Точковий мораторій: уряд зупиняє перевірки бізнесу, але невідомо якого

Оновлений уряд почав з того ж, з чого починали усі попередні – мораторію на перевірки бізнесу. Проте цього разу – з купою виключень. Що він передбачає, і чи це "зрада", чи все ж "перемога", - УНІАН дізнався у фахівців.

Зазвичай, склад уряду змінюють після ряду проблем, які призводять до накопичення такого негативу, що заміною одного-двох міністрів його вже не перекрити. Так сталося й цього разу – на початку року активність контролюючих органів, яким уряд дав завдання шукати додаткові кошти для поповнення бюджету, занадто зросла. Через що посилилося невдоволення підприємців (особливо, у прифронтових регіонах, де й без контролюючих органів багато втрат).

Плюс – купа інших проблем, які стали тягарем для попереднього складу уряду. І, ось, вже "новий" Кабмін починає свою роботу не з "батогів", а з "пряників" - серед яких і мораторій на перевірки. "Новий" у лапках, адже є дуже важливий нюанс – персони міністрів майже ті ж самі, але дещо "перетасовані". Зате вивіски відомств трохи оновилися.

Але наскільки новий мораторій буде ефективним, кого торкнеться, та чому це знов лише тимчасове рішення замість постійної лібералізації ведення підприємницької діяльності? Про все це УНІАН розпитав експертів.

Що прийняли на РНБО та чому

Щоб підкреслити важливість питання мораторію на перевірки, цю ініціативу приймали на засіданні РНБО за участі оновленого уряду. 21 липня рішення прийняли, а контроль пообіцяли залишити "точковим", з акцентом на "цифровізацію системи державного нагляду", що закріплять у майбутньому законопроєкті, адже, відповідно до законодавства, РНБО не вирішує питання перевірок бізнесу (це регулюється податковим та іншими кодексами). За підсумками засідання було видано Указ президента №538.

Наступного дня особисто президент анонсував ці позитивні зміни, а 24 числа прем’єрка Юлія Свириденко у своєму новому телеграм-каналі оприлюднила звернення до народу, де додала трохи контексту.

"Ми затвердили план реалізації рішення РНБО про мораторій на перевірки бізнесу. Забороняються всі непланові перевірки без чітких підстав для податкової, для митниці, для правоохоронців. Виняток – лише високоризикові галузі. Ми впроваджуємо ризико-орієнтований підхід, запускаємо цифрову систему контролю і захищаємо інвесторів, - повідомила пані Свириденко. – Прокуратура наразі проводить аудит всіх відкритих справ проти бізнесу і, за результатами аудиту, вже закрито 30% кримінальних справ. Після змін до законодавства відкриття нових справ може погодити лише генпрокурор або керівники регіонального рівня. Наше завдання – забезпечити справедливість, а не толерувати вибірковість".

Що це означає на практиці? Це рішення суто політичне та номінальне, щоб підняти рейтинги на тлі інших невдач під час неоголошеної передвиборчої кампанії, чи воно дійсно радикально вплине на бізнеси та економіку у позитивному ключі?

В'ячеслав Черкашин, експерт з податків та директор Інституту соціально-економічної трансформації, досить скептичний з цього приводу. Адже головне у всій цій історії – відсутність миттєвих рішень та "дефіцит" конкретики.

"По-перше, аналіз структури Указу 538 говорить про відсутність у ньому будь-яких рішень або заходів, що негайно запроваджують мораторій на перевірки або припиняють силові дії по відношенню до бізнесу. Більш того, всі імовірні позитивні екстерналії з'являться не раніше, ніж через місяць - саме цей термін фігурує у декількох пунктах документу, - розбирає експерт для УНІАН цей указ. – По-друге, формат цього мораторію дуже незвичний, порівняно з попередніми. Бо замість негайних рішень (прямих заборон і таке інше) містить доручення Уряду ("посилити", "обмежити", "змінити") та Державній регуляторній службі ("надати пропозиції", "побудувати систему", "провести аналіз"), а також рекомендації для парламенту (що пішов у відпустку на місяць) та силовиків. Все зазначене свідчить про більш політичний та іміджевий характер документу, що дає багато маневру для його формального виконання".

Головний позитив - не на словах, а на ділі - пан Черкашин вбачає саме у аудиті кримінальних проваджень проти підприємців.

"Указ все ж змусить правоохоронців провести інвентаризацію кримінальних проваджень проти бізнесу, а КМУ - обмежити перевірки законослухняного бізнесу. Лише час, якого вкрай обмаль, покаже, чого буде більше - користі або імітації дій", - завершує думку експерт з оподаткування.

А чому такі провадження раптом стали проблемою саме зараз? Бо на початку року фінансові надходження від партнерів затримувалися, а бюджет якось поповнювати потрібно було. Через що контролюючі органи отримали вказівки збирати кошти всіма засобами, зокрема й через штрафи для підприємств.

Як повідомляла у червні юридична компанія YANKIV, у перші місяці 2025 року відбулося "значне загострення перевірочної політики", а сума середнього штрафу зросла на 150-240% порівняно з минулорічними показниками – з 15-20 тис. до 49 тис. гривень. Загалом, активність контролюючих органів у 2025 році "зросла у 2,5 рази" у порівнянні з 2024-м.

Штрафи, головним чином, нараховувалися в результаті "фактичних перевірок" касової дисципліни, кадрових питань, ліцензійної діяльності та обліку товарно-матеріальних цінностей. Простіше кажучи – перевірялося все і раптово. Що, звісно, не могло сподобатися українцям.

Надія Бедричук, член Наглядової ради Української ради бізнесу, пояснює невдоволення підприємців:

"В Україні немає відповідальності чиновників за зловживання законом, навіть якщо вони діють в інтересах конкурентів, рейдерів чи просто, щоб "виконати план". Відповідно, бізнес почувається незахищеним".

Водночас фахівчиня менш скептична в оцінках прийнятого рішення про мораторій. Адже будь-які послаблення тиску на бізнес – це позитив.  

"Запровадження моніторингу на перевірки бізнесу – це однозначно позитивний сигнал, який надсилає уряд (влада) підприємцям. В умовах війни український бізнес має підвищені ризики, і послаблення адміністративного тиску – це добре з усіх боків. Можна не боятися, що заблокують роботу за незначне порушення", - каже пані Бедричук.

Але у будь-якого мораторію є й зворотній бік – він "б’є по площах", а тому послаблення відчує не лише "білий", але й "чорний" бізнес. Або ні?

Надія Бедричук наполягає, що на різних "схемників" це рішення уряду не повинно розповсюджуватися, адже на перевірку кримінальних порушень "мораторію не встановлюється". 

"Якщо у відповідних органів є достовірна інформація про чорні схеми, ніхто не забороняє їх зупиняти. Це не підприємницька діяльність, а кримінал. Але якщо у перевіряльників такої інформації немає, а вони просто заходять на перевірку зі сподіванням щось "нарити", то тут мораторій справді – на боці бізнесу", - зауважує вона.

Натомість головним мінусом ініціативи вона називає те, що мораторій - це лише тимчасове рішення.

"Мораторій у будь-якому разі – це тимчасовий захід. Українська рада бізнесу виступає за створення системи, а не ручне управління. Система захисту та підтримки бізнесу, власне, передбачає постійний ризико-орієнтований підхід до перевірок та втручань у роботу підприємців. Усе те, що обіцяє влада під час мораторію, має стати нормою, а не разовою тимчасовою акцією. Під час війни такі реформи, очевидно, важко провести миттєво, і мораторій – як раз швидкий інструмент реагування. Але він не має зупиняти вибудовування системи", - вважає експертка.

Індикатори успіху та провалу мораторію

Важливо з’ясувати, наскільки такі мораторії взагалі ефективні – адже мова про бізнес та економіку, а, отже, результат можна порахувати та окреслити індикатори, які вкажуть на те, чи дієва це ініціатива. Пані Бедричук таким індикатором називає кількість скарг від підприємців та індекс ділової активності. Позитивні дані по цих показниках сприятимуть інвестиційній активності у країні.

"Як оцінити ефективність мораторію? Так, такі спроби вже робилися раніше, і платформи для діалогу бізнесу та влади створювалися. Однак, скарги залишаються. Тим не менш, дамо цьому мораторію шанс. Його ефективність буде визначатися по кількості скарг від підприємців, а також по зростанню ділової активності, що виливається у додаткові надходження до бюджету, - каже вона. – Для залучення інвестицій в Україну, очевидно, знадобиться більше часу. По-перше, інвестори будуть орієнтуватися на відгуки місцевого бізнесу, а по-друге, на усталеність умов для ведення бізнесу. Коротким вікном можливостей інвесторів не заманиш. Саме тому ще раз наголошуємо на створенні системних реформ, де мораторій – це один з елементів, але не замінник всієї архітектури сприятливого бізнес-клімату в Україні".

В’ячеслав Черкашин згадує у цьому контексті про "чинну Нацстратегією доходів", яка сприяє "знищенню" спрощеної системи оподаткування (ССО). Замість цього новому уряду варто було б "створити механізм покарання компаній, що зловживають ССО".

"Зазначене призведе до зміни ідеології податкового контролю - замість полювання на ФОПів увага контролерів сконцентрується на перевірці компаній, що системно використовують ССО для оптимізаціії податків. Як це зробити ефективно підказує міжнародна практика - так звані "критерії фіктивної самозайнятості" (bogus self-employment або BSE). Аналогічний інструментарій діє на сьогодні в Румунії, Сербії, Італії, Німеччині, США, Великобританії та Нідерландах, - каже фахівець з податків. – Саме на цьому базисі побудовано свіжий законопроект №13507, яким у законодавстві про працю адаптуються для України 9 критеріїв трудових відносин".

Він зазначає, що перевіряючим органам за такого підходу доведеться у суді доводити виконання 7 з 9 критеріїв залежності, щоб прирівняти ФОПа до найманого працівника та оштрафувати компанію яка його залучила до роботи. І все це "цівілізовано, спокійно, без руйнування спрощеної системи та тиску на ФОПів і законослухняний бізнес".

Але поки що не зрозуміло, чи буде це або якісь схожі рішення у тому законопроєкті, який безспосередньо впроваджуватиме мораторій. Документі, який було анонсовано прем’єркою Свириденко на осінь. Певно, що, якщо його прийняття анонсують аж на жовтень, то можна припустити, що спочатку було прийняте політичне рішення та зроблені голосні заяви, а напрацювання якихось реальних дій зараз тільки розпочинається. Тому у словах чиновників не вистачає конкретики.

Бракує її, головним чином, щодо формулювань. Адже під мораторій підпадає лише "законослухняний" бізнес (але якщо під час перевірки щось знайшли, то він автоматично перестає таким бути, хіба ні?), а перевірки повинні мати "обґрунтованість" (але коли Податкова чи Митниця визнавали без рішення суду, що звертаються до вас необґрунтовано?). Та й стосуватиметься він лише позапланових перевірок – що заважає, скажімо, "підкорегувати" плани?

Головна надія – цифровізація. Але тут також поки що складно щось сказати.

Над цими питаннями замислюється й Станіслав Карпов, радник, адвокат, керівник практики податкових спорів ADER HABER. Він нагадує досвід попереднього "діалогу" між державою та урядами, що й призвело до досить скептичного ставлення до нових ініціатив оновленого Кабміну.

"Правила здійснення податкового контролю прописані виключно в Податковому кодексі України, і змінити їх можна лише через парламент, вносячи зміни до цього Кодексу. Жодне рішення РНБО не може скасувати або обмежити дію закону. У цьому контексті одразу пригадується приклад із лютого 2021 року, коли Кабмін спробував скасувати "карантинний" мораторій на перевірки, встановлений саме Податковим кодексом України, - нагадує він попередній досвід. – Як наслідок, податківці почали проводити перевірки на підставі урядової постанови, а платники податків згодом успішно оскаржували результати таких перевірок в судах, з огляду на їх незаконність. Результат – витрачені кошти і ресурси на проведення перевірок та судові процеси (як з боку держави, так і платників податків), і нуль ефекту".

Хочеться вірити, що цього разу помилки минулого будуть враховані, і мораторій стане "анонсом" зміни всієї системи контролюючих органів на більш "дружню" до пересічного підприємця.

Втім, сподіваємося на краще, однак готуємося до гіршого. Бо під час війни успіх такої реформи був би не просто знаковим – він був би історичним. Адже гроші – це "кров війни", а тому всі уряди в усі часи лише збільшували тиск на бізнес під час активних військових конфліктів. Якщо оновлений Кабмін Свириденко зможе цю "традицію" змінити, то в нас з’явиться власний кандидат на "нобелівку" з економіки. Тож, побажаємо уряду успіху.

А до того часу, незважаючи на гарні заяви, кожному підприємцю варто вкрай прискіпливо перевіряти усю документацію.

Андрій Попов

УНІАН в Google News