Асамблея подвійних стандартів

Результат голосування з питання позбавлення повноважень російської делегації, в цілому, був передбачуваний, адже Моніторинговий комітет доручив підготувати доповідь швейцарському депутату Андреасу Гроссу, який не належить до “друзів” Грузії... Дивним виглядало лише обгрунтування...

1 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) знову не змогла позбавити російську делегацію повноважень, незважаючи на серйозні обвинувачення, що висуваються депутатами 47-ми країн-членів до виконання Росією раніше схвалених резолюцій щодо подолання наслідків російсько-грузинської війни. Навіть, незважаючи на те, що в резолюції з цього питання чітко визнано, що Росія не виконала практично жодної з попередніх рекомендацій ПАРЄ, а російські “народні” обранці не соромляться вголос заявляти про те, що і не збираються їх виконувати.

Нинішня спроба позбавити росіян повноважень чи застосувати хоч якісь санкції внаслідок війни в Грузії – вже друга за останній рік. Вперше розгляд цього питання виносився до зали ПАРЄ рівно рік тому – практично через місяць після завершення бойових дій в Південній Осетії та Абхазії. Тоді голосування не було результативним в першу чергу через те, що для більшості членів ПАРЄ не було остаточно зрозуміло, яким чином розвивалися події навколо Цхінвалі, а росіяни активно намагалися представити грузин основними порушниками Статуту організації, виставивши при цьому себе миротворцями та посередниками. Крім того, додатковим фактором, який не дав можливості позбавити російську делегацію повноважень, було сподівання більшості членів Асамблеї у можливість діалогу, в тому числі між російськими та грузинськими депутатами на базі Ради Європи. Однак, ці сподівання виявилися марними.

Через рік після війни ситуація в регіоні залишається вкрай складною, а Росія при цьому демонстративно не допускає нікого до фактично захоплених нею двох регіонів: Південної Осетії та Абхазії, вважаючи їх безпосередньою зоною свого впливу. До речі, про це йдеться і у схваленій 29 вересня ПАРЄ доповіді “Російсько-грузинська війна: ситуація через рік”. “(Асамблея) вважає, що невиконання Росією її вимог викликане недостатком політичної волі щодо розв’язання наслідків війни у спосіб, притаманний для держави-члена Ради Європи”, - написано у документі. У цій же резолюції депутати ПАРЄ в черговий раз висловили жаль щодо того, що російська влада блокує продовження діяльності місій спостерігачів ООН та ОБСЄ в  регіоні, які працювали там до збройного конфлікту, а також не допускає до Абхазії та Осетії спостерігачів з ЄС, які зараз розміщені в Грузії.

Один з основних прихильників збереження повноважень російської делегації британець Майкл Хенкок.

Здійснюючи такі дії Росія намагається довести, що вона тут не при чому, а згоди на розміщення спостерігачів потрібно просити у влад двох практично ніким, крім самої Росії, Нікарагуа та Венесуели, невизнаних регіонів. Ба більше, у своїх виступах російські депутати наголошують на тому, що Грузія саме тепер перебуває у своїх історичних кордонах. “Територіальна цілісність Грузії – це результат дій злочинця Сталіна, який включив дві республіки до складу Грузії”, - заявив з цього приводу з трибуни ПАРЄ голова російської делегації Костянтин Косачов. А його колега Леонід Слуцький додав, що Росія та Грузія приречені до добросусідських відносин, але... коли буде “змінено режим Саакашвілі”.

Нинішній проект резолюції про позбавлення російської делегації повноважень було подано 11 вересня 72-ма депутатами на чолі з віце-президентом групи лібералів в ПАРЄ Мікаелєм Ааструпом Єнсеном. Ще перед початком сесії ініціатор такого подання висловлював стриманий оптимізм щодо можливості його схвалення депутатами. “Багато людей в цьому домі говорять: досить значить досить”, - заявив він на спільній прес-конференції з одним з лідерів російської опозиції Михайлом Касяновим у перший день роботи сесії – 28 вересня. При цьому сам Касьянов також підтримав санкції до Росії, зазначивши, що такі дії ПАРЄ були б спрямовані не проти Росії, а подали б чіткий сигнал нинішній російський владі щодо того, що щось відбувається не так. “Сигналом про те, що терпіти зневагу Росії до норм міжнародного права та до своїх зобов’язань Асамблея більше не може”, - сказав він, зазначивши, що нинішні господарі Кремля та Білого дому проводять політику ізоляції від зовнішнього світу.

Разом з тим, результат голосування у сесійній залі в цілому вже був передбачуваний, адже Моніторинговий комітет, який і займається такого роду доповідями, доручив підготувати її швейцарському депутату Андреасу Гроссу, який не належить до “друзів” Грузії. Дивними можуть вважатися хіба що причини, через які не можна позбавляти голосу росіян у тому викладі, в якому вони були зроблені доповідачем. Так, він висловив переконання в тому, що оскільки тривають суперечки щодо рівня відповідальності Росії та Грузії за початок війни, Москва могла сприймати всі попередні резолюції ПАРЄ, як такі, що схвалені під впливом антиросійських настроїв. “Хоча я особисто і не дотримуюсь цієї точки зору, однак я можу зрозуміти, що через це стало політично дуже складно, якщо не неможливо, нашим російським колегам здійснювати тиск на їхню владу з метою забезпечення відповідності вимогам Асамблеї”, - написано у доповіді.

Ініціатор позбавлення повноважень російської делегації данець Мікаель Ааструп Єнсен до останнього сподівався на позитивний результат.

Доповідач також запропонував не забувати, що існує значна частина людей та політичної еліти, скептично налаштованих до діяльності Ради Європи, і які можуть використати позбавлення повноважень для проведення відповідної агітації.

Але справжньою кульмінацією доповіді, очевидно, стало нове визначення Ради Європи у викладенні швейцарського депутата. “Рада Європи – не стільки “Дім демократії”, скільки своєрідний європейський шпиталь демократії, і процес лікування не можу базуватися на вигнанні хворих та поранених”, - ось так вважає пан Гросс. Фактично, він запропонував визнати Росію хворою країною, і продовжити її лікування стаціонарно. До речі, якщо говорити про аргументи тих депутатів, які виступали на підтримку доповіді, то одразу потрібно звернути увагу, що ті самі депутати, які на підставі тих самих аргументів три місяці назад закликали позбавити повноважень українську делегацію за розбіжності між Україною та Радою Європи у питанні призначення судді Європейського суду з прав людини, на цій сесії говорили абсолютно протилежне! Так, наприклад, при обговоренні українського питання багато “впливових” членів ПАРЄ наголошували, що українська парламентська делегація, хоч і немає прямого впливу на питання обрання суддів, але має впливати на виконавчу владу і тісніше співпрацювати з нею. Чому ж їх позиція так швидко змінилася? Навряд чи варто очікувати на чесну відповідь на це запитання.

Звичайно, лунали в сесійному залі і інші думки. Так, естонський депутат Індрек Саар висловив побоювання в тому, якби цей шпиталь під назвою “Рада Європи” не перетворився на кладовище демократії, а представник Литви Егідіус Варейкіс запропонував росіянам самостійно припинити свої повноваження. “В деяких парламентах, є таке правило: якщо у мене є якісь проблеми, то проти мене проводиться кримінальне розслідування, а я сам особисто прошу про зняття з мене повноважень і позбавляю себе таким чином імунітету. Так от, я пропоную Росії, якщо ви дійсно хочете співпраці з нами – призупиніть свої повноваження самі. І ми повіримо в ваш джентльменський підхід”, - сказав він. Втім, всі ці заклики залишилися непочутими. А результат голосування – 88 “за” резолюцію Гросса при 35 “проти” – ще раз підтвердив, наскільки глибоко увійшла в європейську політику практика застосування подвійних стандартів.

Сергій Воропаєв.