За даними Державної служби статистики, інфляція в Україні в лютому в річному вираженні зросла до 10,7 відсотків. / фото ua.depositphotos.com

Подушка фінансової безпеки: як зберегти свої гроші у часи війни

14:18, 30.03.2022
8 хв.

Варварська війна Росії проти нашої країни робить заощадження українців вразливими до фінансових ризиків, адже через ряд об’єктивних причин поступово буде зростати вартість життя. Яким чином нашим громадянам врятувати свої кревні у ці складні часи?

В Україні вже понад місяць триває повномасштабна війна, яку веде проти нашої держави кривава путінська Росія. Активні бойові дії по всій країні супроводжуються масштабними руйнуваннями інфраструктури, уповільненням бізнес-активності, міграцією працездатного населення у західні регіони та в сусідні дружні країни.

Національна економіка від цього стає вразливою, а тому у такі часи дуже важливо правильно поводитися з власними заощадженнями. Адже, тримаючи їх просто у готівці, є великий ризик того, що вони можуть помітно втратити свою купівельну спроможність.

За даними Державної служби статистики, інфляція в Україні в лютому в річному вираженні зросла до 10,7 відсотків.

Відео дня

За останній рік майже на 7 відсотків підвищилися тарифи на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива, що сталося переважно через подорожчання природного газу майже на 30 відсотків та водопостачання на 13 відсотків.

Щодо продовольчих товарів, то ціни на них разом з безалкогольними напоями зросли на 11 відсотків. Також помітно, на 21 відсоток, зросли ціни на проїзд у маршрутному транспорті, на 16 відсотків – на залізниці.

Поряд із зростанням інфляції перед українською економікою стоять девальваційні ризики. Роботу офіційного валютного ринку було призупинено, а курс гривні до долара зафіксовано Нацбанком на довоєнному рівні 29,3 грн/долар. Проте на неофіційному готівковому ринку долар наразі пропонують за ціною від 35 грн. Після відкриття міжбанківського ринку, як прогнозують аналітики, офіційний курс гривні буде поступово знижуватися.

Саме тому дуже важливо, якщо є така можливість, змусити власні заощадження працювати.

Особливо в умовах воєнного стану важливо все ж таки тримати певний запас готівки на першочергові потреби / фото УНІАН

Розумна кількість готівки

Головне правило будь-якого інвестування полягає у тому, щоб виділяти на це лише ті кошти, які не будуть потрібні у найближчі пів року або рік. У іншому випадку це просто немає сенсу. Іншими словами, не можна відкладати гроші, які треба витратити на їжу, комунальні послуги тощо.

Особливо в умовах воєнного стану важливо все ж таки тримати певний запас готівки на першочергові потреби, оскільки не завжди вона є в наявності банкоматах. Бажано навіть, щоб ця готівка була в гривні і невелика якась ще сума в євро, адже саме ця валюта є платіжним засобом в переважній більшості країн Європейського Союзу.

А уже всі інші кошти, які не плануєте витрачати найближчим часом, можна заощаджувати. І вже їх вкладати у різні фінансові інструменти.

Купити воєнні державні облігації – це не лише патріотичний крок і підтримка української економіки / фото УНІАН

Інвестуємо у перемогу!

З початком повномасштабної війни в Україні Міністерство фінансів пропонує як громадянам, так і представникам бізнесу купити воєнні облігації – борговий цінний папір, кошти від продажу якого спрямовуються на підтримання державного бюджету, а саме оборонних і соціальних видатків.

Купити воєнні державні облігації – це не лише патріотичний крок і підтримка української економіки у цей складний час, але і достатньо вигідна інвестиція.

Мінфін пропонує дохідність по воєнним облігаціям у національній валюті 11 відсотків річних на довготермінове вкладання (понад 1 рік) і 10 відсотків річних на короткотермінову інвестицію (1-3 місяці). Купувати також можна валютні облігації, ставка за якими коливається від 3 до 4 відсотків річних в залежності від терміну, на який плануєте купувати облігації.

Головною перевагою вкладень є те, що держава повністю гарантує повернення коштів, тобто це найбезпечніший спосіб фінансового інвестування. Ще одна перевага - не потрібно сплачувати прибутковий податок з отриманих доходів на відміну від банківського депозиту, однак необхідно буде заплатити 1,5 відсотка воєнного збору.

