Щоб оцінити, як змінилася економічна ситуація за ці роки, варто згадати, з чим Україна увійшла у незалежність / фото - УНІАН

Зміна купівельної спроможності українців за 30 років незалежності: зрада чи перемога

13:00, 22 серпня 2021
12 хв. 3744

Україна незабаром святкуватиме 30-річчя здобуття незалежності. З 1991 року наша держава самостійно будує власну економіку. Наскільки вдало це виходить, та як змінювалася купівельна спроможність, а отже і добробут українців, спробував розібратися УНІАН.

24 серпня 1991 року почався відлік нового життя українців – у тому числі, й економічного. За ці три десятиріччя наша країна пережила впровадження національної валюти, сплески інфляції, кілька економічних криз, дві революції та військовий конфлікт, який триває й досі. Усе це не могло не вплинути на економічну ситуацію у державі.

Як жилося пересічним українським громадянам на початку дев’яностих? Один з очевидців цих подій - підприємець Володимир згадує початок 90-х років як тотальну відсутність товарів у магазинах і неможливість придбати елементарні речі і продукти – від чаю до зубної пасти. За його словами, необхідно було мати знайомих продавців і постійно вишукувати, коли якийсь товар "викинуть" на полиці магазину.

Саме в цей період у чоловіка народилася дитина, і молода сім’я викручувалася, як могла: майже всі речі дісталися "у спадок" від знайомих, щось вдавалося знайти у комісійних магазинах. Про підгузки і мови не йшло. А прати речі доводилося вручну у тазу – пральна машина була чимось фантастичним.

"Порожні магазини і злидні", - коротко резюмує Володимир, і навіть згадувати ті часи чоловікові не дуже хочеться.

Щоб оцінити, як змінилася економічна ситуація за ці роки, варто згадати, з чим Україна увійшла у незалежність.

Валовий внутрішній продукт нашої держави у 1991 році складав 77,4 мільярдів доларів, на одну особу – 1489 доларів. У кризовому 2020 році ВВП Україні склав 137,3 мільярдів доларів, на одну особу – 3118 доларів. Тобто за 30 років країні вдалося лише подвоїти розмір економіки.

Для порівняння: ВВП сусідньої Польщі у 1991 році складав 85,5 мільярдів доларів, а у 2020 - 594,2 мільярдів доларів (на одну особу – 15,6 тисяч доларів). Тобто економіка Польщі за цей час зросла майже у 7 разів. І для досягнення поточного рівня Польщі, за оцінками Міжнародного валютного фонду, українська економіка має щороку зростати на 7,1 відсотки наступні 20 років.

2019 року було введено в обіг нову банкноту найвищого номіналу – 1000 гривень / фото УНІАН

Гроші в Україні

Важливий для економіки момент – власна валюта. У 1991 році Україна ще використовувала радянські рублі, наступного ж року в обігу з’явилися купоно-карбованці. Лише у 1996 році була запроваджена українська національна валюта – гривня.

Курс долара до гривні – важливий показник, який може характеризувати стан справ у економіці країни. У 1996 році співвідношення гривні до американського долару було на рівні 1,75.

За словами голови Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України Романа Бабіцького, такий стан речей проіснував недовго: "лихі дев'яності" не щадили нікого й нічого, тож у нове тисячоліття гривня увійшла з курсом у 5,43 гривень за долар:

Далі тривав відносно спокійний період стабільного розвитку з 2000 по 2007 роки. Тоді НБУ накопичував свої валютні резерви, і навіть Помаранчева революція не сильно вплинула на курс національної валюти. Черговий "стрибок" долара прийшовся на світову фінансову кризу 2008 року

Через кризу українська валюта у 2009 році знецінилася до 7,79 гривень за долар. Далі курс гривні був досить стабільним, і тривало це до сумнозвісних подій 2013 року. Після анексії українського Криму Росією та початку війни на Донбасі гривня знецінилася до 11,89 гривень за долар у 2014 році, а ще через рік - у 2015 році - вже досягла позначки 21,84 гривні за долар.

"Станом на сьогодні нацвалюта коливається на позначці у 27-27,5 гривень за долар і поки не особливо лізе вгору. Хоча прогноз Мінекономіки передбачає, що у 2022 рік ми ввійдемо вже з курсом у 28-29 гривень за долар, і це вважається достатньо оптимістичним прогнозом", - зазначає Роман Бабіцький.

При цьому, фінансовий експерт, віце-президент Асоціації українських банків Галина Хейло зазначає, що деякі економісти вважають українську гривню однією із найбільш недооцінених валют світу.

"Вони посилаються на так званий "Індекс Біг-Маку" (Big Mac index), який розраховує журнал Economist з 1986 року. Цей індекс розраховується на основі того, яка кількість доларів потрібна для того, аби купити Біг-Мак. У 2021 році у США він коштує 5,65 доларів, а в Україні - 2,42 долари. Отже за цим індексом, гривня недооцінена", - каже експерт.

У 1992 році середня зарплата в Україні складала 31,2 долари, у 2020 році - 430,2 долари / Фото УНІАН

Як змінювалася зарплата українців

Мірилом добробуту зазвичай вважають рівень отримуваної заробітної плати. Середня зарплата в Україні на момент здобуття незалежності становила 495 карбованців. Наступного року, з урахуванням карколомної інфляції, – 6505 карбованців. Але для розуміння реального стану речей варто розглядати розмір середньої зарплати у доларах.

У 1992 році середня зарплата в Україні складала 31,2 долари (дані щодо курсу карбованця до долара НБУ приводить з 1992 року). І якщо в національній валюті можна спостерігати її щорічне зростання, то у доларовому вираженні можна спостерігати падіння купівельної спроможності гривні у кризові роки.

У 2020 році середня зарплата українців склала 430,2 доларів. Тобто за роки незалежності вона виросла у майже 14 разів. Експерт Бабіцький зауважує:

Навіть якщо враховувати інфляцію "вічнозеленого" та всі коливання, що сталися за 30 років, стає очевидно, що сьогодні українці, в середньому, живуть явно заможніше за минуле покоління.

При цьому, українські зарплати є найнижчими серед усіх країн Європи. У євровому еквіваленті мінімальна зарплата в Україні на даний час становить 183 євро, а середня – 460 євро.

Наприклад, у тій же Польщі рівень заробітної плати втричі більший, ніж у нашій країні. Мінімальна зарплата там становить 610 євро, а середня - 1200 євро.

За останніми даними Державної служби статистики, у червні цього року середня зарплата в Україні вперше перевищила 500 доларів і склала 14 тисяч 313 гривень.

"Держстат оновив статистику щодо середньої заробітної плати в країні. Вона склала 14 тисяч 313 грнивень, і це рекордний рівень за весь час. Це більше 500 доларів", - сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Але не всі поділяють радість прем’єра з цього приводу. Бо, на жаль, зростання зарплат в цифрах не завжди означає зростання рівня добробуту.

За словами економіста, екс-міністра фінансів Ігоря Уманського, переможне зростання середньої зарплати в Україні, про яке заявила українська влада, не означає, що у населення зросла купівельна спроможність:

Ось вам цікава пара цифр. Цифра перша: за рік середня зарплата зросла на 23 відсотки. Цифра друга: загальний дохід населення зменшився на 1,4 відсотки. Також є ще кілька показників. Наприклад, майбутнє подорожчання опалення мінімум на 40 відсотків. Або підвищення вартості електрики у два рази. Ціна газу в порівнянні з минулим роком злетіла в кілька разів. Подорожчали продукти харчування.

За його словами, виходячи з цього, зростання доходів населення не може перекрити стрімко зростаючі витрати.

"Ці показники свідчать про те, що витрати населення зростають набагато швидше, ніж доходи. Середня зарплата нібито зросла. Але насправді, купити на неї можна набагато менше. Ось такий парадокс. Грошей нібито більше, але грошей менше", - зазначив Уманський.

Купівельна спроможність українців: пасемо задніх?

Як же все ж таки змінилася безпосередньо купівельна спроможність наших співвітчизників за ці роки?

Як розповів УНІАН голова Ради НБУ, екс-міністр економіки Богдан Данилишин, за 30 років незалежності реальна купівельна спроможність населення України зросла лише на 20 відсотків (за показником приватних споживчих витрат на одного жителя у співставних цінах за паритетом купівельної спроможності – ПКС). Це критично мало у порівнянні з іншими країнами Європи.

