Київ-2025: «комуналку» віддадуть у концесію
Київ-2025: «комуналку» віддадуть у концесію

Київ-2025: «комуналку» віддадуть у концесію

14:07, 18.05.2011
7 хв.

Згідно з проектом Стратегії розвитку Києва до 2025 року, зношене до краю столичне ЖКГ планують рятувати приватними руками...

Зношену до краю столичну інженерну інфраструктуру планують рятувати приватними руками. Згідно з проектом Стратегії розвитку Києва до 2025 року, інвестиції в розвиток і модернізацію ЖКГ оцінюють в 2,7 млрд. євро, а залучати їх розраховують в основному за рахунок передачі підприємств у концесію.

За оцінкою експертів, за забезпеченістю розподільними, каналізаційними мережами і водопроводами Київ відстає від європейських міст, але випереджає Москву. Однак, зношення основних фондів комунального господарства вражає: найстарішими є міський колектор (зношений на 90%), водозабірні станції (75%), теплопункти (70%), тепломережі та котли в котельнях (52%), трансформаторні підстанції (41%). У зв`язку з цим, в середньому за період опалювального сезону в тепло- та каналізаційних мережах відбувається понад 50 аварій на день, і з кожним роком їх кількість зростає. Наприклад, минулого опалювального сезону в мережах «Київенерго» відбулося 1,5 тис. аварій.

Окремої розмови заслуговують відходи. За аналізом розробників стратегії, сміття в Києві порівняно мало - всього 1,5 кг на людину в день, що вдвічі менше ніж у Москві та Варшаві. Але пишатися і тут нічим, оскільки це, швидше, не позитивний показник, а індикатор низької купівельної спроможності киян. Причому 3/4 ТПВ ми закопуємо в землю, а її можливості не безмежні. За оцінками експертів, ємність 30 смітників і полігонів повністю вичерпається до 2013 року. І тільки 5% столичних відходів піддається вторинній переробці, 17% - спалюється.

Відео дня

Найбільш збиткові - тепло і вода

У Києві, за даними розробників стратегії, найбільш економічно невигідними є тарифи на тепло, воду і каналізацію. Зокрема, поточний тариф на водопостачання і каналізацію покриває собівартість на 60%, на теплопостачання - 53%.

При цьому тарифи на електроенергію і ліфтове господарство відповідають рівню собівартості, але не покривають необхідну інвестиційну складову.

Питання модернізації інфраструктури - № 1 у майбутній стратегії розвитку столиці, вважає керівник проекту Сергій Перапечка (компанія The Boston Consulting Group (BCG).

За його оцінками, для модернізації житлово-комунального господарства Києва до 2025 року необхідно 2,7 млрд. євро інвестицій. Найбільших інвестицій потребують сегменти водопостачання, водовідведення, а також теплопостачання. Наприклад, реконструкція Бортницької станції аерації, Дніпровської і Деснянської водозабірних станцій і мереж обійдеться приблизно в 800 млн. євро. При цьому реконструкція тепломереж оцінюється в 1,5 млрд. євро, житлового фонду - 150 млн. євро, генеруючих потужностей і розподільчих мереж «Київенерго» - 220 млн. євро, заміна ліфтів - 74 млн. євро.

Неозброєним поглядом видно, що ці цифри для бюджету столиці непід`ємні. Тому шукати кошти потрібно у приватних інвесторів, як варіант - шляхом передачі підприємств ЖКГ у концесію.

Концесія виручить

Концесія, за словами експертів, передбачає передачу комерційних ризиків та інвестиційних зобов`язань приватному інвестору, і це при тому, що місто зберігає за собою право власності на стратегічний актив.

Серед інших форм державно-приватного партнерства, які можуть застосовуватися у сфері ЖКГ, - сервісний контракт, контракт на управління, договір оренди і приватизація.

«Державно-приватне партнерство передбачає передачу мереж в управління приватному партнерові на умовах визначеної заздалегідь динаміки тарифів і орієнтирів щодо зниження витрат. Щоб створити мотивацію, інвестору буде надана частина коштів, отриманих у результаті підвищення ефективності мереж», - пояснив старший менеджер проектів Фонду «Ефективне управління» (один з розробників стратегії) Андрій Лобач.

А ось приватизація в місцевих умовах не кращий варіант залучення інвестицій через законодавчі обмеження і ризик підвищення тарифів, що призведе до соціальної напруги, вважає С.Перапечка.

Схема передачі в концесію підприємств у сфері електро-, тепло- та водопостачання, а також каналізації передбачає створення містом управляючої компанії, а також перехід на прямі договори між виробником послуг і споживачем.

Проектом стратегії пропонується за допомогою модернізації теплоенергетичного, водоканального і каналізаційного господарств через механізми державно-приватного партнерства до 2025 року знизити ступінь зношення електричних трансформаторних підстанцій з 41% до 10%, тепломереж - з 52% до 10%, станції аерації в Бортничах - з 90 % до 10%, а завдяки проведенню модернізації житлового фонду шляхом створення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків - знизити ступінь зношення будинків (зношених більш ніж на 40%) з 16% до 5%.

Директор регуляторної політики та інвестицій АК «Київенерго» Іван Гелюх вважає, що функції керуючої компанії повинні бути деталізовані, до них варто додати супровід проектів з модернізації та реконструкції підприємств.

На думку представника «Київенерго», перед тим як передати підприємство в концесію, необхідно зробити тарифи на комунальні послуги економічно обґрунтованими. І навіть після цього закласти можливість поступового зростання тарифів, щоб не склалося неправильне враження, що прихід концесіонера забезпечить стабільний тариф на весь період концесії.

При цьому місто в особі ЖЕКів повинно взяти на себе обов`язок підтримки внутрішньобудинкових мереж.

За оцінкою експерта, забезпечити зниження зношеності мереж до 10% до 2025 року нереально, тому що, якщо одна частина мереж і буде модернізована, то інша до того часу постаріє.

У ситуації з відходами справа виглядає трохи інакше. Від міста потрібно тільки створити стимули для приватного інвестора, який би зайняв своє місце на вже існуючих, але мало розвинених ринках перевезення, переробки та утилізації сміття. Місто при цьому вибудовує свої екологічні стандарти, стимулює, щоб максимальні обсяги ТПВ спалювалися, а інше - віддавалося на переробку, виробляє преференції для інвесторів, які хочуть побудувати сміттєпереробні заводи, займаються тарифоутворенням.

До 2025 року стратегія ставить завдання побудувати 1-2 сміттєспалювальні заводи (потужністю близько 500 тис. тонн), 8-10 станцій сортування ТПВ (близько 800 тис. тонн) і довести частку спалювання відходів до 40%, переробки - до 20%, сортування та вторинної переробки - до 40%, а також досягти 100% обсягу вивезення.

Розташовувати заводи планують за межами міста - у Києво-Святошинському, Вишгородському, Бородянському, Фастівському, Броварському, Обухівському, Кагарлицькому і Бориспільському районах. Але залишається питання - чи погодиться з такими планами область?..

Тетяна Акімова (УНІАН)

*** Про Стратегію розвитку Києва до 2025 року також читайте:

Київ-2025: громадський транспорт «реанімують» приватники;

Київ-2025: промзони - під офіси, центр - туризму.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся