Гроші дорожчають: які наслідки матиме подальше зростання депозитних ставок

В Україні почала поступово зростати дохідність за гривневими депозитами. Однак її рівень все одно не покриває високу інфляцію, тому Нацбанк продовжує мотивувати банки до подальшого збільшення дохідності депозитів. До чого це може призвести і хто виграє або програє від зростання ставок за депозитами?

В Україні на тлі високої інфляції почали активно зростати ставки за гривневими депозитами у більшості банків. Такого підвищення не було вже декілька років. Однак громадяни та бізнес все одно не поспішають класти власні заощадження на депозитні рахунки, а в основному надають перевагу, якщо і тримати гроші у банківській системі, то на картках або поточних рахунках, звідки вони зможуть зняти кошти у будь-який момент.

Одна із причин – це те, що депозитні ставки попри зростання все одно залишаються помітно меншими за споживчу інфляцію. Тому Національний банк вирішив почати більш активно мотивувати банки до подальшого зростання ставок за гривневими депозитами.

Банківські депозити займають важливе місце у грошово-кредитній системі України, оскільки вони є ресурсом для роботи економіки у всі часи і навіть під час військового стану. При цьому між усіма учасниками присутній конфлікт інтересів.

Банки зацікавлені залучати депозити як можна дешевше і на як можна довший період. Громадяни і бізнес – хочуть уберегти власні кошти від знецінення, тому зацікавлені розміщати гроші дорого, але при цьому, бажають мати доступ до ресурсів у будь-який момент. Особливо в умовах війни, коли планувати на середньостроковий чи довгостроковий період важко і гроші можуть знадобитися раптом тут і зараз, ця потреба стає особливо актуальною.

Нацбанку доводиться бути арбітром і шукати баланс між комерційними банками та їх клієнтами, щоб не допустити швидкого зростання цін і неконтрольованої девальвації гривні. Для цього часто доводиться ухвалювати непрості рішення, які, ймовірно, найближчим часом можуть призвести до того, що ставки за депозитами продовжать зростати, але за це хтось має заплатити.

Мета – наздогнати інфляцію

Нацбанк на останньому засіданні з монетарної політики ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 25 відсотків. Останній раз її переглядали у червні минулого року, але тоді її збільшили одразу у два з половиною рази, що стало рекордним показником за останні більше 20 років. Чому цей показник є таким важливим?

Справа в тому, що облікова ставка впливає на вартість грошей в економіці. Іншими словами, вона є орієнтиром того, скільки українці зможуть заробляти на депозитах, державних цінних паперах, а також у певній мірі впливає на вартість кредитів як для громадян, так і для бізнесу.

На жаль, в умовах воєнного стану і багатьох гострих ризиків, які з ним пов’язані, цей вплив не є швидким і займає певний час. Однак вже можна помітити, що ставки за банківськими депозитами з літа минулого року помітно зросли.

Середня ставка за гривневими банківськими депозитами для домогосподарств, відкритими у грудні 2022 року, становила 10,6 відсотка річних, що майже на 5 відсоткових пунктів більше, ніж наприкінці травня, коли ставки впали до історичного мінімуму.

Зокрема станом на початок лютого невеликі та середні банки України пропонують вкладникам за шестимісячними депозитами у гривні 13-17 відсотків річних. Натомість великі банки готові платити лише близько 8-9 відсотків річних. При цьому з відсотків, отриманих з депозиту, потрібно сплатити 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотки військового збору.

Водночас споживча інфляція за підсумками минулого року сягнула майже 27 відсотків. Хоч Нацбанк і покращив прогноз інфляції на 2023 рік до майже 19 відсотків, але поточна дохідність гривневих депозитів, очевидно, не перекриває цей рівень.

Тому керівництво центробанку планує продовжувати стимулювати банки збільшувати ставки за депозитами, щоб зменшити бажання громадян знімати кошти з рахунків і купувати на них валюту в обмінниках.

"За досить високого рівня інфляції українські громадяни та підприємці не отримують адекватної для збереження платоспроможності своїх заощаджень депозитної пропозиції від банків. У цьому плані зростання депозитних ставок у банків для нас є принциповою метою", - підкреслив голова Нацбанку Андрій Пишний.

Трильйон гривень на банківських картках

Важливою проблемою для сьогоднішнього українського банківського сектору є те, що громадяни з усіх коштів, які вони тримають в комерційних банках, а це 1,75 трлн гривень, зовсім мало зберігають на депозитних рахунках.

Більше 70 відсотків (1,3 трлн гривень) – це гроші на картці, тобто клієнти їх можуть зняти в будь-який момент, а банки зобов’язані бути готовими їх виплатити.

І лише близько 30 відсотків (450 млрд гривень) – це депозити. Навіть з моменту підвищення облікової ставки і, відповідно, поступового зростання дохідності за депозитами дане співвідношення не змінилося. Тобто громадяни продовжують левову частку своїх заощаджень тримати на банківських картках.

Тому керівництво Нацбанку ухвалило рішення у два етапи зробити більш дорожчим для банків утримування значних сум громадян на звичайних рахунках, які не є депозитними.  

А саме: з 11 лютого 2023 року підвищується норма обов’язкового резервування за поточними рахунками громадян та бізнесу, у гривні на 5 відсоткових пунктів – до 10 відсотків, а у валюті – з 15 до 20 відсотків.

А вже з 11 березня 2023 року  – за коштами громадян ще плюс 10 відсоткових пунктів. Тобто, з середини березня норма обов’язкового резервування для банків під поточні рахунки та кошти на вимогу будуть 20 відсотків у гривні та 30 відсотків у валюті. Що це означає?

Як розповів асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз, таке рішення центробанку має пришвидшити зростання дохідності за гривневими депозитами як для громадян, так і для бізнесу. І, відповідно, змотивувати українців перекладати кошти, якими вони не планують користуватися найближчим часом, зі звичайних карткових рахунків на депозитні.

"Банкам стає вигідно пропонувати клієнтам термінові депозити замість поточних рахунків та коштів "до запитання". І, в тому числі, за рахунок підвищення ставок за депозитами та оновлення лінійки продуктів – наприклад, банкам стає вигідно вводити короткі та ультракороткі депозити (7 або 14 днів) з автоматичною пролонгацією", - зазначив Дубогриз.

Станом на початок лютого серед усіх банків в Україні поки лише два банки пропонують можливість відкриття депозиту на 7 днів з дохідністю 5 та 9 відсотків річних. А також ще два банки пропонують відкриття депозиту на два тижні з дохідністю 10 та 13 відсотків річних відповідно. При цьому відкриття депозитів на строк від 1 місяця пропонують понад 20 комерційних банків, пропонуючи дохідність від 5 до 15 відсотків річних.

Подорожчання кредитування

Експерти наголошують, що збільшення вимог до резервування та подальше зростання депозитних ставок для українців може помітно зменшити рівень прибутковості банків, який вони будуть намагатися компенсувати через різні джерела.

За словами голови правління Юнекс Банку, Івана Світека, рішення НБУ посилити нормативи резервування найближчим часом зможе радикально змінити ситуацію на банківському ринку.

"За часів таких масштабних криз люди вважають за краще створювати фінансову подушку безпеки. Але при цьому хочуть зберігати вільний доступ до своїх коштів. Саме тому ми й спостерігаємо цей феномен: кошти фізосіб у банківських пасивах зростають рекордними темпами навіть незважаючи на війну, при цьому частка коштів на вимогу минулого року зросли майже до 70 відсотків у загальному портфелі коштів фізосіб", - зазначив Світек.

"Зрозуміло, що регулятор має впливати на ситуацію, але, на мою думку, тут слід діяти дуже обережно, адже надмірне підвищення норм резервування негативно впливатиме на прибутковість банківської. системи. А це дуже важливе питання", - додав банкір.

Одним із компенсаторів зростання вартості доходів за депозитами може стати подорожчання вартості кредитування, однак, за словами аналітиків, це малоймовірно, адже в умовах військового стану банки не схильні активно кредитувати навіть за високими ставками через високий ризик неповернення коштів у майбутньому.

"Як ці зміни вплинуть на кредитування? Ніяк не вплинуть. Хоча в теорії скорочення пропозиції грошей негативно впливає на кредитування, але це з тих теорій, які в нас тут і зараз не працюють. Кредитування - це функція на 99,9 відсотків безпекових ризиків, а потім всього іншого", - розповів асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

Зростання вартості банківського обслуговування

Більш імовірно, що банки почнуть компенсувати втрату власних прибутків через підвищення вартості банківських комісій за зняття готівки, перерахунок з картки на картку, оплату комунальних послуг тощо. Також банки можуть ще більше зменшити дохідність за валютними депозитами, які і до того коливалися на рівні нуля відсотків річних.

"З валютою – взагалі виходитиме, що банкам стають невигідними валютні кошти населення, та й валютні депозити як такі. Тут важко сказати, як вони на це реагуватимуть. Навряд чи будуть відмовлятися від валютних депозитів взагалі, бо попит на цей продукт точно є і значний. Можливо, підвищиться курс купівлі валюти під тримісячний депозит", - зазначив Дубогриз.

Також банки можуть почати компенсувати зростання ставок за короткостроковими депозитами за рахунок зменшення ставок за довгостроковими.

"Тут може бути обернений бік медалі – що довгі, від 6 місяців в наших умовах – депозити стануть менш вигідними як банкам, так і вкладникам. Чи так буде, не знаю, може і не бути, це поки що ризик. Загалом, оця от "компенсація" очікуваних "недозаробітків" банків це ключове питання. Десь вони її знайдуть. Так, щоб регулятор не впливав на це, бо якщо НБУ буде регулювати, наприклад, розмір комісій, це вже буде втручання в операційну діяльність, а це страшний гріх", - розповів асоційований експерт CASE Україна.

Українська банківська система вистояла в найскладніший період початку повномасштабного вторгнення кривавого російського агресора. Вона попри все залишається стабільною та ліквідною і зараз, зберігаючи достатньо високу довіру громадян та бізнесу до себе, продовжує функціонувати. Однак поступово в умовах роботи воєнної економіки почали накопичуватися ризики, на які потрібно реагувати.

Зокрема ж мова йде про наростання обсягів грошових коштів на поточних рахунках громадян, які, з одного боку, не поспішають їх переводити на депозитні і в будь-який момент можуть зняти їх та, наприклад, купити готівкової валюти в найближчому обміннику. З іншого боку – банки такі гроші громадян не можуть використати, наприклад, на купівлю військових облігацій, бо вони носять строковий характер і не можуть бути обміняні на кошти в будь-який момент, щоб розрахуватися з клієнтами.

Подальше підвищення ставок за депозитами має збільшити мотивацію громадян зберігати певну частину власних заощаджень на депозитних рахунках, що допоможе стабілізувати готівковий курс на валютному ринку і урівноважити попит та пропозицію, однак, ймовірно, платою за це може стати поступове подорожчання вартості банківських послуг. Банки будуть змушені підвищувати комісію за обслуговування та розрахунки, щоб залишатися на рівні прибутковості.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News