Передвиборчі перегони в США набирають обертів. Допомога Україні - на вимушеній паузі. Надія на швидку перемогу українців згасає. Та й двопартійна підтримка військової допомоги США в Україні зменшилася з 73% до 62%...
Здається, частина американського істеблішменту так і не засвоїла головного уроку цієї війни: широкомасштабне вторгнення РФ в Україну поставило хрест на системі безпеки Європи і всього світу. Це - не просто спроба Кремля повернути Київ у зону свого впливу. Це - продумана і багато в чому успішна стратегія, спрямована на відродження російської імперії. Якщо США втратять момент і Україна впаде, Росія неминуче рушить на захід. Під ударом - країни Балтії, Грузія, Молдова і навіть Фінляндія. Чи може Вашингтон цьому щось протиставити?
По-перше, важливо зберегти ефективність роботи конгресу. Просування законів наразі явно "пробуксовує". Шатдауну вдалося уникнути - Сенат ухвалив законопроєкт про тимчасове фінансування. Однак у ньому відсутня додаткова допомога Україні.
Новий етап боротьби за фінансування відбудеться вже в наступному році
Новий етап боротьби за фінансування відбудеться вже в наступному році. І знову буде криза, яку необхідно пройти, щоб зберегти уряд відкритим. Це, звісно, величезна проблема, тому що на час подолання цієї кризи, приблизно на 2-3 тижні, будь-яка інша робота в законодавців припиняється.
Щоб Америка могла захищати Україну, вона має функціонувати як нормальна демократія. Зараз у нас із цим величезні проблеми.
По-друге, Вашингтон має продовжувати допомогу й затвердити новий транш для України. Пакет в 60 млрд доларів, який пропонує президент США Джозеф Байден, має бути ухвалений. Це - не рішення однієї партії. Республіканцям і демократам необхідно об'єднатися навколо пріоритетів країни. Адже мова про підтримку України, Ізраїлю, Тайваню… Врешті, мова про глобальну безпеку: Україна воює за весь демократичний світ.
Розмови про стратегічний програш Росії - фальшивий і небезпечний аргумент
По-третє, потрібно визначити стратегію США щодо України. Останнім часом можна почути, що Росія вже стратегічно програла. У відповідь мені завжди хочеться запитати: а хтось уже сказав про це Путіну? Наскільки можна судити, росіяни не вважають, що вони програли. Навпаки, вони бачать себе напередодні виграшу. Розмови про стратегічний програш Росії - фальшивий і небезпечний аргумент. Він між рядків дає зрозуміти: ми зробили все, що могли, більше нічого вже не потрібно.
Тим часом ризики зростають, адже в березні 2024 року в Росії будуть вибори. Після того, як Путін їх виграє, диктатор отримає карт-бланш на новий виток мобілізації - плюс 300 тис росіян на гарматне м'ясо. Для України, ресурси якої виснажуються, це буде проблемою.
У ситуації, що склалася, Байден має дати чітку відповідь на запитання: "Якою є стратегія США щодо України?". Він часто говорить, що ми допомагатимемо Україні стільки, скільки буде потрібно. Окей, скільки потрібно для чого?
Треба визначитися, яка мета США в Україні. Що таке перемога України? Припустимо, мінімально - щоб російські солдати вийшли з української території. Якщо це стратегія, то навколо неї вже можна вибудовувати чіткий план: яка допомога знадобиться, яка зброя і ресурси.
По-четверте, треба нарешті дати Україні всю необхідну зброю. Цей пункт випливає з попереднього. Визначившись зі стратегією в Україні, США мають дати українцям усю зброю, яка їм необхідна, щоб цю стратегію реалізувати.
Вважаю, що між українцями і вільним світом укладено дуже простий, прозорий договір: українці борються за свободу не тільки своєї країни, а й усього світу - вільний світ дає українцям зброю.
Але обсяги, які раніше передала Україні Адміністрація Байдена, достатні лише для того, щоб українці не програли. Проте цього мало, щоб виграти війну. Це помилкова політика, якій необхідно покласти край.
І, по-п’яте, Уряд США має зрозуміти – кризи, які сьогодні охопили світ, взаємопов’язані.
Нещодавно сенатор Джош Холлі (Міссурі) сказав, що Америка має перестати допомагати Україні з тим, щоб збільшити допомогу Ізраїлю. Це абсолютно неправильний підхід. Адже Росія стоїть за обома конфліктами (і не одна вона). Рука об руку з нею виступає, наприклад, Іран. Усі диктатори працюють заодно. Не можна давати відсіч лише одному з них, ігноруючи інші режими.
Ситуація в Ізраїлі безпосередньо пов'язана з ситуацією в Україні
По суті, сьогодні у світі сформувався глобальний альянс диктаторів. Тому ситуація в Ізраїлі безпосередньо пов'язана з ситуацією в Україні, з ситуаціями в інших гарячих точках планети, з тим, що ще може трапитися в Тайвані…
Диктаторський альянс сильний не тільки на полі бою. Зараз у самому розпалі медійна війна, в якій Америка також робить явно недостатньо. Наприклад, на глобальному Півдні пропагандистські зусилля Росії дуже ефективні. Тому США необхідно консолідувати зусилля в боротьбі проти диктаторів і з точки зору війни зброї, і з точки зору інформаційної війни.
Уріель Епштейн, виконавчий директор НКО Renew Democracy Initiative
