Закон про націоналізацію системних банків як крок до встановлення держконтролю над "Альфа-Банком"

Парламент ухвалив закон про націоналізацію системно важливих банків в умовах війни і готується до прийняття рішення щодо націоналізації всіх російських активів. УНІАН розбирався, як це вплине на банківську систему України та чому "Альфа-Банк" може стати п’ятим серед державних.

Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє націоналізацію системно важливих банків в умовах війни. Ця процедура необхідна в умовах триваючої вже 8 місяців воєнної агресії Росії проти України для того, щоб попередити ризики для банківської системи, які неодмінно виникнуть при такій гучній події, як виведення з ринку та націоналізація великого системного банку.

Президент Володимир Зеленський ще наприкінці вересня закликав парламент підтримати законопроект про націоналізацію усіх російських активів в країні, а Рада національної безпеки та оборони в цей же час запровадила нові санкції проти російських фізичних та юридичних осіб. На цьому тлі політики та експерти почали говорити про необхідність встановлення контролю держави над "Альфа-Банку", акції якого майже на 90 відсотків належать російським олігархам, наближеним до кривавого тирана Володимира Путіна.

Для забезпечення стабільності вітчизняної банківської системи і був прийнятий закон про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану, який має допомогти державі здійснити цей процес у легальний спосіб та без додаткових великих витрат бюджету.

Про що говорить закон

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що виведення банків з ринку за загальною процедурою в умовах воєнного стану є надто обтяжливим та створює додаткові ризики для системи у цілому.

Зокрема, ліквідація такого банку може мати наслідком виникнення недовіри до банківського сектору, спровокувати подальшу ланцюгову реакцію відпливу коштів, втрату коштів клієнтами такого банку, зниження потенціалу кредитування населення та бізнесу. Більш того, виплата Фондом гарантування вкладів 100 відсотків суми вкладів фізичним особам – вкладникам банку призведе до значних втрат державного бюджету.

Згідно з прийнятим законом, націоналізація системно важливого банку відбуватиметься через процедуру його віднесення до категорії неплатоспроможних, однак не потребуватиме докапіталізації з боку держави - продаж банку за 1 гривню буде проводитись незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу на день прийняття НБУ відповідного рішення.

Як зазначив у коментарі УНІАН юрист Микола Ліхачов, закон суттєво розширює можливості держави щодо контролю процесу виведення системно важливих банків з ринку. Зокрема, держава в особі Міністерства фінансів зможе брати участь в цьому процесі за пропозицією НБУ.

"Нова процедура не передбачає жодних додаткових зобов’язань держави щодо оздоровлення банку та пошуку покупців для його подальшого продажу. Навпаки, він передбачає те, що Фонд гарантування вкладів після прийняття рішення про участь держави у виведенні банку з ринку не змінює розмір статутного капіталу такого банку, не проводить додаткової емісії акцій, в тому числі для обміну грошових зобов’язань банку на них (так званий "bail-in"), не формує резерви для покриття збитків за активними банківськими операціями. Таким чином, цей законопроект спрямований на зменшення витрат держави на докапіталізацію банків, які виводяться з ринку", - сказав Ліхачов.

Відшкодування вартості акцій колишнім акціонерам буде можливим тільки після компенсації збитків Україні від країни терориста РФ і виключно за рахунок таких коштів.

Кандидат на націоналізацію

Першим у черзі на націоналізацію стоїть системно важливий "Альфа-Банк". Це підтвердив народний депутат Тарас Батенко, за словами якого, невдовзі має розпочатися націоналізація саме цієї фінансової установи.

"Закон прийнятий, власне, стосовно "Альфа-Банку". Але ми свідомо не прописували його, щоб не почався вивід капіталу, тому що ми розуміємо, що 90 відсотків власності цього банка належить РФ і, відповідно, щоб потім далі ми не витрачали грошей на підтримку ліквідності цього банку", - сказав Батенко.

За його словами, після підписання закону головою Верховної Ради і президентом почнеться процедура виведення банку. При цьому 10 жовтня підписаний головою парламенту закон було направлено президенту, але поки що Володимир Зеленський свій підпис не поставив.

У прес-службі "Альфа-Банку Україна" на запит УНІАН зазначили, що наразі в суспільстві є деякі непорозуміння щодо цього закону.

"Насправді він описує процедуру передачі контроля над системно важливим банком державі та носить превентивний характер. Конкретної назви банку, яку планує держава націоналізувати, в списку немає", - сказано у відповіді банку.

Банк називає логікою закону - "збереження фінустанови в інтересах його клієнтів та стабільності фінансової системи в цілому".

"Тож, процедура передачі контроля державі передбачає максимальну "безшовність" та непомітність для клієнтів. Іншими словами, банк виконає всі зобов‘язання перед клієнтами, рахунки блокуватися не будуть, платежі будуть здійснюватися тощо. Банк буде працювати як зазвичай", - наголосила прес-служба банку.

При цьому нещодавно ЗМІ розповсюдили деталі листа, який направив співвласник "Альфа-Банку", російський олігарх Михайло Фрідман голові НБУ Андрію Пишному. У листі, зокрема, зазначається, що акціонери фінустанови готові докапіталізувати банк на 1 мільярд доларів або ж безоплатно передати акції у раз рішення Нацбанку чи уряду націоналізувати банк.

У НБУ у відповідь на запит УНІАН підтвердили, що регулятор отримав лист від "Альфа- Банку", в якому задекларовані наміри окремих власників збільшити капітал банку.

"В свою чергу, на дату надходження запиту до Національного банку не подавались пакети документів щодо докапіталізації АТ "Альфа-Банк" на 1 мільярд доларів США, зокрема документи щодо підтвердження джерел таких коштів згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку. У випадку надходження відповідного пакету документів НБУ здійснюватиме їх оцінку в рамках передбачених законодавством ліцензійних та інших наглядових процедур", - повідомив Нацбанк.

У центробанку зазначили, що "Альфа-Банк" з початку повномасштабної агресії до вересня дотримувався економічних нормативів. У вересні банком порушено норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, значення якого для системно важливих банків не повинно перевищувати 20 відсотків.

"Порушення спричинене зменшенням розміру регулятивного капіталу банку переважно через формування банком резервів у зв'язку із погіршенням якості кредитного портфелю з початку війни", - сказано в повідомленні.

Наслідки націоналізації

З початку руйнівної війни дикої російської орди проти нашої країни Національний банк визнав неплатоспроможними дві фінустанови – "Мегабанк" і банк "Січ", але це не були системно важливі банки, тим більше, на період воєнного стану клієнтам ліквідованих банків компенсуються вклади у повному обсязі, тому на роботу української банківської системи це не вплинуло.

Зрозуміло, що будь-які проблеми із великими банками можуть спровокувати додаткову нервозність серед населення та відповідний відплив коштів з системи. Тому важливо у процесі націоналізації фінустанови все зробити виважено та правильно.

За словами президента Асоціації українських банків (АУБ) Андрія Дубаса, прописана законом процедура про вивід з ринку системно важливого банку необхідна, оскільки такий банк за визначенням має суттєвий вплив на стабільність банківської системи України, відтак і процедура щодо нього повинна бути детальнішою і ретельнішою.

"Сьогодні рівень ліквідності банківської системи України і всіх її 67 банків (і це підтверджує регулятор у своєму серпневому огляді банківського сектору) залишається високим попри війну, і це результат великої роботи, як банківської системи та профільної асоціації, так і регулятора - НБУ у період здійснення реформ, починаючи з 2014 року. Тому банківська система є високоліквідною", - наголосив президент АУБ.

Дубас підкреслив, що вкладники банку (незалежно від того, системний він чи ні) отримають всі свої кошти у повному обсязі, оскільки протягом воєнного стану діє спільне рішення органів влади про гарантування 100 відсотків вкладів, яке є підтвердженням того, що Україна виконує всі свої зобов’язання.

Голова правління "ОТП Банку" Володимир Мудрий зазначив, що прогнозування, розробка майбутніх сценаріїв та інструментів є невід’ємною частиною банківського бізнесу.

"Усе це робиться, аби підготувати банк до будь-якої ситуації та зберегти його стійкість та операційну безперервність діяльності. Законопроект також вписується у цю логіку, за якою працює весь банківський сектор. Він дає регулятору механізм на майбутнє, тобто передбачає законодавче регулювання потенційного процесу націоналізації банківської установи, якщо така подія колись станеться", - сказав Мудрий у коментарі УНІАН.

Голова правління "ОТП Банку" вважає це позитивним сигналом для ринку, бо якщо НБУ прийме рішення про доцільність націоналізації якогось системного банку, цей процес буде чітким, прозорим та відповідатиме чинному законодавству.

