Війна не перешкода: як Україні пришвидшити темпи відновлення економіки

Уряд прогнозує, що після падіння на третину у цьому році вітчизняна економіка навіть в умовах війни зросте на 5 відсотків у 2023 році. Яким же чином Україна може пришвидшити своє відновлення?

Україна, незважаючи на продовження широкомасштабного військового вторгнення Росії, продовжує готуватися до найскладнішого опалювального сезону в історії, який почнеться за кілька тижнів, а також розпочала планувати своє економічне життя у 2023 році.

Важливим кроком підготовки до наступного року стало створення урядом в рамках підготовки проекту державного бюджету макроекономічного прогнозу розвитку вітчизняної економіки. Завдання дійсно було не з легких, тому що у 2022 році руйнівна війна скоротить нашу економіку майже на третину.

Коментуючи підготовлений документ, прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на тому, що вперше за останні роки вдалося підготувати саме консенсусний макропрогноз. Його погодили не лише Кабінет міністрів та Національний банк, але й Міжнародний валютний фонд та інші закордонні партнери України.

"На початку дискусії ми мали чотирнадцять сценаріїв розвитку макроекономічної ситуації в Україні. Ми живемо в умовах невизначеності, кожен день війна змінює все в нашій державі.  В шорт-листі залишилось чотири варіанти, з них був обраний помірно-песимістичний варіант, тому що оптимістичний обирати не хотілося. У тих чотирнадцяти варіантах було від падіння на 0,4 до 10-відсоткового росту у разі, якщо ми отримаємо швидку перемогу і більшість року пройде по оптимістичному сценарію", - зазначив він.

Голова уряду додав, що після прогнозованого падіння валового внутрішнього продукту у цьому році до 4,7 трлн гривень (у 2021 році цей показник склав 5,5 трлн гривень) у 2023-му він номінально зросте до 6,4 трильйона. Якщо взяти до уваги прогнозовану інфляцію на рівні 25-30 відсотків, то прогноз на наступний рік передбачає реальне зростання економіки на 4,6 відсотка.

Зрозуміло, що в умовах війни важко мати впевненість в будь яких прогнозах, але країні дійсно потрібно мати чіткий та ефективний план розвитку, а уряду та Нацбанку бажано мати під рукою додаткові інструменти для пришвидшення відновлення економіки. Це допоможе і вітчизняному бізнесу розвернутись на повну та дати нашим людям роботу.

• Післявоєнне відновлення
• Ключові точки зростання
• Активна роль банківської системи
• Розвиток малого та середнього бізнесу

Післявоєнне відновлення

Аналізуючи урядові прогнози на наступний рік, директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначив, що Кабмін вибрав помірно-консервативний сценарій, відповідно, темп зростання економіки після суттєвого падіння в 2022 році прогнозується дуже невеликим, що є цілком реальним.

"Ми розуміємо, що цього року прогноз залежить від сценарію, який лише частково підвладний Україні і її уряду. Тому діапазон можливих варіантів зміни валового внутрішнього продукту є надзвичайно широким – від швидкого зростання до падіння", - сказав він у коментарі УНІАН.

Економічний експерт Олександр Хмелевський, звернув увагу, що валовий внутрішній продукт не в повній мірі відображає стан національної економіки.

"Це є вартісний показник, який залежить від рівня цін. Зростають ціни – зростає ВВП. Так, його коригують на індекс інфляції, проте в багатьох країнах влада занижує цей показник. Інфляція закладена на рівні 30 відсотків. Якщо вона досягне 35 відсотків, що цілком ймовірно, то навіть виконавши план щодо зростання номінального ВВП, по факту ми будемо мати подальше зниження економіки", - сказав він агенції УНІАН.

Експерт додав, що лише прямі збитки, завдані війною Росії проти нашої країни, вже оцінюються в понад 4 трлн гривень, і вони продовжують зростати.

"Це зруйноване житло, підприємства, інфраструктура, які створювались десятки років. Тобто, навіть якщо з часом нам вдасться відновити реальний ВВП на рівні 2021 року, це ще не буде означати, що економіка країни відновилася після війни. На це можуть піти десятки років", - зазначив він.

Тобто, у процесі відновлення важливо не потрапити у пастку кількісних показників. Такий приклад у нашій історії був нещодавно. 2021 рік Україна завершила із найвищим доларовим валовим внутрішнім продуктом за всю свою історію – майже 200 млрд доларів. Проте багато в чому цього вдалося досягти за рахунок зміцнення курсу національної валюти. Той же показник промислового виробництва у 2021 році зріс лише на 1,1 відсотка, проте останні чотири місяці минулого року він падав.

Таким чином, уряду країни потрібно не стільки гнався за кількісними показниками, а займатися якісною відбудовою економіки. Такий підхід може дати мультиплікаційний ефект зростання в подальші роки, які також будуть не легкими.

Ключові точки зростання

Експерти сходяться на думці, що головними рушіями післявоєнного відновлення України мають стати відновлення інфраструктури та розвиток військово-промислового комплексу.

Гліб Вишлінський вказав на те, що саме добре продуманий план відбудови країни дозволить мільйонам громадянам, які залишили свої домівки та виїхали закордон або у більш безпечні регіони України, швидше повертатися додому.

"Тут потрібна буде і швидша та більша допомога міжнародних партнерів. Одним з її напрямків мають стати гранти на страхування воєнних ризиків, без механізму такого страхування та його масового застосування неможливе відновлення приватних інвестицій. І відповідальна бюджетна і монетарна політика, які дозволять втримати макрофінансову стабільність за умов нестійкого зовнішнього фінансування бюджетного дефіциту", - сказав експерт.

Також він додав, що відновлення економічної активності зараз має скоріше регіональні відмінності, які вже можуть спричиняти галузеві відмінності.

"Єдині екстериторіальні сектори, що зазнали впливу – ті, які сильно залежать від морської логістики. Відповідно, це подвоює удар по металургії, а також створює загрози для рослинництва в разі, якщо зерновий коридор не буде продовжено після листопада. Щодо інших галузей – більше зростання буде в тих секторах, які працюють на забезпечення Збройних Сил, відбудову зруйнованих споруд, а також на послуги та споживчий попит "другої необхідності", - зазначає Вишлінський.

Експерт Хмелевський також згоден з тезою, що важливими точками пришвидшеного зростання української економіки стануть відновлення пошкодженої інфраструктури, у тому числі житла, а також військово-промисловий комплекс.

"Модернізація та будівництво нових військових заводів не лише підвищить обороноздатність країни, але й надасть поштовх для відновлення всієї економіки країни. Важливим завданням є відновлення зруйнованого житла, шкіл, лікарень, інфраструктури. Державне фінансування цих проектів також сприятиме відновленню економіки країни", - сказав він.

Варто зазначити, що з початку жовтня уряд запускає програму пільгової іпотеки під 3 відсотка річних, проте поки що вона буде доступною для військовослужбовців, правоохоронців, педагогів, медиків та науковців. На інші категорії населення програму  планують поширити у наступному році.

Що стосується розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу, то вже відомо про плани турецької війскової компанії Baykar створити центр з виробництва безпілотників Bayraktar в Україні. Крім цього, державний концерн "Укроборонпром" заявив, що спільно з країною-членом НАТО збудує боєприпасний завод.

Цей концерн спільно з парламентським комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки розробили комплексний законопроект про розвиток оборонно-промислового комплексу як пріоритетної галузі національної економіки. Документ серед іншого має на меті створити умови для розвитку в Україні виробництв, інтеграції вітчизняного ОПК у глобальні ланцюги кооперації з країнами НАТО та забезпечити ремонт сучасного озброєння та військової техніки.

Україні потрібно найкращим чином реалізувати озвучені наміри та зробити це максимально швидко з залученням всіх можливих джерел фінансування.

Активна роль банківської системи

Велику роль у відбудові нашої країни має відіграти банківська система, адже, як відомо, гроші є кров’ю економіки.

Проте на сьогодні Національний банк здійснює доволі жорстку монетарну політику та підвищив облікову ставку до 25 відсотків. У свою чергу комерційні банки зосереджені не на кредитуванні бізнесу, а на власному виживанні. І цю ситуацію потрібно негайно змінювати.

"Без кардинальної зміни політики Нацбанку та зниження кредитних ставок відбудова України неможлива. Звісно не обійтись і без закордонної допомоги. Тут влада діє досить активно. Вже вдалося залучити певні кошти та іноземні підприємства, які вже відновлюють деякі зруйновані об'єкти. Проте, варто розуміти, що після війни більшість країн втратить інтерес до України і тому не варто розраховувати на великі обсяги допомоги", - зазначив Олександр Хмелевський.

На необхідності кардинальної зміни ситуації в банківському секторі вказує і Український союз промисловців і підприємців.

"Підняття облікової ставки на рівень 25 відсотків стало шоковим для економіки, підтримка довгий час де-факто подвійного курсу валют вимила мільярди гривень оборотних коштів підприємств-експортерів. Друк національної валюти негативно вплинув на макростабільність", - зазначили в УСПП.

Вітчизняні промисловці та підприємці в цілому схвалюють рішення Кабміну про збереження програми "Доступні кредити 5-7-9" в 2023 році, проте наполягають на її масштабуванні. За весь час воєнного стану видано 13 тисяч кредитів за цією програмою на суму більше 51 млрд гривен, але лише 760 мільйонів – на інвестиційні цілі. Решта – на антикризові заходи, погашення старих позик, подолання наслідків війни. При цьому відновлення вітчизняного промислового виробництва потребує мільярдних інвестицій. Наразі від війни найбільше постраждали хімічна галузь, машинобудування, металургія: у гірничо-металургійному комплексі через руйнування меткомбінатів та закриття морських портів скорочення виробництва та експорту сягає 62 відсотків.

"Доступного кредитування чекає, у першу чергу, виробництво із доданою вартістю: легка промисловість, переробна галузь, тваринництво і т.д. Машинобудівним підприємствам, окрім цього, потрібне державне замовлення. Також у сфері гірничо-металургійного комплексу держава мала б почати закуповувати сталь вітчизняного виробництва на потреби повоєнного відновлення  - ціни на цей продукт зараз вкрай низькі", - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Розвиток малого та середнього бізнесу

Важливим інструментом для пришвидшеного відновлення національної економіки має стати малий та середній бізнес.

Український уряд, окрім пільгового кредитування в рамках програми "5-7-9", планує надати суттєву підтримку через програму "єРобота", за допомогою якої можуть отримати гранти як підприємці-початківці, так і вже працюючі підприємства.  За словами прем’єр-міністра Шмигаля, на цей напрямок у 2023 році планують направити 30 млрд гривень, частина з яких – це кошти міжнародних партнерів.

"Це найбільш стабільний сегмент економіки під час війни, тому що великі підприємства уразливі. Малий та середній бізнес – це диверсифікація ризиків, неможливо однією ракетою знищити мільйон малих підприємців. Це важливий момент, коли наша економіка буде трансформуватись в малий та середній бізнес, коли люди зможуть надавати послуги, відкривати переробні підприємства", – зазначив голова уряду.

В умовах війни фінансова підтримка найактивнішої частини суспільства є вкрай доречною, проте вже за нинішнім курсом гривні озвучена сума не дотягує до 1 млрд доларів. Можливо, уряду потрібно суттєво збільшити порядок цифр для програми, що матиме значний позитивний ефект для економіки.

Крім цього, не слід забувати про те, що з початку російської агресії в Україні суттєво збільшився рівень тінізації економіки. Та й для того бізнесу, який працює по правилах, держава не змогла зняти усі бар’єри, які ускладнюють роботу.

До честі уряду, той у вересні зареєстрував у Раді законопроект "Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності", більш відомий як законопроект "про дерегуляційну гільйотину".

За словами заступниці голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Роксолани Підласи, в Україні сьогодні діють понад 1200 дозволів, ліцензій, погоджень, висновків, свідоцтв, декларацій і повідомлень, за відсутності яких бізнес зазнає тиску від контролюючих органів.

Законопроект передбачає запровадження з 2023 року принципу подвійної вимоги до необхідності дозволів: у бізнесу будуть вимагатися лише ті дозвільні документи, які одночасно визначені законом та віднесені Кабміном до переліку обов’язкових. Такий принцип значно скоротить кількість дозвільних документів, які зобов’язані отримувати підприємці для своєї щоденної роботи.

Авжеж, виникає питання, чого цього не було зроблено раніше, проте лишається надія, що з 1 січня ці законодавчі зміни все ж запрацюють.

Таким чином, уряд та Національний банк за допомоги закордонних партнерів та друзів України мають великий набір інструментів для підтримки зростання української економіки. Все буде залежати від політичної волі проводити необхідні реформи, боротися з корупцією, знаходити джерела фінансування, а також швидкості реагування на зміни в залежності від стану справ на фронті.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News