Російсько-грузинська війна в ПАРЄ: день другий

“А хто безпосередньо пише доповідь на четвер? – Чесно сказати, не знаю, - Справа в тому, що я був разом з доповідачем в Москві, і раптом бачу в проекті доповіді слова, яких ми не чули там, – Ну, Секретаріат тут ні до чого, адже він пише в цілому проект документу, а політичні установки виходять саме від доповідача”.

Перший день дебатів в Парламентській Асамблеї Ради Європи щодо російсько-грузинської війни продемонстрував наскільки невимірно далекими є на сьогодні позиції російських та грузинських депутатів. Складається враження, що вони ще не стягнули з себе військової форми, і вона так і проглядає під костюмами та краватками.

У вівторок дебати розпочалися з самого ранку. І хоча на першу частину було виділено майже 2 години засідання Асамблеї, виступити змогли лише 26 депутатів, а також Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс та комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг.

У промовах європейських обранців можна чітко виділити три ключові позиції: необхідність міжнародного розслідування причин та наслідків російсько-грузинської війни, необхідність продовження діалогу, в тому числі з Росією, для попередження такого роду конфліктів в майбутньому, а також необхідність налагодження миру та стабільності в регіоні, допомоги біженцям в цій гуманітарній катастрофі. Саме це слово – “катастрофа” – було найпопулярнішим у виступах депутатів. “Треба провести об’єктивне міжнародне розслідуванні і визначити відповідальність обох сторін. Ми не можемо терпіти як авантюризму, так і відновлення імперіалістичних підходів”, - заявив французький депутат Лоран Бетей. “Всі і кожен вітає поглиблене розслідування того, що сталося”, - зазначив британець Давід ВІЛЬШАЙР. А угорець Матіаш Йорши висловив переконання у тому, що розслідування має погодинно відновити розвиток російсько-грузинського конфлікту.

Втім, не обійшлося і без несподіванок. Так, депутат нідерландського парламенту Тіні Кокс фактично підтримав позицію Росії. “Кажуть, що Грузія відновлювала конституційний порядок, але наслідки цього – жахливі”, сказав він, зазначивши, що був у Москві і зустрічався з людьми, що вимушені були залишити Цхінвалі під час бомбардувань. “Я чув історії цих людей, які постраждали. І на їхньому фоні такі заяви політиків виглядають цинічно. Тому потрібне розслідування, в тому числі ролі міжнародних організацій. ЄС, НАТО, США готували і тренували грузинську армію, тому вони несуть частину відповідальності за цю війну”, - наголосив депутат.

Що ж до представників Росії та Грузії, то їхні виступи були цілком передбачуваними і, здається, що й автори промов надихалися одними і тими образами. “Кажуть, що обидві сторони винні в ескалації конфлікту. За цією логікою і Гітлер, що витоптав чобітьми пів-Європи, і Росія разом з Англією та Америкою, які розгромили фашизм, – одне і теж”, - гарячкувала росіянка Олена Горячева. “Необхідно констатувати, Росія здійснила інтервенцію на іншу країну, вона готувала війну, озброювала сепаратистів, виступала проти інтернаціоналізації миротворчих сил”, - відповідав грузин Георгій Габашвілі. “Визнання незалежності Осетії і Абхазії було єдиним засобом врятувати стариків та дітей”, - переконував колег Леонід Слуцький. “Визнання Росією Абхазії та Осетії – це окупація Грузії, зокрема, 58-ю армією. І тут явне устремління скинути уряд Грузії”, - зазначала Чіора Тактакішвілі. Єдина різниця – у кількості представників обох країн: якщо основна російська делегація нараховує 18 осіб, то “в основі” Грузії лише п’ятеро.

З принципово новою пропозицією виступив Генсек Ради Європи. Девіс, зокрема, запропонував розробити спеціальний посилений план моніторингу, як для Росії, так і для Грузії. “Я запропонував розробити розширену процедуру моніторингу для обох країн. Потрібна нова процедура, бо діюча процедура недостатня. Це буде весь збір інформації, через існуючу процедуру моніторингу, через інші організації, в тому числі, інформації від ОБСЄ, ЄС, ООН”, - сказав він. Очевидно, що ця процедура може бути розроблена ще до кінця цього року і, можливо, саме вона стане тією відповіддю, яку на сьогодні дійсно може дати Рада Європи, як найбільша європейська організація, що опікується захистом прав людини. Принаймні, в найближчий перспективі, адже навіть прийнята на цій сесії Асамблеї доповідь не стане остаточною, бо на сьогодні, як про це кажуть представники практично всіх політичних сил та країн, представлених в ПАРЄ, ще недостатньо інформації для того, щоб зробити повноцінні висновки. “На відміну від усіх інших конфліктів, тут ми перебуваємо у повній темряві”, - так охарактеризував цю ситуацію депутат з Греції Теодорос Пангалос. Саме тому більш повна доповідь готуватиметься вже на наступну, січневу сесію Асамблеї.

Тим часом в ПАРЄ продовжується робота і над підготовкою Моніторинговим комітетом проекту резолюції щодо перегляду повноважень російської делегації. Доповідачем з цього питання ще в понеділок ввечері було призначено швейцарця Андреаса Гроса, однак вже у вівторок зранку на засіданні Комітету піднімалося питання про можливий “конфлікт інтересів”. Всіх заспокоїв голова Комітету Сергій Головатий, повідомивши, що кожен депутат, коли розпочинає роботу над тією чи іншою доповіддю підписує спеціальне зобов’язання про недопущення такого роду конфліктів. Документ має бути представлений на розгляд ПАРЄ вже у середу після обіду. Втім, реальної загрози для російської делегації він не містить, оскільки на сьогодні більшість депутатів не готові до радикальних кроків і закликають до продовження діалогу. “На мою думку, це неправильний шлях. Я думаю, що дуже важливо щоб всі члени російської делегації могли брати участь в дискусії та стежити за нею. Також дуже важливо, щоб продовжувався діалог між Радою Європи та Росією”, - ця думка депутату з Фінляндії Сінікка Хурскайнен на сьогодні поділяється більшістю її колег.

Перші два дні сесії позаду, однак активна робота не припиняється ні на хвилину. Так, автору випадково довелося стати свідком розмови між представником російської делегації та співробітником Секретаріату Асамблеї. “А хто безпосередньо пише доповідь на четвер? – Чесно сказати, не знаю, - Справа в тому, що я був разом з доповідачем в Москві, і раптом бачу в проекті доповіді слова, яких ми не чули там, – Ну, Секретаріат тут ні до чого, адже він пише в цілому проект документу, а політичні установки виходять саме від доповідача”. Це та, так звана “внутрішня робота”, за допомогою якої росіяни намагаються максимально пом’якшити фінальний текст резолюції, що голосуватиметься в четвер за підсумками дебатів про російсько-грузинську війну. Очевидно, що схожу “роботу” намагаються проводити і представники Грузії, але вже з протилежною метою.

Найгірше в сьогоднішній ситуації те (і про це відверто кажуть як росіяни, так і грузини), що ні одна, ні інша сторони не готові до будь-яких переговорів, і навіть, просто  до розмов на відсторонені теми в кулуарах чи курилках. А без діалогу говорити про можливість примирення безглуздо. Обидві сторони поки ще “прагнуть крові” супротивника. І навіть міжнародне розслідування, яким би об’єктивним воно не було, не гарантує того, що його результати будуть визнані обома сторонами. Такі рани лікує тільки час, але його знадобиться дуже багато.

Сергій Воропаєв, Страсбург.

УНІАН в Google News