Валюта, банки чи облігації: які інструменти принесуть українцям найбільше грошей
13:29, 13.10.2023
17 хв.
Навіть в умовах війни питання вигідного вкладення заощаджень для їх збереження та примноження лишається актуальним. УНІАН розбирався, які фінансові інструменти сьогодні є найдоступнішими та приносять найбільше доходу.
Питання збереження і примноження доходу є актуальним у всі часи, і воєнний стан – не виняток. Зараз, в умовах падіння доходів та знецінення грошей, людей особливо цікавить, як можна зберегти свої заощадження, а в кращому випадку – примножити чи хоча б захистити кошти від інфляції.
Найбільш популярні способи розміщення заощаджень в Україні - це, без сумніву, банківські депозити та іноземна валюта. Новини про курсові коливання завжди в центрі уваги українців, які активно слідкують за валютним ринком.
Так, наприклад, нещодавно неабиякий ажіотаж викликала новина про скасування Національним банком фіксованого з початку повномасштабної війни курсу гривні та запровадження так званого режиму гнучкого курсу. "Гонки в обмінники" при найменших хвилюваннях курсу гривні, певно, могли б стати національним спортом українців.
Відео дня
Банківські депозити теж популярні серед населення, про що красномовно свідчать показники обсягів вкладів. Довіра до банківської системи, яка добре себе показала під час війни, залишається на високому рівні, а підкріплена вона прийнятим ще на початку вторгнення законом про гарантування усієї суми вкладу у випадку ліквідації банку до кінця війни та ще три місяці після цього (раніше гарантована сума становила 200 тисяч гривень). До речі, після завершення тримісячного терміну з дня завершення воєнного стану максимальна сума гарантованого відшкодування для вкладників банків становитиме 600 тисяч гривень.
Під час війни все більшої розповсюдженості набирають облігації внутрішньої державної позики через те, що Мінфін став випускати військові облігації і позиціонувати їх як внесок у перемогу, адже купуючи такі цінні папери, громадяни інвестують в економіку та, зокрема, Збройні Сили, які не можна фінансувати із міжнародної допомоги.
УНІАН поспілкувався з фінансовими експертами, аналітиками та банкірами, аби дізнатися, куди краще зараз вкладати кошти з вигодою для своїх статків.
Плюси, мінуси та підводні камені різних інструментів
Кандидат економічних наук Віталій Опанасюк у коментарі УНІАН навів переваги та недоліки різних способів збереження та примноження власних заощаджень. Для збереження економіст розглянув низку варіантів, як-то депозит, сейф чи просто вдома "під подушкою".
За словами Опанасюка, зберігати велику суму у валюті на депозиті протягом довгого часу найкраще у великому іноземному банку.
"Зберегти $100 000 - це означає, щоб нічого не сталося протягом, наприклад, 5 років. Тоді - це депозит у іноземному великому системному банку. При цьому потрібно врахувати, що Фонд гарантування лімітує розмір гарантії (не під час воєнного стану - УНІАН). А це означає, що вам потрібно знайти 10 таких банків в Україні (аби розмістити депозити у різних фінансових установах, щоб у разі ліквідації якоїсь із них, гарантовано отримати усю суму вкладу – УНІАН). Ваш депозит примножиться на 1-5% на рік. Це супер у валюті. Це складно, хоча можливо", - сказав експерт.
Просте зберігання грошей вдома, за його словами, є ризикованим з багатьох сторін, тому розглядати варіант "під матрасом" експерт не радить.
Інший варіант – банківський сейф.
"Гарно, але бомби, ракети. Шанс невеликий втратити все, але він є. У надзвичайних випадках банки будуть закриті. І навіть у разі, якщо вам вдасться отримати із сейфу кошти, потрібно їх кудись далі переховати. Ваша сума збережеться, хоча через 5 років за збережену суму ви купите менше товарів. Інфляція. А ще ви заплатите за сам сейф чималу суму. Сейф - це складно, але можливо", - зазначив Опанасюк.
Варіант з військовими облігаціями експерт вважає надійним: відсутність податків, гарантія держави та просте оформлення через низку банків.
"А ще це патріотично. Якщо не втратити через якісь причини доступ до своїх облігацій, якщо заздалегідь оформити спадок або довірче керування – гарна ідея. Але інфляція відкусить великий шматок купівельної вартості", - попередив Опанасюк.
Якщо людина хоче не лише зберегти свої статки, а ще й примножити, то, як попереджає економіст, треба бути готовими взяти на себе ризики.
"Інвестиції у акції. Є багато прикладів, коли за 5-10 років ви можете подвоїти свої інвестиції. Цей процес не простий: від вибору акцій, брокера, депозитарія до схеми вводу-виводу грошей та сплаті податків. Складно, проте прибутково: 5-20 процентів річних може бути. Але може і не бути, а плата за управління вашими грошима неминуча", - зазначив Опанасюк.
За його словами, вкладення в нерухомість сьогодні в Україні є достатньо ризикованими і більше схожі на збереження коштів, ніж на інвестицію.
Також серед варіантів інвестицій експерт назвав програми пожиттєвого страхового накопичення - тобто і накопичення, і страхування в одному пакеті з поверненням усієї суми по досягненню, наприклад, 70 років. За словами Опанасюка, це гарна ідея для жителів країн із прогнозованою економікою, яка при цьому потребує від вкладників певних фінансових знань та має сенс більше для молоді до 40 років.
Інший варіант – інвестиції у криптовалюту, але й цей механізм має свої підводні камені.
"Крипта та похідні. Ризиковано. Прибутково. Потребує знань, уваги та технічної інфраструктури, аби не втратити доступ до цифрового активу", - зазначив кандидат економічних наук.
Опанасюк резюмував: чим вище очікуваний прибуток, чим новіша ідея для інвестування, – тим більшим є ризик.
"Чим молодша економіка, тим більше можливостей, тим більше ризик. Громадянину України без консультанта складно диверсифікувати інвестиції та збалансувати ризики", - підкреслив експерт.
Варіантів вкладення власних коштів є безліч, та найбільш розповсюдженими серед українців, як зазначалося вище, є депозити, ОВДП та валюта. Розглянемо їх детальніше.
Банківські депозити
Як повідомив народний депутат Данило Гетманцев, з початку повномасштабної війни депозити у гривні зросли на 57% або на 520 мільярдів гривень, а у валюті – на 13 відсотків або 2,2 мільярди доларів.
Так, за даними Нацбанку, станом на 1 жовтня всі депозити бізнесу і населення в національній валюті становили 1,4 трильйони гривень, а в іноземній валюті – 18,5 мільярдів доларів. Як зазначалося вище, наразі держава гарантує виплату усіх вкладених сум у разі ліквідації банку, тому громадяни можуть бути спокійні за свої гроші у банках.
Умови депозитів відрізняються від банку до банку – якщо це невелика, не дуже відома фінустанова, то традиційно там вищі відсотки за вкладами, і в рамках 100%-гарантії на час війни можна обирати подібний банк задля отримання максимального процентного доходу.
Кошти на депозитах можна розміщати як в гривні, так і в іноземній валюті – доларах та євро. Проценти за гривневими вкладами традиційно набагато вищі, аніж за валютними, проте кошти у валюті більш захищені від курсових коливань та знецінення через інфляцію.
Відсотки за депозитами залежать від розміру облікової ставки НБУ (за якою Нацбанк позичає кошти іншим банкам): чим вища облікова, тим вищі, відповідно, проценти за банківськими вкладами. Понад рік Національний банк тримав ключову ставку на рівні 25%, але з липня цього року почав знижувати її – спочатку до 22 відсотків, потім – до 20%. Тому ставки за депозитами, вочевидь, матимуть тенденцію до зниження.
Як розповів УНІАН директор департаменту роздрібного бізнесу "Глобус Банку" Дмитро Замотаєв, до листопада найбільш вигідним способом для громадян не лише зберегти, а й примножити власні статки, є розміщення вільних коштів на депозитах. При цьому це стосується як гривневих, так і валютних вкладів.
"Наразі середні ставки за гривневими вкладами з розміщенням від 3 до 6 місяців складають 15%, а середня дохідність вкладів з розміщенням від 9 місяців до 1 року складає 14,2-14,5% (поступово середні ставки за такими вкладами знизяться до 14 відсотків)", - сказав банкір.
