Відновлення за 750 мільярдів доларів: як зміниться Україна за десять років

Україна презентувала світу власне бачення відновлення після війни з Росією протягом наступних десяти років. Для реалізації цього плану потрібно 750 млрд доларів, які планується залучати з різних джерел. УНІАН розбирався, що являє собою план відновлення та як він змінить нашу країну.

Минулого тижня у швейцарському Лугано відбулася масштабна міжнародна конференція, присвячена майбутньому відновленню України. А головною метою заходу стала презентація вітчизняним урядом десятирічного плану відбудови нашої країни.

Розробкою цього документу керувала створена у квітні президентом України Національна рада з відновлення, яка залучила до процесу більше 2,5 тисяч різноманітних експертів, щоб ті підготували своє бачення відбудови держави по двох десятках різноманітних напрямках.

Результатом цієї роботи став масштабний документ на більш ніж 2 тисячі сторінок, на яких було викладено не тільки конкретні проекти, а їх близько 850, але й основні принципи, за якими планують розбудовувати Україну після війни з кривавою Росією.

За словами президента Володимира Зеленського, національний план відбудови має стати фундаментом для реалізації озвучених ідей, а також дозволить раціонально використати в інтересах України ті кошти, які планують залучати.

Голова держави озвучив основні принципи плану відновлення, які мають сприяти щонайшвидшому поверненню країни не тільки до нормального життя, а й активному розвитку її економіки.

"Це максимальна безпека, максимальна технологічність, максимальне дотримання екологічних стандартів, максимальне застосування зелених технологій та реалізація принципів безбар'єрності. Це також й максимальна спрямованість на інтереси громад, прозорість при плануванні, використанні коштів, реалізації проектів, а також максимальне укорінення проекту відбудови у реальному економічному житті України", - зазначив він.

Президент впевнений, що запропоновані проекти з відбудови дозволять створити велику кількість нових робочих місць і локалізувати іноземний бізнес в нашій державі.

Відновлення мовою цифр

Під час презентації плану прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що для його реалізації необхідно залучити 750 млрд доларів і робити це будуть у три етапи протягом десяти років.

"План відновлення України розділений на три ключові етапи. Перший – це відновлювати тут і зараз те, що можливо і що є критичним для життя людей. Друга частина – це швидке відновлення, оскільки кількість зруйнованих об'єктів навіть базової інфраструктури величезна. Третій етап цього плану – це довгострокова трансформація, вона стосується всіх сфер, починаючи від освіти, медицини і завершуючи "зеленим переходом" та новим військово-промисловим комплексом", - заявив він.

Також голова уряду зауважив, що під час другого етапу плану – з 2023 по 2025 роки планується втілити в життя більшість із зазначених проектів – 580, вартість яких перевищує 350 млрд доларів. З 2026 по 2032 роки планують реалізувати усі інші проекти вартістю понад 400 млрд доларів. Внаслідок цього, як зазначають розробники, українська економіка протягом наступних десяти років зростатиме на 7 відсотків щороку.

Що стосується джерел фінансування, то основними мають стати арештовані російські активи та кошти.

"Ми вважаємо, що ключовим джерелом відновлення мають бути конфісковані активи Росії та російських олігархів. Російська влада розв'язала цю криваву війну. Вони спричинили ці масштабні руйнування і вони мають понести за це відповідальність", — підкреслив Шмигаль.

Також для реалізації плану урядовці хочуть залучати гранти та пільгові кредити міжнародних фінансових організацій, країн-партнерів, приватні інвестиції та кошти державного бюджету.

У розрізі програм відбудови найдорожчою буде відновлення та модернізація житла та інфраструктури регіонів, на яку потрібно 150-250 млрд доларів. Ще 120-160 млрд доларів планують направити на розширення та інтеграцію логістики з Євросоюзом, а 130 млрд доларів – на енергетичну незалежність та зелений курс.

