У МОЗ профілактика гострих вірусних інфекцій зводиться до нав’язування вакцинації

Експерти ВООЗ попереджають, що «пандемія грипу невідворотна»... Епідеміологи зрадіють, коли всі групи ризику стануть у чергу під кабінетами вакцинації...

Хоч це й дивно, однак у нашому Міністерстві охорони здоров’я профілактика гострих вірусних інфекцій і, зокрема, грипу традиційно зводиться лише до нав’язування вакцинації. Для цього використовують усі можливі й неможливі методи — від заяв, що вакцина є найефективнішим і найдоступнішим засобом (уже навіть шестимісячних немовлят і вагітних жінок пропонують «колоти»), до традиційних залякувань, що справжній мор уже на порозі.

Нагадаю: минулої осені ми були свідками справжньої істерії — нас лякали пандемією, яка, за найскромнішими підрахунками, «повинна» була забрати близько 300 мільйонів людей на планеті. Крім того, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попереджала, що в разі злиття вірусів людського та пташиного грипу цифра значно зросте. Хто ж у такій ситуації ризикне відмовитися від вакцинації?

Дякувати Всевишньому, пандемії не було, та, власне, й епідемія грипу була слабенька, з нею впоралися без особливих труднощів. Правда, у світі довго дивувалися, що уряди деяких країн піддалися гіпнозу вакциновиробників і через міністерства охорони здоров’я замовили їхню продукцію у величезних кількостях, аби за рахунок платників податків рятувати від пандемії насамперед тих, хто служить в армії, поліції, на транспорті тощо. Вакцина проти грипу — не аспірин, який можна зберігати протягом кількох років, її треба утилізувати відразу після закінчення сезону.

А експерти ВООЗ знову попереджають, що «пандемія грипу невідворотна», хоча ніхто не каже, коли саме вона вибухне. Вони вважають, що «пандемія може початися практично в будь-який момент, унаслідок чого лише в США буде інфіковано до 200 млн. осіб, захворіють від 40 до 100 млн., 300 тис. з яких помруть». Не краще майбутнє приготували і для Росії — 120 млн. буде інфіковано, до 60 млн. захворіють, а близько 200 тис. помруть.

На щастя, України в цьому списку немає. Очевидно, у нас роль пророка перебрав на себе Український центр грипу та ГРВІ — за його прогнозами, цього року на грип захворіють близько 4 млн. громадян, тобто вдвічі більше, ніж торік. Певна річ, загроза серйозна, тому треба негайно розпочинати профілактику. А її засобом, на думку керівництва цього центру, є виключно вакцинація і ще раз вакцинація.

Але повернімося до прогнозу і спробуймо зрозуміти, наскільки він обґрунтований. Якщо вірити, що цифра 4 млн. хворих удвічі більша за торішній показник, то виходить, що жертвами вірусу грипу тоді стали приблизно 2 млн. наших співгромадян. Однак, аналізуючи «перспективи імунопрофілактики грипу в Україні», фахівці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.Громашевського АМНУ стверджують, що протягом сезону 2006—2007 рр. у десяти містах під час епідемії захворіли близько 470 тис. осіб. Як відомо, до так званих опорних міст Українського центру грипу та ГРВІ належать десять найбільших міст — Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Сімферополь, Чернігів, Львів, Запоріжжя і Вінниця. Якщо всі разом вони дали менше половини від двох мільйонів випадків захворювань, то хто ж тоді підняв цей показник? Хіба що ті, хто підганяв цифри, готуючи звіт? Самі ж науковці стверджують, що в сільській місцевості та невеликих містечках, де концентрація людей набагато менша, епідемія поширюється не такими шаленими темпами, як у містах-мільйонниках. Мало того, якщо уважно читати, то можна помітити, що до числа тих, хто став жертвою епідемії грипу, віднесли також і хворих на ГРВІ, хоча медична статистика стверджує, що на грип припадає всього 15—20% випадків гострих вірусних захворювань. Та це й зрозуміло, адже на людину «полюють» від 200 до 250 цих вірусів, які не хочуть ділитися своєю здобиччю з грипом. Гадаю, про це добре знають епідеміологи, одначе всі випадки сезонних застуд та ГРВІ звалюють до купи — таким чином цифра виходить переконливішою, що дає підстави ремствувати з приводу того, що ми не виконуємо цінних вказівок ВООЗ. Ви ж тільки подумайте — у країнах Європи і США роблять щеплення 7—30 % населення, наша сусідка Росія, яка має п’ять власних виробників вакцин, теж не покладається на «авось»: там цей показник наблизився до 10%. А Україна, як зазначається, «у переліку 56 країн світу, де проводиться вакцинація проти грипу, займає п’яте місце від кінця».

Експерти ВООЗ визначили групи підвищеного ризику, яким настійливо рекомендують проводити щеплення проти грипу. Навіть побіжний погляд на цей список змушує багатьох лікарів-практиків хапатися за серце. Звісно, епідеміологи разом із фахівцями Центру грипу будуть втішені, коли всі групи ризику стануть у чергу під кабінетами вакцинації — тоді вже ми точно посядемо значно почесніше місце в переліку 56 країн. Хтозна тільки, з якими наслідками матимуть потім справу вузькі спеціалісти, які ведуть пацієнтів зі згаданих груп ризику. А список досить великий, до нього включені: «всі особи, старші за 65 років, незалежно від наявності чи відсутності хронічних захворювань; хворі будь-якого віку, що перебувають у стаціонарних медичних установах; вагітні жінки (!), діти від 6 місяців (!) до 3-х років; особи, що страждають на хронічні захворювання легень чи серцево-судинної системи; особи, що страждають порушеннями обміну речовин, включаючи цукровий діабет; хворі на стафілококову інфекцію; особи з імунною недостатністю...». Власне, кожен із 46 мільйонів, мабуть, може знайти себе в тій чи іншій групі ризику.

Це змушує епідеміологів і Центр грипу МОЗ безкінечно нагадувати, що «в Україні зареєстровані сучасні проти­грипозні вакцини, серед яких найбільш вивчена, безпечна та ефективна — вакцина в одноразовому шприці...». Її назву ми, зрозуміло, опускаємо, хоча вона, на думку чиновників, настільки безпечна, що «дозволена до застосування у дітей з 6-місячного віку, у ІІ та ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю». Очевидно, щоб усім було добре, і передусім виробникам вакцини, ухвалено рішення, згідно з яким настав час «вимагати фінансової підтримки для Державної програми боротьби з грипом, адже в країнах Європи та в Росії щорічно виділяються кошти на вакцинацію населення...».

Та, власне, й без цих вимог наші можновладці не шкодують грошей платників податків, особливо коли бачать вигідні перспективи. Приміром, київська мерія вже повідомила, що пункти щеплення відкрито в усіх лікарнях, щедро виділено кошти з міського бюджету — на вакцинацію лише соціально незахищених киян буде витрачено півмільйона гривень.

Не вперше наші чиновники наступають на граблі. Взагалі-то розумні люди стараються вчитися на чужих помилках, а тому жадібно збирають крихти чужого успішного досвіду. Наша сусідка Росія, на досвід якої посилаються чиновники, хоч і випускає вакцини, проте не поспішає «колоти» усіх поголовно, а шукає альтернативні шляхи. Як відомо, епідемії в мегаполісах особливо небезпечні, тому нововведення насамперед торкнулося Москви. Майже десять років тому Московський комітет з профілактики грипу та ГРВІ розпорядився виділити по упаковці аміксину столичним медпрацівникам, котрі першими опиняються в епіцентрі сезонних вірусних захворювань. Після того, як сезон застуд і ГРВІ минув, підбили підсумки: із 32 тисяч медиків, котрі приймали ці таблетки, захворіли 2 тис. 100 осіб, що в процентному відношенні було набагато менше, ніж показники по місту. Відтоді аміксин внесли у програму профілактики грипу та ГРВІ у Москві. Потім за прикладом столиці пішли й інші міста.

Чим же такий хороший цей препарат, який, до речі, виробляється в Україні?

Свого часу аміксин був розроблений в Одеському фізико-хімічному інституті ім. Богатського НАН України. Дослідники вважають, що він має широкий спектр противірусної дії, причому справляється як із РНК-вмісними, так і з ДНК-вмісними вірусами.

Сьогодні цей препарат, зареєстрований у нас як аміксин ІС, — один із найбільш ефективних і вивчених індукторів синтезу ендогенного інтерферону. Відомо, що функції інтерферонів в організмі людини дуже різноманітні — здебільшого вони відповідають за антивірусний захист, але водночас мають і антимікробну та протипухлинну дію, імуномодулюючі та радіопротекторні властивості. З огляду на такий широкий спектр дії, багато лікарів-практиків призначають аміксин ІС і як профілактичний засіб, і в комплексі з іншими препаратами при лікуванні різних вірусних захворювань. До того ж він значно, майже вчетверо, зменшує кількість ускладнень. Його переваги над звичайною протигрипозною вакциною давно вже підтверджені в багатьох клініках спочатку Росії, а потім і України. Але навіть напередодні епідемії грипу та активізації ГРВІ наші чиновники від медицини затято ігнорують усе, що може скласти гідну конкуренцію банальному щепленню.

Крім усіх плюсів, про які знають учені-медики і фармацевти, аміксин має ще одну безперечну перевагу з погляду лікарів-практиків: цей препарат дуже легко дозувати — достатньо однієї таблетки на тиждень, аби запустити складний механізм індукування інтерферону в організмі людини. І не треба його квапити. Шість таблеток забезпечують достатньо високий рівень інтерферону протягом кількох місяців. Це не вакцина, яку треба встигнути ввести задовго до епідемії, бо інакше буде пізно. Курс профілактики і лікування, а точніше підвищення імунітету з допомогою аміксину, можна розпочинати будь-коли, звісно, після консультації з лікарем.

Ольга Скрипник,Дзеркало тижня

УНІАН в Google News