Вибухи у Дніпропетровську «зачистили» Україну від урн

Поки шукають дніпропетровських підривників, країну «зачищають» від урн. Але їх відсутність не перешкодить терористові закласти вибуховий пристрій... Питання в іншому – відколи і чому для України стало актуальним слово "теракт"?..

Поки шукають дніпропетровських підривників, країну «зачищають» від смітників. Спочатку потенційно небезпечні урни прибрали власне з вулиць Дніпропетровська, де 27 квітня пролунало чотири вибухи. У всіх випадках вибухові пристрої були "викинуті" саме у смітники.

У перший травневий тиждень урни потихеньку зникли і з центру Києва. Міська влада офіційно підтвердила, що з головних вулиць столиці, а також з парків і скверів, розташованих поблизу центру міста, демонтовано близько 400 урн. У спальних районах вони поки зустрічаються, хоча їх вже прибирають від супермаркетів, входів у метро і з автобусних зупинок. Втім, спальні та віддалені райони - розмова особлива. Там сміттєвих урн та баків і так катастрофічно не вистачає: до кінця дня і навколо них і просто в затишних куточках гори сміття. Які, до речі, теж цілком можуть зіграти роль укриття для вибухового пристрою.

Цього тижня почали зникати урни і в інших великих містах України, правда, поки тільки з залізничних вокзалів. Дійсно, організатори (або організатор) вибухів використали корпус бетонних урн у якості вражаючого елемента, адже самі вибухові пристрої були, за даними правоохоронців, безоболонкові. Значну частину поранень потерпілим завдали саме шматки бетону, що відкололися від урн.

Все так, і можна було б потерпіти, поки в КМДА не придумають, чим замінити бетонні урни, знизивши їх потенційну вражаючу здатність. Проте є одне істотне «але» - повністю очистити Київ від них навряд чи вдасться, а вже тим більше всю Україну. А в такому випадку ефект від боротьби з урнами виглядає дуже сумнівно. Хоча б тому, що в навколишньому просторі цілком достатньо й інших великих і маленьких ємностей, придатних для недобрих задумів. Єдиним результатом може стати поширення серед українців «урнофобії»...

Якщо послухати начальника Головного управління контролю за благоустроєм Київської міськдержадміністрації Сергія Садового, то виходить, що влада столиці давно готувалися замінити старі урни на привабливіші нові. "В рамках великого проекту з комплексного благоустрою 1,5-кілометрової зони навколо НСК" Олімпійський "до Євро-2012 здійснюється заміна сміттєвих урн на вулицях, які підпадають під цю зону. Надалі передбачено замінити смітники і на інших вулицях столиці", - сказав Садовий.

За його словами, КМДА планує в найкоротші терміни провести конкурс з вибору нового типу урн для міста. «Є доручення провести аналіз і підібрати такі, які будуть дизайнопривабливими, щоб підходили під архітектуру. Урни, які були, вже застарілі, несучасні", - зазначив чиновник.

На питання, чи не пов'язаний демонтаж урн з вибухами в Дніпропетровську, Садовій відповів: "У мене такої інформації немає. Я займаюся благоустроєм. І ми давно вже планували замінити застарілі урни на Хрещатику та інших центральних вулицях".

Правда, трохи пізніше з'явилося офіційне повідомлення КМДА, що зникнення урн все ж пов'язане з терактами у Дніпропетровську. Але це таке, деталі. Проблема в іншому: якщо центр Києва без урн не ризикує покритися шаром сміття (все ж адміністрація цього не допустить, кинувши всі сили на прибирання), то про віддалені райони столиці цього не скажеш. У нас і з смітниками було не дуже чисто, а без них так і поготів. Загалом, київській владі варто поквапитися з прийняттям «на озброєння» нових урн. І як тепер можна припустити - замінювати будуть не тільки на гарні-сучасні, а й на більш безпечні для оточуючих у разі непередбачених обставин.

Якщо подивитися на зарубіжний досвід, то виявляється, що проблему сміттєвих контейнерів, як місць можливого закладання вибухового пристрою, можна вирішити двома прямо протилежними способами. З одного боку, проектуються вибухостійкі урни, в які за необхідності можна навіть тимчасово (до прибуття вибухотехніків) помістити виявлений вибуховий пристрій. Такі суперурни встановлюють в аеропортах і на вокзалах, виглядають вони, правда, страхітливо, але зате легко витримують вибух бойової гранати, при цьому осколки, якщо і вилітають назовні, то тільки вгору, що знижує шанси ураження оточуючих. Зустрічається і полегшений варіант вибухостійких урн, їх можна побачити на вулицях Нью-Йорка, Єрусалима чи Лондона.

Є й інший варіант - зробити урну максимально легкою. Наприклад, в Парижі практично всі урни представляють собою легку металеву конструкцію, до якої кріпляться прозорі поліетиленові пакети. Така урна точно не стане причиною важких поранень під час вибуху, хоча і не захистить від нього. Ці урни не дуже естетичні, крізь прозорий пакет проглядає їх внутрішнє «начиння», зате з економічної точки зору вельми відповідні для наших реалій. До речі, в Харкові урни, аналогічні паризьким, уже почали встановлювати близько року тому, обходяться вони місту в 300 грн за штуку.

Проблему смітників у контексті терористичної загрози до Києва вже доводилося вирішувати багатьом містам світу. Зокрема, в Москві бетонні урни почали зникати ще в 1999 році, напередодні початку другої чеченської війни. Але повністю від них позбутися російська столиця не змогла досі. Та й взагалі, якщо розібратися, то навіть пластикова або поліетиленова урна не є гарантією того, що її не використовують для закладки «пекельної машини». У поліетиленову урну можна опустити непрозорий згорток, усередині якого виявиться вибуховий пристрій, начинений кульками від підшипників, а це нітрохи не краще, ніж осколки бетону. На сьогодні в Києві в тих місцях, де раніше стояли бетонні урни, можна побачити картонні ящики, що теж не виключає можливості використання їх для закладання вибухових речовин. Виходить, потрібно повністю відмовитися від урн та інших сміттєвих контейнерів. Але це - абсурд, куди ж тоді подіти сміття? Саме тому сплески «урнофобії» по всьому світу досить швидко стихали. До того ж експерти стверджують, що якщо терорист захоче потай закласти вибуховий пристрій, він знайде спосіб, як це зробити і без урни. Наприклад, в Іраку найчастіше вибухають автомобілі, а "пояси шахідів" з російських новин стали мало не ім'ям прозивним.

На закінчення хотілося б навести думку екс-заступника голови СБУ, генерал-лейтенанта Олександра Скибинецького. «У зв'язку з подіями в Дніпропетровську я поки схиляюся до двох версіях: з одного боку, за вибухами можуть стояти кримінальні розборки, правда, не зрозуміло, кого таким чином намагаються залякати, але не виключено також, що ми маємо справу з неадекватними людьми зі спотвореною психікою. Нам відомі такі випадки, коли психічно неврівноважені люди таким чином тішили своє марнославство. Що стосується демонтажу урн, то це звичайна перестраховка, яку я не вважаю зайвою. Разом з тим, це ще раз підтверджує, що поки наша міліція не має реальних версій щодо винуватців вибухів у Дніпропетровську. Тому й робляться всілякі заходи щодо запобігання повторення терактів», - сказав Скибинецький.

Підсумовуючи, хочеться все-таки нагадати собі і владі про один принципово важливий момент. Слава Богу, раніше в Україні ні комунальники, ні рядові громадяни ніколи не замислювалися над тим, що урна може стати "джерелом терористичної загрози". Так само як і над тим, що вибухи можуть пролунати в метро - лише відлунням терактів у Росії є оголошення-попередження, які час від часу звучать на ескалаторах про необхідність бути уважними до "залишених предметів". Ну не терористично небезпечна у нас країна, і все тут. Не було в нас потенційних джерел терористичної небезпеки для суспільства (не рахуючи "ділових" або бандитських розборок). Або, принаймні, Україна була такою до останнього часу. А якщо раптом виявляється, що з якогось моменту країну "перевели" через певний рубіж і терористична загроза стала для неї реальністю, тоді дуже хочеться почути більше конкретики і від правоохоронців, і від влади. У тому числі і про те, звідки і в зв'язку з чим ця загроза виникла, хто її носій, і що повинен робити (не робити) пересічний громадянин у нових умовах життя. А також запитати, як же ви, правителі, з такою шаленою швидкістю довели країну до такого? Заодно, дізнатися про те, що "зацікавлені організації" так само ефективно борються з причинами терактів, як і з їх наслідками.

А поки, нам, схоже, доведеться змиритися з тим, що урни стануть в Києві великою рідкістю, принаймні, найближчим часом. Значить гасло «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять» стане актуальним. І, нарешті, дуже хочеться, щоб ті, хто організували вибухи в Дніпропетровську, відбували свій термін не в звичайній камері, а в сміттєвому контейнері.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News