже завдяки перерахунку коштів військові можуть забезпечити свої нагальні, термінові потреби (від збору коштів на купівлю автівки до придбання дронів, приладів нічного бачення, іншого важливого і коштовного спорядження).

"На мій погляд, оголошені ліміти більшість громадян не зачепить (з обмовкою, якщо буде врегульовано та додатково роз’яснено питання донатів). Адже суму в 100 тисяч гривень можна вважати більш-менш оптимальною - з огляду на рівень заробітних плат по країні. НБУ оприлюднив власне дослідження, згідно з результатами якого обмеження в 30 операцій можуть відчути лише 1,5% клієнтів, а обмеження за сумою транзакцій може торкнутися лише 5% громадян", - каже заступниця голови правління "Глобус Банку".

Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай погоджується, що зазначені ліміти не відчує переважна кількість громадян.

"Я спеціально подивився свою історію транзакцій - до 30 не доходить ніяк. Хоча періодами роблю багато дрібних донатів на збори друзів і друзів друзів. Тим паче, що обмеження стосується рахунків в одному банку, а в багатьох з нас декілька рахунків. Відповідно, з кожного можна робити 30 переказів на загальну суму до 100 000 грн", - зазначив він.

Гайдай наголошує, що НБУ, звісно, не зацікавлений у тому, щоб поламати фінансову систему або підірвати волонтерську підтримку. За його словами, якщо в Нацбанку кажуть, що це зачепить менше 5% клієнтів - це означає, що вони взяли весь масив карткових транзакцій і змоделювали, яка частка клієнтів вибивається за обмеження, щоб не мати неприємних сюрпризів.

Гайдай наголошує, що НБУ, звісно, не зацікавлений у тому, щоб поламати фінансову систему або підірвати волонтерську підтримку / фото УНІАН

Варто зазначити, що остаточного рішення Національний банк ще не озвучив. Крім цього, вище згадувалося, що регулятор планує проводити зустрічі з волонтерами, щоб детально обговорити з ними напрацьовані рішення, аби це не мало негативного впливу на їхню надважливу діяльність.

Можливо, обмеження певним чином створять певні незручності людям, які звикли щодня донатити, приміром, свою "чашку кави" на різні збори. Але якщо ця новація дозволить викорінити чи хоча б зменшити кількість незаконних схем та боротися із нашестям онлайн-казино, можна буде передивитися свій підхід до донатів і переказувати рідше, проте більшими сумами. Також виходом буде мати картки в різних банках – у багатьох українців їх і так більше, ніж одна. Тому пристосуватися до подібних фінансових змін має бути не дуже складно.

Катерина Жирій

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся