Європа роздала аванси

Ключовим посланням, яке Янукович привіз із собою до Брюсселю, стало послання про незмінність зовнішньої політики країни... Європейські чиновники вирішили від самого початку розставити всі крапки над «і»... Дуже конкретним був Президент Єврокомісії Жозе Баррозу, який пояснив, що чекатиме Україну в обмін на реформи...

Свій перший закордонний візит новий Президент України Віктор Янукович вирішив зробити до Брюсселя, що європейські політики і чиновники  сприйняли, як серйозний сигнал збереження європейського вектору розвитку України. Разом з тим і сам Янукович спробував переконати європейських колег в готовності не просто говорити про «європеїзацію» України, але і проводити реформи. Втім, таких слів від київських політиків в Брюсселі наслухалися достатньо. А тому перед новим Президентом були поставлені чіткі перспективи.

Президент Єврокомісії Жозе Баррозу готовий до подальшого поглиблення співпраці з Україною, але за умови реформ

Поза сумнівом, ключовим посланням, яке Янукович привіз із собою до Брюсселя, стало послання про незмінність зовнішньої політики країни. Про це український Президент заявив після зустрічі з Президентом Європейської Ради Херманом Ван Ромпоєм. «Зовнішня політика не зазнає значних змін, але буде прагматичнішою. Серед пріоритетів буде інтеграція в Європейський Союз, розвиток добросусідських відносин з Росією», - сказав Янукович. Такий підхід викликав схвалення брюссельських співрозмовників українського Президента, які в спілкуванні з пресою зазначали, що розвиток добросусідських відносин України з ЄС не повинен негативно впливати на взаємини Києва і Москви, і навпаки.

Європейські чиновники на цей раз вирішили від самого початку розставити всі крапки над «і», тим паче, що багато з них з Януковичем знайомі досить давно. Та і, очевидно, дала взнаки втома останніх років від непередбачуваної української влади, що не вміє виконувати своїх обіцянок. Дуже конкретним був Президент Єврокомісії Жозе Баррозу, який пояснив, що чекатиме Україну в обмін на реформи. Так, відновлення співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом дасть можливість Єврокомісії надати Україні макрофінансову допомогу на суму в 0,5 млрд. євро. Реформи ж в газовому секторі, обіцяні ще Юлією Тимошенко наприкінці липня минулого року, принесуть Україні 1,7 млрд. євро кредитів від міжнародних фінансових інституцій. Крім того, Баррозу висловив і готовність зайнятися розробкою «дорожньої карти» для переходу до безвізового режиму, проте на сьогодні отримання цього документа можливо лише за виконання низки умов, в тому числі, і реального, а не голослівного початку реформ в Україні. Втім, це не перешкодило Януковичу пообіцяти виконати положення ще не розробленої «дорожньої карти» до кінця року. «Господи, ну навіщо він це сказав, це ж нереально», - прокоментував цю заяву потім кореспонденту УНІАН один з українських дипломатів.

Шеф європейської дипломатії Кетрін Ештон та Президент України Віктор Янукович прямують на ланч.

Як не дивно, але перший візит, не зважаючи на весь його ознайомчий характер, приніс і кілька конкретних результатів. Так, сторони офіційно визначилися з тим, що хотіли б завершити переговори про нову угоду про асоціацію між Україною і ЄС за рік, а також розглянули ідею відправлення до України місії експертів з питань управління державними фінансами з тим, щоб оцінити ефективність управління і необхідність реформ. Взагалі слово реформи стало чи не ключовим під час першого візиту Януковича до Брюсселя. Його повторювали не лише європейці, але і сам новий Президент України. «Мої попередники говорили про євроінтеграцію, але з року в рік погіршувався рівень життя в країні і, безумовно, погіршувалося ставлення людей до ЄС. Ми вкладаємо в слово «євроінтгерація» такий зміст: проведення реформ для покращення життя людей», - заявив Янукович після зустрічі з Президентом Європарламенту Єжи Бузеком.

Президент України подякував Президенту Європарламенту за резолюцію про Україну.

Ще одним важливим питанням, яке чекало свого коментаря, як мінімум з українського боку, стало питання про Степана Бандеру. За три дні до візиту Януковича, Європейський парламент схвалив резолюцію по Україні, в якій фактично визнав право України на членство в ЄС. Правда тут же, за наполяганням ряду депутатів з Польщі і, в першу чергу, Павла Залєвські, включив до документу пункт, в якому висловлювався жаль з приводу рішення попереднього Президента України Віктора Ющенка про присвоєння звання «Герой України» лідерові Організації українських націоналістів Бандері посмертно. Європейські депутати також закликали нового Президента переглянути це рішення. Не зважаючи на оцінки багатьох експертів, та і ряду депутатів Європарламенту, зокрема, британця Чарльза Теннока про те, що така постановка питання може цілком справедливо розглядатися як втручання у внутрішні справи України, Янукович утримався від будь-яких оцінок самого факту потрапляння питання про Бандеру до резолюції. Разом з тим, український Президент зазначив, що це рішення викликало неоднозначну реакцію, як в Україні, так і в сусідній Польщі. «Це питання зараз розглядається в Україні, як на політичному рівні, так і на рівні українського законодавства, тобто в судових справах», - сказав Янукович.

В цілому, перший візит нового українського Президента до Брюсселя пройшов досить спокійно. Втім, не обійшлося і без певних «ляпів». Так, відповідаючи на питання про те, чому ж все-таки перший візит саме до Брюсселя, Янукович спробував незграбно пожартувати: «Ну, сьогодні 1-і березня, тому і перший візит до Брюсселя, а 5-го березня буде до Москви». Крім того, триваючі географічні проблеми зафіксував диктофон журналіста «Української правди» під час інтерв`ю Януковича телеканалу «Євроньюс», в якому новий український Президент вже традиційно для себе сплутав всі балканські країни, а також Південну Осетію з Північною. Якщо ж не зважати на ці деталі, то Європа з вуст Януковича почула саме те, чого і хотіла почути: обіцянки політичної стабільності, реформ і незмінності зовнішньополітичного курсу. Проте, видавши аванси, тепер Брюссель, очевидно, з особливою увагою спостерігатиме за тим, як розвиватиметься ситуація в Україні і лише грунтуючись на цьому, ухвалюватиме рішення про те, чи варто «платити по рахунках» новими ініціативами з посилення співпраці.

Сергій Воропаєв.