Баланс тижня: кінець кіпрському офшору, резерви НБУ тануть, країна котиться в рецесію під зростання цін на алкоголь
Баланс тижня: кінець кіпрському офшору, резерви НБУ тануть, країна котиться в рецесію під зростання цін на алкоголь

Баланс тижня: кінець кіпрському офшору, резерви НБУ тануть, країна котиться в рецесію під зростання цін на алкоголь

19:00, 09.11.2012
10 хв.

На поточному тижні негативні прогнози аналітиків щодо стану української економіки знову підтвердилися статданими. Кремль знову покликав до Митного союзу, пообіцявши внутрішньоросійську ціну газу. Кіпр погодився на податкові нововведення щодо українського бізнесу, а Кабмін вирішив підняти ціни на алкоголь

Кіпрський офшор "прикрили"

ТОП-новина тижня, що минає, - Україна і Кіпр нарешті підписали конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, яка замінить відповідну чинну на сьогодні угоду між урядами Кіпру і СРСР від 29 жовтня 1982 року. Таким чином, влада виконала дану ще за часів «податкового майдану» обіцянку приструнити офшори. Як вважають у Кабміні, набуття чинності конвенцією має збільшити надходження до державного бюджету на 1 млрд гривень і зупинити неконтрольований відплив капіталу.

Як зазначив після підписання конвенції міністр фінансів Юрій Колобов, "...зараз ми домовилися, що невеликі відхилення будуть за чотирма позиціями - це роялті, відсотки, дивіденди та відчуження майна". Ставки, залежно від позиції, встановлюються у розмірі від 5% до 15%, за деякими позиціями залишиться нульова ставка, зокрема при продажу майна.

Відео дня

Не забув чиновник нагадати (!), що Україна все ж рухається в євронапрямку: "Ми зараз йдемо до ЄС, наша мета - імплементувати усе законодавство до європейського, відповідно, йдемо від того, що Кіпр був офшорною зоною, це ж не офшорна зона, тому ми домовилися, що на перехідному етапі ми підписуємо цю угоду. Вона практично схожа на угоди з країнами ЄС".

Здавалося б, варто порадіти - одна з «тихих гаваней» стане «гучнішою». Але той факт, що весь великий бізнес, який в принципі тримає на плаву владу, є основним «шанувальником» кіпрських знижок, закрадається сумнів, що все буде саме так, як говорять чиновники. І ще одне: підписання документа могло стати козирною картою в руках "регіоналів" на виборах, але все сталося пізніше. До чого б це? Може, хотіли запобігти небажаній і цілком конструктивній критиці документа від опозиції? Значить, є чого побоюватися. Конвенція повинна пройти ратифікацію у Верховній Раді. Її текст оприлюднять. Ось тоді і дізнаємося, як влада «тиснутиме» на своїх.

Залишилося тільки згадати, документ підписаний у ході візиту на Кіпр Віктора Януковича - першого офіційного візиту глави Української держави до цієї країни з часу встановлення дипломатичних відносин з нею.

Знову на дно

Наступна знакова подія тижня - статдані. Вони крім розчарування більше ніяких емоцій не викликають. Наприклад, золотовалютні резерви НБУ з початку року скоротилися на 16% (лише за жовтень на 8,4%) - до 26,8 млрд дол. Таких показників «засіки» Нацбанку досягли завдяки курсу влади на стабілізацію валютного ринку. Його регулюють адміністративною «волею», абсолютно ігноруючи цивілізовані ринкові механізми. До кінця року потрібно буде ще виплатити за зовнішніми боргами, а також заплатити за спожитий газ. Як результат, обсяг резервів може скотитися до критичного рівня в 20 млрд грн, а при таких фінансових запасах, як відомо, кредитувати міжнародні організації беруться зовсім за іншими ставками. Звідси й бажання влади будь-якими способами заповнити валютні діри. У цьому прагненні їй допомагає досвід минулих років правління. Верховна Рада на цьому тижні знову надала право Національному банку вводити обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті на користь резидентів строком на шість місяців. Крім того, регулятор буде тимчасово змінювати терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Обов'язковий 75% продаж валютної виручки експортерів був уперше запроваджений теж для стабілізації валютного ринку 10 вересня 1998 року. Через чотири дні, 14 вересня 1998 року, норма була знижена до 50%. Анулювали її 1 квітня 2005 року.

Досвід, мабуть, не навчив владу, що обов'язковий продаж експортної виручки є непопулярним заходом і має короткостроковий позитивний ефект. Надалі все залежатиме від того, чи націлюватиметься регулятор на утримання гривні, чи на продовження співпраці з МВФ, який вимагає запровадження гнучкого валютного курсу.

Знаковим показником є і рівень базової інфляції (базовий індекс споживчих цін), яка в жовтні проти вересня становила 0,1%, з початку року (жовтень 2012 року до грудня 2011 року) - 0,6%. При цьому варто нагадати, що в жовтні в порівнянні з вереснем споживчі ціни не змінилися (інфляція - 0%), також ціни не змінилися і проти жовтня 2011 року. Тобто, ми «падаємо» в рецесію. А це означає спад виробництва й уповільнення темпів економічного зростання, масивне падіння індексів на біржі, що і демонструє український фондовий ринок. Але смію вас заспокоїти - в Кабміні традиційно запевняють, що підстав для занепокоєння немає, все перебуває під контролем і у влади є можливість не дати підвищитися цінам і впасти нацвалюті. Чи викрутиться влада з такого становища, ми скоро дізнаємося із вмісту наших гаманців.

