За 4 години з Києва до Москви на «Сапсані» - далека перспектива?
За 4 години з Києва до Москви на «Сапсані» - далека перспектива?

За 4 години з Києва до Москви на «Сапсані» - далека перспектива?

17:01, 15.10.2010
6 хв.

На маршруті Київ-Москва планують запустити високошвидкісний потяг. Причому даний проект допоможе вирішити проблемне питання спрощення митних і прикордонних процедур. Але, схоже, реалізація ідеї – далека перспектива...

Про те, щоби прискорити рух потягів між столицями Росії і України, говорять вже не перший місяць. І, схоже, до реалізації цієї ідеї в обох країнах сьогодні близькі як ніколи.

Причому даний проект допоможе вирішити проблемне питання спрощення митних і прикордонних процедур при залізничному сполученні між країнами.  МЗС Росії і України давно працюють над цим.

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко за результатами вересневих переговорів з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, коментуючи дане питання, відзначив: «На першому етапі ми концентруватимемо свою увагу на тому, щоби максимально спростити всі процедури проходження через кордон, щоби людей не будили вночі, щоби залізничний транспорт знову став комфортним в цьому сенсі». При цьому він нагадав, що ще недавно був послом України в РФ і розуміє всі складнощі ситуації, оскільки часто перетинав кордон.

Відео дня

Дійсно, один з найменш приємних для пасажирів чинників на шляху проходження Київ-Москва - нічне «пробудження». За дев`ять годин дороги (а саме стільки сьогодні займає поїздка на найшвидшому потязі в цьому напрямку - №1/2) - два кордони і фактично чотири контролі: митниця і паспортний на двох держкордонах, відповідно. Приємного в цій обставині мало, правда, подітися нікуди. Інших залізничних маршрутів поки не існує.

Враховуючи цей факт, спроможні мандрівники віддають перевагу авіасполученню. Летіти до Москви з української столиці хоч і дорожче, зате усього трохи більше години. Змінити ситуацію в корені і зробити залізничний транспорт більш конкурентноздатним зміг би запуск високошвидкісного потягу. Розвиваючи крейсерську швидкість до 250 км. в годину, він може подолати відстань між двома столицями (близько 900 км.) за якихось 4 години.

У Росії такі потяги вже курсують: більше року по маршруту Москва - Санк-Петербург, а з недавнього часу ще й з Москви до Нижнього Новгорода. У російських «Сапсанів» німецьке походження – вони вироблені компанією «Сіменс». І хоча курсують старими радянськими коліями, проїзд на дальні відстані став куди комфортнішим. Так, сьогодні шлях з Москви до Пітера (700 км.) «Сапсани» долають за 3.45 ч. Проїзд же на звичайному, нехай навіть і швидкому поїзді, триває не менше 8 годин.

Запуск нових, високошвидкісних маршрутів коштував російському бюджету кілька десятків млрд. рублів кожен. Але, виходячи з попиту, він того вартий.

Чи доцільно запускати такий високошвидкісний міжнародний маршрут, на сьогодні вже не питання. Улітку угода про спільні дії з організації швидкісного пасажирського руху була підписана між Російськими залізницями і Державною адміністрацією залізничного транспорту України. Президент РЗ Володимир Якунін і гендиректор Держадміністрації залізничного транспорту України Михайло КОСТЮК погодили полігон пасажирських перевезень в міжнародному сполученні: Москва – Брянськ – Суземка – Київ; Москва – Курськ – Білгород – Харків – Ростов – Адлер і Москва – Курськ – Білгород – Харків – Сімферополь, Севастополь, Феодосія. Напрямок Москва-Київ визначено як першочерговий для опрацьовування можливості створення високошвидкісної спеціалізованої пасажирської магістралі.

На думку фахівців, запуск «Сапсана» може скласти реальну конкуренцію авіакомпаніям. Літак хоч і летить швидше, але з урахуванням необхідності прибуття до аеропорту за дві години до вильоту ця перевага стирається. Крім того, потяг відправляється і приїжджає завжди в центр міста. А значить, немає потреби випробовувати нерви на міцність в московських і київських «заторах» дорогою в розташовані за містом аеропорти. Ціна ж квитка буде співставною з вартістю перельоту.

Реалізація такого масштабного проекту вимагає не тільки політичної волі (яка, як мінімум, декларативно є), але і могутнього фінансування. Фактично, якщо реалізувати цей інфраструктурний проект розумно, як це було зроблено, наприклад, в Європі, то доведеться зробити якісний революційний ривок у сфері залізничних перевезень. Адже знадобиться новий пересувний склад, який поки не виробляється ні в Україні, ні в Росії. Але найголовніше, якщо робити аналог потягу «Євростар» (сполучає Брюссель і Лондон, Париж і Лондон), то потрібна буде і спеціальна швидкісна залізнична гілка.

Таке будівництво коштувало Європі майже 6 мільярдів фунтів стерлінгів. Але можна обійтися і «малою кров`ю». Їздить же, врешті-решт, російський «Сапсан» вже існуючими, але модернізованими коліями.

Утім, про точні терміни запуску високошвидкісної лінії Москва-Київ говорити поки рано. Як відзначив віце-президент ВАТ РЗ Михайло Акулов, організація високошвидкісного залізничного сполучення між столицями Росії і України потребуватиме тривалої роботи і буде реалізована не найближчим часом, «але це плануватиметься і здійснюватиметься». За його словами, необхідно реконструювати залізничну інфраструктуру двох країн, а також вирішити питання з митними процедурами в потягах.

"Це така ж робота, яка проводилася з організації руху між Петербургом і Хельсінкі", - сказав він, додавши, що в даний час російські і українські залізничники домовляються про те, щоби скоротити час проходження потягів, які вже курсують між Москвою і Києвом.

Тим часом, МЗС України і Росії, які теж займаються даним питання, обіцяють впритул зайнятися спрощенням митних і прикордонних процедур на існуючих маршрутах.

Як варіант, прикордонні формальності можуть здійснюватися під час руху, або на початку і кінці маршруту. Така практика підійде і для високошвидкісного потягу.

Роман Цимбалюк, власкор УНІАН у Москві

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся