Війна й корупція: навіщо потрібно повернути е-декларування
10:00, 22.07.2023
9 хв.
В Україні знову заговорили про відновлення електронного декларування для чиновників, депутатів та суддів. Корупція, попри війну, нікуди не ділась, тиск міжнародних партнерів посилюється, тож ініціатива отримала шанс на результативне голосування в Раді. Однак залишається питання, а хто ж підпадатиме під декларування, й чи не стане воно лише номінальним.
З початку повномасштабного вторгнення депутати скасували обов’язок подання електронних декларацій на період воєнного стану. Однак численні корупційні скандали та вимоги міжнародних партнерів (в обмін на отримання фінансової допомоги) призвели до реєстрації у вересні минулого року законопроєкту про відновлення електронного декларування авторства лідера фракції "Слуга народу" Давида Арахамії.
Документом, зокрема, закріплюється відновлення перевірки електронних декларацій. Також, серед іншого, він передбачає, що депутати, топ-чиновники, судді, які добровільно не подали декларацію до Нацагентства з питань запобігання корупції, будуть зобов’язані це зробити протягом двох місяців після підписання законопроєкту президентом України Володимиром Зеленським.
Минуло вже майже десять місяців з дати реєстрації законодавчої ініціативи, але, попри позитивний висновок та публічну підтримку очільника держави, проєкт продовжував припадати пилом у парламенті. Можливо, через відсутність підтримки з боку значної частини депутатського корпусу.
Відео дня
До останнього часу шанси на його винесення до сесійної зали були мінімальними. У квітні на запитання журналістів, чи справді депутати готові підтримати відповідний законопроєкт лише в обмін на те, що декларації не побачать представники медіа, перший віце-спікер Олександр Корнієнко відповів, що, мовляв, "настрої різні".
Серед причин затримки винесення законопроєкту на голосування називалися: необхідність доопрацювати норми законодавства стосовно декларування допомоги армії, майна на окупованих територіях, пошкодженого майна, а також страх можновладців за життя, оскільки в деклараціях вказуються адреси розташування їхнього майна і, умовах воєнного часу, наприклад, через виток інформації з бази НАЗК, туди запросто може "прилетіти".
Через майже десять місяців після подання, вже влітку 2023 року, посол Євросоюзу в Україні Маті Маасікас закликав українську владу відновити електронне декларування на шляху до початку переговорів про вступ до Європейського союзу. Але замість того, щоб проголосувати вже зареєстрований законопроєкт, можновладці зважилися на другий підхід до "антикорупційного снаряда". Окрім ініціативи від "Слуг народу", проєкт змін у підходах до електронного декларування напрацювало Міністерство юстиції.
Декларування vs імітація
Цікаво, що навіть не отримавши офіційну путівку в життя, остання ініціатива вже наразилася на критику з боку НАЗК. Експерти агенції вважають, що ідеї Мінюсту допомагатимуть посадовцям, депутатам та іншим приховувати власні статки від уваги громадськості та правоохоронців.
Як пояснив у розмові з УНІАН заступник голови комітету Верховної ради з питань запобігання корупції Ярослав Юрчишин, в цьому законопроєкті, серед іншого, не чітко виписано, хто саме буде позбавлений обов’язку подавати електронну декларацію у зв’язку з участю військових діях. А це дає можливість легально не світити власні статки.
"Якщо дивитися на драфт, який я бачив, то не дуже чітко виписано, хто саме позбавлений обов’язку декларуватися у зв’язку з участю у військових діях… Звісно, у нас не має жодної етичної можливості вимагати від людини, яка перебуває у зіткненні з ворогом, заповнення декларації. Однак у нас був досвід, коли, наприклад, працівники СБУ, які не залучені в агентурній роботі та роботі під прикриттям, посилаючись на розмиті норми попереднього закону, не декларувалися", - зазначив Юрчишин, додавши, що не подавали декларацію навіть керівники спецслужби.
За словами депутата, НАЗК закликає чітко визначити, що саме є участю в бойових діях, аби в нас не було "батальйону Монако, прокурорського батальйону, й так далі". Тобто людей, які отримують якісь відрядження, не перебуваючи у зоні бойових дій, однак мають карт-бланш на неподання декларацій.
Також, за словами парламентаря, дискутується можливість обмеження доступу до інформації про закордонну нерухомість топ-чиновників. Це пояснюють міркуваннями безпеки.
"Зараз триває дискусія. Бо частина представників влади пропонує, наприклад, таке: якщо родичі чиновників та топ-чиновників перебувають за кордоном в третіх країнах, то нехай декларується лише країна перебування, а не місце перебування. Це насправді є схемою уникнення від відповідальності, уникнення декларування реального стану, оскільки є, наприклад дороговартісний Мадрид, а є Галісія", - розповів Юрчишин.
Ще однією потенційною лазівкою для декларантів може стати норма проєкту, якою, зокрема, пропонується, аби помешкання в Україні, яке не перебувало у власності, однак використовувалося топ-посадовцем, депутатом, суддею та іншими особами, не декларувалося під час війни, а лише після завершення воєнного стану.
"Простими словами, можна заселитися в фешенебельний котедж, наприклад, в Конча-Заспі, та з’їхати з нього перед завершенням воєнного стану й не декларувати це", - пояснив парламентар, додавши, що зазначена пропозиція не була погоджена міжнародними експертами.
Говорячи про доступ до реєстру декларацій, Ярослав Юрчишин зауважив: "Міжнародні партнери вважають, що можна посилити безпеку, наприклад, таким чином, щоб декларування було не у відкритому доступі, як раніше, а, лише за запитом. Тобто, якщо журналіст хоче отримати інформацію по конкретній особі, він звертається до НАЗК, як до адміністратора реєстру, зазначаючи дані про видання, в якому працює, й лише після цього отримує текст декларації відповідної особи".
Втім, варто пам’ятати, що це лише робоча версія законопроєкту, яка дуже ймовірно ще зазнає багатьох змін. Крім того, наразі незрозумілі строки відновлення електронного декларування. На думку Юрчишина, рано чи пізно це станеться, бо "жодного публічного пояснення від політика, чому він за це не голосує, суспільство не прийме".
Декларування з запобіжниками
Врешті, Рада може побачити обидва законопроєкти щодо декларування. Увечері 20 липня стало відомо, що лідер фракції монобільшості Давид Арахамія повідомив, що наполягатиме на включенні до порядку денного документа свого авторства, який пролежав в парламенті майже 10 місяців.
"На найближчому засіданні погоджувальної ради в парламенті буду ставити питання про включення до порядку денного свого законопроекту №8071 про відновлення декларування всіма суб’єктами… Очікую підтримки парламентом цього законопроєкту у першому читанні", - зазначив депутат.
Такі обіцянки, правда, вже звучали раніше. Зокрема, у травні мова йшла про можливість розглянути законопроєкт у першому читанні в червні, а остаточно – у вересні, після погодження з міжнародними партнерами… Проте зараз відкладати вже немає, куди, адже однією з умов Міжнародного валютного фонду для надання частини кредиту у 15,6 млрд доларів, серед іншого, також є відновлення декларування.
Станом на сьогодні не зрозуміло, в якій редакції Рада побачить і один, і другий проєкти. Голова НАЗК Олександр Новіков зустрічається з фракціями, переконує підтримати відновлення е-декларування та вислуховує зауваження до відповідних законодавчих ініціатив.
"Станом на сьогодні залишаються не вирішеними питання які стосуються декларування майна, що залишилося на окупованих територіях, декларування майна на територіях, що звільнені, однак знаходяться поблизу бойових дій, декларування перебування родин за кордоном. Далі - питання відкритості реєстрів, особливо по майну, яке знаходиться на окупованих територіях. Хто несе відповідальність за недостовірно вказані дані, коли вказано, що майно є, а його насправді немає. Ми поставили ці питання. Він їх занотував, по деяких одразу спробував дати роз’яснення, частину залишив на потім", - розповів УНІАН про зустріч Новікова з фракцією заступник голови "Батьківщини" Сергій Соболєв, додавши, що очільник НАЗК зустрічався й з представниками інших парламентських фракцій.
Він уточнив, що обмеження щодо відкритості реєстрів, а отже й публічності декларацій, можуть бути запроваджені на період воєнного стану.
"Питання не стоїть в тому, ви "за", чи "проти" декларування. Якщо відновлюється декларування, то відповідні норми мають бути врегульовані", - зауважив парламентар.
Сам Новіков за підсумками зустрічі з представниками опозиційних фракцій розповів, що окремі депутати не підтримують ідею повернення електронного декларування, однак висловив сподівання на остаточне результативне голосування у парламенті.
Головне, аби відновлене обов’язкове декларування стало дієвим інструментом для правоохоронців у боротьбі за нову якість державного управління, а не лише галочками у статистиці та інструментом в інформаційних війнах.
Ярослав Конощук
Новини партнерів