Митний союз в обмін на дешевий газ

Трохи про газ. На цьому тижні голова департаменту зовнішньоекономічної діяльності "Газпрому" Павло Одеров знову заявив, що "Газпром" не планує найближчим часом переглядати ціну на газ для України попри наполегливі прохання Києва про зниження ціни на блакитне паливо. Може, не настільки наполегливі наші переговорники, як треба було б? За останні три роки російська газова монополія погодилася знизити ціни на газ - в середньому на 10% - для більше 15 своїх клієнтів в Німеччині, Франції, Італії, Австрії, Словаччині, Польщі. А на початку листопада польській державній нафтогазовій компанії PGNIG вдалося домогтися 15% знижки на поставлений до РП російський газ, що дозволить країні з наступного року щорічно економити до майже 1 млрд доларів. Польська влада ініціювала процедуру подачі позову проти "Газпрому" в міжнародний арбітраж в Стокгольмі в листопаді 2011 року після того, як їм майже за рік не вдалося домогтися знижки на поставлене в країну паливо. І ось - результат очевидний. Щоправда, відомий польський аналітик в енергосфері Анджей Щесняк вважає, що надана "Газпромом" польській компанії знижка не зробить вигідним перепродаж газу Україні (з урахуванням контракту з німецькою компанією про поставки газу, що почалися 1 листопада через територію Польщі), яка в нинішніх умовах купує газ з РФ дешевше, ніж поляки. Він сказав, що, за неофіційними даними, PGNіG в поточному році купувала російський газ майже за 600 доларів за тисячу кубометрів, і назвав "казками" дані про ціну "більше 500 доларів". "Україна порівняно з нами має дуже дешевий газ (...), і навіть сьогоднішні ціни в Польщі (з урахуванням знижки - ред.) не порівняти з українськими", - зазначив експерт.

Є й інший варіант розвитку подій. МЗС Росії на цьому тижні знову запросив Україну до Митного союзу, обумовивши, що в разі згоди ціна на енергоносії для нас буде знижена до рівня внутрішньоросійської - 160 дол. за тисячу кубометрів. Привабливо, якби ж не знати «доброзичливість» північної сусідки і не мати досвіду об'єднання.

Незабаром Віктор Янукович вирушить до Росії - про підготовку його візиту розповіли в Кремлі. Може, на переговорах з Путіним що-небудь проясниться.

Про все потроху

Були новини і для автолюбителів. З 5 листопада запрацювали істотні зміни до ПСЦПВ. Приміром, тепер, моральна шкода буде розраховуватися не від ліміту за страховкою життя і здоров'я, як раніше, а від самого збитку. Отже, якщо витрати на лікування потерпілого становлять 30 тис. грн, він може претендувати на компенсацію моральної шкоди в розмірі 5% від суми, тобто 1,5 тис. грн. Також визначено розмір виплати при загибелі людини в ДТП. Крім цього встановлено і розмір виплати власнику автомобіля в разі повної загибелі транспортного засобу.

Не обійшлося і без бензину. ВР ухвалила, а Президент підписав закон про внесення змін до Податкового кодексу, згідно з якими вводиться акцизний податок на компоненти моторного палива - бензол (сирий кам'яновугільний) і технічний метанол (метиловий спирт). Іншими словами, подорожчання бензинів неминуче.

У найближчій перспективі подорожчає алкоголь. Кабінет Міністрів збільшив мінімальну роздрібну ціну на коньяк c листопада 2012 на 17-20% - до 38,9-49,4 грн за 0,5 л, а мінімальну роздрібну ціну на горілку підвищать у два етапи: з листопада 2012 року на 9,2% до 28,5 грн за 0,5 л, і з 1 березня 2013 ще на 5,6% до 30,1 грн за 0,5 л.

Оптово-відпускна ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби збільшиться до 28 лютого. Також передбачено підвищення оптово-відпускних і роздрібних цін на інші зброджені напої.

Великі виробники вважають, що підвищення цін на "аквавіту" стримуватиме виробництво нелегальної продукції і сприятиме встановленню рівних і чесних правил на ринку. Дрібні виробники переконані - йде "зачистка" ринку. Та існує і третя думка - "нововведень" вимагає порожній бюджет.

Ще на цьому тижні Укрзалізниця заявила, що з 11 листопада 2012 року змінює графік курсування фірмових денних двоповерхових швидкісних поїздів Інтерсіті (Skoda). А Міністерство інфраструктури пропонує зобов'язати пасажирів пред'являти документи, що посвідчують особу, при посадці в поїзд, а не при купівлі квитків. Так що на залізниці настають зміни.

Наостанок варто сказати про повідомлення, яке з'явилося в ЗМІ, що Лакшмі Міттал налаштувався на розпродаж своїх активів, серед яких "Криворіжсталь". Все нібито відбувається на тлі падіння прибутку на ринку металу. Хоча, щодо «Криворіжсталі» є й інші думки. Рінат Ахметов вже давно придивляється до цього активу (в 2004 році переможцем першого конкурсу з продажу "Криворіжсталі" був консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» Рината Ахметова і Віктора Пінчука. Пізніше суд анулював це рішення, на повторному конкурсі переможцем був визнаний "АрселорМіттал") . А на індійського інвестора, як відомо, тиск чиниться з часів приходу до влади регіоналів: то інвестзобов'язання не виконуються, то з зарплатами не все гаразд на підприємстві. Видно, «дотиснули»...

Між тим, експерти вважають, що продаж «АрселорМіттал Кривий Ріг» малоймовірний - Лакшмі Міттал вже пережив кризу 2008-2010 років, і його запас міцності вельми великий для того, аби впоратися з новими труднощами...

Нана Чорна (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся