Калуш: детонатор екологічної бомби спрацює?..

Ситуація у Калуші давно переросла місцевий рівень. Однак реакція держави постійно відкладається. Останньою надією для калушан став референдум про надання місту статусу НС...

Мешканці Калуша Івано-Франківської області 17 січня паралельно з голосуванням за кандидатів у президенти вирішуватимуть і долю міста. Тут пройде місцевий референдум про надання Калушу статусу території надзвичайної екологічної ситуації. Саме так вони сподіваються привернути увагу влади до своїх проблем, які вже не в силах вирішувати самостійно.

Як відзначають у міськраді, зі своєю бідою місто неодноразово зверталося у Секретаріат Президента, Кабмін, Верховну Раду та РНБО. Проте реально відбулася лише зустріч в екологічному комітеті парламенту, але питання так і залишилися без відповіді.

У міськраді сподіваються, що надзвичайний статус дасть можливість окремим рядком передбачити у держбюджеті засоби на вирішення проблем. Основні з них – ситуація на території ДП «Калійний завод», яка ускладнилася після повені 23-27 липня 2008 року: можливий прорив греблі призведе до екологічної катастрофи з непередбачуваними наслідками.

Крім того, швидко просідають грунти над місцевими виробленими шахтними, над якими стоять сотні житлових будинків, тому вже сьогодні відселенню підлягають десятки сімей. І ще – у місті (на території ТОВ «Оріана-Галів») розташоване єдине у Європі сховище токсичних відходів. На полігоні утилізувано більше 11 тис. тонн гексахлорбензолу – речовини першого класу небезпеки.

«Люди живуть як на пороховій бочці! У кожного у шафі по два протигази сховані, готові до всього – будь-якої хвилини одягтися самим, одягти дітей і вийти на вулицю для евакуації», - коментує ситуацію заступник голови Калуської міської ради Василь Петрів. За його словами, «стільки в Калуші горя, що його можна по всьому світу розділити і нікому забагато не здасться – калійні хвостосховища, Домбрівській кар`єр, рудні шахти...».

Хвостосховище прорве попри укріплення дамб...

Кількадесят років тому Калуш був одним з найпотужніших промислових центрів Західної України. Тут видобували калійну сіль і магній. Проте з розпадом Радянського Союзу один за одним збанкрутували заводи, залишаючи місту гори техногенних проблем.

Калуський калійний завод, дочірнє підприємство ВАТ «Оріана», припинив свою діяльність ще в 1996 році. Колись це було надпотужне за видобутком і переробкою калійної солі підприємство.

Процес виробництва калійних добрив виглядав так – соляні породи видобували, потім розчиняли водою, з розчину виділяли потрібні компоненти, а концентровану ропу скидали в рукотворну водойму – хвостосховище, глибина якого сягала кількох сотень метрів. Технологія передбачала подальше використання ропи, а сховище наповнювали густою глиняною масою, яка під дією сонця і вітру висихала і тверднула. Рекультивувати таке хвостосховище не становило проблеми. Досить було кристалічну масу засипати шаром грунту.

«Так вчинили з хвостосховищем №1. Його засипали і зараз там усе нормально. А ось хвостосховище №2 не рекультивували тому, що завод розпався, а обсяг ропи з урахуванням опадів в ньому невпинно збільшувався, - пояснює В.Петрів. – Зараз дамбу (яка стримує ропу у водоймі) у будь-який момент може прорвати».

За його словами, рівень ропи перевищує допустиму норму майже у чотири рази – близько 10 млн. кубів. Навколо кар`єру є дренажні системи, але вони на сьогодні не в змозі відкачувати грунтові води.

“У подальшому рівень ропи тільки збільшуватиметься, він однаково вийде зі своїх берегів. Коли – питання часу. З кожним роком росте і концентрація солі у воді”, - підкреслює Едуард Кузьменко з Івано-Іранківського Національного технічного університету нафти і газу, геолог за фахом.

«Частину ропи хвостосховища ми закачаємо у копальню «Ново-Голинь», яка має порожнини в обсязі 12 мільйонів кубометрів, 10 з них ми вже заповнили, залишилося тільки півтора мільйони, що далі робитимемо, не знаю, - розводить руками В.Петрів. - Якщо дамбу прорве, то більше двох мільйонів кубометрів ропи затопить прилеглі промислові об`єкти: залізничну станцію ЗАТ «Лукор», підприємство з виробництва килимів «Вінісин» і шпалерну фабрику «Синтра»...

Домбрівській кар`єр може стати проблемою міжнародного масштабу

Не меншу небезпеку становить і Домбрівській кар`єр. За радянських часів тут вперше був випробуваний видобуток калійної солі відкритим методом. Руду добували з глибини не більше 60 метрів, що значно економило витрати, але натомість дало купу проблем. Після закриття заводу в кар`єрі дотепер знаходиться близько 32 млн. кубічних метрів калійної солі. Її вже ніхто не видобуває, проте у вириті котловани постійно потрапляє вода.

«Опади, підземні води постійно наповнюють кар`єр, зараз там більше 6 млн. кубометрів солоної води. Ропа, просочившись у грунт, підземними водами тече у водоносні горизонти, таким чином, половина Калуша вже найближчим часом може залишитися без питної води», - підкреслює В.Петрів.

«У мене дача поруч із кар`єром. Приходжу сюди часто. Тут дуже важке повітря, грунт навколо блакитний, можна тільки уявити, що буде, коли вода потрапить у річку, яка  зовсім поруч, - нарікає Роман Колеснюк, мешканець міста.

Як відзначають фахівці, у 50 метрах від кар`єру тече річка Сивка, і якщо ропа просочиться в неї, то це стане катастрофою міжнародного масштабу. Адже далі річка впадає у Дністер, а він тече і через Молдову...

«У нас полюбляють згадувати випадок 83 року, тоді прорвало дамбу водосховища калійних солей у Стебнику Львівської області. У річку Дністер витекло майже 5 млн. кубометрів ропи. Тоді люди труїлися, риба гинула, та, видно, той гіркий досвід нікого і нічому не навчив», - відзначає Р.Колеснюк.

Щорічно Калуш стає «багатший» на одну воронку

Ще одна біда – результат видобутку калійних руд. Три шахти - «Калуш», «Голинь» і «Ново-Голинь», які пролягають майже через все місто і частину прилеглих сіл, є потенційною загрозою можливих провалів. У цій зоні розташовані понад 100 промислових об`єктів, близько 1150 житлових будинків. На території Калуша вже утворилося 15 воронок. 13 будинків підлягають негайному відселенню. Але з кожним роком швидкість просідання росте геометрично.

«Та нікуди нас не відселять, тому що у міста немає таких грошей, - переконаний Ігор Богаченко, мешканець вулиці Менделєєва (паралельно їй у 80-х роках провалилася вулиця). - Тоді ще був шанс, а зараз що? Минулого року у 50 метрах від нашого будинку провалилася земля, утворилася величезна яма, наступна може бути під моїм будинком,  тут щорічно воронки утворюються, і що вдієш? Іти нам однаково нікуди! Що буде, те і буде...»

«Переселити потрібно, а куди? Міська рада зараз нічого не будує, держава нічого не виділяє. Коли працював завод, він зводив житлові квартали для таких людей і переселяв, зараз – глухий кут, - додає В.Петрів. – Ми засипаємо воронки, які вже утворилися, на копальнях встановлюватимемо системи спостереження, щоби контролювати ситуацію. Це поки все, що в наших силах».

Калуш стане зоною екологічної біди?..

Виходить, надія тільки на референдум. Надання місту статусу потенційно небезпечного дасть можливість Калушу щорічно одержувати додатково з держбюджету 5-10 мільйонів гривень.

«У підсумках референдуму ніхто не сумнівається, люди проголосують «за». Але чи дасть це щось? Тих грошей, які надходитимуть щорічно, однаково не вистачить, щоби вирішити  всі проблеми, тільки на першочергові заходи потрібно 3 мільярди гривень, не кажучи вже про інше. А про такі суми навіть не йдеться...», - підсумував В.Петрів.

Вікторія Павліш (для УНІАН)

УНІАН в Google News