Шкура чужого ведмедя: ВР прийняла держбюджет, який мають наповнювати країни-партнери

Верховна Рада прийняла бюджет на 2024 рік. Він схожий на цьогорічний, але є неприємна відмінність – невпевненість у достатньому обсязі міжнародної допомоги, яка має його наповнювати.

Парламент остаточно ухвалив головний кошторис країни – державний бюджет на 2024 рік.

Після ухвалення проекту держбюджету у першому читанні депутати проводили довгу та кропітку роботу над його остаточним варіантом, намагаючись протягти усі свої забаганки. Тоді народні обранці внесли 1620 поправок на астрономічну додаткову суму видатків у 12,5 трильйонів гривень - при загальній сума видатків держбюджету у 3,3 трильйони, повідомляла тоді голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.

При цьому, усіх спостерігачів не покидало гірке відчуття, що нардепи ділять шкіру невбитого, або точніше - не "свого" ведмедя, адже наповнювати державну скарбницю, за задумом українських політиків, мають платники податків з Америки та інших країн-партнерів.

Врешті, після довгих дискусій, остаточний документ було затверджено. Після першого читання до проекту бюджету було внесено низку змін. А також змінилися і прогнози щодо основних показників економічного і соціального розвитку держави.

Так, чиновники переглянули в бік зниження прогноз зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України на наступний рік – з 5% до 4,6 відсотків. Пов’язано це, зокрема, з розумінням того, що війна триватиме впродовж усього 2024 року, ускладненням логістики через неможливість повноцінного користування морськими портами та міграційними процесами, тобто виїздом значної кількості українців за кордон.

Кращими стали очікування щодо інфляції – прогнозні темпи зростання цін зменшилися з 10,8 до 9,7 відсотків (у розрахунку грудень до грудня минулого року). Зазначається, що уточнення відбулося на тлі оптимістичніших курсових очікувань. Або чиновники сподіваються, що ми, українці, їстимемо менше.

За остаточним прогнозом, долар торгуватиметься за 40,7 гривень у середньому за рік (раніше у документ було закладено показник у 41,4 гривень за долар). На кінець року очікується курс у 42,1 грн/дол. (попередні розрахунки були вищими – 44,2 грн/дол.)

Також чиновники прогнозують подальше зростання зарплат українців і у 2024 році. Якщо за підсумками 2023 року середньомісячна заробітна плата працівників (брутто, тобто до вирахування податків) становитиме 18 527 гривень, то наступного року вона має зрости до 21 809 гривень.

Головні цифри бюджету

Доходи проекту державного бюджету на 2024 рік передбачено у сумі 1,768 трильйонів гривень. Порівняно з першим читанням, доходи були збільшені на 36,2 мільярдів гривень. Видатки ж бюджету були збільшені не так значно - на 95,2 мільйонів, і таким чином вони становлять 3,355 мільярдів гривень. Дефіцит державного бюджету складе 1,571 трильйонів.

Звісно, що, як і цьогоріч, головна стаття витрат – видатки на безпеку і оборону. Наступного року вони мають скласти 1,693 трлн грн. Цього року на оборону асигнували 1,974 трлн грн, але такий об’єм був досягнутий після нещодавнього збільшення на 300 мільярдів. Тому не виключено, що і наступного року обсяг оборонних витрат буде переглянутий у бік збільшення.

Ресурс у майже 100 мільярдів гривень на потреби оборони вдалося винайти завдяки одній з головних новацій проекту держбюджету на наступний рік - передачі податку на доходи фізичних осіб-військовослужбовців з місцевих бюджетів до державного. Це питання викликало неабиякий резонанс, адже через значні обсяги виплат військовослужбовцям місцеві бюджети отримували великі надходження, і місцеві чиновники виявилися неготовими позбавитися такого значного грошового потоку.

Проте на вірність цього рішення вказувала низка корупційних скандалів, які неабияк обурили суспільство. Усі пам’ятають кричуще нахабні закупівлі барабанів та овочерізок для укриттів, будівництво непотрібних стадіонів на лінії фронту та ремонт доріг по усій Україні. Місцеві чиновники ніби змагалися, хто витратить найбільшу суму на найабсурдніші цілі. При цьому, з місцевих бюджетів можна було закуповувати таку необхідну військовим техніку – дрони, тепловізори тощо. Але кількість таких закупівель була нікчемною порівняно з "конче необхідними" перекладаннями бруківки та овочерізками.

Через це гостро постало питання щодо необхідності вилучення у місцевих бюджетів "надлишку" коштів та спрямування його безпосередньо на потреби військових. І хоча відповідний закон був прийнятий лише напередодні (під час попереднього розгляду 17 жовтня законопроект не набрав необхідної кількості голосів, і його відправили на повторне друге читання), проте очікуваний обсяг коштів з "військового" ПДФО у розмірі 96,3 мільярдів гривень вже було закладено у проект держбюджету.

Так, 45% ресурсу від ПДФО військових буде спрямовано Адміністрації Держспецзв'язку на виробництво та закупівлю спецтехніки і обладнання (безпілотників, морських дронів), стільки ж - Мінстратегпрому для виконання програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій та для виготовлення продукції оборонного призначення. Десять відсотків коштів відійде розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами.

Це дуже вагомий ресурс для бюджету воюючої країни, якому катастрофічно не вистачає коштів, тому таке рішення можна лише вітати. Водночас Мінфін запевнив, що місцеві бюджети в жодному разі не залишаться недофінансованими.

"Для компенсації можливих втрат доходів у наступному році передбачено спрямувати на місцевий рівень базову дотацію (21,1 млрд грн) та додаткову дотацію (33,4 млрд грн). Крім цього, у розпорядженні органів місцевого самоврядування залишиться реверсна дотація (14,1 млрд грн) та додатково буде перераховано в регіони 4% ПДФО (12,3 млрд грн) для сталого проходження опалювального сезону", - зазначили у відомстві.

Якщо не витрачати зайві кошти на овочерізки та не перекладати асфальт по десятому колу, то цих коштів місцевим чиновникам вистачить для справді нагальних потреб їхніх громад. До того ж, міністр фінансів Сергій Марченко наголошував, що у разі неприйняття відповідного закону утвориться додатковий розрив у непокритих видатках бюджету.

"Ціна питання законопроекту — 215 млрд грн. З них 95 млрд грн забираються з Дорожного фонду. Перенаправлення ПДФО (з місцевих бюджетів до центрального) – 122 млрд грн (з урахуванням частки 2023 року - УНІАН). Якщо перевести ці суми в долари, то вийде покрити майже $6 млрд потреб", - сказав міністр під час дискусії, організованої Центром економічної стратегії.

Марченко додав, що з наявною підтримкою місцевих бюджетів силам оборони "ми протрималися б чотири дні".

"Кожен день держава виділяє на ЗСУ 5 млрд грн. Якщо взяти максимальні 20 млрд грн за рік, які зараз місцеві бюджети направляють на армію, то з цими грошима ми б протрималися чотири дні", - зазначив очільник Мінфіну.

Інші видатки: потрібні і не дуже

Серед інших видатків державного бюджету друге місце за обсягом займає соціальна сфера – 469,4 мільярдів гривень. Найбільше коштів з цього напрямку передбачено на виплату пенсій – трансферт Пенсійному фонду складає 271,9 мільярдів. Для допомоги особам, які потрапили у складні життєві обставини, малозабезпеченим сім’ям передбачено 136,5 млрд грн, на виплату пільг і субсидій – 49,9 млрд грн, а на соціальний захист осіб з інвалідністю спрямують 6,4 мільярдів гривень.

На освіту в бюджеті закладено 179,1 млрд гривень, зокрема, чиновники обіцяють порадувати вчителів збільшенням заробітної плати на 21% порівняно з поточним роком. Зазначається, що середньомісячна розрахункова заробітна плата вчителя вищої категорії збільшиться з 14,4 тис. грн до 17,4 тис. грн, а всього на виплату зарплат вчителям спрямують 103,2 мільярдів гривень. Також передбачено 4 млрд гривень на "підвищення якості освітніх послуг" (закупівлю шкільних автобусів, підручників для школярів тощо) та 3 млрд - на облаштування "сучасних і комфортних освітніх просторів".

На культуру в бюджеті заклали 10,2 млрд гривень. Серед цікавинок - популяризація читання у 2024 році, яка буде реалізована шляхом запровадження сертифікатів на придбання книжок для дітей з обсягом фінансування у 376 мільйонів гривень.

Питання, яке викликало чимало гарячих дискусій - витрати на кінематограф. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, у першому читанні проекту бюджету була бюджетна програма Держагенства з питань кіно на яку було закладено 634,6 млн грн, яка мала назву "Державна підтримка кінематографії".

"Що в цій програмі, ми детально не знаємо, але якщо залізти в додаток до бюджету під назвою "Інформація про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів", то знайдемо там виробництво 53 продуктів, які можуть бути як фільмами, так і серіалами", - написав Железняк.

За його словами, була подана правка про вилучення 445 мільйонів гривень з цієї статті витрат на користь реабілітації військовослужбовців з інвалідністю. Проте правка не була врахована – за словами Железняка, уряд залишив всі заплановані кошти, але змінив назву програми на "Державна підтримка кінематографії, у тому числі документування воєнних злочинів".

"Аргументація, що кіно треба підтримувати, але це буде про військові події та воєнні злочини орків. Це певний трюк", - зазначив нардеп.

Перший заступник голови Комітету з питань бюджету Іван Крулько погоджується із колегою.

"Вони зробили таке формулювання, побачимо, що буде на практиці. Але документуванням воєнних злочинів має займатися не Міністерство культури, а Міністерство юстиції і відповідні правоохоронні органи", - сказав Крулько.

Серед іншого у бюджеті закладено 7,6 млрд грн на спорт, 2,5 млрд грн – на цифрову трансформацію, 13,6 млрд грн – на науку, 30,9 млрд грн – на підтримку бізнесу.

Ризики недоотримання міжнародної допомоги

Як і цього року, у 2024 році військові потреби Україна має закривати самотужки, адже не можна спрямовувати кошти міжнародної фінансової допомоги на воєнні цілі. Таким чином, всі видатки, окрім оборонних, забезпечують нам іноземні партнери, які неодноразово запевняли Україну у безперебійній підтримці. Але зараз ризик недоотримання усього необхідного обсягу міжнародних коштів набагато вищий, аніж при плануванні бюджету на поточний рік, і це є ключовим ризиком для виконання бюджету-2024. Про це говорять експерти, це визнають і урядовці.

Потреби України в зовнішньому фінансуванні, як і цього року, становлять близько 41 мільярдів доларів на рік. Але чи вдасться їх отримати в повному обсязі – питання поки що без відповіді.

"Я не маю відповіді на питання, як закрити запити оборони на 2024 рік. Зі $41 млрд потреб у зовнішньому фінансуванні на 2024 рік на сьогодні непокритими залишаються $29 млрд", - відверто говорить міністр фінансів Марченко.

Він наголосив, що в частині оподаткування "ми дійшли до межі".

"В частині внутрішніх запозичень ми також близькі до межі. Пошук внутрішніх ресурсів - це нагальне питання. Наступного року ми повернемося до питання додаткових ресурсів", - сказав міністр.

Аби достукатися до партнерів, Марченко заявив, що недостатня міжнародна фінансова допомога у 2024 призведе до негативних економічних наслідків не тільки для України, а й для всієї Європи.

"Збереження фінансової допомоги від країн ЄС та інших партнерів у наступному році є життєво важливим. Якщо ми не матимемо достатньо ресурсів для фінансування дефіциту держбюджету, це призведе до негативних економічних наслідків не тільки для України, а й для всієї Європи. Така ситуація може спричинити підвищення цін на продукти харчування та енергоносії, збільшити рівень бідності і, ймовірно, кількість українців, які тимчасово переїдуть до країн ЄС також зросте", — сказав він в інтерв’ю Politico.

Ще у серпні міністр говорив, що питання щодо отримання Україною міжнародної допомоги на 2024 рік ще не визначене остаточно, і "ніхто нікому ще нічого не гарантував". Зараз вже листопад, і, схоже, за минулі місяці урядовцям не вдалося отримати гарантій від партнерів щодо стовідсоткового покриття нагальних потреб нашої держави.

Проте під час представлення держбюджету у Раді міністр фінансів наголосив – він впевнений, що адміністрація Байдена знайде вихід щодо фінансування України.

"Вона для нас важлива, оскільки це грантова підтримка. Ні про яке емісійне фінансування мова не йде, ми знайдемо можливість профінансувати потреби за рахунок зовнішньої допомоги", - сказав очільник Мінфіну.

За словами депутата Железняка, під час розгляду бюджету Марченко назвав такі джерела зовнішного фінансування: $5,4 млрд від МВФ, $8,5 млрд - від США, $18 млрд - від ЄС, що разом дає 31,9 млрд доларів з мінімум 41 млрд необхідних.

"Тому ті, що залишились (9,1 млрд доларів) будуть шукати в перемовинах з урядами країн:  Канади, Норвегії , Японії та Південної Кореї. Ще трохи Світовий банк", - зазначив Железняк.

Песимістичні новини від партнерів

Невтішною для нас є новина про те, що США планує зменшувати щомісячну фінансову підтримку України з 1,1 млрд доларів до 825 млн дол., згідно запиту адміністрації Байдена до Конгресу щодо екстреного фінансування для допомоги Україні у 2024 фіскальному році.

У Центрі економічної стратегії зазначили, що всього на фінансову підтримку українського бюджету виділять 11,8 мільярдів доларів, хоча, готуючи проект бюджету на 2024 рік, українська влада розраховувала на $12,9 мільярдів від Сполучених Штатів.

"2024 фіскальний рік у США закінчиться у вересні, тож, можливо, додаткове фінансування виділять наприкінці року. Втім, тенденція до зниження допомоги є загрозливою, зважаючи на те, що бюджетні потреби нікуди не зникнуть. Якщо іноземного фінансування не вистачатиме, розрив доведеться покривати за рахунок збільшення внутрішнього боргу чи, у крайньому випадку, друку гривні", - зазначили фахівці ЦЕС.

У разі, якщо справдиться найпесимістичніший сценарій, про втішні прогнози щодо скорочення темпів інфляції варто забути – ціни на все зростатимуть шаленими темпами.

Усього у держбюджет на 2024 рік закладено близько 46,2 млрд дол. іноземної фіндопомоги (якщо рахувати за курсом 36,6). Однак 81% від цієї суми – кошти, на які Україна розраховує, але партнери ще не узгодили їх виділення.

"Реально затвердженою з великих пакетів є тільки допомога МВФ. Кошти від ЄС мають надходити за програмою Ukraine Facility, яка ще узгоджується. Адміністрація Байдена публічно налаштована на те, щоб забезпечити фінансування, однак, уже зараз бачимо, що процес не буде легким", — сказав економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

Оцінки експертів

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначив, що, якщо бюджет 2023 року більшою мірою спрямовували на відбудову, то бюджет 2024 року ― це повернення до бюджету для Перемоги.

За його словами, на 2023 рік передбачалося багато капітальних видатків, також були розморожені видатки місцевих бюджетів на капітальні витрати у масштабах більших, ніж просто посадити клумби.

В результаті, каже Вишлінський, всередині року сформувалося суспільне ставлення, що щось іде не так. Ворог концентрував зусилля на розробці технологій та озброєння, а в Україні, насамперед, із місцевих бюджетів, почалося фінансування проєктів, розроблених ще до війни.

"Сформувалося сприйняття, що ми витрачаємо багато грошей на ті видатки, як не є принципово важливими під час війни. Проект бюджету на 2024 рік трохи перекинув цю ситуацію, повернув бюджет до реальності, на яку очікує суспільство", – підсумував директор ЦЕС.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ звертає увагу, що в держбюджеті-2024 закладено замало коштів на амортизацію прямих токсичних наслідків війни: 15 млрд грн на фінансування ветеранів, 1 млрд – на розмінування земель сільськогосподарського призначення, і цього недостатньо.

"Скільки закладено на відновлення житла та нові будинки для тимчасово переміщених осіб – краще не знати. Крихти. Зрозуміло, грошей немає. Держборг наближається до 100% ВВП", - зазначив експерт.

За його словами, з реального зовнішнього фінансування більш-менш спокійним можна бути лише за транші ЄС - близько 12 млрд євро. Тоді як кредити МВФ підуть на погашення старої заборгованості, на гроші США у рік виборів особливо розраховувати не варто, а інші дадуть небагато.

"З різних міжнародних фінансових організацій у вигляді Світового банку та ЄБРР вдасться зібрати максимум пару мільярдів. Загальна діра у джерелах фінансування – близько 10-15 млрд дол. Не розумію, як у цих умовах можна не вести переговори про списання та реструктуризацію держборгу, перед тим самим МВФ? Як і далі платити банкам по 200 млн грн на день за депозитними сертифікатами? Чому не оподатковуються прибутки на ринку ОВДП?", - міркує Кущ.

"Чому відшкодовується ПДВ експортерам сировини на 80 млрд грн на рік і при цьому йде блокування податкових накладних для внутрішнього бізнесу (адже на початку війни відшкодування припиняли і нічого, ніхто не збанкрутував, навпаки)? Як можна не оподатковувати потік контрабанди на митниці на десятки мільярдів доларів? Ось тому, що можна все це не робити, і виходить 15 млрд грн на ветеранів і 1 млрд на розмінування", - додає аналітик.

Звісно, проєкт бюджету на наступний рік розроблявся, виходячи з наявних викликів, можливостей і потреб. В цілому, він не особливо відрізняється від бюджету цьогорічного, адже так само найбільше видатків йде на оборону, а решта має покриватися за рахунок іноземної допомоги. Проте, на жаль, вже очевидно, що партнери все-таки втомлюються від нашої війни за виживання, і на перший план у них виходять власні проблеми та передвиборча боротьба. А це грає на руку ворогу.

Тому українським високопосадовцям залишається докладати максимальних зусиль та усієї красномовності, аби переконати світ, що допомога не має припинятися. Та паралельно шукати шляхи збільшення власних фінансових можливостей – у бюджеті вистачає статей видатків, без яких можна було б обійтися.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News