Бізнес і вибори: переділ не очікується, але конфліктів не уникнути
Бізнес і вибори: переділ не очікується, але конфліктів не уникнути

Бізнес і вибори: переділ не очікується, але конфліктів не уникнути

19:40, 30.10.2012
11 хв.

Результат виборів, що пройшли, на руку професійним лобістам, склад уряду цілком залежатиме від волі Януковича, а опозиції та владі в майбутній ВР доведеться домовлятися про реформи в енергетиці та про приватизацію

У нашій країні будь-який бізнес, хай він буде хоч трохи більший за майстерню з ремонту взуття або перукарню, дуже чутливий до політичних змін. Так вже історично склалося, що успіх підприємницької діяльності в Україні безпосередньо залежить від ступеня інкорпорування у владні структури самого бізнесмена або близьких до нього людей. Відсутність хоча б мінімального прикриття від «свавілля» фіскальних органів та інших держрегуляторів ставить перед бізнеспроектом на шляху до прибутковості та успішності практично непереборну перешкоду. Тобто, певне зростання і розвиток можливі й «на вільних хлібах», але по-справжньому великим гравцем у своїй галузі не станеш, поки не віллєшся в систему. В результаті, отримання депутатського мандата (особисто або для «своїх») стало для великих українських бізнесменів надзавданням, а фінансування тієї чи іншої політсили - обов'язковою статтею витрат або, точніше кажучи, інвестицій 2012 року.

Хто виявиться основним беніфіціаром інвестпроекту «Вибори-2012», стане остаточно зрозуміло не раніше ніж за один-два місяці, але вже зараз можна говорити про ті тенденції, які можуть привнести в економіку України вибори, що пройшли.

Партія влади продовжить диктувати правила гри

Відео дня

Експерти ще напередодні парламентських виборів схилялися до думки, що вони навряд чи призведуть до кардинального оновлення Кабінету Міністрів. Попередні результати голосування говорять про те ж. Як вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, зміни кадрового складу уряду після виборів можливі, але вирішення цього питання залежатиме від позиції Президента Віктора Януковича.

Якименко наголошує, що «за нинішньою Конституцією Кабмін складає повноваження не перед новообраним парламентом, а тільки в разі обрання нового президента. Тобто, прямого зв'язку (між нинішніми виборами і зміною уряду) і правових підстав для того, щоб змінювати склад уряду, немає. Виходить, що це внутрішня справа влади, і вирішення питання залежатиме від позиції Президента, який має повноваження змінити уряд або окремих його членів».

Водночас, за словами експерта, переформатування уряду можливе, але, найімовірніше, це стане предметом внутрішньогрупових домовленостей влади. «Є можливість скористатися виборами: мовляв, уряд прийме нові форми, туди увійдуть нові люди, але поки говорити про це напевно доволі складно», - додає Якименко.

Виходить, що основний український інструмент для переділу власності залишається фактично в тих же руках, в яких він перебуває останні два роки.

З цього можна зробити висновок, що парламентська опозиція, не маючи можливості змінити уряд, залишиться занадто слабкою для того, щоб спробувати переглянути результати розподілу держактивів за останні 2 роки. Однак, локальний переділ сфер впливу, а, можливо, і власності, все ж таки можливий. Адже відомо, що за входження до провладної більшості тієї чи іншої парламентської фракції або групи депутатів розплачуються посадами у міністерствах і відомствах. Новий чиновник на ключовій посаді, безсумнівно, проявлятиме лояльність до бізнес-партнерів своєї політичної сили.

Але хто не з Партії регіонів або їхніх союзників (наприклад, із КПУ), може розраховувати пропхати свою людину на тепле місце? Уявити собі, що хтось з непримиренної опозиції зможе в нинішніх умовах отримати серйозні державні посади, практично неможливо. Значить, представники «Батьківщини» в якості кандидатів відпадають, не більше шансів і в свободівців. Залишаються темні конячки з УДАРу, позиція якого в новому парламенті продовжує залишатися під питанням. Перед виборами у ЗМІ з'явилася низка публікацій, присвячених тісним зв'язкам деяких соратників Віталія Кличка з Дмитром Фірташем. Якщо ці зв'язки будуть конвертовані в голоси за цікаві для олігарха законопроекти, виявиться, що Фірташ, який і без того «впевнено прямує до успіху», отримає додаткову підтримку в парламенті. При цьому сфера його інтересів дуже широка і охоплює активи в хімічній промисловості, енергетиці та нерухомості. Процес їх консолідації продовжується, і зайві багнети в парламенті йому будуть дуже до речі.

Приватизація як окрема галузь ненародного господарства

Виведення з держвласності промислових підприємств і об'єктів енергетики - та сфера, на яку Верховна Рада дійсно має величезний вплив. Приміром, на 7 листопада Фонд держмайна призначив продаж 94% акцій Харківської ТЕЦ - перший актив в даному секторі енергетики, повністю виведений з-під контролю держави. До кінця року планується приватизувати ще три ТЕЦ. При цьому у ФДМ зауважують, що продаж ТЕЦ - єдиний варіант для залучення інвестицій, які дозволять перевести теплоелектроцентралі з газу на вугілля, а, значить, знизити залежність від російського газу.

Закон про приватизацію ТЕЦ було ухвалено парламентською більшістю в квітні поточного року. Тоді опозиція виступила з різкою критикою даного рішення, вкотре зазначивши, що закони про продаж ТЕЦ, як і обленерго, приймаються під конкретних олігархів, близьких до партії влади. Так що якщо представники опозиції консолідуються, то питання про приватизацію низки об'єктів може бути переглянуто.

Варто нагадати і про те, що 26 вересня Кабмін ухвалив рішення спрямувати  законопроект, що передбачає продаж 1200 державних підприємств, до Верховної Ради. Якщо даний документ буде прийнято, то «під роздачу» потрапить більшість вугільних підприємств. На продаж навіть можуть виставити «Нафтогаз України», «Чорноморнафтогаз», «Укрінтеренерго», «Укспецтрансгаз», «Магістральні трубопроводи «Дружба». Досить ймовірно, що приватизація торкнеться значної частини концерну «Укроборонпром», а на десерт подадуть авіабудівні активи. Експерти всерйоз міркують про терміни корпоратизації та акціонування НАЕК «Енергоатом», і що за цим буде далі, залежить від новообраних депутатів. Словом, перед парламентською опозицією відкривається широке поле для «антиприватизаційної» діяльності. Головне - не перегнути палицю і не залишити бюджет без надходжень від приватизації, а самі підприємства - не кинути загинатися в держвласності. Не можна остаточно списувати з рахунків і реприватизацію, але тільки не після цих виборів.

Різновекторний лобізм пожвавить бізнес

Якщо опозиція отримає достатньо місць у парламенті для блокування ініціатив провладної більшості, то можна очікувати, що голосування по законопроектах економічного блоку будуть проходити ситуативно. Вдалося «замовнику» лобістського документа підгорнути достатньо парламентаріїв - буде йому щастя, а ні - то ні. У парламенті, де відсутній яскраво виражений центр сили, для всіляких лобістських груп вимальовуються значно яскравіші перспективи, ніж у Раді з оформленою конституційною більшістю. З'являється можливість успішно рекрутувати «кнопкодавів» для прийняття законопроектів, в тому числі під замовлення позасистемних олігархів. Наприклад, зарубіжних. Не виключено, що нинішні вибори принесуть у бізнес трохи більше демократії - за останні кілька років система влади стала дедалі більше нагадувати єдиний вертикально інтегрований холдинг.

Але ж не всім крутити мільярдами і виділяти десятки мільйонів доларів на проштовхування правильних законопроектів. «Дрібним» олігархам хочеться, щоб і про них хтось замовив слівце нагорі. Реальна турбота про малий та середній бізнес повинна стати логічним продовженням передвиборчої риторики опозиціонерів, інакше вони просто втратять своє електоральне ядро.

Тіньовикам буде не легко?

Варто згадати і про тих, хто створює робочі місця «в тіні». Якщо формування більшості та опозиції в парламенті затягнеться надовго, то це призведе до провисання напівлегального і повністю нелегального бізнесу, якого у нас хоч греблю гати. Відомо, що робота тіньового підприємства вимагає ретельного узгодження з «наглядовим» держчиновником, який повинен бути більш-менш впевнений у своєму майбутньому, інакше ризик потрапити під каток «політичних» репресій дуже великий. За минулої зміни влади тіньовому бізнесу довелося довго чекати, поки в контролюючих держорганах вляжуться пристрасті і можна буде підійти передомовитися з новими чи старими-новими «вирішувачами». Так було в багатьох галузях - від харчової до машинобудівної промисловості (адже навіть у повністю легальних, «білих» підприємств може виявитися невеликий тіньовий «придаток»).

Як курйоз можна навести приклад з неекономічної площини. Остання «перезмінка» в МВС призвела до того, що різко скоротилася видача водійських прав, які стали оформляти тільки тим, хто дійсно чесно здав іспити. Здати їх, щоправда, стало в рази важче, формувався «відкладений попит», який планувалося задовольнити, як тільки ситуація в верхах налагодиться...

Заради чого доведеться домовлятися

Вартість енергоресурсів є одним з ключових показників, що формують прибуток того чи іншого виробництва. При цьому ціна тисячі кубів газу і кіловати годин електроенергії залишається в Україні дуже далекою від ринково обгрунтованого рівня. З одного боку, газ для промисловості у нас один з найдорожчих в Європі, а з іншого - населення платить за блакитне паливо майже стільки ж, скільки становить собівартість його видобутку в Україні. Низька ціна газу для населення компенсується перехресним субсидуванням за рахунок промислових підприємств, що, природно, не кращим чином відбивається на їхніх фінансових показниках.

Дуже схожа ситуація склалася на українському ринку електроенергії - дешева електрика для домогосподарств і високі ціни для промвиробництва. При цьому вартісний дисбаланс, який встановився на енергоринку для самих енергогенеруючих компаній (теплова енергетика фактично дотується за рахунок атомної), веде вітчизняну електроенергетику до глибокої кризи. Змінити ситуацію могло б реформування енергоринку, відповідний законопроект (хоча він і вимагає серйозного доопрацювання) зареєстровано у ВР, а його ухвалення та реалізація вимагають політичної волі, на прояв якої можна розраховувати саме в поствиборчий період.

Ну, і, звичайно ж, всім відомо, що основною умовою відновлення програми співпраці з МВФ є виконання Україною зобов'язань щодо підвищення тарифів на газ і теплопостачання для населення. Таким чином, від реформування енергоринку безпосередньо залежить і стабільність української валюти, адже отримання чергових траншів МВФ значно посилить позиції НБУ в боротьбі з девальвацією гривні.

Виходить, що перед оновленим парламентом буде жорстко стояти питання - оздоровлення енергетичного сектору за рахунок втрати підтримки електорату, або дорога в нікуди, але з любов'ю виборців. У цьому зв'язку вкрай важливо, щоб нинішня партія влади зберегла бажання проводити реформи, незважаючи на результати виборів, а опозиція - не впала в популізм і бажання бути в опозиції заради опозиції.

Петро Черних (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся