Євро-2012: еволюція процесу підготовки в Україні

Спочатку ми радіємо і плачемо від щастя, потім сперечаємося, винаходимо колесо і набиваємо гулі...але віримо в перемогу і досягаємо успіху. Це по-нашому, так було завжди.

Фінал чемпіонату Європи з футболу 2012 року вже точно пройде в Україні та Польщі. І що б не говорили злі язики, які б комбінації країн-господарів не вигадували охочі до "смажених" новин ЗМІ, але з кожним днем упевненість в можливостях двох держав зростає.

Минулий листопад і початок грудня стали знаковими для всього процесу підготовки і вирішення долі українського Євро. Ми виконали головну умову УЄФА – фінальний матч має відбутися у Києві на оновленому НСК "Олімпійський". Крім цього, суттєво оптимізовано систему управління підготовкою турніру на центральному рівні і досягнуто значних зрушень в інфраструктурі приймаючих міст. Але про все попорядку.

То ж, чи буде Євро-2012 в Україні?

Це питання турбує, мабуть, кожного українця, незалежно від його статків, місця проживання і ставлення до футболу. Інформація про майбутній турнір вже точно проникла в кожну домівку, завдяки політикам, які полюбляють вільно розмірковувати на цю тему, а мас-медіа подібні "думки з приводу" розносять країною зі швидкістю звуку. Тому “щось про Євро-2012” чули всі.

Сьогодні вже можна, практично із 100-відсотковою упевненістю, стверджувати, що матчі фіналу футбольного чемпіонату 2012 року пройдуть в Україні . Переконаність базується саме на подіях, що відбулися минулого місяця. А саме, 19 листопада уряд затвердив техніко-економічне обгрунтування реконструкції НСК "Олімпійський". 25-го на розширеній нараді в Мінсім`ї, молоді та спорту прийнято рішення рекомендувати керівництву НСК підписати угоду генпідряду з Холдинговою компанією "Київміськбуд". 28-го таку угоду підписали і 1-го грудня, як і вимагав УЄФА, офіційно розпочалися будівельні роботи на майбутній головній арені турніру.

Таким чином, Україна успішно завершила виконання головної умови своєї частини підготовки чемпіонату, названої Мішелем Платіні після засідання виконкому УЄФА 26 вересня – "не буде готовий Київ, не буде Євро в Україні". Київ, як і прогнозувалося, буде готовий. УНІАН у своїх публікаціях неодноразово вказував, що тут “на кону” не лише інтереси міста, а й честь центральної влади, яка демонструє світу, Європі і своїм громадянам, що вона здатна підготувати столицю.

Уряд взяв зобов`язання по "Олімпійському" і наразі успішно їх виконує. Крім цього, Кабмін долучився до реконструкції аеропорту "Київ" (Жуляни), який до 2012 року отримає статус міжнародного і матиме все необхідне для прийому іноземців – митницю, прикордонний контроль тощо. Працюють і в "Борисполі", де планується збудувати ще один термінал. Тож, куди летіти проблем не виникне.

Де жити столиця теж підготує - в КМДА серйозно налаштовані щодо цього питання. Спеціально створена група під керівництвом І-го заступника мера Анатолія Голубченка вже на першому засіданні 28 листопада активно взялася за проблеми інвесторів і власників готелів. В першу чергу, Голубченко поставив завдання керівникам управлінь мерії визначити один день на тиждень для розгляду і обговорення проектів будівництва готелів та надання необхідних дозволів, щось на кшталт "єдиного вікна".

Водночас, він застеріг бізнесменів від спроб "під шумок” прихопити зайвого, і не безпідставно. Перший же інвестор почав скаржитися на проблеми, що виникли при реконструкції, увага!, тенісних кортів, та ще й де - на території, що належить "Олімпійському". Хоча до 2012 року будь-яке будівництво в радіусі 1 км поблизу стадіону заборонене. Та й не зовсім зрозуміло, як поєднати тенісні корти та Євро. А інший забудовник звернувся з проханням посприяти виділенню "смужечки" землі під лінію електропередач, бо йому, бачите, не вистачає для цього 42-х гектарів , вже наданих під готель. 

Але були люди, яким дійсно бюрократична тяганина та вигадки чиновників не дають спокійно працювати. В таких випадках посадовці КМДА отримали вказівки якнайшвидше усунути перешкоди інвесторам. Будемо сподіватися, що вони дійсно це зроблять без зволікань.

Тож підсумовуючи, зазначимо, що сьогодні через 19 місяців по головних об`єктах чемпіонату у Києві проекти погоджені, виконавці визначені і залишилось лише реалізувати “в натурі”, написане на папері.

Але пригадаймо півтора річний шлях до цього: будівництво ТРЦ “Троїцький” перед стадіоном, суперечки по питанню заважає воно Євро-2012 чи ні, рух по колу з компенсаціями забудовнику, показове руйнування недобудови перед Платіні і зупинка після його від`їзду. А ще був конкурс по реконструкції НСК, радість від перемоги проекту тайваньських архітекторів і наступне неприємне розлучення з ними.

Але врешті-решт, дійшли до 1-го грудня і закрили ключові, вирішальні питання.

І систему управління підготовкою мобілізували саме у листопаді. Що б хто не казав, але її організація швидше нагадувала не чіткий механізм, а героїв відомої байки Крилова “Лебідь, рак та щука”, які намагалися потягнути воза в різні сторони одночасно. У нас, з невеликими поправками, прототипами тих героїв можна було назвати Нацагентство з Євро-2012, Кабмін (з профільними міністерствами) та Федерацію футболу. Хоча останні двоє упродовж кількох місяців демонструють досить непогане і результативне співробітництво. Залишився третій зайвий.

З ним обійшлися в кращих традиціях вітчизняного жанру: всі розуміють, що його необхідно прибрати, але сказати про це вслух якось ніяково – або перед самим головним нацагентом, або перед його керівником (Євген Червоненко згадує про нього постійно і всюди). Так і ходили б у сором’язливому танку, якби УЄФА не підштовхував до рішучіших дій: “Не потрібне таке Агентство!”.

Тож ситуація розрядилася “бліцкригом”. Віце-прем`єр Іван Васюник деякий час говорить, що розробляє пропозиції по системі управління. Але він до останнього зберігає інтригу і не говорить, що саме пропонуватиме. І от, без попереднього анонсування, 19 листопада виносить на затвердження урядом постанову про ліквідацію Нацагентства і створення Координаційного бюро при Кабміні. Уряд голосує “за”. Все, питання вирішене, третій зайвий зник.

Хоча неприємний осад залишився. Ні Червоненка, ні його заступників не запросили до міністрів зі звітом про виконану роботу. Голова Нацагентства взагалі перебував у Польщі і не знав, що вирішувалася його доля (це, мабуть, просто збіг обставин). До того ж уряд не висував до роботи цього органу ніяких претензій або зауважень. То чому ж так несподівано? Традиція? (На пам`ять спадає осінь 2005-го року: все ніби-то добре, успіхи, досягнення, зрушення, але…історія повторилася, тільки з іншими дійовими особами).

Але про Євро. Для нього кращою є нинішня організація керівництва, яка на центральному рівні має дві складові і про що вже не раз писали й говорили.

По-перше, це Федерація футболу. Саме їй УЄФА делегував право стати приймаючою чемпіонат стороною. ФФУ є головним комунікатором між УЄФА і урядом країни і саме ФФУ забезпечує взаємодію з експертами УЄФА, отримує від них вказівки та звітує про зроблене. Тому видалити цю частину управлінської вертикалі неможливо – втрачається життєво необхідний, для Євро-2012, зв’язок.

Другою частиною єдиного організму є уряд - центральний орган виконавчої влади, в руках якого знаходяться необхідні ресурси і якому підпорядковуються виконавчі структури на місцях. Саме уряд створює правила гри для інвесторів, визначає найпроблемніші напрямки та об’єкти і забезпечує їх своєчасну підготовку. Працюючи у зв`язці з ФФУ міністри отримують інформацію про те, що потрібно зробити і вживають заходів, щоб процес рухався у вірному напрямку та з додержанням графіків. Для цього Кабмін має достатній арсенал впливу – вказівки, розпорядження, накази і, на крайній випадок, репресивні заходи на кшталт догани, звільнення з посади тощо для нерадивих чиновників.

При такій організації зрозуміло, хто які обов`язки виконує і за що відповідає – ФФУ інформує, не втручаючись в господарчі процеси і не намагаючись покерувати владою в регіонах чи залучити інвесторів, а Уряд втілює задумена в життя.

Тепер давайте подивимось, де тут може бути місце Нацагентства з Євро-2012. Єдине, що спадає на думку, це виконання функцій координатора і певного акумулятора інформації про стан підготовки, яка циркулює в уряді та ФФУ. Але якщо такий орган діє автономно, є окремою структурою, то його робота зводиться до простого дублювання функцій Кабміну та Федерації футболу, а  це вже не допомога, а тягар.

Так і з`явилося Нацагентство в результаті боротьби чиновників високого рангу за славу творця чемпіонату, отримавши з легкої руки “хрещених батьків” повноваження, відламані по шматочку від ФФУ та уряду. Тим самим від початку було закладено конфлікт, який рано чи пізно мав перерости у війну на знищення.

Тому, мабуть, не важливо, хто очолює Нацагентство, чи обіймає посаду віце-премєра - фінал історії був прогнозованим. Тому не варто підозрювати Васюника у якихось змовах, чи звинувачувати працівників Агентства в непрофесіоналізмі. На жаль, іншого й не могло бути. Люди просто стали жертвами чиїхось помилок та амбіцій і це треба визнати.

Отож, уряд зробив болючий, але необхідний крок, ліквідувавши Нацагентство. Тепер є надія, що управлінські сигнали надходитимуть з одного центру і там же збиратиметься звітність.

Тож, підсумовуючи, можемо спокійно покласти руку на серце і звернутися до світлої пам`яті наших предків – ми вірні ваші нащадки, бо свято дотримуємося давнього неписаного правила “повільно запрягати та швидко їхати”. Півтора року нам знадобилося для розкачки і початку планомірної щоденної кропіткої роботи, щоб цеглина за цеглиною будувати майбутнє, яке, без перебільшення, дасть нам право однією ногою ступити до Європи.

За ці 19 місяців ми пройшли складний власний і, як завжди, унікальний еволюційний розвиток, який почався запамороченням від успіху після рішення УЄФА у квітні 2007 року, через суперечки, пошук кращого і круглішого “колеса” та в решті решт вийшли із заплутаного лабіринту на більш-менш пряму дорогу. Звичайно, наш шлях не буде рівним і гладким, але ж ми українці і наш оптимізм та віру в перемогу ще ніхто й ніколи в історії не зламав. Ми можемо якийсь час блукати, ходити по колу та свого не втратимо – Євро-2012 буде у нас, будуть стадіони, будуть аеропорти, готелі, дороги, а якщо ще й хлопці зі збірної постараються, то буде й перше місце на чемпіонаті і престижний кубок найсильнішої футбольної команди Європи.

Володимир Сидоренко