Всі в укриття: як Україна буде посилювати цивільний захист

З початку російського вторгнення на нашу землю захист мирних громадян від ракетних, дронових та гарматних обстрілів став однією з головних проблем для держави. Довоєнна система цивільного захисту явно не була розрахована на виклик такого рівня, проте поступово в Україні відбуваються та будуть продовжуватись якісні зміни.

Вторгнення російських окупантів на нашу землю 24 лютого 2022 року викрило багато проблем, які існували в Україні, але в мирні часи на них не сильно звертали уваги, адже мало хто вірив, що руйнівна війна прийде в наш дім, особливо – така масштабна.

Але коли перші російські ракети та бомби почали бити по українських містах, одразу ж стало зрозуміло, що в країні замало місць, де цивільним громадянам можна від них сховатися та відчути себе у відносній безпеці. Більшість укриттів та бомбосховищ за останні десятиріччя ніхто зазвичай до ладу не приводив. А частина з них за часи незалежності взагалі стала власністю бізнес-структур.

• Нові норми будівництва в дії
• Система вчасного попередження населення
• Посилення вітчизняного ППО
• Безцінний досвід

Більш того, діюче законодавство та державні будівельні норми не передбачали обов’язкове будівництво укриттів та сховищ на більшості цивільних об’єктів. На практиці це призводило до того, що забудовники в нових житлових будинках, як правило, не планували таких приміщень, адже головною метою було отримання прибутків.

Таким чином, існуюча до вторгнення росіських військ в Україну система захисту нашого цивільного населення не відповідала тій реальності, в якій опинилися громадяни.

"Ми мали такий підхід до системи цивільного захисту, як евакуація населення в умовах воєнного стану та небезпечних ситуацій. Ті регуляції, які передбачалися ДСНС, говорили про те, що формування укриттів та бомбосховищ в об’єктах житлової забудови взагалі були неможливі", - визнала заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська.

Наразі тактика кривавої Росії після низки болючих поразок на фронті звелася до тієї, яку вони застосовували у Чечні та Сирії – терористичних обстрілів саме цивільних об’єктів та мирного населення. Тому вони все частіше б’ють по житлових багатоповерхівках, школах та дитсадках, медичних закладах. І використовують в основному ракети, дрони та керовані авіабомби, які запускають по містах та селищах з далекої відстані, бо так і не досягли бажаного панування у повітрі. Судячи із наміру ворога примусити Україну до якоїсь заморозки війни, такі атаки будуть лише посилюватися.

В цих складних умовах війни, яка продовжується вже майже 15 місяців, українцям потрібно не тільки періодично ховатися у метро чи інших сховищах, але ще й працювати та навчатися. Життя має тривати. Тому посилення захисту цивільного населення від обстрілів російських терористів стає одним із найважливіших питань сьогодення.

Нові норми будівництва в дії

До зміни ситуації має підштовхнути ухвалений Радою минулого літа закон, який посилює вимоги до цивільного захисту населення під час планування та забудови територій. Тепер містобудівна документація повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Без цього розділу затвердження проекту забороняється.

Також суттєво змінені вимоги до проектної документації на будівництво об'єктів, що мають середні та значні наслідки, на яких постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 осіб. Тепер вона обов'язково повинна передбачати розділ щодо заходів цивільного захисту, проектні рішення якого мають забезпечувати доступность для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

За словами Наталії Козловської, законодавчі новації мають значно виправити ситуацію, особливо з огляду на плани реалізувати масштабну програму відбудови країни.

"На рівні містобудівної документації в своїх розрахунках потрібно передбачати систему укриттів не по вибіркових об’єктах, а у тих, де перебуває більше 50 осіб постійно, щоб при новому будівництві, реконструкції чи капітальному ремонті передбачати наявність такого укриття, у тому числі, пристосування існуючих приміщень", - сказала заступниця міністра.

Втім, обов’язок зводити житлові будинки з обов’язковим укриттями є лиш незначною, хоч і важливою частиною системи цивільного захисту. Після закінчення війни імперські наміри Росії захопити Україну, скоріше за все, нікуди не подінуться, отже, загроза повторення обстрілів залишатиметься. І в таких умовах до цих викликів потрібно комплексно готуватись, щоб українці за будь яких умов мали змогу жити повноцінним життям.

Як наголошує доцент кафедри міського будівництва Харківського національного університету міського господарства Тетяна Жидкова, умови захисту населення мають бути всюди.

"Якщо на роботі, це може бути якась кімната в офісі для тимчасового перебування. У торговельних центрах також має бути якийсь простір, куди можна зайти і там перебувати. В будь-якому місці в містах мають бути укриття. І остання мрія – щоб всі ці укриття у житлових кварталах, в торговельних центрах, в громадських територіях були пов’язані підземними галереями, і людина могла прийти, наприклад, на станцію метро і евакуюватись за межі міста. Нам не потрібні укриття, щоб укриватися, нам потрібний захист, щоб жити", - додала науковець.

Система вчасного попередження населення

Ще однією цеглиною у побудові сучасної системи захисту цивільного населення в Україні має стати раннє попередження про російські обстріли. У цьому питання найбільше практичного досвіду має Ізраїль, який живе під постійною загрозою ракетних атак з боку арабських терористів.

Тому важливим стало те, що на початку травня у Києві почала працювати саме ізраїльська система раннього попередження про ракетні удари, яку наша країна намагалася отримати майже від самого початку вторгнення російської орди.

Ця система використовує поєднання радарів та оптичних пристроїв для виявлення запусків ракет та безпілотників. Технології можуть ідентифікувати розміри об'єктів і визначають загрози, після чого ці дані з'являються на електронній мапі. Далі громадяни отримують попередження на свої телефони чи дізнаються про небезпеку через засоби масової комунікації (радіо, телебачення, сирени).

Важливо, що система не просто ідентифікує ракети та снаряди всіх видів, а й ще й прораховує, куди вони мають впасти. Ця особливість дозволяє звузити радіус, в якому жителі можуть знаходитись у небезпеці. Також система може підрахувати, скільки часу є для мешканців небезпечного району, щоб знайти собі сховище чи укриття.

"Це дуже важливо для нашої цивільної та військової інфраструктури. Це обладнання, яке дозволить нам рятувати життя", – зазначив посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.

Після вдалої апробації у столиці цю систему можна буде оперативно доопрацювати з огляду на українські реалії, а далі встановити у всіх великих містах нашої країни.

Посилення вітчизняного ППО

Важливою складовою цивільного захисту має стати побудова ешелонованої системи протиповітряної оборони з акцентом на новітні зенітно-ракетні комплекси, які здатні збивати більшість цілей, які запускають росіяни. І саме цей процес зараз триває.

Передані нашій країні ЗРК "NASAMS" та "IRIS-T" чудово себе зарекомендували, хоч і не могли збивати балістичні ракети. Проте після отримання Україною перших пускових установок американського ЗРК "Patriot" і цю небезпеку вже можна мінімізувати. Саме цей комплекс на початку травня під час атаки на столицю перехопив російську ракету "Кинджал", яка до того часу вважалась невразливою.

Система "Patriot" може активно застосовуватись і проти ворожої авіації: ЗРК може збивати літаки на відстані аж до 160 кілометрів. Тобто, цей комплекс може зіграти важливу роль в отриманні Україною контролю над небом і наближенні Перемоги.

Як зазначив в інтерв’ю агенції УНІАН військовий експерт Сергій Згурець, наша країна має значні потреби в системах "Patriot", тому для закриття неба від російських ракет потрібна не одна така батарея.

"Загалом для України було б оптимально розмістити від десяти батарей (батарея ЗРК складається з радару, пункту управління й до восьми пускових установок, кожна з яких має по чотири ракети). Це – середня необхідна кількість для прикриття низки напрямків, на яких може існувати загроза використання росіянами ракет С-400 або інших подібних зразків", - наголосив Згурець.

Він зазначив, що збивати іранські дрони "Шахеди" ракетами Patriot нераціонально через їхню високу вартість, тому для цього необхідні інші системи ураження.

Але навіть за умови розвитку вітчизняної ППО належно облаштовані укриття та сховища для громадян все одно доведеться будувати, адже саме там можна буде надійно захиститись від уламків збитих російських ракет та дронів.

Безцінний досвід

Кривава війна, розв’язана схибленим сусідом, вкотре нагадала приказку, що краще вчитися на чужих помилках, а не набувати знаня ціною, яку наразі доводиться платити кров’ю та неймовірними стражданнями нашому народові. В той же час, наша держава та всі ми у часи війни з жорстоким ворогом набуваємо унікальний досвід, який не має жодна країна в світі та який допоможе у майбутньому більш ефективно протидіяти імперським планам Росії. І це стосується як безпосередньо бойових дій, так і організації життя цивільного населення під постійними обстрілами.

Адже навряд чи можна порівняти періодичні спроби ракетних ударів по тому ж Ізраїлю з тим, як намагаються бити по нам російський диктатор та його орда.

Тому, як вважає містобудівник Віктор Глеба, Україні потрібно не сліпо копіювати передові країни світу у плані захисту цивільного населення, а виходити з тих можливостей, які вже продемонстрував ворог. Ці країни у своїх вимогах до безпеки також не можуть передбачити масштаби руйнуваннь, які можуть спричинити російські ракети.

"Не дай Боже, якщо туди прилетить одна ракета "Калібр", то вони одразу передивляться всі свої норми і будуть у нас з вами питати, що робити. Тому що такого досвіду немає в жодній країні світу, тим більше ні в якій Фінляндії, Швеції, ніде інде уяви собі не мають, що переживає наш Харків, що пережив Маріуполь та інші міста", - наголошує експерт.

Реалії сьогодення змушують нашу країну переглянути саме поняття "цивільний захист", адже більш доцільніше використовувати термін "цивільна оборона". І саме з огляду на це, вважає експерт, потрібно не модернізувати державні будівельні норми, а повністю перероблювати та не боятися прописувати в них потреби військового характеру.

"У питанні відновлення України, можливо, нам потрібно поновити якісь показники з цивільної оборони, можливо, нам потрібен цей розділ і, можливо, слово "війна" хоч у якомусь розділі буде написано, бо скрізь ми читаємо "особливий стан", "особливий період", "воєнне положення" чи ще щось", - зазначає він.

Наша країна, яка за останні майже 15 місяців пройшла такий складний та болісний шлях побудови системи власного захисту, просто зобов’язана стати однією з кращих у світі в цьому питанні і почати ділитись своїм унікальним досвідом з цивілізованим світом. Для нас це важливо ше і тому, що тільки за умови організації належного цивільного захисту можна буде говорити про повернення додому мільйонів українських біженців та внутрішньо переміщених осіб. Також без захисту громадян та цивільних об’ектів навряд чи можна буде розраховувати на високу зацікавленість інвесторів у розвитку бізнесу в Україні.

Проте саме завдяки героїзму українського народу у нашій країні з’являються можливості, щоб вирішити це завдання, адже цивілізований світ допомагає тим, хто бореться. Захистити кожного – має стати важливою місією для нової України.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News