Вступна кампанія-2011: якщо вам щось не подобається, судіться з Інтернетом

Під час вступної кампанії-2009 проблемою №1 були пільговики. Торік абітурієнти потерпали від черг, які ще й породжували хабарництво. Чого чекати від нинішнього сезону?

Під час вступної кампанії-2009 проблемою №1 були пільговики. Торік абітурієнти потерпали від черг, які ще й породжували хабарництво. Чого чекати від нинішнього сезону?

Електронний вступ: сумнівна легітимність

Одне з основних нововведень цьогорічної кампанії – електронний вступ, що офіційно затверджений міністром Табачником як експеримент. Тобто, за ідеєю Міносвіти, відтепер абітурієнт ніби не мусить роз’їжджати по Україні, щоб подати документи в декілька вузів, а, сидячи вдома біля комп’ютера. може розсилати в університети заяви та відскановані копії своїх документів. Електронним вступом у відомстві Табачника вирішили вдарити насамперед по чергах до приймальних комісій.

– Чому вона (система електронного вступу. – Авт.) розроблялася? Ви пригадуєте ці величезні черги до вишів? – розповідав заступник директора Департаменту вищої освіти міністерства Микола Фоменко. – Така система існуватиме не лише в нашій країні. Ці системи працюють у багатьох країнах світу. Цим системам довіряють. Будуть помилки – будемо виправляти. Але така спроба сьогодні є логічною на наш погляд.

Невдовзі Інтернет-портал, покликаний супроводжувати "електронний вступ", опинився у центрі скандалу. У ЗМІ з`явилася інформація, що міністр освіти Дмитро Табачник нібито вибиває з вишів чималі гроші за послуги цього сайту. Сам же головний чиновник від освіти таку інформацію назвав "брехнею". Та на цьому питання до нової системи не вичерпалися.

Більшість експертів-освітян скептично поставилися до нововведення.

– Електронний документ як такий, тобто внесення своїх даних у форму на сайті, не є юридичним документом. З ним не подаси апеляцію, з ним не підеш до суду в разі, якщо через якісь обставини вас просто викинуть зі списку абітурієнтів, – застерегла вступників народний депутат Леся Оробець. – Моя величезна порада – перестрахуйтеся, подайте документи письмово. Ви принаймні матимете можливість довести щось у разі проблем.

Екс-голова Українського центру оцінювання якості освіти, а нині директор Центру тестових технологій моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук теж не радить довіряти системі електронного вступу.

– Саме поняття “електронна заява” ніде не передбачено в чинному законодавстві. На заяві абітурієнта немає електронного підпису, – каже експерт. – Окрім того, мене трохи насторожує те, що абітурієнти мають подавати свої персональні дані приватній структурі. Як вони будуть використані – невідомо.

Та й самі керівники вишів виконувати наказ Табачника про експеримент не поспішали. За два тижні до початку вступної кампанії до електронного вступу приєдналося тільки 10% вузів.

А вступники, врешті-решт наважившись скористатися нововведенням, почали стикатися з купою технічних проблем: то заява не надсилається, то чужий сертифікат система видає, то подаєш документи в один виш, а тебе чомусь реєструють в іншому і т.д.

А днями на систему електронного вступу подали до суду.

– Через юридичну неграмотність постанови Міністерства освіти і науки, молоді та спорту про систему електронного вступу, було ухвалено рішення звернутися до суду для того, щоб скасувати цю постанову як таку, що порушує законодавство у сфері освіти, – заявила керівник проекту "Правова підтримка забезпечення рівного доступу осіб до якісної вищої освіти в Україні", викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Інна Совсун. – Перше засідання призначено на 12 липня. Відкриття провадження у справі підтверджує, що підстави для скасування постанови справді є.

Тож якщо постанову буде скасовано, автоматично всі ці онлайн-заяви і документи будуть анульовані й абітурієнтам доведеться поспіхом об’їжджати університети, у які вони бажають вступити. Якщо термін прийому документів не спливе…

Очікуваного здешевлення не відбулося

Навесні пан Табачник переконував українців, що вартість навчання у вишах не зростатиме, а то навіть і зменшиться.

– У першу чергу зменшуватимуть свої прибутки власники недержавних вишів. Більш того, уже цього року ряд ректорів державних вишів відмовилися переглядати вартість контрактів на цілий ряд спеціальностей. Тобто навчання не дорожчатиме. А враховуючи, що кількість абітурієнтів скорочуватиметься, вузи будуть змушені зменшувати плату до того масштабу, поки це не буде для них шкідливо, – заявив Табачник. – У десятці найбільш популярних вузів ціни на навчання, думаю, залишаться на колишньому рівні, у багатьох – знижуватимуться.

У Східноукраїнському національному університеті (СНУ) імені Владимира Даля вирішили взагалі приймати всіх вступників на бюджет.

– Ми ухвалили рішення приймати цього року на перший курс нашого вишу всіх випускників. Для цього достатньо одержати 124 бали пі час незалежного тестування. Необхідний пакет документів підготовлено і вже перебуває на розгляді в Міністерстві освіти України, - повідомив ректор СНУ ім. Даля Олександр Голубенко на засіданні ради ректорів вишів Луганської області у квітні 2011 року. – Не тільки в Луганську, а й по всій Україні різко знизилася кількість абітурієнтів. Це пов’язано, як ми всі вже знаємо, з третьою демографічною хвилею, наслідки якої цього року особливо значні: якщо раніше в Луганську школи давали в середньому близько 1700 випускників, то цього року випускниками стануть лише 326 осіб.

Щоб дізнатися, чи не хвилюються у виші за рівень знань майбутніх студентів і чи не втратять фінансово від такого нововведення, ми зателефонували в СНУ ім. Даля. І виявилося, що Табачнику ідея не сподобалася, тож у життя її так і не вдалося втілити.

– Це було прохання до МОНСМ про проведення експерименту. Суть якого полягала в тому, щоб ми прийняли цьогоріч всіх бажаючих на бюджет, а потім за результатами першого року тих, хто добре навчається, залишили на бюджеті, а хто гірше – перевели на контракт, – розповідає керівник прес-центру СНУ ім. Даля Галина Щербак. – Цей експеримент підвищив би якість освіти. У студентів був би стимул добре вчитися. Однак Міносвіти не дозволило.

Тож луганський виш таки проводитиме вступну кампанію у традиційний спосіб. Проте ціни в університеті такі знизили. Причому суттєво. Фінанси і кредит – з 9427 грн. до 6170 грн., правознавство – з 15879 грн. до 10500 грн., філологія – з 10567 грн. до 6917 грн., механіка – з 4660 грн. до 3050 грн. тощо.

Але це чи не поодинокий приклад здешевлення контрактів.

Провідні виші, незважаючи на нестачу абітурієнтів, дорожчають. У КПІ ціна контракту на всі спеціальності зросла на 1230 грн. і сягає 14730 грн. на рік. У Національному медичному університеті ім. О.Богомольця вартість навчання зросла в середньому на 1500 грн. і сягає 15080 грн. КНЕУ подорожчав трохи більш як на 1000 грн. Правознавство і міжнародна економіка відтепер коштують 14476 грн., решта спеціальностей – 13718 грн. У КНУ ім. Т. Шевченка, зокрема, подорожчала філологія (до 25000 грн.), філософія (до 14000 грн.) і… математика, фізика й механіка (з 5410 до 10000 грн.), які й так не особливо користувалися популярністю в абітурієнтів, тоді як серед роботодавців тільки й розмов про брак кваліфікованих інженерів та й загалом технарів будь-якого профілю.

Але проректор Київського національного університету імені Т. Шевченка Володимир Бугров наголошує, що ціни вони не піднімають, а “приводять до економічно обґрунтованих”.

– Мене дивує, коли я чую, що якийсь вуз знизив ціну. Якщо він може знизити, то в нього досі була завищена вартість? Як вони робили розрахунки? У нас державний університет. Він не може бути прибутковим. Усі кошти, які ми отримуємо, повертаються на студента. Ціни на мехматі не зростали 4 роки. Там, де вдається утримати ціни, – ми утримали. Але коли вже утримання перешкоджає якості – ми змушені приводити ціни у відповідність до економічно обґрунтованих. Ми не можемо працювати у збиток.

За словами Бугрова, вступна кампанія в одному з провідних українських вишів проходить “прекрасно”. Станом на ранок 4 липня було подано 1275 заяв.

У свою чергу, більшість регіональних вишів залишили ціни минулого року, а деякі не суттєво, та все ж таки подорожчали. Приміром, Львівський національний університет ім. І. Франка вже традиційно збільшує ціну контракту на рівень інфляції. У 2010 році інфляція становила 9,1%. Рівно на стільки в ЛНУ подорожчали всі спеціальності.

Конкуренція падає, боротьба загострюється

Ігор Лікарчук – Перша перевага вступної кампанії-2011 – дуже мало абітурієнтів. Цьогорічним вступникам пощастило, – зазначає Ігор Лікарчук. – Друга – продовжено термін прийому документів. Хоча в умовах, коли абітурієнтів дуже мало, цього можна було б й не робити.

(Нагадаємо, що цього року збільшено строки прийому заяв та документів на вступ з 15 до 30 днів – з 1 липня до 31 липня).

Табачник прогнозує, що цього року не менш як 50% випускників шкіл зможуть навчатися у вищих навчальних закладах за кошти державного бюджету. Якщо в 2010 році в Україні було 338 тис. випускників 11-х класів, цього року буде 190 тис.

Тож серед студентів конкуренція зменшуватиметься, а серед вузів у боротьбі за свого студента навпаки – зростатиме.

Проте до кінця оцінити свої шанси на вступ до бажаного університету сьогодні абітурієнти ще не мають можливості, адже вузи досі не отримали держзамовлення. Тож у очікуванні інформації про те, скільки місць буде виділено на ту чи іншу спеціальність, завмерли і ректори, і вступники.

– Ситуація абсолютно дика. Фактично виш позбавлено орієнтирів, – каже пан Лікарчук. – Але мене дуже дивує, що ректори мовчать. Ну що ж – хай мовчать. Віддуватися за все це врешті доведеться їм… Чому зволікають із держзамовленням? Я тут вбачаю дві причини. Це або такий рівень “професіоналізму” працівників міністерства, або намагання використати розподіл держзамовлення як інструмент впливу на окремих ректорів, особливо тих, хто колись спробував висловити іншу точку зору, ніж та, яку мають сьогоднішні керівники міністерства.

Анна Ященко

УНІАН в Google News