Авіаційна блокада Білорусі: що обіцяє українським пасажирам нова авіареальність

Примусова посадка режимом Лукашенка літака Ryanair з білоруським опозиціонером на борту шокувала міжнародну спільноту. Як наслідок, демократичний світ і наша держава вдалися до жорстких обмежувальних заходів щодо Білорусі. УНІАН намагався розібратися, як авіаційна блокада Білорусі вплине на Україну.

Повітряне піратство, та ще й зі сторони держави, цивілізований світ уже давно сприймає як явище минулих часів, згадуючи про нього тільки в голлівудських трилерах чи гостросюжетних романах.

Це глобальне самозаспокоєння розвіяв самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. 23 травня білоруський диктатор віддав наказ на примусову посадку під наглядом військового винищувача в аеропорту Мінська літака компанії Ryanair, який прямував по маршруту Афіни - Вільнюс.

Акт державного тероризму мав тільки одну ціль - арешт засновника опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича, який перебував на борту літака. 

Звикла до "особливої стурбованості" міжнародна спільнота на цей раз відреагувала жорстко.

Зокрема, усі держави-сусіди Білорусі, окрім Росії, - Україна, Польща, Литва та Латвія, чий авіапростір використовують білоруські авіакомпанії для зв'язку з іншими державами, ввели максимально можливі обмеження. Це і закриття міждержавного авіасполучення, і заборона польотів через територію Білорусі, а також заборона транзиту білоруських літаків через власний авіапростір. 

Лідери країн-членів ЄС також анонсували заборону прольотів літаків із країн ЄС над Білоруссю та припинення авіасполучення білоруських авіакомпаній з країнами Євросоюзу. Це рішення, а також введення індивідуальних і секторальних санкцій, які також пообіцяв для Мінська офіційний Брюссель, має ще ухвалити Рада ЄС. 

Список суб'єктів, які вводять обмеження щодо Білорусі постійно зростає.

Володимир Путін та Олександр Лукашенко / фото прес-служби президента Росії

Звичним "рятівником" Лукашенка став президент РФ Володимир Путін. Тим більше, що відкритим для Білорусі залишається тільки повітряний простір Росії.

Влада Росії спочатку навіть не пустила в небо своєї країни літаки Париж - Москва компанії Air France та Відень - Москва перевізника Austrian Airlines, які захотіли здійснювати рейси в обхід Білорусі.

Проте, через декілька днів Кремль все ж дав дозвіл на виконання рейсів з Відня в Москву по обхідному маршруту, тим самим показавши, що союзник союзником, а власні інтереси понад усе. Компанія Air France все ще очікує схвалення Росії, але, здається, це питання часу. 

Українська відповідь

На відміну від безлічі минулих міжнародних кризових ситуацій, коли Україна очікувала реакції провідних держав світу для узгодження своєї позиції, на цей раз офіційний Київ був швидким і рішучим.

Зокрема, Україна однією із перших в світі запровадила заборону на здійснення прямого авіасполучення з Республікою Білорусь українськими та білоруськими експлуатантами, а також заборонила українським авіакомпаніям здійснювати польоти через територію Білорусі. Ці заборони вступили в дію з 26 травня.

Через декілька днів українська влада вдалася до ще одного жорсткого кроку - заборонила з 29 травня білоруським авіакомпаніям пролітати через авіапростір нашої країни, який активно використовувався Білоруссю для перевезення своїх громадян на курорти Єгипту та Туреччини, що особливо актуально влітку. 

За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, такі кроки є вимушеними і покликані створити безпечні умови польотів для пасажирів. 

Денис Шмигаль: "Рішення уряду спрямоване на забезпечення безпеки" / фото УНІАН

"Ситуація з примусовою посадкою літака компанії Ryanair у Мінську є порушенням Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Рішення нашого уряду спрямоване на забезпечення безпеки польотів і пасажирів", - наголосив прем'єр. 

Рішення уряду підтримали ключові українські авіакомпанії - МАУ та SkyUp, які хоча й не здійснюють прямі рейси в Білорусь, але активно використовують білоруський повітряний простір для польотів в інші країни. 

Зокрема, авіакомпанія МАУ уже направила в обхід Білорусі регулярні рейси до Вільнюса, а також чартерні рейси до Фінляндії (Гельсінкі, Вааса). SkyUp пустив в обхід північного сусіда рейси Київ - Гельсінкі та Київ - Турку.

Єдина українська авіакомпанія, яка здійснювала прямі рейси в Білорусь по маршруту Запоріжжя - Мінськ - "Мотор Січ", також виконала рішення уряду та скасувала свої польоти в сусідню країну. До цього компанія здійснювала на цьому напрямку 4 рейси на тиждень. 

Втрати для пасажирів

До заборони між Україною та Білоруссю літали дві авіакомпанії: наша "Мотор Січ" і білоруська "Бєлавіа".

І якщо українська компанія мала незначну частоту та перевозила невелику кількість пасажирів з одного регіону, то "Бєлавіа" могла похвалитися рейсами із Мінська в 4 українські міста - Київ, Харків, Одесу і Львів. Всі ці рейси виконувалися з великими частотою та пасажиропотоком. 

Це здебільшого було пов’язано  з тим, що Мінськ останні вісім років, з часів анексії путінською Росією частини української території та заборони прямого авіасполучення, був транзитним пунктом між нашою країною та агресивним сусідом.

Пасажирів, які використовували ці білоруські рейси як транзитні для подальших подорожей в Росію, чекають додаткові витрати: адже тепер вони змушені будуть використовувати інші транзитні хаби, що збільшить час та вартість перельоту. 

Що ж до МАУ і SkyUp, які не здійснювали прямі авіарейси в Білорусь і тільки використовували повітряний простір північного сусіда для транзиту, то вони поки обіцяють пасажирам лише довші перельоти.   

У МАУ не бачать підстав для здорожчання квитків / фото УНІАН

Зокрема, МАУ не планує скасування будь-яких рейсів через необхідність обльоту території Білорусі, але відзначає, що на маршрутах в Литву та Фінляндію обліт спричинятиме в середньому додатково 40 хвилин льотного часу, а відповідно - додаткові витрати на авіапальне.

Водночас, в авіакомпанії не бачать підстав для здорожчання квитків через необхідність обльоту. 

"Тим не менше, деякі маршрути, економічна доцільність котрих знаходиться на межі рентабельності, та які не є фідерними для авіакомпанії, можуть бути скасовані для запобігання нарощуванню дотаційних рейсів", - підкреслили в МАУ.

SkyUp також не планує поки піднімати вартість квитків і відзначає, що існуюча мережа рейсів, які проходили раніше через авіапростір Білорусі, є чартерною і не суттєво впливає на загальний економічний стан компанії. 

В той же час, експерт з питань авіації Кирило Новіков допустив, що без підняття цін на квитки, скоріше за все, не вдасться обійтися. 

"Пасажир може помітити зміни від обльоту Білорусі по вартості квитка. Довше летимо -   більше витрачаємо палива. Як наслідок, зростає собівартість польоту. Я поки не розумію, як авіакомпанії зможуть обійтися без підняття цін", - наголосив експерт. 

Найбільша жертва - аеропорти 

На думку експерта Новікова, більш негативні економічні наслідки від заборони авіасполучення з Білоруссю очікують українські аеропорти. 

"Більші втрати будуть в аеропортах, тому що для них прямий рейс - це заробіток через авіаційний збір, обслуговування авіакомпаній", - сказав він. 

За його словами, компанія "Бєлавіа" для деяких українських аеропортів була одним із лідерів за кількістю рейсів та їх завантаженістю, зокрема мова йде аеропорти Києва, Львова, Одеси і Харкова. 

Так, аеропорт "Київ" імені Сікорського отримував близько 10 відсотків доходів та пасажиропотоку завдяки білоруським рейсам. За словами голови Ради директорів аеропорту Дениса Костржевського, від припинення авіасполучення летовище втратить близько 400-500 пасажирів на добу. 

На думку експертів, аеропорти повинні активно працювати, щоб компенсувати втрати / фото УНІАН, Олександр Синиця

Експерти наголошують, що в нових умовах аеропорти повинні активно працювати над тим, щоб залучити інші компанії і таким чином компенсувати втрати, які принесе заборона авіапольотів між Україною та Білоруссю. 

Іншою економічною жертвою заборони польотів може стати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України ("Украерорух"), яке отримує кошти за обслуговування рейсів, які здійснюють в авіапросторі нашої країни.

Показово, що за підсумками 2020 року білоруська державна авіакомпанія увійшла в трійку лідерів за кількістю виконаних рейсів в небі України.

Дії держави

Одним із перших анонсованих кроків держави по мінімізації шкоди стала заява міністра інфраструктури Олександра Кубракова щодо допомоги авіакомпаніям в перебудові маршрутів в обхід Білорусі.

"Україна готова зі свого боку надати максимальну підтримку державам та приватним компаніям у процесі перебудови маршрутів через наш повітряний простір", - заявив міністр. 

Окрім цього, "Украерорух" повідомив, що спільно з Міністерством інфраструктури та Державною авіаційною службою напрацьовує рішення щодо забезпечення компенсації обсягу повітряного трафіку від білоруських авіакомпаній шляхом залучення транзитних рейсів іноземних авіакомпаній, які літатимуть через Україну в обхід Білорусі. 

Успішна реалізація цих напрацювань дозволить "Украероруху" компенсувати втрати від припинення авіасполучення з північним сусідом. 

Про можливу компенсацію втрат аеропортів також говорять керівники аеропортів, але наразі держава не оголошувала про такі плани і, на думку експертів, навряд чи оголосить. 

В будь-якому разі, навіть попри наявність ще невирішених проблем, рішення уряду по припиненню авіасполучення з Білоруссю та заборона на використання українського неба для білоруської державної компанії є цілком виправданим і логічним.

Тепер наша держава має подбати про мінімізацію соціально-економічної шкоди і навіть спробувати дістати вигоду з цієї форс-мажорної ситуації. Можливості для цього є. Питання тільки в тому, чи зможе українська влада та бізнес їх використати. 

Павло Степанець

УНІАН в Google News