Україна починає співпрацю з Митним союзом за формулою «3+1»

Якщо угоду про ЗВТ у рамках СНД реалізовуватимуть вповні, то практично почне розвиватися секторальна співпраця Митного союзу та України за формулою "3+1"... Принаймні, про це говорять джерела в уряді.

Свіженька угода про зону вільної торгівлі у рамках СНД, підписана у Санкт-Петербурзі 18 жовтня, може стати кроком вперед у багатосторонніх торговельно-економічних стосунках України. Причому, як з країнами СНД, так і з Митним союзом. Не виключено також, що у підсумку питання про приєднання України до МС втратить актуальність. Усе залежить від реалізації досягнутих домовленостей, результатів подальших переговорів і принциповості сторін.

Україна досягла  бажаного?

Угодою про ЗВТ у рамках СНД передбачено те, чого декілька років наполегливо прагнула Україна - повна (правда, не відразу, а з часом) відміна усіх вилучень і кількісних обмежень у взаємній торгівлі. Це стосуватиметься не лише українського цукру, але і, можливо, нафти і газу, які закуповують у Росії. Конкретно про відміну мит на енергоресурси в угоді не сказано, але, як повідомило джерело в уряді, за взаємними домовленостями, це питання може бути порушене через деякий час після початку дії зони вільної торгівлі.

Раніше Росія навіть не обговорювала тему відміни мит у торгівлі газом, не вважаючи цей товар вилученням. Москва завжди наполягала на тому, що торгівля газом здійснюється за абсолютно окремими схемами і процедурами. І раптом позиція змінилася. Чому, поки не зовсім зрозуміло. Напевно, питання проясниться ближчим часом - після оголошення результатів домовленостей України і Росії щодо газових спорів.

Тим часом представник уряду, який брав участь у підготовці угоди про ЗВТ, заявив, що фактично Київ починає поступово реалізовувати співпрацю з Митним союзом у запропонованому раніше Україною форматі.

"Ми знайшли формулу співпраці з Митним союзом", - зазначив співрозмовник. За його словами, якщо угода про ЗВТ реалізовуватиметься повною мірою, то практично почне розвиватися секторальное співпраця і запрацює формула "3+1".

Чому раптом "підключення" України по формулі стало прийнятним і що сталося у глибинці  російської політики - сказати складно. Усі ще пам'ятають ковш холодної води, який  наприкінці жаркого серпня вилив на українських парламентерів президент РФ Дмитро Медведєв.  Тоді Д.Медведєв дуже чітко заявив, що "...ми  (Росія - авт.) не можемо погодитися на підключення України за якимись там формулами типу "три плюс один". Мабуть, відповідь на те, чому раптом від України перестали вимагати "вступати цілком" і погодилися приймати в МС частинами, слід шукати у прем'єрсько-президентських взаєминах російської еліти.

До речі, у цьому контексті показовим виглядає доручення прем'єр-міністра Миколи Азарова Міністерству економрозвитку вивчити можливість приєднання  до угоди про технічні регламенти у рамках ЄврАзЕС, озвучене  19 жовтня на засіданні найвищого органу Митного союзу - Міждержраді ЄврАзЕС. Це необхідно зробити для полегшення взаємної торгівлі. Але, враховуючи, що країни, які входять у ЄврАзЕС, є потенційними членами Митного союзу, у результаті Україна полегшить торгівлю саме з МС.

Варто також зазначити, що в кінцевому варіанті угоди про ЗВТ у рамках СНД право сторони буде надано виключно країнам-членам Співдружності. Митний союз однієї із сторін документу вважатися не буде.

Україна отримає доступ до російської труби?

Ще одним надзвичайно позитивним результатом, якого досягли Київ і Москва у процесі підготовки угоди про ЗВТ, є домовленість про можливість використання російського трубопроводу для постачань туркменського газу в Україну. Про це 21 жовтня під час телевізійного ток-шоу заявив М.Азаров. Саме відмова Росії транспортувати газ в Україну по своїй трубі була, мабуть, головною причиною, через яку його закупівля безпосередньо у Туркменістану була для нас неможлива.

"Уперше ми домовилися і зафіксували в договорі, що протягом 6 місяців після набуття чинності договору ми укладаємо угоду про умови транзиту трубопровідним транспортом", - заявив М.Азаров.

Якби ведучий не перебивав прем'єра у найцікавіших місцях, а спробував уточнити деталі, то, можливо, М.Азаров розповів  би детальніше про транспортування газу і про мита на нього і на нафту. Проте, залишається задовольнятися тим, що є.

Водночас, за інформацією, отриманою від джерела в уряді, в угоді прямо не сказано про можливість доступу до труби. Але в результаті переговорів Україна досягла  такої редакції статті про трубопровідний транспорт, яка дозволяє через певний період після початку дії ЗВТ вирішити це питання шляхом укладення окремого договору.

"У принципі, від угоди, якщо, звичайно, вона буде ратифікована і умови вільної торгівлі почнуть діяти, слід чекати як прямого ефекту, так і непрямого. Прямий ефект - активізація торгівлі, збільшення товарообігу, поліпшення сальдо торгового балансу з Росією. Непрямий - окрім іншого, реалізація домовленостей про відміну мит на нафту і газ, і про доступ до системи трубопровідного транспорту Росії", - зазначило джерело в уряді.

Радіти рано…

Незважаючи на усі перераховані плюси, радіти поки рано. Невідомо, чи буде угода про ЗВТ ратифікована усіма країнами-учасницями, передусім, Росією, а також чи повною мірою (знову таки з боку РФ) виконуватимуться умови документу та інші домовленості, яких вдалося досягти у процесі підготовки угоди. Сигнали з цього приводу поки невтішні. Багато що залежатиме від результатів переговорів з Євросоюзом про асоціацію і ЗВТ.

Між тим, не встигло "висохнути чорнило" на підписаній у Пітері угоді,  остаточна редакція якої, до речі, досі не готова, як у керівництві Митного союзу вже заговорили про загрози для її реалізації. Днями відповідальний секретар Комісії Митного союзу заступник генерального секретаря ЄврАзЕс Сергій Глазьєв заявив, що, передусім, загроза виходить від України, яка продовжує підготовку угоди про зону вільної торгівлі з ЄС.

"Загроза цій угоді виходить, головним чином, від того проекту угоди про зону вільної торгівлі, який Україна зараз готує (з ЄС)", - сказав С. Глазьєв днями під час відео-конференції.

При цьому він висловив припущення, що одна з країн СНД (звичайно, маючи на увазі Росію) незабаром може запросити для аналізу інформацію про підготовку цього документу. За його словами, якщо РФ видивиться загрози для свого внутрішнього ринку, то щодо України можуть вчинити захисні заходи.

Передусім, Москва боїться турецьких товарів, які після встановлення вільної торгівлі між Україною і ЄС за нижчою ціною реекспортом можуть надходити на російський ринок.

Представники українського уряду таку заяву сприйняли як не більше ніж особисту думку академіка, подумавши, що про якісь загрози на цьому етапі говорити рано. Обидві угоди готуються з урахуванням норм СОТ. Причому, якщо Україна і ряд країн СНД вже стали членами цієї  організації, то учасники МС поки такими не є. А якщо вже і говорити про загрози, зазначив представник українського уряду, то для членів СНД і України зокрема існує ризик проникнення китайських товарів через Росію. Отже, якщо вже розглядати загрози, то для усіх і в комплексі.

Юрий Дощатов (УНІАН)

УНІАН в Google News