"Але впливу на ринок або діяльність окремих банків він не матиме, це – просто не його завдання. Також я б не ставив питання про довіру, побудова якої потребує глобальних та довгострокових підходів. У самій назві законопроекту закладено, що його норми діятимуть лише під час воєнного стану в країні. А оскільки ми усі сподіваємося на швидку перемогу, вони втратять чинність і також не впливатимуть якимось чином на ринок", - наголосив Мудрий.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський вважає, що можлива націоналізація "Альфа-Банку" не матиме негативного впливу на національну банківську систему, а інші системно важливі банки країни демонструють стабільну роботу, тому найближчим часом їм націоналізація не загрожує.

"Чутки щодо застосування санкцій проти цього банку ходили вже давно, що тримало банк в підвішеному стані. Це негативно впливало на роботу фінансової установи, змушувало нервувати її клієнтів. Націоналізація підвищить надійність цього банку та поверне довіру клієнтів. Очікується, що після націоналізації "Альфа-Банк" буде стабільно працювати", - сказав експерт.

Зростання впливу держави у банківській системі

Націоналізація одного з важливих банків країни збільшить частку держави у банківському секторі, яка наразі становить понад 50 відсотків. А затверджена у 2020 році Стратегія реформування державного банківського сектору передбачає скорочення частки державних банків в активах банківської системи до рівня не вище 25 відсотків. Але війна вносить свої корективи у державні плани.

У Нацбанку зазначили, що в усьому світі частка держави в банківському секторі зростає внаслідок криз, коли влада змушена підтримувати проблемні банки.

"Наприклад, за результатами кризи у Словенії уряд після кризи уряд прямо чи опосередковано контролював близько 50 відсотків банківської системи внаслідок участі у порятунку системно важливих банків. Іншим прикладом різкого зростання державної участі у банківському секторі за результатами кризи була Ірландія. По мірі відновлення сектору та повернення попиту інвесторів, частка держави скорочувалася протягом кількох років", - розповіли у НБУ.

Національний банк підкреслює, що військова агресія з боку РФ матиме вплив на терміни приватизації державної частки в банківській системі України. Але бачення щодо необхідності зменшення державної частки в банківській системі до 25 відсотків у середній та довгостроковій перспективі залишається незмінним.

Юрист Микола Ліхачов каже, що левова частка українського банківського сектору наразі належить 4 державним банкам, на які сукупно припадає 49 відсотків активів, 46 відсотків зобов’язань, 44 відсотки власного капіталу та 65 відсотків статутного капіталу банківської системи.

"Якщо до державних банків приєднається ще декілька системно важливих банків, то конкурувати з державними банками по більшості банківських продуктів середнім та малим банками буде майже неможливо. Їм доведеться шукати нові продукти та інструменти, якими заохочувати клієнтів або піти з ринку. З одного боку, для загальної кількості громадян наявність державних банків звісно збільшує довіру до стабільної банківської системи, проте така велика частка державних банків може негативно впливати на конкуренцію і робить ринок монопольним, що не буває добрим знаком", - каже Ліхачов.

Експерт Хмелевський вважає, що у ці важкі часи збільшення частки державних банків внаслідок націоналізації "Альфа-Банку" підвищить надійність та стабільність роботи банківської системи країни.

"В 2014-2016 роках в Україні відбувалося масове банкрутство комерційних банків, проте жоден з державних банків не збанкрутував. Тому збільшення частки державних банків зменшуватиме ризики банкрутства банків та втрати грошей їх клієнтами. Довіра громадян до державних банків є вищою ніж до приватних", - наголосив він.

Що стосується побоювань, що націоналізація ще одного великого банку призведе до зниження конкуренції в банківському секторі, експерт вважає їх безпідставними.

"Державні банки, як і комерційні, є самостійними господарськими одиницями метою яких є отримання прибутку. Вони мають власне керівництво, яке здійснює управління з метою збільшення обсягів продажу банківських продуктів та послуг. Тому державні банки конкурують між собою не гірше від приватних", - зазначає Хмелевський.

З огляду на думки експертів можна стверджувати, що можливе встановлення контролю держави над "Альфа-Банком" не матиме негативного впливу на банківський сектор та його клієнтів. Ухвалений закон працює на випередження для того, щоб мінімізувати будь-які ризики для фінансової системи та державного бюджету. Він також прибирає вплив громадян ворожої країни на економіку України.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News