Борги за ЖКП: готуйтеся, до Вас йде держвиконавець...

Як уповноважений діяти держвиконавець, прийшовши до боржника за ЖКП. Що опишуть і вилучать за борги, а що мають залишити за законом. Коментарі фахівців...

Борги з оплати житлово-комунальних послуг в Україні ростуть в геометричній прогресії, причому тенденція до зниження не проглядається. До кінця минулого року, за даними Держкомстату, борг населення за спожиті ЖКП сягнув 10 млрд. грн., за кварплату – близько 2 млрд. грн., за опалювання – майже 5 млрд. грн. «Лідирують» за несвідомістю чи, радше, за неплатоспроможністю населення – Донецька (борг - 865 млн. грн.), Дніпропетровська (710 млн. грн.) і Харківська (700 млн. грн.) області.

Цифри красномовні. І це при тому, що уникнути підвищення тарифів на ЖКП найближчим часом не вдасться. Такою є одна з умов надання Україні чергового траншу МВФ, а без цих коштів старанно відтерміновуваний дефолт може стати реальністю, та й комунальники волають про допомогу. І якщо навіть нова влада зможе уникнути підвищення платежів, то в цілому це не змінить ситуацію. Хоч верхи нас запевняють, що криза завершилася, у своїх кишенях українці цього не відчули. А коли в гаманці порожньо, то, як не мудруй, а платити за блага нічим...

Аварії на теплотрасах, неприбраний сніг, бурулькове "бобмбардування", припинення подачі води і тепла – ось усе те, з чим довелося зітштовхнутися країні цієї зими. І навіть якщо взяти до уваги безладність комунальників, стає ясно, що без грошей ця вона перетвориться і взагалі на лихо. Щоби врятувати ЖКП, державі залишається одне – боротися з порушниками порядку, тобто з неплатниками, адже позики слід віддавати. І якщо населення не хоче розраховуватися, то з цим йому «допоможуть». Особливо активно за справу узялися на сході країни, якраз там, де цих боржників найбільше. Недавно активізувалася і Вінницька область. Держвиконавці  вишуковують у судах дозволи заходити у домівкит неплатників за їх відсутності й описувати майно в рахунок боргів. Здавалося б, нічого нового і кримінального в українській практиці в даному випадку не немає, коли б не одне але.

Непрошені гості

Сьогодні комунальні підприємства прагнуть не затягувати з цим, тому на розгляд у виконавські органи надходять матеріали на борги за ЖКП на суму від 200-300 грн.

Як розповіла держвиконавець Олена, від виконавчої служби постійно вимагають максимального виконання поставлених завдань. Таким чином, «прочісування» місць проживання боржників проводиться регулярно. Буває і таке, що принесена звістка стає для господарів квартири великим сюрпризом. До речі, з візитом можна приходити з 6 до 22 години. Як відзначає Олена, краще приходити рано, бо спросоння запросто впускають в оселю, а коли виконавець переступив поріг, виставити його вже важко. За її словами, близько чверті (максимум – третина) громадян після «відвідування» погашають борги. «Ніхто не хоче ганьби перед сусідами», - говорить вона.

Крім того, як розповіла юрист юридичної фірми «Ілляшев і Партнери» Ірина Мішаніна, відкриваючи виконавче провадження на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, зокрема, з комунальних послуг, держвиконавець робить запити в БТІ, ДАІ, податкову службу для отримання інформації про майновий стан (наявність рухомого/нерухомого майна) боржника, його місце роботи (оскільки джерелом погашення боргів може бути заробітна плата).

Якщо кілька візитів (як на роботу, так і за адресою мешкання боржника) не дають позитивних результатів, або ж держвиконавцю «м`яко натякають» на небажання спілкуватися, то він має право через суд одержати дозвіл на примусове вторгнення в квартиру чи будинок боржника з метою описати і передати на реалізацію його майно.

Згідно із Законом «Про виконавче провадження», підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий документ: заява стягувача про примусове виконання рішення, чи заява прокурора у випадках представництва інтересів громадян чи держави в суді.

«Якщо у виконавця є рішення суду про примусове вторгнення в приміщення боржника, то в таких діях немає нічого протизаконного. Більш того, присутність господарів будинку під час опису, арешту і вилучення майна зовсім не обов`язкова», - підкреслює І.Мішаніна. За її словами, все це має відбуватися у присутності понятих і дільничного. Описане майно указується в акті і передається на зберігання третій стороні виконавчого провадження, або третім особам до передачі у процесі провадження.

Чим багаті, тому і раді...

Арештоване майно проходить оцінку, процес може тривати до місяця. Потім – реалізація. Право на його продаж у 2010 році, за даними Мінюсту, одержали 5 компаній: ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів», ПП «Нива – В.Ш.», ТОВ «Юнор» і ДП «Укррезерв».  Якщо майно боржників тривалий час не продається, то його переоцінюють.

Трапляється, громадяни в присутність держвиконавця самі «радять», що можна виставити на реалізацію, розповідає Олена. Але, як часто буває, товари можуть бути неліквідними, відповідно, і вилучати їх немає сенсу. Є також перелік товарів першої необхідності, які вилучати не можна. Наприклад, холодильник. Ось якщо їх у наявність два, то одним доведеться «поділиться». Але цими нормами «захист» порушників не обмежується. Згідно із законом про виконавче провадження, не можна залишати боржника голим. На нього і осіб, які перебувають на його утриманні, передбачені «одне літнє чи осіннє пальто, одне зимове пальто чи кожух (радше за все, дублянка - ред.), один зимовий костюм (для жінок – два зимові плаття), один літній костюм (для жінок – два літні плаття), головні убори – по одному на кожен сезон. Для жінок ще передбачені дві літні косинки, одна тепла (чи шаль), а також інший одяг, зношений більш ніж на 50%. Крім того, залишиться в будинку по одній парі літнього, осіннього, зимового взуття, а також взуття, «пошарпане» більш ніж на 50%. Далі – білизна (не більше двох змін на кожного члена сім`ї), посуд, по одному ліжку і стільцю на кожного члена сім`ї, усі дитячі речі, а також корова, коза чи вівця і т.д.

Як бачимо, перелік не відповідає сьогоднішнім реаліям, як, утім, і більшість норм українського законодавства. Тим часом, далеко не всі неплатники витрачають на хліб останні гроші, серед них достатньо безбідних громадян. Держвиконавцям часто доводиться мати справу з людьми, для яких оплата комунальних рахунків не вписуються в життєві принципи. Але і на них знаходиться управа. Наприклад, як розповідає Олена, найзручніший спосіб зацікавити такого боржника – арешт його автомобіля. Реакція миттєва, якщо врахувати, що сума боргу, як правило, значно менша, ніж вартість чотириколісного друга. Та й мороки у цій справі у держвиконавця не багато. Досить через ДАІ накласти арешт на авто і вислати копію документа власникові. За словами держвиконавця, такі ситуації практично ніколи не закінчуються вилученням автомобіля, але в цілому спосіб натиснути – один з найдієвіших.

Та все ж, якщо у Вас з певних причин починають накопичуватися борги з оплати ЖКП, краще не чекайте критичної стадії. Як радить І.Мішаніна, це питання можна врегулювати у досудовому порядку, через ЖЕК, шляхом реструктуризації боргу. Та якщо рішення суду вступило в силу і Ваше майно підлягає примусовому вилученню, юрист радить звернутися до суду із заявою про розстрочку чи відтермінування платежів.

Найвірніший спосіб не потрапити в подібну ситуацію – не створювати борги. Просто регулярно платити за ЖКП, як нам і рекомендує влада. Навіть коли стоїш перед вибором – дітям шмат м`яса і фрукти си квартплата?.. З урахуванням того, що відповідати на таке питання доводиться значній частині українців, не варто сумувати – Ви не самотні... А головне, верхи завжди про нас «потурбуються», як і держвиконавці.

Юлія Главацька (УНІАН)

УНІАН в Google News