ПЗЗ вийшла в плюс майже за всією номенклатурою вантажів
ПЗЗ вийшла в плюс майже за всією номенклатурою вантажів

ПЗЗ вийшла в плюс майже за всією номенклатурою вантажів

10:10, 13.05.2011
5 хв.

На запитання УНІАН відповів перший заступник начальника Південно-Західної залізниці Віталій Жураківський

На запитання УНІАН відповів перший заступник начальника Південно-Західної залізниці Віталій Жураківський.

- З якими результатами залізниця закінчила 1-й квартал?

Якщо порівнювати перший квартал 2010 року c першим кварталом 2011-го, то ми маємо збільшення навантаження на 33,5%. Незважаючи на дефіцит рухомого складу, практично вся номенклатура вантажів вийшла в плюс. Зокрема, перевезення зерна були збільшені на 7,6%, будівельних вантажів - на 46%, металобрухту - на 59%, нафти і нафтопродуктів - на 57,6%, цементу - на 50,8%, промислової сировини - на 110, 7%. Це говорить про те, що на сьогоднішній день усі підприємства вийшли з кризи і працюють на повну потужність.

Відео дня

Виручка залізниці за цей період збільшилася за плану 640 млн. грн. до 690 млн. 500 тис. грн. При цьому нетарифні надходження збільшені до 99,3 млн. т проти 81,8 млн. т в 1 кварталі 2010 р. Кількість вантажних операцій було збільшено на 37 тис. 738 вагонів, середній час простоїв вагонів на під`їзних шляхах зменшено на 8% (з 19,04 до 17,5 години).

- Які види вантажів зараз переважають в номенклатурі залізниці?

57,2% вантажів становлять будівельні (щебінь, пісок), 10,8% - зернові, 8,72% - лісові вантажі, 4,12% - брухт чорних металів, решта - промсировини, протовари та ін. Оскільки зараз всі залізниці, в тому числі, і наша, відчувають дефіцит рухомого складу для перевезень, наприклад, будвантажів, задіюємо і платформи, і цементовози та ін. Таким чином, обсяги основного планування наших клієнтів ми закриваємо.

- Чому виник дефіцит рухомого складу?

Основною причиною стала криза 2009-го і частково 2010 років. Залізниця не змогла закупити нові одиниці рухомого складу.

- Який вихід із цієї ситуації?

Звичайно ж, необхідно підтримувати в нормальному стані існуючий парк, що, до речі, коштує чималих грошей. Також необхідно закупити нові вагони або ж скористатися складами інших власників, як це свого часу зробила 1-а вантажна компанія (донька Російських залізниць - Ред.). На ринок повинен зайти потужний власник зі своїм рухомим складом.

Ми зараз вже використовуємо пересувний склад інших залізниць, зокрема, Білоруської. Хотілося б налагодити таку співпрацю і з Московською залізницею, щоб ми вантажили ті ж будівельні вантажі призначенням на Московську залізницю в рухомий склад РФ. Тоді б ми частково вийшли зі стану нестачі рухомого складу.

Також є побажання вантажовласникам ефективніше планувати свою роботу на поточний місяць. Щоб на початок місяця залізниця мала повну картину планових обсягів перевезення вантажів наших партнерів. Тобто за 10 днів до початку місяця залізниця приймає заявки на відправлення того чи іншого виду вантажу і відповідно на 1 число у нас є ясна картина. Тоді дорога може раціонально розподілити, аж до добової потреби, подачу порожніх вагонів. Це автоматично може зняти проблему нестачі вагонів.

- З 1 червня залізниці переходять на електронний документообіг...

Для більш якісного надання послуг з перевезення ми зараз займаємося впровадженням електронного документообігу. Щоб на станціях, де проводиться первинне оформлення документів, уникнути ручного введення даних. Поки буде оформлятися як електронний документ, так і паперовий. Але, думаю, до кінця року ми відійдемо від паперового документа.

Також зараз розглядається питання встановлення програми «АРТ клієнт». Це робиться для того, щоб клієнт, не виходячи з приміщення, міг передати електронну заявку інтернетом безпосередньо на станцію. У кінцевому результаті, він заповнює документ в електронному вигляді, а товарний касир отримує його інтернетом, перевіряє, розраховує тарифи від станції відправлення до станції призначення і приймає вантаж для перевезення.

- Чи не загубиться при цьому маленький клієнт, у якого, наприклад, немає доступу до інтернету?

Це, в основному, стосується лісгоспів, вантажно-розвантажувальні роботи в них проходять на віддалених ділянках. Але вихід зі становища є, головний офіс, як правило, знаходиться в цивілізованому місці, де є супутниковий та GPS зв`язок, інтернет та ін.

- Ваша думка як фахівця, які реформи потрібно здійснити в перевізному процесі в першу чергу?

Перший крок, який я собі уявляю - це повна автоматизація всього перевізного процесу. За це взялися у 2007 році, потім вона була відкладена у довгий ящик. Зараз цьому питанню приділяється пильна увага. Коли буде наведено повний порядок в наших звітних даних - щоб було видно, звідки що береться і куди дівається, тільки після цього можна починати реформування. Це перший крок. Вже зроблені зрушення, щоб до кінця року перейти на автоматичну систему обробки перевізних документів, плюс робота всіх станційних комплексів. Це досить амбітне завдання, тому що необхідно об`єднати багато служб.

- Чи є перспектива в ідеї створення загального вагонного парку країн СНД і Балтії?

Через територію України порожняком повертаються вагони 1-ї і 2-ї вантажних компаній - «дочок» РЗ. Але наших вантажовласників відштовхують високі ставки на перевезення вантажів у цьому рухомому складі. Якщо ціна перевезення щебеню у вагоні УЗ коштує близько 30 грн. за т/к, то у власних вагонах - на 10-12 грн. вище. Проте останнім часом наші вантажовідправники вже почали переходити на послуги приватних компаній - власників рухомого складу.

Олена Кузнєцова (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся