"Ситуація гірша, ніж до війни". Податкова розправила плечі

Місяць тому набрав чинності закон, який частково скасував мораторій на податкові перевірки. Втім, нагальної потреби у цьому не було: податкові надходження перевищують заплановані.

З 1 серпня, набрали чинності зміни до Податкового кодексу, згідно з якими скасовується пільговий 2%-вий єдиний податок та відновлюються податкові перевірки для трьох груп платників. Це ті, хто має стосунок до підакцизних товарів (паливо, електроенергія, автомобілі,  алкоголь і тютюн), фінансисти та гральний бізнес, до якого можуть бути віднесені і власне гемблінгові компанії, і IT-бізнес.

Голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев та його заступник Ярослав Железняк пояснили цей крок умовами МВФ, виконання яких було необхідне для продовження меморандуму про співпрацю.

Президент Володимир Зеленський в одному зі своїх інтерв'ю додав:

"Якщо ми не повертаємо податкову систему, яка існувала до початку війни, не повертаємо перевірки, у нас буде питання щодо відкриття розмов про майбутнє членство в ЄС, питання будуть восени, в жовтні".

Втім, ви ніде не знайдете цитати європейських посадовців, де вони наполягають, аби ми тиснули на власний бізнес. Мова йде про виключно про те, що Україна, отримуючи  безпрецедентний обсяг фінансової допомоги ($37 млрд у 2022 році і $42 млрд у 2023-му), має згортати  "воєнні" пільги для бізнесу, а також збирати до бюджету всі податкові зобов'язання у повному обсязі. 

Ніяких проблем зі сплатою податків після того, як з 24 лютого 2022 року в Україні почав діяти мораторій на перевірки, не виникло. За підрахунками нардепа Железняка, минулого року бізнес сплатив 99,4 відсотки від того, що було закладено у держбюджет на 2022 рік.

Такий результат був досягнутий, незважаючи на зупинку багатьох підприємств у перші місяці повномаштабного вторгнення, втрати активів через руйнування та окупацію, складнощі з логістикою, відсутність кредитування, зимовий блекаут і решту воєнних наслідків.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль називає цифру податкових надходжень у понад 900 мільярдів гривень. Це на 80 мільярдів більше, ніж у 2021-му. Ще 425 мільярдів гривень сплачено до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

У січні – липні нинішнього року, за офіційною інформацією ДПС, план надходжень податку на прибуток підприємств  перевиконано на 22,6%. (+13,1 млрд грн), акцизів - на 18,3%. (+9 млрд грн), податку та доходи фізичних осіб на 6,2% (+5,6 млрд грн). Всього до зведеного бюджету за сім місяців поточного року надійшло 661,3 мільярди.

Тобто, бізнес переважно є свідомим і сплачує податки. Він об'єктивно не потребує наглядача з батогом, який стоятиме біля кожної бухгалтерії. Більше того, працювати в умовах війни і воєнних ризиків — складно. Але це аж ніяк не турбує основних натхненників ідеї поновлення перевірок.

Тож, хто вони?

По-перше, самі податківці. Минулого року уряд запланував скорочення всього штату чиновників в усіх органах влади (і в ДПС також) на 30%. Згідно зі статтею 42 Кодексу законів про працю,  критерій переважного права залишитися на роботі під час скорочення — рівень кваліфікації працівника та продуктивність його праці. Тому податківцям треба весь час демонструвати, що вони не байдикують, а наповнюють бюджет держави за рахунок штрафів від виявлених порушень. Іншими словами, демонструють продуктивність.

Проявити себе їм дали змогувиключення з мораторію на перевірки. Внесені зміни до Податкового кодексу поновили перевірки по деклараціям з ПДВ. А постанова Кабміну від 6 грудня 2022 року дозволила перевірки (і не тільки податкові) за наявності загрози: нібито правам, законним інтересам, життю та здоров'ю людини, довкіллю, безпеці держави, виконанню міжнародних зобов'язань України.

В результаті, у компанії Rozetka з минулого року було проведено 97 державних перевірок. 

Співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін розповідає, що податкова служба регулярно перевіряє діяльність компанії, зокрема, навіть організованих нею Пунктів незламності.

"У нас нічого не знаходять і штрафують на суму, за яку ми, на їхню думку, не будемо сперечатися. Тобто, це якісь мінімальні суми штрафів. Але вони заважають, бо часто зупиняють нашу роботу... Ситуація зараз  краща, ніж у часи втікача Януковича, проте  – набагато гірше, ніж до  війни", - каже він.

З Чечоткіним погоджується співвласник найбільшої в Україні компанії експрес-доставки "Нова пошта" Володимир Поперешнюк.

"Підприємці змогли вільно видихнути в березні (2022 року - УНІАН), коли було скасовано мита, запроваджено податкові пільги, і зараз усе повертається назад, до довоєнного часу. Коли владі було страшно, і вона розуміла, що все може "накритися", вони дали свободу підприємцям. Коли вже не так страшно — знову можна ставитися до підприємців, як до гусей та баранів, яких можна стригти й обскубувати", — сказав він на форумі iForum 2023.

Один з основних натхненників посилення податкового навантаження - депутат Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За словами  міністра фінансів Сергій Марченка, він безпосередньо впливає на податкову. Особливо це проявилось під час "хайпу" навколо блокування податкових накладних.

Гетманцеву скрізь ввижаються утаємничені схеми приховування великих прибутків. І податківці наввипередки шукають цьому підтвердження, аби йому догодити.

Нещодавно київські фіскали звинуватили мережу секс-шопів у торгівлі  без застосування касових апаратів і оформлення працівників. Голова парламентського комітету був цим дуже задоволений, про що повідомив у своєму телеграм-каналі.

Категорії суб'єктів, яких з 1 серпня почали перевіряти, теж обрані не випадково. Фінансовий сектор (списки банків, до який прийде податкова, вже оприлюднено) — це своєрідна "артпідготовка" до введення 5% -го податку на так звані надприбутки. У разі ухвалення, закон, ініційований Гетманцевим і Железняком, вступить у дію з 1 січня 2024 року. На думку співзасновника Монобанку Олега Гороховського, це призведе до здорожчання кредитів та решти банківських послуг.  

З перевірками "підакцизників" все зрозуміло — це дозволить "трусити" максимально широку аудиторію бізнесу: від ритейлу, який реалізує алкоголь і цигарки, до постачальників елетроенергії.

Також варто напружитись гемблінгу. Судячи з одного з нещодавніх інтерв’ю Гетманцева, у посадовця є ідея-фікс примусити операторів грального бізнесу доплатити податки за 2022 рік, коли законодавчі правила гри були іншими.

"Це для мене принципове питання, - сказав він в інтерв’ю, - ми маємо посилювати цей тиск і постійно моніторити їхню діяльність (грального бізнесу – УНІАН) на предмет відповідності законодавству".

Ще з 7 лютого 2023 року гральному бізнесу заборонили перебування на спрощеній системі оподаткування. Для цього був прийнятий спеціальний закон. Заступник Гетманцева Железняк вважає, що саме завдяки цьому в січні-червні 2023 року було сплачено 2,94 мільярди гривень податків, що в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року.

Згідно "Дослідження стану бізнесу в Україні", проведеного у червні 2023 року за участі Офісу з розвитку підприємництва, "Дія.Бізнес", Мінекономіки та низки інших установ, погіршити стан бізнесу можуть:

• непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку - 46,9%;
• відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів - 46,9%;
• непередбачувані дії держави - 42,8%;
• перешкоди з боку регуляторних та/чи фіскальних органів - 32%.

Також три основні чинника, що заважають підприємцям відновлювати і розвивати бізнес – це непередбачувані дії держави, непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів.

Інше дослідження, проведене консалтинговою структурою Saturday Team, свідчить, що в умовах формального мораторію, ДПС за перші 4 місяці 2023 року  провела 4487 податкових перевірок. Для порівняння, за аналогічний період 2021-го було 4365.

Рекордною стала кількість скарг до Державної податкової служби - 41 506, також немало зверталися до бізнес-омбудсмена. Причому, до омбудсмена  у першому кварталі цього року скаржились удвічі більше, ніж у четвертому кварталі 2022-го. Левова частка стосується дій податкової. І це статистика лише до 1 серпня.

Цікаво, що буде за кілька місяців після відновлення перевірок? Як вплине на обсяги донатів ЗСУ зупинка бізнесу податківцями, необхідність захищатись від тиску у судах, наймати адвокатів? Чи зростуть обсяги податків, які і так перевищують заплановані? Або, навпаки, не зростуть, і бізнес піде у тінь.  Нарешті, свідками скількох гучних корупційних скандалів навколо "узгодження" результатів перевірок ми станемо?

На всі ці питання відповіді стануть відомі вже до кінця року.

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News