Ілля Пономарьов: «В Росії теж би напружилися, якби, наприклад, США масово роздавали росіянам своє громадянство»

Я розумію, чому  відбувається видача російських паспортів - значна кількість українців стурбовані тією політикою, яка проводиться офіційним Києвом щодо прискореної інтеграції до ЄС та НАТО.

У Росії розробляється закон «Про Карту росіянина» для співвітчизників, що проживають в Україні.  Таким чином, стверджують автори законопроекту, Росія так само, як раніше це зробила Польща, створить механізм для захисту прав своїх співвітчизників  в Україні. Автор законопроекту «Про Карту росіянина», депутат російської Держдуми (фракція «Справедлива Росія») Ілля Пономарьов в інтерв`ю  УНІАН визнав, що з появою «Карти росіянина» процес незаконної масової видачі російських паспортів в Україні може припинитися, а сама карта стане для обох країн юридичним компромісом.

УНІАН: Хто був автором ідеї про створення «Карти росіянина»?

І.П.: Автор ідеї - український політик  Василь Волга. Я співробітничаю  із Союзом лівих сил, який він очолює, і «Справедлива Росія» в цілому уважно стежить за тим, що відбувається на лівому фланзі української політики. Оскільки закон  «Про Карту росіянина» потрібно вносити до Держдуми, то я узяв на себе функцію узгодження цього документа з різними відомствами та іншими політичними силами перед його розглядом. Процедура проходження законів в Держдумі вимагає узгодження будь-якого закону з урядом. І хоч це не виписано в регламенті, депутати прагнуть погоджувати законопроекти із профільними службами адміністрації Президента. Бувають винятки, і закони приймаються безпосередньо усередині Думи без узгоджень і навіть всупереч позиції виконавчої влади,  але такі випадки досить рідкісні.

УНІАН: На якому з цих етапів перебуває законопроект про «Карту росіянина»?

І.П.: Концепція повністю підготовлена, і я веду консультації з різними службами. У нас тільки зараз визначилося керівництво Федерального агентства у справах СНД, яке є профільним відомством в уряді з цього питання, і паралельно йде розмова з Адміністрацією (Президента РФ - УНІАН). Про терміни ухвалення говорити зарано. Цього року прийняти закон про «Карту росіянина» неможливо з чисто технічних причин. Але цього року можливо внесення цього закону. Якщо раптом з боку Адміністрації Президента буде «гаряча» підтримка, тоді цей закон може бути проведений за півроку. В іншому випадку знадобиться рік. А якщо підтримки зовсім не буде - значить, не судилося.

УНІАН: «Карта росіянина» створюється спеціально для громадян України, чи це стосуватиметься також громадян інших країн?

І.П.: Так, в першу чергу для громадян України. Ідея цього закону полягає в тому, щоб не здійснювалися ті дії, які так хворобливо сприймаються будь-якими державами, коли їх громадяни отримують ще й російське громадянство. Ми хочемо уникнути подвійного громадянства, забороненого законодавством України. Натомість, ми дамо людям гарантії, що ніякі складнощі у відносинах між нашими державами не виштовхнуть їх з російського культурного, освітнього і економічного простору. Це - гарантія того, що вони завжди зможуть без віз приїхати на територію Росії, їх діти завжди зможуть поступити в російські вищі навчальні заклади, вони зможуть знайти роботу, так само, як це роблять російські громадяни.

УНІАН: Пробачте, але візовий режим поки між нашими країнами не запроваджений?

І.П.: Це – свого роду страховка. Є великі побоювання, що така проблема може виникнути: у Києві обговорюється питання про інтеграцію в Євросоюз, існує вірогідність вступу до НАТО.  Впевнений, що жителі України приймають російське громадянство для того, щоб не втратити ті привілеї, які у них є зараз, і щоб користуватися тими ж правами, які є у російських громадян.  Крім того, багато чого не передбачене міждержавними угодами.    

УНІАН: Іншими словами, Карта росіянина - механізм подолання подвійного громадянства? Чи не здається Вам, що українська сторона буде категорично проти цієї ініціативи?

І.П.: Якщо українська сторона буде категорично проти, це буде нерозумно. Це буде яскравим прикладом подвійних стандартів, тому що подібних протестів щодо «Карти поляка» я не чув. А це набагато жорсткіша історія, ніж передбачено нашим законопроектом. «Карта поляка» - це практично пряме стимулювання громадян України, що проживають в прикордонній з Польщею зоні, надалі отримувати польське громадянство. Чи може бути більшою загроза територіальній цілісності!  А ми, знаючи про те, що велика кількість громадян України з тих або інших причин хочуть отримати російське громадянство, пропонуємо шлях, який дає можливість уникнути цього, водночас знявши коріння цієї проблеми. Тим самим можна уникнути напруги між нашими країнами. Є досить багато українців, які хочуть знайти роботу на території Росії, а «Карта росіянина» дає можливість це зробити без того, щоб отримувати російське громадянство.  Також без російського громадянства можна закінчити російський університет. Багато українців побоюються, що у разі вступу України до НАТО, між нашими країнами з`являться візові або інші бар`єри, але, власнику цієї карти ми даємо гарантію, що він не постраждає.

УНІАН: А що «Карта росіянина» дає ще, окрім вище переліченого?

І.П.: Я практично все назвав - це робота, освіта і вільне пересування.

УНІАН: За Вашими підрахунками, скільки громадян України будуть зацікавлено в отриманні «Карти росіянина»?

І.П.: Мені важко назвати якісь точні дані. Думаю, в східних і південних областях України ці цифри можуть становити до половини населення. У центральних областях і Києві цей відсоток буде значущим, але не настільки великим - до 10%, а в західних областях це буде скоріше винятком, ніж правилом.

УНІАН: А хто видаватиме «Карту росіянина”, і за якими критеріями?

І.Б.: Ми передбачаємо, що цим займатимуться консульства на підставі особистої заяви про те, що людина вважає себе такою, що належить до російської культури, що його рідна мова - російська. Скоріш за все, обмежимося соціально-культурними характеристиками, а не політичними.

УНІАН: Чи можна сказати, що ідея впровадження «Карти росіянина» - це своєрідна відповідь українським властям, які,  на думку російських політиків, утискають російськомовне населення в Україні?

І.П.: Безумовно, на превеликий жаль, дискримінація російської мови - це частина державної політики в Україні. Вважаю, що така політика провокує людей отримувати громадянство і взагалі орієнтуватися на Росію, тому що вони побоюються того, куди їх може завести керівництво країни. Не випадково виходить такий політичний розкол, коли схід України в масі своєю голосує за одну партію, а захід - за іншу. Виходить, що люди вибирають не за ідеологічними і програмними принципами, а виключно за етнічними принципами. Сподіваюся, що безвідповідальні політики не доведуть справу до реального територіального розколу.

УНІАН: Українські політики неодноразово заявляли про те, що в Криму консульські установи РФ масово видають російські паспорти. Вам про це щось відомо?

І.П.: Я чув про те, що такий процес має місце, хоча фактів у мене немає. Дуже хотілося б, щоб це було подолано якимось чином. Я особисто вважаю, що такі дії призводять тільки до особистої конфронтації і нервозності у взаєминах. Упевнений, в Росії теж би напружилися, якби, наприклад, США масово роздавали  росіянам своє громадянство. Я розумію, чому  відбувається процес видачі російських паспортів - значна кількість українських громадян, особливо на Сході і півдні України, стурбовані тією політикою, яка проводиться офіційним Києвом щодо прискореної інтеграції до ЄС та НАТО. Тому громадянство Росії хочуть отримати для страховки від будь-якої конфронтації між нашими країнами. Ще недавно ніхто не міг припустити, що у Росії виникне конфлікт з  Грузією, проте це відбулося.

УНІАН: Але з іншого боку, видача російських паспортів, а в перспективі - і «Карти росіянина» може привести до повторення «кавказького сценарію» в Криму, де, відтак, теж будуть громадяни РФ. Такі побоювання висловлюють багато політиків і експерти.

І.П.: Якраз навпаки. «Карта росіянина» - це не громадянство. Ідея полягає якраз в тому, щоб обійти цю дуже гостру і важливу проблему у взаєминах двох країн. Цей варіант дозволяє заспокоїти пристрасті і знайти цивілізований спосіб задовольнити реальні потреби  людей.  Таким чином, можна відійти від небезпечних політичних прецедентів і не займатися масовою роздачею громадянства.

УНІАН: Тобто серпневі події на Кавказі не можуть в майбутньому повторитися в Криму?

І.П. Спаси Боже, щоб таке повторилося. Вважаю, Росія дала зрозуміти, що вона захищатиме наших співгромадян. Але глибоко переконаний, що не питання громадянства в Південній Осетії було причиною конфлікту. Тут головними були гуманітарні питання, спроба етнічних чисток з боку офіційного Тбілісі. Росія також могла втрутитися в таку ситуацію десь в Сомалі, або в Кенії. До речі, дуже сумно, що така високоосвічена країна, як Грузія, поставила себе на одну дошку з найвідсталішими країнами світу.

УНІАН: Почекайте, але саме захист своїх громадян був головне приводом проведення військової операції?

І.П.: Що означає приводом?  Я точно знаю, що Росія не те що не шукала приводів для конфлікту, але і до останнього моменту намагалася знайти спосіб, як в нього не вплутатися. Але нічого іншого ми вже зробити не могли. Нас би не зрозуміли ні в цих республіках, ні громадськість усередині країни, якби ми допустили гуманітарну катастрофу. За моєю інформацією, керівництво Росії намагалося примусити керівництво Південної Осетії та Абхазії знайти компромісний варіант з Саакашвілі. Сторони були близькі до підписання таких угод, але відбувся ряд провокацій, і ці домовленості були зірвані, що і призвело до озброєного конфлікту. Вся російська еліта в жаху від цього. Нам абсолютно не потрібне загострення відносин із Заходом, тим більше в ситуації фінансової кризи. До речі, якщо ідея створити «Російську карту» виникла в кінці весни цього року і рухалася потроху, то після конфлікту на Кавказі багато хто побачив, що це - реальний компроміс, що через цей інструмент можна показати, що у нас не немає ніяких агресивних планів і територіальних претензій. Таким чином, можна заспокоїти Україну.

УНІАН: Чи ведеться з українською стороною якесь узгодження по «Карті росіянина» або хоч би інформування Києва про ці плани?

І.П.: Це не моя ділянка роботи.  З українського боку цим займається Василь Волга.

Розмовляв собкор УНІАН в РФ Роман Цимбалюк

УНІАН в Google News