Посол України при Раді Європи: ”Сформувати універсальні критерії демократичності виборів - завдання на майбутнє”

З багатьох питань буде важко сформувати універсальні критерії, що демократично, що ні. Водночас, багато експертів вважають за необхідне розробити  загальні критерії та принципи демократичності виборів...

21-23 жовтня в Україні відбудеться Форум Ради Європи за майбутнє демократії, який цього року буде присвячений темі "Виборчі системи: зміцнення демократії в XXI-му столітті". Про хід підготовки до Форуму та певні аспекти майбутньої дискусії УНІАН розповів Посол України при Раді Європи Євген Перлигін.

УНІАН: Отже, Євгене Юрійовичу, чого, власне ми очікуємо від проведення цього представницького заходу?

Є.П.: В першу чергу, Україна не очікує чогось для себе, а робить внесок, як роблять це і інші країни, у відзначення 60-річчя Ради Європи, і внесок України полягає в організації міжнародного престижного заходу, яким, власне, і є Форум Ради Європи за майбутнє демократії. Будь-яка країна, що проводить такий Форум, отримує в першу чергу, визнання, піднімає свій міжнародний імідж, престиж. Слід сказати, що минулорічний Форум був у Мадриді, два роки тому - у Стокгольмі... Тобто країни хочуть проводити у себе такі міжінституційні зібрання, де одночасно збираються представники урядів, парламентів, місцевих органів влади, журналісти і неурядові організації, які на рівних засадах, в неформальний атмосфері обговорюють проблеми, що хвилюють людей вже зараз, або що можуть постати перед Радою Європи в майбутньому. Тож, організація таких Форумів - це також внесок країни-члена Ради Європи в розбудову демократичного простору. Стосовно України, скажу, що у нас, як і у будь-якої іншої країни буде можливість майбутні  рекомендації Форуму використати для подальшого реформування виборчої системи.

Крім того, слід зазначити, що є пряма залежність між виборчою системою, і системою формування влади, тому дуже цікаво подивитися, які системи є найбільш практичними в країнах-членах Ради Європи з точки зору застосування прохідного "бар’єру", розподілу між регіональним та партійним представництвом. На сьогодні є багато досліджень, як зокрема, дослідження Венеціанської комісії,  які стверджують, що якщо в одному і тому регіоні проводити вибори за різними системами, то можна отримати  протилежні результати. Відповідно, якщо система виборів є виключно мажоритарною, то і уряд, і інші гілки влади мають формуватися, виходячи з цієї системи. Якщо ж країна має виключно партійну виборчу систему, то і уряд, і решта органів влади мають формуватися на основі цієї системи. Разом з тим, як стверджують окремі депутати Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), не в усіх країнах-членах Ради Європи є читка залежність між виборчою системою і подальшим формуванням гілок влади. Тому дуже цікаво і важливо збалансувати це. Наприклад, у нас в країні вже не один рік ідуть дискусії щодо реформи 2004 року. Ми можемо подивитися на цю реформу з точки зору і виборчих систем. Таким чином, ми очікуємо збагачення досвідом і конкретними рекомендаціями щодо того, які речі потрібно враховувати та імплементувати, і в яких ситуаціях.

УНІАН: Тобто, якщо я правильно розумію, завданням Форуму не є визначення якоїсь однієї виборчої системи, як єдиної правильної, але розробка рекомендацій для існуючих нині виборчих систем для зростання демократичності процесу?

Є.П.: Так, ніхто не ставить собі за мету обрання однієї найкращої системи, навпаки, ставиться за мету винайдення характерних рис будь-якої системи, які б свідчили про демократичність, або недемократичність. Друге питання,  який відсоток - 2% чи 7% - є оптимальним прохідним "бар’єром"? Без урахування всіх складових виборчої системи визначити оптимальність  прохідного "бар’єру" є досить проблематичним. Хоча практика підказує, що істина знаходиться десь посередині і тому слід говорити про 3-4% як оптимальну цифру. Такий прохідний бар’єр, на думку багатьох експертів, не заважав би демократичному розвитку. В той же час існує думка, що він може бути для мажоритарної і для партійної системи абсолютно різним. Крім того, прохідний "бар’єр", якщо він неправильно застосовується, може позбавити до 50% людей, які проголосували за того чи іншого кандидата, або партію, представництва в парламенті.

Тож, звичайно, перед Форумом не стоїть завдання визначити кращу або гіршу систему, навпаки, обговорюватиметься питання, до яких наслідків може привести застосування того чи іншого інструменту в різних виборчих системах. А вже за підсумками цих обговорень кожна країна-член Ради Європи може взяти рекомендаціїФоруму і розглядати їх: чи хоче вона чи ні вдосконалювати свою виборчу систему. І, окремо наголошу на тому, що Рада Європи не буде ні на чому наполягати, оскільки питання тієї чи іншої моделі виборчої системи є виключним правом країни-члена. Головне - щоб виборча система відповідала демократичним нормам. Крім того, зазначу, що на Форумі не будуть обговорюватися умови, в яких працює виборча система. Тобто, цей захід намагатиметься шукати оптимальні універсальні рекомендації щодо загальновизнаного розвитку виборчих систем в цілому.

УНІАН: А чи існує взагалі можливість встановити якісь формальні критерії демократичності виборів?

Є.П.: Думаю, що в принципі, теоретично це можливо, і про це вже кажуть. Але на практиці ми зіткнемося з великою проблемою, коли розвиток суспільства в одних країнах відрізняється від розвитку суспільства в інших країнах. А відтак, наприклад, доступ спостерігачів на виборчі дільниці під час підрахунку голосив в одних країнах може вважатися ознакою демократизму, і є запобіжним чинником фальсифікаціям, а в інших країнах - тиском на членів комісій, які займаються підрахунком голосів. Тому, на практиці, ми скоріш за все зіткнемося з різними підходами через різний рівень розвитку суспільства. Ще один приклад: в багатьох країнах Європи присутність представника правоохоронних органів на дільниці вважається неприпустимою і такою, що може впливати на хід голосування, в інших країнах - навпаки, присутність представника правоохоронних органів дає можливість зменшити кількість різноманітних ексцесів, що можуть статися на дільниці. Відповідно, з багатьох питань буде важко сформувати універсальні критерії, що демократично, що ні. Водночас, багато експертів вважають за необхідне розробити  загальні критерії та принципи демократичності виборів та виборчого процесу в цілому у вигляді того чи іншого міжнародно-правового документа. Саме результати дискусії на Форумі можуть стати основою для подальшої роботи у цьому напрямку.

УНІАН: Яким чином Ви бачите можливість подальшого втілення результатів дискусій на Форумі у життя?

Є.П.: Відверто кажучи, коли ми почали організовувати Форум, одним з перших постало питання: як зробити, щоб результати Форуму були на практиці застосовані в тій чи іншій сфері?  Сьогодні така робота проводиться в рамках  Комітету міністрів, в Парламентській Асамблеї і в Конгресі місцевих та регіональних органів влади. Що стосується ПАРЄ, то думаю на початку наступного року буде прийнято рішення доручити  Політичному комітету асамблеї підготувати  рекомендації, або проект резолюції стосовно певних аспектів виборчих систем. Зокрема, це може стосуватися питання прохідного "бар’єру", і передусім рекомендацій щодо його рівня за тих чи інших умов функціонування виборчих систем.

Що стосується діяльності спостерігачів, громадських організацій в умовах виборчого процесу, вже на сьогодні підготовлено проект Кодексу поведінки під час виборів, який буде представлений і обговорений на київському форумі Скоріш за все, це буде документ своєрідних моральних зобов`язань, але розповсюдження його, пропагування і обговорення - це також важливий елемент формування суспільної думку стосовно виборчих процесів. Що стосується місцевих органів влади і Конгресу, також існують питання: чи треба розрізняти систему виборів до місцевих і до центральних органів влади, чи треба проводити вибори в один день, чи навпаки розвести на 2-3 роки – ось ці дискусії зараз починаються в Конгресі, і ми очікуємо, що буде підготовлений пласт рекомендацій, які кожна країна зможе взяти до уваги.

Найскладніше імплементувати можливі рекомендації Форуму через Комітет міністрів, оскільки рішення Комітету є обов`язковими для виконання, і тому процедура узгодження між 47 країнами може тривати доволі довгий час. Адже ми вже говорили, що вибір моделі виборчої системи це виключна компетенція країн. Але я бачу перспективу і в цьому напрямку роботи, в першу чергу тому, що Україна через 18 місяців головуватиме в Комітеті міністрів Ради Європи. Одним з пріоритетів нашого головування ми можемо визначити практичне втілення домовленостей київського Форуму через Комітет міністрів і знайти відповідні формати для підготовки універсальних рекомендацій. Для цього ми якраз матимемо достатньо часу, і достатньо підстав, зокрема тому, що і ПАРЄ, і Конгрес місцевих та регіональних органів влади за цей час вже підготують свої документи, на які ми зможемо посилатися в своїй діяльності у Комітеті міністрів.

УНІАН: Буквально за три тижні до початку Форуму несподівано почали лунати заяви, передусім, російських депутатів щодо того, що на Форумі не буде перекладу російською мовою. Яка позиція України щодо цих закидів, і як проблема може бути розв`язана?

Є.П.: Дійсно, російський депутат Сергій Марков дуже активно порушував це питання на засіданні Політичного комітету. Але, коли лунають такі пропозиції ми завжди посилаємося на принципи організації проведення Форуму Ради Європи, які мстяться  в документах, схвалених Комітетом міністрів, і де чітко визначено організаційне забезпечення Форуму. Так от, Секретаріат Ради Європи  забезпечує використання на Форумі двох офіційних мов Ради Європи (англійської та французької), вони за цесплачують, вони надсилають своїх перекладачів тощо. Далі -  країна-організатор може за свій рахунок використовувати свою державну мову. Так, наприклад, коли Форум проводився у Швеції, то у зв`язку з високим рівнем володіння англійською в цій країні, організатори вирішили обмежитися двома мовами, а на багатьох робочих групах - взагалі використовувалася лише англійська. Коли ж Форум проводився в Іспанії, організатори вирішили додати іспанську мову, забезпечивши на неї переклад. Сьогодні Україна задекларувала, що забезпечить за свій власний рахунок переклад на українську мову через велику зацікавленість до Форуму з боку неурядових організацій та медіа, а також у зв`язку із великою зацікавленістю в нашій країні тематикою функціонування виборчих систем. Після надання відповідних роз`яснень на цьому питання в принципі було вичерпано.

УНІАН: Тобто, якщо у Росії чи будь-якої іншої країни є бажання забезпечити переклад на додаткову мову за власний кошт, то це цілком можливо?

Є.П.: Так, це може бути організовано. Єдине, що це дуже складно організувати, оскільки переклад можуть здійснювати лише ті перекладачі, які мають ліцензію Ради Європи, і які укладають угоду з Радою Європи. Отже, якщо країна бажає вирішити це питання  - будь-ласка, організовуйте власних перекладачів, платить за переклад і все. Принагідно зазначу, що питання використання російської мови  під час Форуму в Іспанії та Стокгольмі ніколи не було на порядку денному підготовки до цих заходів.

УНІАН: І, мабуть останнє запитання, як би Ви могли в цілому оцінити готовність України до проведення Форуму?

Є.П.: На сьогоднішньому етапі можу сказати, що ми вийшли на хороший рівень підготовки. У нас було створено три робочих групи, до яких увійшли представники міністерств юстиції, регіонального розвитку, Держкомтелерадіо, неурядових організацій, які неформально працювали над змістовним наповненням Форуму. Тому зараз ми маємо чіткий графік проведення дискусій, визначені модератори дискусій, визначено місце проведення - Український дім, і у нас є впевненість, що Форум пройде не тільки зі змістовної, але й з організаційної точки зору на дуже високому рівні.

Розмовляв Сергій Воропаєв.

УНІАН в Google News