У багатьох випадках бізнесмени, яких було взято під приціл, раніше обіймали виборні посади в регіональних парламентах.
Російські мільярдери перебувають під дедалі більшим тиском з боку держави: конфіскація активів руйнує бізнес-імперії та перерозподіляє багатство на користь більш лояльних бізнес-груп, а антикорупційні позови стають рушійною силою перерозподілу активів на користь держави. Про це пише Bloomberg.
Видання наводить приклад Вадима Мошковича, який неодноразово змінював сферу діяльності в пострадянську епоху "дикого капіталізму" – від торгівлі горілкою до перепродажу квартир. Зрештою він зробив свою головну ставку на сировинні ринки, заснувавши "Русагро", аграрну компанію, завдяки якій і сформував свій стан.
Після десятиліть розвитку все це обвалилося минулого місяця, коли московський суд постановив конфіскувати 49% сімейної частки в компанії.
За словами прокурорів, провина бізнесмена полягає в порушенні заборони поєднувати державну службу з підприємницькою діяльністю під час роботи в верхній палаті російського парламенту у 2006–2014 роках, а також у зловживанні політичним становищем для незаконного збагачення.
Останні звинувачення проти Мошковича не залишаться непоміченими іншими представниками еліти: п’ятеро з двадцяти найбагатших росіян у рейтингу Bloomberg Billionaires Index або вже працювали в державній системі, або досі в ній перебувають.
Минулого року Росія конфіскувала активи на 1,1 трильйона рублів (15,1 млрд доларів) у справах про корупцію. Це приблизно у вісім разів більше, ніж у 2024 році, і становить близько третини всіх конфіскацій активів, здійснених державою у 2025 році.
У багатьох випадках бізнесмени, яких було взято під приціл, раніше обіймали виборні посади в регіональних парламентах і, за твердженнями прокурорів, використовували свої повноваження для отримання вигоди для своїх компаній.
"Антикорупційні позови стають не просто інструментом боротьби з корупцією, а рушійною силою перерозподілу активів на користь держави", – говорить Ілія Шуманов, керуючий партнер TriTrace Investigations.
Аграрні активи Мошковича були передані в управління афілійованій структурі державного "Россельхозбанку" лише через кілька днів після рішення суду про їх конфіскацію.
Конфіскації активів, де корупція фігурує як конкретне звинувачення, активізувалися після рішення Конституційного суду Росії у 2024 році. Тоді він постановив, що строк давності, який обмежував переслідування ймовірних злочинів 10 роками, не застосовується до майна посадових осіб, яких визнано корумпованими.
На думку фахівців, це тривожний розвиток подій для частини найбагатших громадян РФ, які обіймали політичні посади. Система влади Володимира Путіна часто використовувала лояльних бізнесменів як інструменти впливу в регіонах. Натомість олігархи нерідко отримували можливість лобіювати свої бізнес-інтереси.
Роман Абрамович, який колись був найбагатшою людиною країни, сім років обіймав посаду губернатора далекосхідного Чукотського регіону. Андрій Гур’єв, сім’я якого контролює виробника добрив "ФосАгро", був членом Ради Федерації.
Цих людей наразі не розслідували і не звинувачували у порушеннях. Поки що більшість бізнесменів, чиї активи були націоналізовані, мали слабші зв’язки з Кремлем, ніж деякі з найвпливовіших російських підприємців.
Хоча Мошкович не вважався особливо близьким до вищого керівництва, він брав участь у кількох зустрічах із Путіним, зокрема в зустрічі з російським лідером і мільярдерами 24 лютого 2022 року – через кілька годин після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Більшість присутніх на тій зустрічі, включно із засновником "Русагро", згодом потрапили під санкції.
Іноді підприємець відкрито критикував політику Росії та мав певні проблеми з владою ще до 2022 року. У березні 2025 року його заарештували у зв’язку з окремою справою про шахрайство.
Костянтин Струков став ще одним, хто змушений був передати свою бізнес-імперію, що охоплювала як видобуток золота, так і сільське господарство, після антикорупційних звинувачень минулого року. Для деяких його колег це стало несподіванкою, оскільки 67-річного бізнесмена вважали лояльним до влади протягом усієї його кар’єри.
Струков є членом правлячої партії "Єдина Росія" і понад два десятиліття працював у парламенті Челябінської області, де діяла його тепер уже колишня головна компанія – золотодобувна "Южуралзолото".
"Кремль покладається на постійну лояльність інсайдерів і ключових стейкхолдерів, склеюючи систему поєднанням пряника і батога", – сказала Марія Снєгова, наукова співробітниця з питань Росії та Євразії в розташованому у Вашингтоні Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
Побоювання російського бізнесу щодо конфіскації активів посилилися після вторгнення в Україну. Мільярдери активізували лобістські зусилля, намагаючись переконати Кремль нарешті встановити дедлайн для перегляду справ про приватизацію 1990-х і початку 2000-х років.
У травні вони формально здобули перемогу, коли Державна дума ухвалила законопроєкт, який встановлює 10-річний строк позовної давності для перегляду приватизаційних справ.
Однак цей часовий ліміт усе ще не застосовується до антикорупційних позовів проти чинних і колишніх посадовців. Це й надалі залишає частину найбагатших російських олігархів у зоні ризику.
Деякі з них добровільно надають кошти. Російський сенатор Сулейман Керімов вже запропонував пожертвувати 100 мільярдів рублів (1,4 мільярда доларів) до бюджету під час закритої зустрічі між Путіним і російськими бізнес-лідерами в березні, за словами осіб, обізнаних із ситуацією.
Росія, яка стикається з витратами через триваючу війну, має труднощі з продажем багатьох активів, конфіскованих у своїх олігархів: аукціони часто просто не відбуваються. У травні держава двічі не змогла продати близько 67% частки в "Южуралзолото" та афілійованих компаніях, які раніше належали Струкову.
Навіть московський аеропорт Домодєдово зрештою був проданий приблизно за половину початкової запитуваної ціни раніше цього року, після того як попередній аукціон також не зміг залучити покупців.
Сьогодні заможні росіяни із тривогою замислюються, чи не стануть їхні активи наступними, виставленими на продаж.
Раніше повідомлялося, що РФ встановила новий рекорд за кількістю мільярдерів: за останні 20 років їх число зросло у 6,5 раза. Лідером рейтингу з великим відривом став Олексій Мордашов – власник "Сєвєрсталі" та золотодобувної компанії Nordgold.
Зростання кількості російських мільярдерів відбувається навіть попри те, що вони редагують свої біографії, вилучаючи "токсичні" згадки про зв’язки з Москвою, а також відмовляються від російського громадянства. Зокрема, Василь Анісімов, колишній партнер Алішера Усманова, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зрікся громадянства РФ.