У черзі на кілька тижнів: як Україні прибрати хаос на західному кордоні

Ситуація на західних автомобільних пунктах пропуску нашої держави залишається важкою. Черги вантажівок можуть складати до семи днів на виїзд з України, а подекуди – навіть більше. УНІАН намагався з’ясувати, що треба зробити аби пришвидшити перетин кордону та зменшити страждання українців та збитки бізнесу.

Лише за останні півтора місяця рух вантажних авто на найбільшому пункті пропуску на українсько-польському кордоні було заблоковано двічі. Польські фермери проводили страйк на пункті пропуску "Дорогуськ – Ягодин", вимагаючи заборонити ввезення нашої аграрної продукції та отримати від свого уряду додаткові преференції. 

Польська сторона тимчасово не здійснювала оформлення вантажних автомобілів з України. На в'їзд в Україну пропускали лише транспорт з гуманітарним вантажем. Також в обох напрямках здійснювався пропуск автобусів та особистого транспорту у звичному порядку. 

"На "Дорогуську" стояла машина з живими равликами, яких везли на експорт. Замість доби перетин кордону зайняв три тижні. Думаю, не треба пояснювати що було з продукцією, яка належить до групи, що швидко псується. Мова може йти тільки про утилізацію", - сказав агенції УНІАН керівник департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній Zammler Олександр Кирилюк.   

Наразі блокування припинилося, "Дорогуськ" розблокований, але представники бізнесу продовжують нарікати, що з польського боку оформлення виконується вкрай повільно. Подібну картину можна спостерігати на кордонах з усіма нашими європейськими сусідами.  

Західний кордон України завжди був ключовою артерією, яка забезпечує торгові потоки та економічне співробітництво між нашою країною та країнами Європейського Союзу. А з початком повномасштабної війни варварської Росії проти України та блокування наших морських портів й авіаційного простору західні пункти пропуску стали майже єдиною шпариною для торгових відносин нашої держави не тільки з Європою, а з усім світом. 

Через війну обсяги вантажних перевезень в Україні за підсумками минулого року впали удвічі у порівнянні з 2021 роком. Якщо у 2021 році загальний обсяг перевезень склав 621 млн тонн, то минулого року показник скоротився до 318 млн тонн.  

Хоча при цьому обсяги перевезень автомобільним транспортом, попри багато проблем та перешкод, зазнали найменше падіння серед інших видів транспорту. Вони зменшились на 22 відсотка 175 млн тонн.

Будь-який простій на наземному шляху створює багато проблем. Багатокілометрові черги вантажівок на під’їздах до пунктів пропуску є причиною значних фінансових втрат для бізнесу, держави та зрештою звичайних українців.

"Складна ситуація з чергами на кордонах була завжди. Часом черги були меншими, часом більшими. Головна проблема у недостатніх потужностях. Вона існує вже десятки років. Але після останнього страйку відбулося додаткове погіршення", - сказав Кирилюк.  

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій нещодавно оприлюднив дані результатів моніторингу думок бізнесу стосовно перетину західного кордону. Дослідження, яке проводилося у квітні – травні цього року, разом зі значними чергами та недостатністю паркомісць на майданчиках біля пунктів пропуску однією з головних проблем називає обмеження з боку Польщі, Словаччини, Угорщини та Болгарії на ввезення української аграрної продукції. Представники транспортного бізнесу окремо нарікають на перешкоди, які створюються польською стороною у вигляді додаткових документів, які не вимагаються іншими країнами ЄС при експорті обладнання. 

Чи працюють електронні черги? 

Запроваджена у травні на деяких пунктах пропуску України система онлайн-бронювання місць в черзі для міжнародних вантажних перевізників "єЧерга" фактично не вплинула на швидкість перетину автомобілями кордону. 

Головною "фішкою" цієї черги є те, що український перевізник попередньо записується на перетин кордону і може побачити орієнтовний час, коли треба прибути до пункту пропуску, зважаючи на його завантаженість. Тобто раніше зазначеного часу водію тепер немає сенсу намагатися перетнути кордон. Таким чином, черги з фізичних стають віртуальними.

Якщо подивитися завантаженість в самому додатку "єЧерги", наприклад, пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ", то виявиться, що в електронній черзі перебуває декілька сотень транспортних засобів. Можна тільки уявити, скільки це було б кілометрів, якби всі машини приїхали на пункт пропуску.   

Проте важливою перевагою електронної черги є те, що вона дійсно суттєво вплинула на комфорт водіїв, роботу транспортних компаній та знизила фізичний простій автомобілів на самому кордоні.

"Водій після завантаження бронює собі місце в електронній черзі і розуміє, що прибути на місце можна через дев'ять днів. Він прямує додому, перебуває в нормальних комфортних умовах і чекає, поки йому прийде повідомлення. Раніше ж машину завантажували, вона вирушала по маршруту і вже на кордоні ставала у багатокілометрову чергу. Рух до терміналу міг займати по десять днів, бо машини проїжджали по сто-двісті метрів за добу", - сказав Кирилюк. 

Також плюсом електронної черги стало те, що тепер можна відстежувати кількість автомобілів на всіх кордонах і розуміти, який з них можна пройти швидше. 

"Це вирівняє ситуацію на різних пунктах пропуску, раніше такої можливості не було. Доводилося вже на місці орієнтуватися, розраховувати на око: скільки часу доведеться проходити кордон", - зазначив експерт. 

Наразі система працює тільки для вантажних автомобілів. Але очевидно, що такою послугою захочуть скористатися і звичайні громадяни на своїх приватних автомобілях чи автобусні перевізники. Чиновники обіцяють, що вже через кілька тижнів українці також зможуть перетинати кордон автобусами та легковушками без зайвого нервового очікування. Записатися можна буде до "єЧерги" вже з липня – для автобусів, а з серпня – для легкових автомобілів.

Затримки на кордоні б’ють по всіх 

Представники автомобільного бізнесу та експерти говорять, що попри відсутність наразі акцій протестів польських фермерів, періодично відбувається так званий "тихий" страйк місцевих митників. Тобто польська сторона свідомо приймає меншу кількість українських вантажних автомобілів.  

За словами Олександра Кирилюка, між українським міністерством інфраструктури і польським був нещодавно підписаний меморандум про пропуск 400 автівок на добу через пункт пропуску "Краківець". Проте в реальності він пропускає лише 100-120 машин.  

"Тобто завантаженість не складає і 50-ти відсотків. Схожа ситуація і на пунктах "Рава-Руська", "Шегині" і так далі. Майже всі вони не працюють на повну потужність. І що ми маємо? Автомобілі невчасно перетинають кордон, електронна черга збільшується, час перетину кордону тільки зростає", - сказав він.  

Від цього, до речі, потерпає не тільки вітчизняний бізнес, а і європейські компанії. Оскільки Україна давно вплетена у виробничу мережу Європи. 

"У нас виробляється, наприклад, велика кількість електроніки для автомобілів ЄС. Без цих елементів фінальна збірка машини неможлива. А це означає простої конвеєрів. Наші та іноземні ринки досить інтегровані і затримки товарів на кордоні б’ють по всім", - звернув увагу керівник департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній Zammler Кирилюк.   

На його погляд, існує тільки один шлях регулювання проблеми – це своєчасна та якісна комунікація між сторонами. Оскільки, наприклад, підготовка страйку фермерів потребує узгодження та кілька тижнів планової роботи. Тобто це все можна передбачити і вирішити ще на етапі формування вимог. 

"Потрібно домовлятися, створювати комісії для вирішення причин подібних мітингів. Потрібно робити це завчасно, а не тоді, коли уже повністю перекриті кордони. Якщо є якісь проблеми між польськими та українськими перевізниками, треба про це говорити. Покращити комунікацію з польськими колегами, з асоціаціями перевізників", - додав Кирилюк. 

Покращення інфраструктури пунктів пропуску

Загалом Україна на своїх західних кордонах має чотири десятки пунктів пропуску. З них дев’ять працює на кордоні з Польщею, два зі Словаччиною, по п’ять з Угорщиною та Румунією і 21 з Молдовою. Усі охочі можуть переглянути їх завантаженість на інтерактивній мапі Держприкордонслужби за посиланням.

Задля їх суттєвого розвантаження нашій країні потрібно збільшувати їхню пропускну спроможність, розширювати під’їзні шляхи та дороги, а також в обов’язковому порядку будувати нові пункти пропуску.  

"Будівництво нових пунктів пропуску не коштує дуже дорого. Великий пункт пропуску, як, наприклад, "Краківець", може дорівнювати до п’яти мільйонів євро. Це не є дорого. А менший пункт пропуску - три мільйони євро. Якщо порахувати, скільки часу гублять пасажири і водії фур, то ці кошти, повірте, зможуть окупитися за кілька місяців", - сказав агенції УНІАН транспортний експерт та колишній заступник голови Мінінфраструктури Віктор Довгань. 

Зрозуміло, що поява нових пунктів пропуску через кордон стане можливою лише завдяки тісній співпраці з владою наших європейських сусідів, бо разом з будівництвом нових приміщень потрібно збільшувати кількість прикордонників та митників, виділяти додаткове бюджетне фінансування. Також вже зараз потрібне розуміння: що будемо робити з цим, після того, як наша країна стане членом Європейського Союзу та наші західні кордони стануть повністю відкриті.

Разом з цією роботою нашій країні необхідно інвестувати в розвиток дорожньої інфраструктури – активно проектувати та будувати нові дороги. Це має велике значення не тільки для України, але й для всього центрально-європейського регіону. 

Важливим завданням є суттєве спрощення процедур експорту та імпорту товарів. Тут важливою новацією може стати обов'язкове оформлення електронних товарно-транспортних накладних (е-ТТН) для вантажних автомобільних перевезень з 1 серпня. Це має повністю замінити паперові супровідні документи. 

Крім того, розумним рішенням для пришвидшення інтеграції України з ЄС є розширення практики спільного митного та прикордонного контролю з сусідніми європейськими країнами. Тобто прикордонники та митники двох країн спільно проводять перевірку вантажів та громадян на території однієї держави. 

У листопаді минулого року у Варшаві розпочався переговорний процес щодо впровадження такого спільного контролю. За словами представників Мінінфраструктури, ця домовленість знаходиться на етапі фіналізації. А зараз кілька спільних пунктів пропуску вже функціонують на території Польщі, такі як "Угринів", "Грушів" та "Смільниця".  Конче необхідно про цю практику домовлятись і з іншими нашими західними сусідами.

Як буде змінюватись західний кордон України

Після омріяної Перемоги над жорстоким ворогом Україна має вступити в Європейський Союз і НАТО. Тому, всі ми розуміємо, з часом пункти пропуску на західних кордонах можуть зникнути. Але не в короткостроковій перспективі.

"Раніше у нас основний кордон був на Заході, а на Сході навіть і кордону як такого не було. А зараз навпаки, треба буде робити основний кордон на Сході, а на Заході кордону бути не має. Оскільки, якщо ми приєднаємось до Європейського Союзу, то кордони фактично будуть нівельовані. З іншого боку, треба покращувати інфраструктуру цих переходів", - сказав старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін.  

Транспортний експерт Віктор Довгань вважає, що на початковому етапі після вступу України в Європейський Союз пункти пропуску можуть зберегтися. Він відмітив, що коли Польща вступала в ЄС, то у них на момент вступу було приблизно 50 пунктів пропуску з Німеччиною, і вони ще протягом певного періоду зберігались. Там був вибірковий паспортний контроль і контроль вантажів.  

"В Україні автомобільні пункти пропуску працюватимуть ще мінімум десять років. Тому, поки вони працюють, Україна має інвестувати в базову інфраструктуру", - вважає експерт. 

"Треба вкладати в дороги – їх проектувати та будувати. Це дуже важливо. Коли закінчиться війна, в нас величезна номенклатура імпорту та експорту буде йти в ЄС. Коли запрацюють порти, це зніме питання з зерном. Але питання з паливом, міндобривами це не відмінить. Ми інтегруємось в європейський ринок, відповідно, нам треба розвивати інфраструктуру для інтеграції торгових потоків", - додав Довгань.

До речі, за результатами моніторингу "Чесний кордон", який проводився Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, український бізнес для покращення умов перетину кордону в першу чергу чекає на збільшення пропускної спроможності міжнародних автомобільних пунктів пропуску та запровадження на проблемних ділянках кордону спільного митного та прикордонного контролю.

Представники бізнесу також звернули увагу на складний процес бронювання водіїв вітчизняними перевізниками і як наслідок збільшення дефіциту водіїв для міжнародних перевезень. Хоча в умовах жорстокої війни ця проблема характерна для всіх компаній України.

Нашій країні для радикального зменшення черг та покращення умов перетину західного кордону потрібно збільшувати пропуску спроможність міжнародних пунктів пропуску. Необхідно модернізувати їх інфраструктуру та будувати додаткові стоянки для транспорту. 

Без створення ефективної транспортної інфраструктури не можна уявити конкурентну Україну на єдиному європейському ринку. Першочергове завдання на найближчі роки - зробити все можливе, щоб пункти пропуску не були пов'язані з чергами, втратами грошей та псуванням нервів. Україна має важливу шляхетну мету, щоб після Перемоги наш західний кордон став майже прозорим та насправді об’єднував нас з Європою, а не розділяв та створював проблеми. 

Дмитро Петровський 

УНІАН в Google News