За його словами, зараз найбільш популярними є вклади терміном до півроку: вже понад половина нових депозитів відкривається саме на такий термін. Головна причина їхньої популярності полягає у вдалому співвідношенні відносно короткого терміну вкладу та отримуваного доходу, пояснив Замотаєв.
При цьому, окрім загальної суми доходу, громадянам варто звернути увагу ще й на чистий прибуток з урахуванням інфляції (інфляція у річному вимірі вже скоротилася до 7,1%). Тому наразі "чистий" прибуток за гривневими вкладами складає 4-5 відсотків.
"В листопаді-грудні цілком можливе подальше зниження розміру облікової ставки НБУ на 1-2 відсотка - до 19-18%. Тобто ставки за гривневими вкладами теж почнуть знижуватися. Таким чином, головна порада громадянам, що планують вкласти гроші з метою отримання прибутку: не зволікати, адже саме у жовтні ставки за гривневими вкладами будуть найбільш привабливими", - попереджає банкір.
Прибуток за валютними депозитами ж у 1,5 рази нижчий, ніж за вкладами у гривні. Середні ставки за доларовими депозитами складають 2,5-3%, а за євровими - 2-2,3 відсотків річних. Ці депозити є цікавими для клієнтів, які бажають максимально захистити себе від можливих курсових коливань. Фактично такі вклади не приносять процентного доходу, а основний прибуток за ними можливо отримати у разі девальвації національної валюти.
"Наразі, при поточних ставках на короткострокові депозити в національній валюті, депозит у валюті може бути більш вигідним за умови знецінення гривні на 10 та більше відсотків", - підкреслив експерт.
Він додав, що наразі банківська система є досить міцною і загартованою до будь-яких випробувань. А механізм депозитних вкладів є досить простим, зрозумілим і зручним, адже відкрити вклад можна навіть у смартфоні (у банківських застосунках) без відвідування відділення банку.
Державні облігації
Облігації внутрішньої державної позики, військові облігації, продовжують набирати популярності серед українців. Процентні ставки за ними варіюються залежно від терміну: наразі найвища дохідність гривневих ОВДП перевищує 19 відсотків, валютних – до 5%.
ОВДП – це державні цінні папери, які розміщуються виключно на внутрішньому ринку. Перевагою облігацій є те, що вони гарантуються державою, а доходи з них не обкладаються податками (на відміну від депозитів, де з отриманого процентного доходу доведеться сплатити податок на доходи фізичних осіб у 18% та військовий збір 1,5%).
Проте доведеться сплатити певну комісію банку чи компанії – ліцензованому брокеру, через які купляються облігації. Розмір плати за купівлю та зберігання ОВДП у різних банків та брокерів варіюються. Так, в суму оплати входить комісія від укладеної угоди (відсоток від суми угоди, але є і мінімальна сума комісії, яка може становити і 200, і 2000 гривень), плата за відкриття рахунку (від безкоштовного відкриття до 500 гривень), плата за зарахування чи списання коштів (може залежати від суми операції чи фіксована плата від 100 грн), а також, можливо, плата за зберігання (від 100 грн на місяць). Деякі позиції у різних брокерів, як-то відкриття рахунку чи зберігання, можуть бути безкоштовними.
За даними Міністерства фінансів, цього року до державного бюджету через облігації було залучено понад 192 мільярди гривень. Уряд заохочує громадян вкладатися у ОВДП, аби мати змогу фінансувати оборону країни під час війни.
"Придбавши військові облігації, ви також підтримаєте нашу економіку у воєнний час, щоб працювали підприємства та виплачувались зарплати, пенсії, соціальні виплати. Кожна куплена вами військова облігація – це інвестиція в поразку Росії, її неминучий крах та розпад, приємним бонусом до якого стануть до 19,5% річних", - закликають у Мінфіні.
Військові облігації можна придбати у банків-первинних дилерів та ліцензованих брокерів, а з жовтня минулого року – у "Дії". При цьому слід зазначити, що "Дія" не є продавцем облігацій, а лише допомагає просто і швидко придбати облігації у банка чи брокера.
Номінальна вартість однієї облігації, залежно від валюти, становить1000 грн, 1000 доларів або 1000 євро. Терміни інвестування в ОВДП - від 3 місяців до 2 років, і чим більший термін, тим вищий відсоток.
Військові облігації в "Дії" носять назви на честь тимчасово окупованих міст та територій – Херсон, Мелітополь, Маріуполь, Євпаторія тощо. Виплати за ОВДП надходять на картку "єПідтримка" - всі пам’ятають її за виплатами за вакцинацію у довоєнний час та одноразовими виплатами на початку війни.
"Якщо ви торік придбали 10 облігацій "Донецьк" у Дії, то сьогодні отримаєте на картку "єПідтримка" суму вкладу та 1 354 грн прибутку. І державі допомогли, і заробили. Облігації — це крутий інструмент інвестицій, доступний кожному українцю. Адже ваші кошти підтримують економіку, армію, та примножуються водночас", - зазначили у Мінцифри.
Якщо раніше облігації були досить екзотичним видом інвестицій для пересічного українця, то зараз ситуація змінюється. В інвестиційній групі ICU, що є ліцензованим брокером, повідомили, що з початку повномасштабного вторгнення портфель саме фізичних осіб в ОВДП зріс майже вдвічі — з 25 мільярдів гривень в лютому 2022 року до близько 50 мільярдів станом на жовтень 2023 року. За словами аналітиків, популяризації і демократизації інвестицій в державні облігації сприяли онлайн торгівля, спрощена реєстрація, вищі ставки та низькі комісії, а також запуск купівлі в "Дії".
"ОВДП все частіше стають must-have інвестиційних портфелів українців. І якщо раніше це були переважно великі чеки від досвідчених інвесторів, то зараз ми все частіше бачимо купівлі по декілька тисяч від новачків, які тестують інструмент й потім поступово нарощують свій портфель", - зазначили у компанії.
Іноземна валюта
Не можна недооцінити популярність валюти як форми зберігання заощаджень для населення. Українці прискіпливо вивчають валютні курси в банках та обмінниках і уважно слідкують за будь-якими коливаннями. За будь-якої незрозумілої ситуації багато громадян поспішають купувати чи здавати долари, намагаючись виграти вигоду на різниці курсів, хоч це вдається далеко не всім: курси змінюються під впливом різних факторів, часто психологічних, і нерідко їх не під силу спрогнозувати навіть досвідченим фінансовим аналітикам.
Влітку на готівковому валютному ринку спостерігалися певні коливання курсу, внаслідок чого гривня трохи втратила позиції. Деякі експерти пов’язували це з очікуваннями населення та бізнесу щодо відмови Нацбанку від фіксованого курсу, що автоматично асоціювалося у населення з негайним знеціненням гривні. Попит на валюту відповідно зріс – люди прагнули придбати долари за поки що низьким, на їхню думку, курсом.
З 3 жовтня Національний банк дійсно скасував фіксований курс, проте не відпустив його у "вільне плавання", як це було до повномасштабної війни, а запровадив режим "керованої гнучкості". Це означає, що регулятор контролюватиме курси гривні інтервенціями на міжбанківському валютному ринку, не даючи йому значно падати або дорожчати. І за перші дні дії нового режиму гривня не знецінилася, а навпаки – трохи зміцнилася (що, звісно, вимагало значного обсягу інтервенцій НБУ – тобто, продажу валюти з резервів для регулювання різниці між попитом і пропозицією).
Переведення заощаджень у валюту може бути прийнятним варіантом саме для збереження грошей, аби захистити їх від інфляції.
Деякі експерти прогнозують гривні поступове знецінення протягом наступного року – у проект бюджету на наступний рік закладено прогнозний курс у 41,4 гривні за долар. Із таким прогнозом погоджуються аналітики та бізнес. При цьому, купівлю валюти можна поєднати з іншими інструментами інвестування – валютними депозитами чи облігаціями, що дасть змогу отримати ще й певний дохід.
Зазначені варіанти збереження (і часткового примноження) коштів є доступними в Україні, прийнятними та найменш ризикованими серед інших. Тому, порівнявши умови, можна зупинитися на прийнятному для себе інструменті, або ж поєднати їх, диверсифікувавши свої вклади. Як кажуть фінансисти: "найкраще - розкладати яйця по різним корзинам", тобто розподіляти ризики.
Катерина Жирій
