Курсові гойдалки. До якого дна впаде гривня

Напередодні Нового року українська валюта почала послаблюватися, і готівковий курс вже перетнув позначку у 39 гривень за долар. УНІАН дізнавався, які причини такого падіння, та чого очікувати від курсової ситуації надалі.

В останні тижні минулого року українська національна валюта почала досить стрімко просідати. Нерідко можна було побачити новини зі страхітливими заголовками: "Офіційний курс гривні оновив історичний мінімум". Дійсно, долар за офіційним курсом НБУ вперше став коштувати більше 38 гривень, хоча готівковий курс в різні періоди раніше міг досягати і 42 грн/дол.

Слід згадати, що у жовтні регулятор скасував режим фіксованого курсоутворення - офіційний курс гривні до долара був зафіксований ще у перший день повномасштабного вторгнення на рівні 29,25 грн/дол. Пізніше, влітку 2022 року, курс гривні було знижено до 36,57 грн/дол., і на такому рівні вона трималася до жовтневого рішення Нацбанку перейти до режиму "керованої гнучкості курсу".

Новий режим означає, що офіційний валютний курс визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку, залежно від попиту і пропозиції, але НБУ ретельно слідкуватиме за коливаннями курсу, не допускаючи значних перекосів у бік здешевлення чи здорожчання гривні. При цьому деякі коливання курсу, звісно, допускаються. І, в цілому, більшість експертів та чиновників очікують на поступову девальвацію національної валюти до 40 грн/дол. і нижче. Зокрема, у державному бюджеті на 2024 рік передбачається середній курс у 40,7 грн/дол. протягом року та 42,1 грн/дол. – на кінець року.

Коливання курсу, особливо в умовах війни та існуючої невизначеності щодо отримання міжнародної допомоги у необхідному обсязі, не є чимось дивним. Та українці зазвичай ретельно відстежують усі курсові зміни, і коливання в бік здорожчання долара викликають неабиякий ажіотаж.

Тож УНІАН звернувся до експертів та чиновників, аби з’ясувати, якими є причини поточного просідання гривні.

Ситуація на валютному ринку

Останніми днями офіційний курс гривні коливався біля позначки 38,2 грн/дол., а готівковий, в свою чергу, перетнув рівень у 39 грн/дол. Як розповіли аналітики інвестиційної групи ICU, на міжбанківському валютному ринку наприкінці грудня попит на валюту від клієнтів банків (юридичних осіб) зріс більше ніж удвічі та в окремі дні перевищував пів мільярда доларів. Це змушувало НБУ продавати за тиждень по 860-980 млн доларів з міжнародних резервів майже весь грудень.

У перший тиждень січня попит на валюту зберігався на високому рівні, хоча й знизився порівняно з останнім тижнем 2023 року. Нацбанк зменшив інтервенції лише на 12% – до 790 млн доларів.

Що стосується населення, то люди активно купували валюту в грудні, переважно по 100-150 млн доларів  на день, і до 648 млн доларів у передноворічний тиждень.

"Але обсяги купівлі валюти значно знизились на початку цього року, до $355 мільйонів за чотири робочі дні першого тижня року (на 35% порівняно з аналогічним періодом передноворічного тижня). Готівковий курс у системно важливих банках за перший тиждень року послабшав на 0,8 відсотків - до 38,2-39,0 гривень за долар. Водночас варто зазначити, що наразі готівковий курс залишається міцнішим порівняно з початком 2023 року на понад 4 відсотки", - повідомили у компанії.

Та за нинішнього режиму курсоутворення подібні коливання є нормальними, адже так виглядає реакція курсу на зміну попиту та пропозиції. Як зазначив заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, режим керованої гнучкості курсу дає змогу регулятору забезпечувати досягнення низки важливих завдань. І поточна ситуація на валютному ринку не є якоюсь неординарною та точно не загрожує їх виконанню.

"У 2023 році офіційний курс гривні відносно долара послабився менш, ніж на 4 відсотки. Дохідність гривневих інструментів з надлишком компенсувала цю девальвацію та залишається значно вищою порівняно з інструментами в іноземній валюті. Вона також перекриває фактичну та очікувану інфляцію. НБУ має всі можливості забезпечувати курсову стійкість і надалі. У межах режиму керованої гнучкості гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися", - сказав він.

Причини послаблення гривні

Ніколайчук зазначив, що за режиму керованої гнучкості зміна курсу в той чи інший бік є нормальним явищем.

"Як і обіцяв НБУ, курс може як послаблюватися, коли ситуація на ринку погіршується, так і зміцнюватися, коли ситуація поліпшується (як це, наприклад, було в жовтні та першій половині листопада). Послаблення гривні наприкінці 2023 року насамперед зумовлено сезонним чинниками. По-перше, попит на валюту збільшився внаслідок рекордних видатків бюджету у грудні. По-друге, традиційно наприкінці року зростає попит на валюту з боку населення", - пояснив він.

Також, за словами заступника голови НБУ, на валютний ринок тиснули психологічні чинники, пов'язані з відтермінуванням надання міжнародної допомоги, водночас активні бойові дії тривають, і це зумовлює потребу у фінансуванні.

"Завдяки успішному пристосуванню валютного ринку до керованої гнучкості НБУ, як і декларувалося, поступово збільшує амплітуду курсових коливань. Відповідно, зараз коливання на міжбанківському ринку є дещо більшими, ніж, наприклад, у жовтні. Водночас, завдяки сформованим передумовам вони не є загрозливими. Також курсові коливання залишаються значно меншими, ніж до повномасштабної війни", - наголосив Ніколайчук.

Курс на готівковому ринку, який є важливим для населення, вже тривалий час коливається в обидва боки, і попри певне послаблення гривні наприкінці року, вона залишається міцнішою, ніж, наприклад, у четвертому кварталі 2022 року, додав він.

Аналітики ICU, в свою чергу, пояснюють, що наприкінці грудня бізнес і державні установи потребували більше валюти для розрахунків за контрактами, які необхідно було завершити до кінця року. Особливо це стосується державних структур, яким необхідно було здійснити платежі за рахунок бюджетних коштів із призначень минулорічного бюджету.

"Але такий попит навряд чи обійшовся без ажіотажної реакції інших учасників ринку, спричиняючи додатковий тиск і більше ослаблення курсу, особливо на тлі невизначеності щодо подальшого надходження міжнародної допомоги. Загалом же ми очікуємо збереження активної присутності НБУ на валютному ринку й почергові коливання курсу в обидва боки", - зазначили у компанії.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський відмітив, що збільшення попиту на готівкову валюту і послаблення гривні - це свого роду ефект сніжного кому: люди бачать девальвацію і йдуть купувати валюту через побоювання, що завтра вона буде ще дорожчою.

"Це збільшує попит і, відповідно, тиск на гривню. Тим більше, що частина бюджетних виплат перетворюються у зарплати і премії, які легко перетікають на готівковий ринок", - пояснив Вишлінський.

За його словами, наступний пік попиту на валюту може бути наприкінці січня - в лютому, коли аграрії перед посівною закупатимуть паливно-мастильні матеріали, добрива тощо.

Що буде далі

Зрозуміло, що поточне здорожчання долара пов’язане із сезонним збільшенням попиту на валюту. Якщо при цьому населення поспішає до банків та обмінників через курсові коливання, відповідно, долар буде дорожчати ще більше. А коливання валютного курсу в Україні збільшуватимуться через низку причин, заявив голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев.

"Можу сказати, що волатильність, тобто коливання, збільшуватимуться. Курс може просідати, коли є причини. Наприклад, під впливом сезонних факторів. Як ми бачимо це зараз. Коли так відбувається, немає сенсу тримати його на рівні 36, і НБУ не тримає його на цьому рівні", – сказав депутат.

За словами Гетманцева, кінцева мета – відпустити курс взагалі, коли для цього будуть усі необхідні передумови, а ринок сам зможе себе балансувати за значно меншої участі НБУ. Але подальші дії Нацбанку залежать від фінансової стійкості. Наразі міжнародні резерви достатні для управління валютними очікуваннями та збереження відносної валютної стабільності, додав нардеп.

Дійсно, міжнародні резерви минулого року значно зросли завдяки ритмічним надходженням міжнародної допомоги. Станом на 1 січня обсяг золотовалютних резервів склав 40,51 млрд доларів, а протягом минулого року були періоди, коли резерви досягали рекордних значень за весь період незалежності України. Проте зараз важливо отримати нарешті запевнення від міжнародних партнерів щодо продовження регулярної ритмічної фінансової підтримки, без якої економічна ситуація в Україні, а з нею і валютна, значно погіршиться.

В цілому, як розповів УНІАН начальник департаменту казначейства "Глобус Банку" Тарас Лєсовий, на ситуацію з валютним курсом, окрім сезонного та психологічного факторів, може впливати низка глобальних чинників:

• Стратегія регулятора на подальшу лібералізацію валютного ринку;
• стратегія на мінімізацію різниці між курсами міжбанку та готівкового ринку (наразі різниця – це власний заробіток фінустанов на готівковому ринку, які формують курс на основі міжбанківського курсу);
• достатні та своєчасні обсяги макрофінансової допомоги, які мають покрити більшу частину витратної частини держбюджету;
• розвиток експорту (усунення наявних перешкод, можливість збільшити валютний виторг);
• фактори війни: події на полі бою, протидія ворожим атакам на об’єкти критичної інфраструктури тощо.

Згідно з низкою макроекономічних прогнозів, курс гривні цьогоріч поступово девальвуватиме і може перетнути позначку у 40 грн/дол., проте це не має стати несподіванкою чи трагедією. Перед Україною зараз стоять набагато загрозливіші виклики - продовжується жорстока виснажлива війна, міжнародна підтримка зменшується, і наразі як ніколи важливо втримати країну. Тому курси у валютних обмінниках - не головна проблема на порядку денному.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News