Підсумки важкого року: як українська економіка вижила та готує рестарт у часи російської навали

Після двох складних "коронавірусних" років 2022 рік приніс Україні найстрашніше випробування – широкомасштабне вторгнення Росії. Завдяки героїзму наших воїнів, силі та винахідливості українців та міжнародній допомозі вітчизняна економіка встояла під ударами окупантів і має потенціал для відновлення у 2023 році.

Останні роки були для України та її економіки іспитом на міцність та спроможність швидко адаптуватися до кардинальних змін навколишнього світу. Два попередні – 2020-й та 2021-й – пройшли на фоні пандемії коронавірусу та карантинних обмежень. Тому не дивно, що багато хто дванадцять місяців тому прогнозував, що і 2022 рік пройде приблизно за таким сценарієм.

Однак всі ці прогнози стали недоречними 24 лютого, коли російська армія розпочала повномасштабне вторгнення на нашу мирну землю. І тепер вітчизняна економіка разом з усіма українцями проходить нове надважке випробування, від якого залежить доля України.

У перші дні війни, коли дика орда рашистів посунула на Київ, взагалі було під великим питанням подальше існування вільної Української держави, не кажучи вже про економіку. Тому сьогодні, коли за підсумками року скорочення валового внутрішнього продукту оцінюється приблизно на рівні 33 відсотків, можна казати, що економіка вижила. Більш того, завдяки героїзму та професіоналізму наших захисників та декільком вдалим контрнаступам було звільнено значні території на Сході та Півдні країни, що дало змогу більш оптимістично оцінювати перспективи економічного відновлення та дивитися у 2023 рік.

Однак на сьогодні Україна зіткнулася з новим викликом, який буде суттєво впливати на економічне відновлення країни. Програючи на полі бою, російські терористи восени почали наносити масовані ракетні удари по вітчизняній енергетичній інфраструктурі. Цим вони намагаються не лише змусити політичне керівництво держави розпочати мирні переговори на своїх умовах, але й завдати максимальної шкоди українській економіці, яка працює на забезпечення нашої армії.

Внаслідок одного із таких обстрілів наприкінці листопада Україна пережила блекаут. Тоді завдяки професіоналізму енергетиків цю проблему досить швидко було вирішено. Переживши вже десять подібних ракетних атак, вітчизняні енергетики отримали цінний досвід, як оперативно відновлювати роботу енергосистеми. Допомагають в цьому також отримані іноземні системи протиповітряної оборони, які суттєво зменшують негативні наслідки російських обстрілів, а також допомога з багатьох країн світу у вигляді генераторів, трансформаторів та іншого енергетичного обладнання.

Поки що окупантам не вдається надовго погрузити Україну в темряву, але не має сумнівів, що протягом зими вони будуть ще неодноразово намагатися це зробити. Тому, окрім здобуття військової перемоги над ворогом, у 2023 році українська держава має ще забезпечити максимальну безпеку своєї критичної інфраструктури.

Безпека енергетики у пріоритеті

Найкращою ілюстрацією ключової ролі енергетики для сталої роботи вітчизняної економіки у 2022-му році є оцінки падіння ВВП, які були до обстрілів та вже після них.

За словами віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко, на підставі третього кварталу робився прогноз про річне падіння економіки приблизно на 30 відсотків. Після початку цих терактів, які є цинічними військовими злочинами, оцінку було погіршено спочатку до 32 відсотків, а далі – ще на 1-1,5 процентних пункти.

"Якщо руйнування нашої енергетичної інфраструктури будуть потужними, то нам не уникнути негативного впливу на економіку. За одним із таких сценаріїв є ймовірність, що у наступному році ми не зможемо вийти на позитивну траєкторію зростання і за підсумками року матимемо незначне падіння ВВП", - зазначає вона.

Що стосується 2023 року, то, за словами міністра, очікується зростання економіки приблизно на 1-1,5 відсотки. При цьому макроекономічний прогноз на 2023 рік, на базі якого розроблявся проект державного бюджету, передбачав зростання ВВП України на 4,6 відсотки.

До цього треба додати, що обстріли енергетичної інфраструктури можуть негативно вплинути на споживчу інфляцію, адже бізнес вимушений масово використовувати генератори у якості альтернативних джерел електроенергії.

"Постійні відключення енергії мають і будуть мати вплив на ціни. Коли у нас руйнується енергетична інфраструктура, збільшується і вартість витрат на виробництво через зміни від переходу централізованих джерел постачання до генераторів", - зазначає Свириденко.

Стала робота національної енергосистеми важлива ще й з гуманітарної точки зору. Через російське вторгнення за кордон виїхало виїхали 7,8 мільйона українських громадян, переважно жінки та діти. З них 4,8 мільйони вже отримали тимчасовий притулок і не відомо, скільки з них повернеться на батьківщину навіть у разі, якщо Україна отримає перемогу у 2023 році.

Кількість біженців може суттєво зрости, якщо взимку росіянам вдасться вивести з ладу частину енергетичної системи. За такого негативного сценарію вітчизняна економіка одночасно втрачатиме потенційних робітників та покупців товарів та послуг.

Підтримка фінансової стабільності

Аналізуючи драматичний рік, що минув, а також дивлячись на перспективи відновлення вітчизняної економіки у 2023 році, потрібно відзначити суттєвий рівень фінансової допомоги, який Україна отримує від цивілізованих країн світу. Завдяки цьому вдалося втримати макроекономічну стабільність навіть в умовах повномасштабної руйнівної війни.

Об’єм міжнародної допомоги нашій країні у 2022 році склав майже 31 млрд грн. Ці кошти використовувалися для покриття дефіциту державного бюджету, який щомісячно складав від 3 до 5 млрд доларів.

Наступного року уряд розраховує отримати 38 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги на покриття дефіциту державної казни. Кабмін розраховує отримати ці кошти з трьох основних джерел – від Євросоюзу, Сполучених Штатів та Міжнародного валютного фонду. Рада ЄС вже ухвалила виділення нашій державі 18 млрд євро наступного року.

"Фактично ми маємо вже проголосовані 18 млрд євро від Європейського Союзу. Ми маємо також обіцянки від Сполучених Штатів Америки у сумі 9,8 мільярда доларів. Ми також працюємо з МВФ, з яким вже маємо програму моніторингу. І не пізніше першого кварталу, сподіваємося отримати велику фінансову програму, яка також стане суттєвою фінансовою підтримкою для України, що дозволить нам повністю закрити весь дефіцит бюджету 2023 року", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Також варто зазначити, що за два дні до нового року президент США Джо Байден підписав закон про бюджет своєї країни, який передбачає допомогу Україні на рівні 45 млрд доларів.

2022 рік показав також високу надійність української банківської системи, яка працювала навіть за самих критичних обставин та забезпечувала бізнес та громадян потрібним фінансуванням. За словами голови Національного банку Андрія Пишного, який у цьому році очолив центробанк країни, банківська система змогла вистояти за рахунок того, що була проведена масштабна і ефективна реформа корпоративного управління, відбулося зміцнення фінансової стійкості та були вдосконалені бізнес-моделі. У новому році банки будуть працювати з огляду на ситуацію в енергетиці.

"2023 рік повинен нам дати можливість оцінити, яка потреба в докапіталізації виникає, яка є якість активів, і сконцентрувати свою роботу на безперервності. Ми розуміємо, що новий абсолютно виклик, якого не було на початку війни, це блекаут", - зазначив Андрій Пишний, окреслюючі завдання НБУ на другий рік війни.

У важкі часи постійних відключень світла та зв’язку з ініціативи Нацбанку всі системно важливі банки країни об’єдналися для створення банківської мережі POWER BANKING. Це – загальна мережа відділень банків по всій Україні, які працюють та надають клієнтам банківські послуги навіть у критичній ситуації під час блекаутів. Всі відділення мережі мають альтернативні джерела енергії та резервні канали зв’язку.

Розблокування зернового експорту

Однією з найбільш знакових подій у 2022 році стала так звана "зернова угода", що дозволила суттєво допомогти вітчизняній економіці. У перші місяці війни Росія захопила чи заблоковала майже всі українські порти, які були вкрай важливими для держави. Ні для кого не є секретом, що Україна є експортно-орієнованою державою, а до війни переважна частина виготовленої продукції вивозилася морськими шляхами. Багато імпортної продукції також надходило в країну морем.

Україна мала майже 3 тисячі кілометрів морського узбережжя та більше десятка портів, через які здійснювалася половина загального обсягу міжнародної торгівлі та експортувалося біля 80 відсотків зернових. Якщо до початку вторгнення рашистів на нашу землю Україна експортувала кожного місяця через морські порти близько 5 млн тонн збіжжя, то у березні ця цифра скоротилася в 25 разів – до 200 тисяч тонн.

У травні вдалося досягти показника в 1,7 млн тонн завдяки переорієнтації на залізничний та річковий транспорти, проте цього було недостатньо. Частина бідних країн світу почала балансувати на межі голоду через блокування Росією українського зернового експорту.

Не відомо, як би ситуація розвивалася далі, проте військові перемоги України та дипломатичні зусилля змусили російських окупантів влітку розблокувати одеські порти, які тепер експортують українське збіжжя.

Дія "зернової угоди" вже продовжена до середини березня 2023 року, і є надія, що після цього її пролонгують ще як мінімум на рік. Більш того – в рамках угоди планується розширити перелік розблокованих портів за рахунок миколаївських. Проте для цього Збройним силам України потрібно витіснити окупантів із Кінбурнської коси, щоб забезпечити безпечний прохід суден по Бузько-Дніпровсько-лиманському каналу.

Тим самим "зернова угода" допомагає майже повноцінно працювати двом галузям – в локомотивам – агропромисловому комплексу та портовій галузі, які, безумовно, будуть тягнути за собою і суміжні сектори економіки.

Державна підтримка бізнесу

Серед чинників, які допомогли вітчизняній економіці вистояти у 2022 році, потрібно відзначити ряд кроків з боку уряду, які планується продовжити у році наступному.

Одним із них стала допомога у релокації малих та середніх підприємств із регіонів, де відбувалися бойові дії, до більш безпечних областей. Цією ініціативою вже скористалося більше 700 компаній, які в основному переїжджали у західні регіони. Також з бюджету розпочалися виплати бізнесу, який наймає переселенців. У рамках програми вдалося забезпечити роботою більш ніж 13 тисяч працівників, які були вимушені тікати від війни зі своїх рідних домівок. І хоча деякі експерти скептично ставляться до кількісних результатів цих двох програм, проте сьогодні для України важливим є кожне збережене робоче місце. Тому ці ініціативи варто продовжувати – в комплексі вони дадуть важливий економічний та соціальний результат.

Важливим елементом підтримки вітчизняного бізнесу з боку уряду став запуск у березні безвідсоткового кредитування на час війни /  Генератор біля входу до кафе, фото УНІАН

Окрім цього, на початку літа 2022 року уряд оголосив про початок реалізації нового проекту "єРобота" з грантової безповоротної підтримки нових бізнесів. Протягом 2022 року Кабінет міністрів виділив на цю ініціативу близько 2 млрд гривень, а у 2023 році на програму планують направити не менше 30 мільярдів, для чого залучатимуть кошти іноземних партнерів.

Важливим елементом підтримки вітчизняного бізнесу з боку уряду став запуск у березні безвідсоткового кредитування на час війни. У ці важкі часи ставка за кредитами для бізнесу має бути безвідсотковою, а відсотки за тих, хто хоче вести бізнес, платитиме держава. Після завершення воєнного стану процентна ставка за програмою буде не більше 5 відсотків.

У жовтні Кабмін заявив про запуск нової державної програми, яка дозволятиме залучати до 60 млн гривень пільгового кредиту підприємствам, які через війну втратили свої виробничі потужності.

"Кредит надаватиметься на інвестиційні цілі або на фінансування оборотного капіталу. Держава забезпечує до 80 відсотків тіла кредиту перед банком. Позика надається до п’яти років. Нове або оновлене підприємство не може розташовуватися ближче, ніж за 50 кілометрів до лінії бойових дій", - окреслив умови програми прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Економічні виклики 2023 року

Незважаючи на певні досягнення, уряду потрібно багато чого зробити у 2023 році, аби українська економіка втрималася хоча б на сьогоднішньому рівні.

Варто згадати, що прямі збитки України від війни станом на початок грудня оцінювалися у 136 млрд доларів, а непрямі – ще в 166 мільярдів, які складають втрата доходів та додаткові витрати на відновлення країни. Таким чином, потрібно шукати можливості вже під час війни залучати кошти на відбудову хоча б частини пошкоджених росіянами об’єктів. Одним з таких шляхів є залучення іноземних інвестицій. Поки що урядова команда не може похизуватися реальними результатами, хоча все зроблено для того, щоб у 2023 році ситуація кардинально змінилася.

У вересні 2022 року була запущена платформа Advantage Ukraine, через яку отримано вже близько 500 заявок на інвестпроекти в Україні. В роботі Мінекономіки зараз більше 50 проектів на суму майже 6 млрд доларів. Крім цього, завершується реалізація пілотного проекту зі страхування воєнних ризиків для інвесторів. На нього агентство Світового банку MIGA цього року виділило 30 млн доларів. За умови вдалої реалізації фінансування цієї ініціативи у 2023 році розширять до 1 млрд доларів. Також уряд веде перемовини з Фінансовою корпорацією розвитку США щодо проектів страхування воєнних ризиків. Тобто, фундамент для залучення іноземних інвестицій в українську економіку закладено, а 2023-й має стати роком початку реалізації цих проектів.

Окрім залучення інвестицій, урядовій команді потрібно зробити все для продовження дії безмитного ввозу українських товарів в країни ЄС, Британію, Канаду та США. На початку війни такий бонус Україна отримала строком на рік, щоб підтримати свою економіку. Але, судячи з усього, війна триватиме ще не один місяць, тому варто переконати міжнародних партнерів про необхідність продовження цієї ініціативи. Це також дозволить збільшити зацікавленість інвесторів вкладати кошти в нашу економіку.

Важливим викликом другого року війни також стане вирішення долі великих промислових підприємств, зокрема гірничо-металургійного комплексу, який забезпечував робочими місцями сотні тисяч українців та приносив в країну валюту завдяки експорту своєї продукції.

На сьогодні ця галузь є найбільш постраждалою від війни та постійних відключень електроенергії. Падіння виробництва склало 70 відсотків, а повна втрата виробничих потужностей оцінюється на рівні 40 відсотків. При цьому протягом перших місяців вторгнення вітчизняна металургія втратила близько третини активів. Російські варвари зруйнували маріупольські металургійні заводи "Азовсталь" і ММК ім. Ілліча, пошкодили Авдіївський коксохімічний завод. А вже восени частково постраждав і металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Україні також потрібно вирішувати питання вивозу продукції гірничо-металургійного комплексу, яку до війни переважно експортували через морські порти.

Окрім цього, нашій країні у 2023 році треба попри усі перешкоди продовжувати переводити економіку на військові рейки з активним розвитком оборонної галузі. Наші героїчні захисники чекають на українську зброю, яка допоможе швидше вигнати російських окупантів з нашої землі.

Тож, за умови продовження міжнародної фінансової допомоги та з початком залучення іноземних інвестицій, запуском великої промисловості, в тому числі, активним розвитком оборонно-промислового комплексу, Україна зможе не лише дати суттєвий імпульс своїй економіці. Ці кроки суттєво допоможуть у вирішенні ще однієї болючої проблеми  – безробіття, яке наприкінці 2022 року сягнуло позначки у майже 30 відсотків.

Безумовно, 2023 рік буде не менш складним – з високим рівнем інфляції, ракетними обстрілами окупантами нашої енергетичної інфраструктури та іншими негараздами. Проте українці вже доказали всьому світу свою готовність йти до кінця та звільнити від рашистської нечисті всі свої території, а разом із цим – здобути для своєї країни право бути частиною вільного демократичного світу та поважним членом Євросоюзу. Від влади вимагається правильно використати цю енергію задля майбутнього процвітання України.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News