Такі привабливі умови вкладання користуються популярністю через громадян і бізнесу. З початку війни воєнні облігації придбали вже на понад 30 мільярдів гривень!

Переваги банківського депозиту

Банківський депозит, безперечно, залишається найпопулярнішим інструментом збереження власних заощаджень. По-перше, тому що мінімальна сума вкладу в більшості банків не перевищує однієї тисячі гривень, а по-друге, покласти гроші під відсотки можна навіть не відвідуючи відділення банку, достатньо зайти в мобільний додаток.

Наразі банки пропонують вкладати гривневі депозити на рік від 4 відсотків до 11 відсотків річних. Пропозиції із найвищими відсотками можна побачити у менш надійних банків.

Великі вітчизняні та банки з іноземним капіталом дають не більше 8 – 9 відсотків річних на гривневі, до 2 відсотків на доларові та до 1,25 відсотка на депозити в євро.

Зниження чи зростання прибутковості депозитів залежить від облікової ставки Національного банку. Нині вона становить 10 відсотків. Є велика ймовірність, що цього року після перемоги України у війні облікова ставка зростатиме: Нацбанк у такий спосіб стримуватиме подальше зростання інфляції.

Це вигідно вкладникам, оскільки зростання облікової ставки провокуватиме зростання прибутковості за депозитами.

Відносним мінусом цього способу збереження коштів є те, що найвищі ставки можна отримати за депозитами, які не можна достроково розірвати та будь-якої миті забрати свої гроші. При цьому не варто забувати, що доходи за депозитами оподатковуються.

Картину також затьмарює історичне порівняння: ще кілька років тому ставки за депозитами в Україні були вдвічі вищими за нинішні.

Українці можуть відкривати депозити не лише у банках / фото УНІАН

Альтернатива банкам

Українці можуть відкривати депозити не лише у банках. Таку можливість також пропонують  кредитні спілки. Головна відмінність між класичними банківськими установами і кредитними спілками полягає в тому, що останні пропонують вищі відсоткові ставки за депозитами (зараз в середньому 12-15 відсотків річних), проте такі кошти не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Це означає, що у випадку банкрутства організації вкладник не отримає ні своїх кревних, ні навіть компенсації обсягом до 200 тисяч гривень, яка гарантується з боку держави клієнтам усіх без виключення комерційних банків.

Кредитні спілки також пропонують відкрити не лише банківській депозит, а й дають можливість вкласти кошти в капітал установи на правах акціонера. Таким чином, можна заробити в середньому 15-20 відсотків річних у випадку прибуткової роботи установи.

При цьому ніхто не гарантує, що кредитна спілка за результатами року буде прибутковою або взагалі не припинить свою діяльність. Усі ці ризики бере на себе інвестор.

Тому якщо і інвестувати якусь частину власних заощаджень у кредитні спілки, то вибирати треба лише тих, хто має багаторічну історію та бездоганну репутацію. В іншому випадку є великий ризик втратити усі вкладені гроші.

В умовах війни зараз є небагато варіантів вкласти власні заощадження, щоб щось дійсно заробити на цьому без ризику втратити кревні. Основним завданням зараз і не є заробіток, а захист поточної купівельної спроможності грошей на фоні зростання цін на товари і послуги і вартості життя в цілому.

Очевидно, що із сьогоднішніми депозитними ставками в банках після оподаткування не вийде повною мірою захиститися від інфляції, яка буде за результатами 2022 року. Проте і ризик втрати кошти мінімальний, адже усі вклади до 200 тисяч гарантуються державою. Навіть щобільше, з дня на день Верховна Рада планує прийняти закон, який буде гарантувати 100 відсотків вкладу на період воєнного стану.

Своєю чергою воєнні облігації не оподатковуються, мають вищу відсоткову ставку, ніж депозити і завжди гарантуються державою у повному обсязі. Саме це їх робить станом на зараз найвигіднішим варіантом вкладення серед усіх інших можливих  з точки зору дохідності і рівня ризику. А ще це і допомога державному бюджету, адже усі залучені кошти витрачаються на оборонну і соціальну сферу, що наближає нашу перемогу у війні!

Богдан Слуцький

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся