Російсько-грузинська війна в ПАРЄ: день перший

Навряд чи ПАРЄ вирішиться відмовити російському парламенту у праві голосу, незалежно від дня голосування за проект резолюції: по-перше, Росія – найбільший донор Ради Європи; по-друге, позбавлення повноважень автоматично зменшує можливості для будь-якого діалогу у майбутньому.

29 вересня в Страсбурзі розпочалася остання в цьому році сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи. Події серпня на Північному Кавказі внесли суттєві зміни до порядку денного сесії, зробивши головним питанням всього робочого тижня – обговорення причин та наслідків російсько-грузинської війни.

З самого початку російсько-грузинської війни Рада Європи не залишалася осторонь, а її керівники постійно закликали до припинення вогню та відновлення діалогу. Ще б пак, адже чи не вперше спочатку діяльності цієї міжнародної організації, що опікується правами людини, дві країни-члени стали супротивниками у збройному конфлікті, порушивши тим самим основоположні принципи Ради Європи – забезпечення миру та стабільності. Не дарма в перший день сесії Парламентської Асамблеї Луї Марія де Пуч зазначив, що тепер всім потрібно ще раз подумати про роль та місце Ради Європи та її можливості у попередженні такого роджу конфліктів в майбутньому. “Наша сесія проходить під особливим кольором. Катастрофа війни, яка вразила нас до глибини душі, показала, як дві країни-члени Ради Європи виступили одна проти одної із застосуванням збройної сили”, - сказав він.

Рішення провести термінові дебати щодо війни було схвалено Бюро ПАРЄ ще 5 вересня. 18 вересня Бюро уточнило, що дебати проводитимуться в два тури – 30 вересня та 2 жовтня – щоб дати можливість висловитися якомога більшій кількості депутатів. Станом на сьогодні, для участі в дебатах записалися вже 132 парламентарії з різних країн. Звичайно, що при цьому найбільше бажаючих висловитися – в російській делегації. Як повідомив журналістам її голова Костянтин Косачов, на сесію ПАРЄ прибули не тільки 18 основних членів делегації Росії, але й 18 запасних, а на виступи записалися 34 з 36 росіян, що перебувають зараз у Страсбургу. Однак, очевидно, що всім їм виступити не вдасться, адже, з одного боку, як повідомив де Пуч, навряд чи сесії вдасться заслухати більше 80-ти народних обранців з 47 країн-членів Ради Європи, а з другого – делегаціям, виходячи із жорсткого регламенту, не дадуть можливості виступати більшу кількість разів, ніж кількість депутатів, що входять до основного складу. По завершенню слухань відбудеться голосування за проект резолюції Ради Європи, робота над яким поки триває. В понеділок же лише було оприлюднено меморандум групи представників ПАРЄ на чолі з Люком Ван ден Бранде, які 22-25 вересня відвідали Росію та Грузію.

Окреме питання в порядку денному сесії – перегляд повноважень російської делегації і можливе позбавлення її права голосу. 12 вересня з такою пропозицією виступила група з 24 депутатів-членів ПАРЄ. Серед підписантів – депутати з Естонії, Швеції, Польщі, Латвії, Хорватії, Бельгії, Угорщини, Швейцарії, Грузії, Фінляндії, Данії, Монако, Чехії та два українських депутати – Ольга Герасимюк та Григорій Омельченко.

Питання повноважень в перший день роботи ПАРЄ стало головним, на якому зосередили свої зусилля російські депутати. Одразу після засідання Бюро ПАРЄ Косачов заявив, що як мінімум два депутати вже заявили про відкликання своїх підписів (до 12-ї години, за його словами, кількість “відмовників” зросла до п’яти), а тому Бюро не змогло одразу передати це питання для підготовки до розгляду на сесії. Справа в тому, що відкликання підписів відбулося вперше за всю історію діяльності ПАРЄ, а відтак, потрібні були уточнення Комітету з питань процедури, чим зайнявся Президент Асамблеї, якому доручено було провести необхідні консультації та прийняти рішення. “Підписанти цього проекту резолюції поставили асамблею в незручне становище, з якого нам всім доводиться шукати вихід, але я сподіваюсь, що він буде знайдений”, - сказав Косачов.

І вихід таки було знайдено, однак, не зовсім такий, на якій розраховували росіяни: на початку сесії де Пуч повідомив, що, оскільки за правилами процедури документ після його офіційної реєстрації вже не належить депутатам, а є власністю всієї Асамблеї, відтак і відкликати чи додавати підписи до нього не можна, а це означає, що питання має бути розглянуто протягом цієї сесії. Президент ПАРЄ запропонував внести його до порядку денного на 2 жовтня, щоб розглянути одразу після резолюції по російсько-грузинській війні. Косачов та британський депутат Майкл Хенкок спробували висловити свої зауваження, після чого Президент жорстко заявив, що він не просив консультацій, а лише повідомив про схвалене ним рішення.

Після невдалої спроби заблокувати розгляд питання повноважень, голова російської делегації перейшов до позиційних боїв у найслабкішому напрямку: з питань процедури. Закинувши Президенту ПАРЄ обвинувачення в порушенні регламенту, він закликав поставити питання на розгляд раніше. “В правилах процедури написано, що комітет має підготувати висновки протягом 24 годин, а ви порушуєте правила, пропонуючи поставити його на голосування аж 2 жовтня”, - заявив Косачов. Як людина, що постійно буває в Європі, російський депутат чудово знає, що для європейців процес і його відповідність закону чи встановленим правилам набагато важливіше, ніж сам результат. І ця тактика не дала збою: Президент ПАРЄ був змушений виступити з пропозицією перенести розгляд питання повноважень на середу, 1 жовтня, тобто ще до завершення слухань по російсько-грузинському конфлікту. Що це дає росіянам? Насправді, нічого суттєвого це не міняє, крім... можливості для пі-ару. Справа в тому, що навряд чи ПАРЄ вирішилась би відмовити російському парламенту у праві голосу, незалежно від дня голосування за проект резолюції: по-перше, Росія – найбільший донор Ради Європи, як найбільша країна-член; по-друге, позбавлення повноважень автоматично зменшує можливості для будь-якого діалогу у майбутньому, що, як знають чудово в Страсбурзі на прикладі Білорусі, з якою колись були перервані навіть ці останні контакти, приводить тільки до ще більшого погіршення ситуації з правами людини в країні-“вигнанці”. З іншого боку, тепер, після невдалого голосування, російська делегація зможе розповідати на кожному кроці, що от якби ж не вони, то голосування могло б мати негативний для Москви результат. Тим часом сам Косачов вже готується до більш віддаленого майбутнього і хоче запропонувати ПАРЄ взагалі відмовитися від положення процедури про відмову тій чи іншій делегації у праві голосу. “Передбачена процедура позбавлення повноважень делегацій є некоректною з точки зору “основоположних принципів демократії. Будь-яка парламентська делегація складається з різних політичних партій, які перебувають в різних відносинах з властями, тому за визначенням, приймати якісь санкційні рішення до всього складу парламентської делегації, де існують різні точки зору на дії влади, неправильно”, - сказав він журналістам у понеділок, додавши, що відповідні пропозиції, очевидно, будуть винесені групою європейських демократів, до якої входить більшість членів російської делегації.

Перший день сесії ПАРЄ добіг кінця, однак, розгляд питання про російсько-грузинську війну тільки почався. І російські депутати, очевидно, серйозно налаштовані на війну словесну, щоб добитися максимально м’якого для себе висновку.

Сергій Воропаєв

УНІАН в Google News