"Наприклад, за останні 30 років середньостатистичний житель Польщі збільшив  свої реальні споживчі витрати (за ПКС) втричі! Зараз середній українець витрачає в рік вдвічі менше ніж поляк, тоді як у 1991 році середній поляк витрачав на себе на 25відсотків менше, ніж середній українець", - зазначив Данилишин.

За його словами, найбільш динамічний період зростання статків українського населення припав на 2000-2008 роки. У цей період реальні споживчі витрати на одного жителя зростали в середньому на 10 відсотків щороку. У період з 2002 по 2012 роки українці могли відчутно заощаджувати, направляючи на такі цілі в середньому 13 відсотків своїх наявних доходів. Натомість починаючи з 2015 року норма заощаджень населення не перевищує 5 відсотків (у 2019-2020 роках становить лише 2 відсотки).

Сумну статистику щодо низького рівня купівельної спроможності українців підтверджують різноманітні дослідження / фото - Сергій Чузавков, УНІАН

Важливим є не тільки обсяг витрат, але й їх структура.

Структура витрат українців майже на 50 відсотків складається з продуктів харчування та напоїв, тоді як аналогічні товари у витратах поляків становлять лише 22 відсотки, а в витратах середньостатистичного жителя ЄС – лише 17 відсотків.

Данилишин зазначив, що така структура витрат не є ефективною з макроекономічної точки зору, і такі особливості купівельної спроможності населення слід враховувати при проведенні монетарної політики - для того, щоб не наражати поточні та майбутні покоління на непоправні економічні втрати.

"Вимушене безробіття та трудова міграція – яскраві ознаки сьогодення, причина яких полягає у недооцінці проблеми критичного низької норми заощаджень та купівельної спроможності українців", - резюмував він.

Кандидат економічних наук Костянтин Денисов наводить дані щодо структури споживчих витрат українців з 1999 року і до сьогодні.

Він зазначає, що частка витрат на продукти харчування поступово скорочується, бо українці все більше витрачають на "комуналку" (сьогодні – майже 15 відсотків від усіх витрат). Витрати на медицину зростають через подорожчання ліків і те, що багато українців починають надавати перевагу якісній приватній медицині, а не безкоштовній державній. Причина зростання витрат на транспорт і зв'язок полягає у дорожчанні палива, збільшенні кількості користувачів мобільного зв’язку та інтернету.

"Негативні тенденції – скорочення частки витрат на відпочинок, культуру та освіту. Відсутність доступного відпочинку та недостатній рівень освіти та грамотності (насамперед, економічної та фінансової) – одна з причин бідності українців. У 2018 році за рівнем фінансової грамотності населення Україна посіла останнє місце в Європі", - додав Денисов.

Сумну статистику щодо низького рівня купівельної спроможності українців підтверджують різноманітні дослідження.

"Станом на 2019 рік Україна мала найнижчу в Європі купівельну спроможність на душу населення (дослідження компанії GfK). Пересічний українець після сплати обов'язкових платежів може щороку витратити, в середньому, 1830 євро. Ця сума маже в 37 разів менша, ніж, у середньому, витрачає мешканець країни-лідера рейтингу Ліхтенштейну. Там на їжу, проживання, оплату послуг та енергопостачання, пенсійні заощадження тощо житель може витратити 67550 євро на рік", - розповіла Галина Хейло.

Вона зазначила, що, разом з цим, у 2020 році у світі і Україні сталася коронакриза: багато бізнесів закрилися, збанкрутіли, купа людей опинилися без роботи й засобів існування. Тобто ситуація стала ще гіршою від моменту даного дослідження.

Наведені дані є досить красномовними, щоб зробити висновок: наша країна сильно відстає за рівнем добробуту від європейських країн. Не завжди вдалі рішення влади, повільні реформи, корупція, триваюча війна, а зараз ще й коронакриза гальмують розвиток країни, в тому числі й економічний, тому багато українців лишаються беззахисними перед кризами і не можуть бути впевнені у завтрашньому дні.

Але, незважаючи на це, нинішній рівень життя неможливо порівняти з жахами 90-х. У нас є різноманіття товарів і послуг, можливості для навчання і розвитку, все більше українців подорожують за кордон, відкриваючи для себе світ.

Україні виповнюється 30 років - це одночасно і молодість, і певна зрілість. Тому варто сподіватися, що українці у співпраці з владою зможуть збудувати більш сильну і заможну державу.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies