Імпортні мита на автомобілі: кого вирішили захистити...

Ймовірність підвищення імпортного мита на легкові автомобілі, а, відповідно, і їх подорожчання велика як ніколи. Про це свідчать не лише висновки Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, а й той факт, що курирує процесом прийняття рішення глава Мінекономрозвитку Петро Порошенко...

Ймовірність підвищення імпортного мита на легкові автомобілі, а, відповідно, і їх істотного подорожчання велика як ніколи. Про це свідчать не лише висновки Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, що просочилися в ЗМІ, але і той факт, що курирує процес прийняття рішення не хто інший, як нинішній глава Мінекономрозвитку Петро Порошенко. Як відомо саме він контролює корпорацію «Богдан» - одного з найбільших на українському ринку виробника легкових автомобілів і автобусів.

Ініціатива про порушення спеціального розслідування щодо імпортних автомобілів виходила від Асоціації українських автовиробників - «Укравтопрому», в якому вважають, що імпорт не дає розвиватися вітчизняному виробнику. Все начебто правильно і логічно - скоротивши ввезення автомобілів, ми досягнемо збільшення на внутрішньому ринку продажів вітчизняної продукції, а значить, забезпечимо робочі місця і зменшимо перекіс зовнішньоторговельного балансу. От тільки тема розвитку українського автопрому залишається нерозкритою. Якщо подивитися на нашу автомобільну промисловість з точки зору тих критеріїв, за якими визначається наявність або відсутність в тій чи іншій країні повноцінного виробництва, то може виникнути питання, а чи є у нас в принципі ця галузь...

Обіцяли знизити, але вирішили додати

Українські товаровиробники незалежно від того, в якій галузі вони працюють, за першої ж можливості намагаються вибити з Кабміну митні обмеження на імпорт продукції своїх зарубіжних конкурентів. Така національна традиція ведення бізнесу, коли державний протекціонізм розглядається як щось само собою зрозуміле. З початком світової фінансової кризи українські виробники легкових авто почали закидати уряд аналогічними вимогами.

30 червня 2011 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі прийняла до розгляду заяву Асоціації українських автомобілевиробників "Укравтопром" про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту до України легкових автомобілів незалежно від країни походження.

У попередніх висновках комісії, що з'явилися у ЗМІ в середині квітня, було відзначено, що імпорт автомобілів завдає істотної шкоди українським автовиробникам, у зв'язку з чим пропонується до кінця травня підвищити на три роки плату за ввезення найбільш популярних моделей з об'ємом двигуна 1-2,2 л. На додаток до існуючого мита в 10% від митної вартості запропоновано стягувати спеціальне мито 6,46% під час імпорту автомобілів з об'ємом двигуна 1-1,5 л., і 15,1% з обсягом двигуна до 2,2 л. Таким чином, під дію спеціального мита потрапляє до 80% легкових автомобілів, що імпортуються в нашу країну. Звичайно, це далеко не ті 34% мита, які просив в уряду «Укравтопром» влітку минулого року. Але якщо врахувати, що ситуація на вітчизняному авторинку на сьогодні, м'яко кажучи, не вселяє оптимізму дилерам, то і 6% підвищення вартості автомобілів компакт-класу буде цілком достатньо, аби продажі почали стрімко падати.

Нагадувати про те, що Україна вже не перший рік є членом Світової торговельної організації, напевно, не серйозно. Тим не менше, ніхто не звільняв Україну від виконання графіка тарифних зобов'язань перед СОТ на 2012 рік, згідно з яким ставки українських ввізних мит передбачено знижувати, а вже ніяк не підвищувати.

Погляд з іншого боку

Не важко здогадатися, яким чином відреагують на підвищення мит автомобільні концерни Європи або Японії. Трохи інша ситуація з корейськими і китайськими виробниками, адже в Україні організована збірка цілого ряду моделей із цих країн. Сюди ж можна віднести і Росію - згадана корпорація «Богдан» займається великовузловим складанням продукції російського АвтоВАЗу. Однак для Євразійської економічної комісії (ЄЕК) складальне виробництво російських автомобілів в Україні, очевидно, не є приводом, аби закрити очі на підвищення імпортного мита. ЄЕК закликає Київ не робити цього, оскільки таке рішення суперечить нормам СОТ і двостороннім домовленостям, йдеться в листі комісії Петру Порошенко від 26 квітня цього року.

«У цьому зв'язку хотіли б зазначити, що таке рішення буде суперечити положенням угоди щодо спеціальних захисних заходів, прийнятої в рамках СОТ, а також діючим двостороннім угодам між Україною та державами-членами Митного союзу, зокрема, угоді між урядом Російської Федерації і урядом України про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року», - зазначають у листі.

У ньому також вказують на те, що зростання імпорту автомобілів на територію України відсутнє, більше того, в 2008-2010 роках, під час кризи, обсяг поставок скоротився на 70,96%. Але навіть у разі зростання імпорту, це не може розглядатися як «непередбачена обставина», що дозволяє вводити захисні заходи відповідно до правил СОТ.

У ЄЕК відзначають, що найбільші українські виробники в 2011 році порівняно з 2010 роком збільшили виробничі показники: ЗАТ "ЗАЗ" збільшив обсяги виробництва на 33,9%, ПАТ "АК Богдан Моторс" підвищив виручку на 136%, а продажі ТОВ "Єврокар" зросли на 48%.

Хоча, якщо ми подивимося на дані Держстату за І квартал цього року, то виявиться, що виробництво легкових автомобілів в Україні у січні-березні ц.р. скоротилося на 18,3%, в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року, - до 17,6 тис. штук. Тобто, причини для занепокоєння у наших виробників таки є. Варто  також визнати, що на частку імпортних автомобілів в загальному обсязі автопродажів в Україні в останні роки припадало не менше 55%, що теж може бути витлумачено на користь лобістів підвищення імпортного мита. Але, є один суттєвий нюанс...

У пошуках українського автопрому

Як відомо, Україна отримала у спадок від Радянського Союзу чотири автомобілебудівних підприємства: Запорізький, Луцький, Львівський і Кременчуцький автозаводи. При цьому тільки ЗАЗ спеціалізувався на випуску легковиків, Луцьк випускав компактний позашляховик «Волинь», у Львові виробляли автобуси, а в Кременчуці - вантажні автомобілі. Таким чином, Україна в теорії могла закрити практично всі сегменти авторинку. Але це тільки в теорії, оскільки автовиробництво наше було абсолютно неконкурентоспроможним і вкрай відсталим, особливо в сегменті легковиків. З 1998 року основою модельного ряду ЗАЗ є автомобіль «Lanos», розроблений у середині 1990-х корейської корпорацією Daewoo. На сьогоднішній день ступінь локалізації виробництва цього автомобіля в Україні становить 50% для моделі з об'ємом двигуна 1,5 літра, а для двигунів об'ємом 1,3 і 1,4 вона ще вища, оскільки ці двигуни виробляються на Мелітопольському моторному заводі (МеМЗ). У словах «понад 50% локалізації виробництва» зосереджено на сьогоднішній день найбільше досягнення українського автопрому. Всі основні вузли і деталі «Lanos» розроблялися корейцями та їх партнерами, українським фахівцям належить лише заслуга в освоєнні виробництва цих деталей, на що нам було потрібно більше 10 років. Ті двигуни для «Lanos», які виробляються на МеМЗ, теж не повністю вітчизняний продукт, добре, якщо хоча б на 50%. Отже, що ми маємо під виглядом «народного» українського автомобіля? По суті це конструкторські розробки корейських фахівців майже 20-річної давності, італійський дизайн кузова такого ж віку, і все це збирається на українських підприємствах наполовину з імпортних деталей. Не краще виглядають справи і з новинкою від ЗАЗ - Forza, яка є копією китайської Chery A13. Цей автомобіль збирають у Запоріжжі з китайсько-європейських комплектуючих, і ступінь локалізації його виробництва наблизиться до 50% далеко не в наступному році. Lanos і Forza - ось що пропонує вітчизняному споживачеві український автопром. Всі інші легковики, включаючи «Chevrolet Aveo», який багато хто вважає українським автомобілем, перетинають наш кордон в тій чи іншій мірі «недозібрані». В результаті ми маємо кілька підприємств, а точніше майданчиків, на яких відбувається великовузлове складання машин, або як ще часто кажуть прикручування коліс. Можливо, на цьому тлі дещо виділяється компанія «Єврокар», яка заявляла про початок виробництва кузовів до автомобілів Skoda, але і тут не можна говорити про якийсь прорив. Ну, фарбують металеві деталі, які поставляються з Чехії, ну, нехай навіть двері встановлюють, але все інше знову-таки поставляється у вигляді набору «зроби сам».

В Україні немає конструкторських і дизайнерських бюро, які могли б похвалитися власними напрацюваннями у сфері створення легкових автомобілів. Наша найпотужніша металургія так і не змогла освоїти виробництво автолиста, продовжуючи гнати на експорт напівфабрикати. Так дозвольте запитати, де ж той автопром, який ми збираємося захищати? Поки у нас є лише дрібновузлове виробництво на ЗАЗі і таке ж виробництво двигунів на МеМЗ, все інше, як кажуть, від лукавого. Так от для того й потрібне мито, аби український автопром нарешті став повноцінною галуззю з настільки замкнутим циклом виробництва, наскільки це взагалі можливо в умовах загальної глобалізації, дадуть відповідь лобісти обмеження імпорту. Не віримо, відповість більшість. Все набагато простіше - авторинок знову хочуть переформатувати, і абсолютно не на користь споживача.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News