Забезпечення макрофінансової стабільності розробники програми оцінили у 60–80 млрд доларів, а забезпечення конкурентного доступу до капіталу – у 75 мільярдів. На розвиток секторів економіки з доданою вартістю та сектору оборони необхідно по 50 млрд доларів, а на відновлення та модернізацію соціальної інфраструктури – 35 мільярдів.

Знакові проекти

Серед усіх проектів плану відбудови потрібно відзначити ті, які потребують найбільшого фінансування та дають зрозуміти, якій кінцевий результат планується отримати через десять років.

Зважаючи на те, що до війни найбільшою та чи не єдиною успішною програмою влади було "Велике будівництво", не було несподіванкою те, що у найближчі десять років планується направити значні кошти на ремонт та будівництво доріг та мостів. Пояснюється це й тим, що значна частина транспортної інфраструктури суттєво постраждала від ударів російських військових. Отже, на цей напрямок за три етапи планується направити 3,2 трлн гривень., тобто, близько 90 млрд доларів.

Великі амбіції у розробників плану відновлення щодо покращення житлових умов українців. На демонтаж зруйнованого та будівництво нового житла площею 18,4 млн м.кв. пропонують направити майже 930 млрд гривень. На проведення капітальних ремонтів багатоквартирних будинків планують направити 600 млрд гривень, та ще 690 мільярдів – на проведення капремонту чи реконструкції будинків, що зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії Росії. На проведення поточного ремонту житла закладено 70 мільярдів.

З-поміж інших проектів варто виділити програму розвитку неприбуткового орендного житла для переселенців та тих громадян, які втратили свої домівки. Передбачається, що загальна пропозиція складе 150 тисяч квартир, а вартість цієї ініціативи оцінюється у 255 млрд гривень.

Тобто, загалом на будівництво житла та покращення житлових умов українців планується направити 2,6 трлн гривень або 75 млрд доларів.

До речі, у плані відбудови країни передбачена програма іпотечного кредитування із загальним бюджетом 6,9 млрд гривень, у рамках якої планується видавати позики під 5 відсотків річних.

Достатньо суттєвими за об’ємами є також напрямки термомодернізації та енергоефективності, на які планується виділити біля 2,5 трлн гривень. Запропоновані заходи будуть торкатися як приватного житла, так і державних та комунальних установ.

Що стосується напрямку "Енергетична незалежність та зелений курс", то майже 30 відсотків з його фінансування складає проект будівництва більше 30 ГВт відновлюваної енергетики для виробництва водню – 38 млрд доларів.

Ще 18 млрд доларів планують вкласти у збільшення видобутку газу на існуючих родовищах та розробку нетрадиційних газових родовищ , 14 млрд доларів – у продовження строків експлуатації або більш високе завантаження наявних потужностей АЕС, а також будівництво двох нових блоків на Хмельницькій АЕС. Збільшення потужностей відновлюваної енергетики на 5-10 ГВт планується за рахунок інвестицій в обсязі 11,5 млрд доларів.

Розвивати агропромисловий комплекс пропонується за рахунок нарощування виробництва молока, м’яса, крохмалю, сиропів, глютену, протеїну та інших продуктів.

Проект нарощування виробництва аграрної продукції з високою доданою вартістю оцінюється у 7,7 млрд доларів, а нарощування виробництва продукції тваринництва – у 5,5 мільярдів.

Крім цього, за десять років на відновлення після війни більш ніж 10 тисяч вітчизняних агропідприємств планують направити до 6,5 млрд доларів.

Думки експертів

Зважаючи на досить великий об’єм плану відновлення, багато експертів продовжують його вивчати та утримуються від остаточної оцінки запропонованих проектів.

Проте є й ті, що вже висловили думку про те, що на даний момент поява такого документу є передчасною. У першу чергу багато хто звернув увагу на те, що другий етап відновлення має розпочатися вже у 2023 році. Тобто, розробники вже запланували, що руйнівна війна закінчиться вже цього року чи протягом наступного, хоча на сьогодні у цьому ніхто не може бути впевненим на 100 відсотків. Таким чином, якщо агресія Росії і надалі буде продовжуватися, то часові рамки реалізації плану потрібно буде переглядати.

Крім якнайшвидшого закінчення війни, Україні потрібно вирішити ряд поточних викликів, таких як підготовка до наступного опалювального сезону, стримування інфляції та підтримка стабільного курсу гривні.

Директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін вважає, що урядовий план відновлення є скоріше збіркою побажань, які не дуже пов’язані між собою.

"Якщо у нас цілі чітко не озвучені, ми не розуміємо, за яким критерієм пріоритезувати завдання. У цьому документі йдеться про те, що ми хочемо залучити 750 млрд доларів і вийти на темпи зростання економіки 7 відсотків на рік. Те, як методологію було побудовано, вона точно не була націлена на отримання результату для України. Мені здається, що ключова мета була – означити цифру 750 мільярдів і досягти гарантії їх отримання", - зауважив він.

Керівник економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук зазначив, що план відновлення не містить ефективних рішень щодо реформи податкової системи, скорочення інфляції, монетарної політики та питань ефективного кредитування бізнесу. Також він додав, що автори плану не згадали словосполучення: "економічна свобода", "приватна власність", "вільний ринок", "вільне підприємництво".

"Це план збереження домінації держави в економіці України назавжди. Це план повної поразки економічної свободи країни. Це план зміцнення номенклатурно-силових угруповань. Це план єднання української та світової бюрократії та її комерційних структур. Це план позбавлення України статусу нового Заходу. Це план перетворення країни на хронічно неблагополучну, сварливу, старіючу "сіру", санітарну зону між варварською, імперською Росією та Європою, що безтурботно загниває", - зазначив експерт.

Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко одним із недоліків плану назвала занадто позитивні очікування щодо швидкого вступу України до складу Європейського союзу.

У коментарі УНІАН вона зауважила, що Україна добре виконала свою домашню роботу та отримала статус кандидата на членство в ЄС цілком заслужено, а війна лиш пришвидшила цей процес. Проте для фактичного вступу до Євросоюзу потрібно не лише прийняти необхідні закони чи нормативні акти, а й побудувати систему інституцій, а з цим навряд чи можна впоратися протягом двох років.

"Термін грудень 2024 року виглядає надто оптимістичним. Хоча ми повністю підтримуємо ідею дати українцям надію та щось, на що можна сподіватися, створення нереалістичних очікувань може завдати шкоди як сприйняттю ЄС у суспільстві загалом, так і політичним перспективам реформаторів, які не виправдають цих очікувань", - зазначила вона.

Фокус на громадянах

Експерти звернули увагу й на те, що план потрібно будувати з огляду на націленість на громадян, тобто, виходячи з того, що має отримати кожен українець у найближчі десять років. І це, умовно кажучи, не дороги чи виробництво водню, а рівень заробітної плати, купівельна спроможність, якість податкової системи і так далі.

До речі, одним із проектів плану відновлення є запуск масштабної програми перекваліфікації українців, яка має вирішити проблему безробіття, яка загострилась через жахливу, криваву війну. Урядовці планують охопити 700 тисяч людей, а сама програма оцінюється у 420 млн доларів, тобто, 600 доларів на людину. Але поки немає чіткого бачення того, як буде трансформована національна економіка за ці десять років і які галузі першочергово потребуватимуть кваліфікованих кадрів.

Незважаючи на критику з боку експертів, варто згадати, що у підсумковій декларації конференції у Лугано чітко прописано, що саме Україна буде стояти на чолі процесу свого відновлення, тобто, сама визначатиме власні пріоритети. А презентований у Швейцарії план є лише базовим документом, який, безумовно, буде постійно змінюватися. Тому влада має всі можливості почути конструктивні пропозиції і досягти максимального ефекту у процесі відбудови. Україна заслужила на шанс після війни постати новою модерною країною, якою варто пишатися.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News