Відкривайте гаманці: як українців хочуть зобов’язати платити податок з доходів і до чого це може призвести

В Україні за ініціативи влади зовсім скоро можуть запровадити податок на ті видатки, які громадянин не може довести офіційними доходами. УНІАН розбирався, як нововведення вплине на життя звичайних українців і чи допоможе це вивести з тіні національну економіку.

Уряд працює над законопроектом, який не дозволить українцям купувати дороговартісні покупки без підтвердження походження коштів і без сплачених у повному обсязі податків.

Нова ініціатива влади знаменує чергову спробу піти війною на тіньову економіку в Україні, яка за різними підрахунками складає до половини валового внутрішнього продукту країни.

Вже багато років частина бізнесу, а також багато простих громадян щодня приховують частку своєї фінансової активності від поля зору податкових органів держави.

З метою вирішення цієї проблеми українська влада планує використовувати метод батога і пряника. У вигляді останнього пропонується (не перший раз в історії України) податкова амністія, яка триває уже третій місяць. Громадянам пропонують покаятись у гріхах, сплатити мінімальні податки в державний бюджет - від 5 до 9 відсотків - за всі неоподатковані доходи і жити далі за буквою закону.

Тим, хто не погодиться на такі умови, готують податкову інквізицію. А в цю категорію можуть попасти багато наших співгромадян, адже за офіційними даними з початку амністії українці добровільно задекларували смішну суму - лише 111 мільйонів гривень (це еквівалент 4,2 млн доларів). Уявіть собі, що по оцінках експертів Нацбанку та міжнародних організацій, поза офіційною економікою зараз знаходиться біля 846 млрд. гривень!

"Сьогодні розробляється відповідний законопроект. Це називається непрямі методи податкового контролю ... Це не буде переслідування, але це буде право держави запитати у людини, яка купує цінність, звідки ці гроші на покупку цієї цінності… І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити ", - пояснив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Простою мовою це означає, що зараз влада дала можливість амністувати неофіційні доходи за зменшеною ставкою податку, а вже менше ніж через рік, коли пільговий період завершиться, планує стягувати податки у повному обсязі з тієї суми, яку громадянин не може пояснити під час купівлі якогось дорогого майна.

Ідея чиновників та парламентарів зазирнути у кишеню кожного громадянина нашої країни поки знаходиться на етапірозробки законопроекту, і не має сумніву, що зважаючи на контроль над Верховною Радою, президент та його команда в умовах проблем з наповненням державного бюджету в умовах коронакризи будуть намагатися втілити її в життя. Десь же треба знаходити гроші на масштабні плани влади!

УНІАН розпитав у експертів, яким чином ця ідея може бути реалізована і, головне, до яких наслідків вона може призвести.

Наступ на тіньову економіку

За словами податкового радника та заступника директора українського офісу компанії Peterka & Partners Галини Мельник, впровадження непрямих методів контролю за доходами громадян може стати кроком для детінізації економіки, однак неєдиним.

"Ефективність цієї ініціативи варто аналізувати не окремо, а в сукупності з іншими заходами подібного спрямування. А таких наразі уже впроваджено чимало: окрім нульового декларування активів, це і полювання контролюючих органів на неоформлених працівників та трудові відносини, замасковані під послуги від фізичних осіб-підприємців. Накопичувальний ефект від усіх цих заходів в результаті забезпечить детінізацію доходів", - вважає Мельник.

Водночас запровадження податкового контролю з боку держави за витратами громадян може мати зовсім інший зворотний ефект. Тобто не сприяти детінізації, а посилити її.

"Люди не сприймають запровадження тотального контролю за їх діяльністю та доходами. Тому тінізація економіки ще більше зросте. Розрахунки будуть проводитися в готівці, іноземних валютах, криптовалютах, уникаючи розрахунків через банківську систему України", - підкреслив кандидат економічних наук, експерт Олександр Хмелевський.

Вплив податкової ініціативи може у майбутньому відчути на собі кожен громадян, який захоче придбати щось більш-менш дороге у власність / фото pixabay.com

Вплив на громадян

Ініціатори законопроекту зазначають, що для людини, яка веде простий спосіб життя, заробляючи найманою працею, жодних загроз не буде. Вони стверджують, що ніхто не буде порівнювати чеки із супермаркету із довідкою про зарплату.

Однак деякі юристи переконують, що вплив податкової ініціативи може у майбутньому відчути на собі кожен громадян, який захоче придбати щось більш-менш дороге у власність.

"Практичний приклад того, як це може виглядати: у 2022 році ви плануєте купівлю авто Toyota Camry, вартість якого 800 тис. грн. Для цього  ви маєте пройти процедуру фінансового моніторингу. За результатом календарного року, податкова володіє інформацією, що ваш прибуток, з якого вже були утримані та сплачені податки, становив 200 тис. грн за рік. Різниця між витратою на купівлю авто і прибутком, з якого були сплачені податкові зобов’язання, становить 600 тис. грн – відповідно щодо цієї суми податкова має перевірити джерела походження коштів", - зазначила юристка компанії "КАС Груп" Ірина Мацапура.

За її словами,  якщо платник податків не зможе підтвердити відповідні джерела, податкова  може нарахувати 18 відсотків податку з доходів фізичних осіб – що становить відносно цієї цифри суму податкового зобов’язання у 108 тис. грн. плюс штраф.

Ця ініціатива має стимулюватиме найманих працівників відмовлятися від пропозицій працевлаштування, які передбачають "зарплату в конвертах", а дрібних підприємців – від проведення частини товарів "поза касою".

Однак, з іншого боку, громадяни можуть почати уникати офіційних купівель, щоб не наражатися на додаткові платежі в сотні тисяч гривень.

Контроль за доходами і витратами існує в низці розвинених демократичних країн / фото REUTERS

Досвід інших країн

Контроль за доходами і витратами існує в низці розвинених демократичних країн. Проте аналоги "непрямих методів" у світі  застосовуються, переважним чином, до великих компаній, а не до фізичних осіб, як це планує українська влада.

"Наприклад, у Франції в податковому законодавстві взагалі немає такого поняття, а умовно непрямі методи французькі податкові органи застосовують переважно до крупного бізнесу, і найперше – до компаній, які відносять до найбільш ризикових сегментів", - підкреслив президент громадської організації "Українська організація захисту споживачів послуг" Олег Тітамир,

З іншого боку, за словами експерта, альтернативні джерела щодо збору податкової інформації починають застосовувати до малого й середнього бізнесу, як правило, в разі систематичного ухилення від подання ними декларацій та іншої звітності.

В цілому, в економічно розвинутих країнах податкова політика ґрунтується на широкому використанні превентивних заходів; всеосяжному консультуванні громадян і бізнесу, а головне - на довірі платників податків, упевнених у правомірній роботі податкової системи.

Чи вартує гра свічок?

В експертному середовищі зараз не має однозначної відповіді: чи варто впроваджувати податкову ініціативу щодо контролю витрат громадян, оскільки багато чого буде залежати від того, які норми пропишуть чиновники в законопроекті.

Проте більшість сходиться на тому, що не можна ставити в один ряд людей, що сплачували податки, проте накопичили готівкові кошти, якимось чином змогли побудувати житло із більшим метражем,  і тих громадян, що прокручували корупційні схеми, наживаючи мільйони та обкрадаючи бюджет.

"Легалізація капіталів має бути прозорим, легким і зрозумілим процесом – без якихось наслідків для декларанта в якості переслідування податковими і контролюючими органами", - підкреслив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Також не завадить почати процес підвищення податкової та фінансової грамотності серед українців, щоб у суспільстві було розуміння того, для чого впроваджуються ті чи інші податкові обмеження.

"Потрібно привчати людей до декларування та роз'яснювати, навіщо їм потрібно співпрацювати з бухгалтерами чи податковими консультантами. Якщо бізнес з цим стикається щомісяця (чи щокварталу), то для громадян – це майже невідома процедура", - вважає засновниця юридичної компанії Finevolution та податкова консультантка для бізнесу Наталя Гайкалова.

Українське податкове законодавство зазнає серйозних змін / фото korupciya.com

Чи будуть нові податкові амністії?

Держава навряд чи найближчим часом запровадить повторну податкову амністію для громадян, оскільки така дія може демотивувати сумлінних платників податків, негативно вплинути на їх соціальну відповідальність та податкову дисципліну.

"Тому, щоб не спустошувати власні кишені у майбутньому, до вересня 2022 року всі бажаючі можуть легалізувати зароблене "в тіні": звернутися до податкової служби, заповнити "нульову" декларацію, вказати своє майно та суму накопичень та сплатити з них менший податок, ніж 19,5 відсотки", - нагадав адвокат, керівник юридичної фірми Investment Service Ukraine Іван Герасименко.

Очевидно, що українське податкове законодавство, якщо урядовий законопроект буде ухвалений в тому вигляді, який зараз обговорюється, зазнає серйозних змін. Українцям варто готуватися звітувати перед державними органами про походження своїх доходів при купівлі цінних речей.

При цьому чиновникам та парламентарям необхідно розробити чіткий механізм та зрозумілі правила оподаткування громадян і через правильну комунікацію знайти щодо цієї ініціативи порозуміння у суспільстві.

Необхідно підійти до вирішення задачі так, щоб чаша терезів схилилася в бік позитивних змін, які б стимулювали розвиток національної економіки та зростання добробуту наших громадян. І ще дуже важливо, щоб ці зміни не були спотворені бюрократією та корупцією.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News