Впровадження телемедицини дозволяє заощадити до 40% витрат на охорону здоров'я

Інформатизація галузі охорони здоров`я в останні роки має дуже низькі темпи, бюджетні гроші на її розвиток не виділяються...

В Україні робляться лише перші кроки по створенню телемедичної мережі. Вона сприятиме доступності високоспеціалізованих медичних послуг для пацієнтів, які проживають в обласних центрах чи приїжджають на консультацію з віддалених куточків України. Створення національної телемедичної консультаційно-діагностичної системи стане суттєвим стимулом до створення єдиного інформаційного медичного простору.

Галузь телемедицини - це медична практика за допомогою інтерактивних аудіо-відео комунікаційних систем без звичайної фізичної взаємодії лікар-пацієнт. Телемедицина не замінює лікаря і не є альтернативою йому. Фактично, телемедицина підвищує ефективність спеціаліста та розширює його можливості знаходитися в самому центрі медичної діяльності. Впровадження телемедицини дозволяє заощадити до 40% витрат на охорону здоров`я.

Три роки тому в Україні був створений Державний клінічний науково-практичний центр телемедицини МОЗ. На нього покладено науково-методичне та консультативне забезпечення процесу впровадження і розвитку телемедицини. Головний лікар Центру телемедицини Віталій ОСТАШКО дав інтерв`ю УНІАН.

Суть телемедицини - це можливість віддаленого консультування, віддаленого доступу до висококваліфікованої медичної допомоги за допомогою сучасних засобів телекомунікації, зокрема інтернету.

Це одна з медичних послуг для населення і для організацій, вона включає в себе не тільки просто консультацію, а ще й проведення конференцій та консиліумів, це і трансляції майстер-класів, хірургічних операцій, будь-які заходи, спрямовані на навчання, наукові розвідки. Телекомунікації можна використовувати також і в адміністративному плані для вирішення управлінських завдань - у випадку НС, для зв`язку з управлінцями.

На сьогодні (за рік роботи) в Україну створено ядро ​​національної телемедичної мережі - це Міністерство охорони здоров`я, Державний центр телемедицини в Києві (єдина державна спеціалізована установа), Донецька і Закарпатська (м. Ужгород) обласні лікарні, республіканська лікарня АР Крим (м. Сімферополь ), також вже підключені провідні профільні інститути. Вибудувана певна система координат, налаштовується система взаємин. Тепер сюди приєднуються й інші установи, цей досвід екстраполюється на інші регіони.

Як вам працюється? Адже нашій країні немає навіть нормативної бази щодо телемедицини.

На жаль... У минулому році побачив світ перший наказ МОЗ щодо розвитку телемедицини, який розставляє основні пріоритети, правила гри. Безумовно, за результатами експлуатування створеної системи, ми будемо коригувати ці норми, вносити зміни.

Думаю, і на вищому рівні, необхідно вводити таке поняття як телемедична послуга. У ній зацікавлені приватні клініки, страхові компанії, які найближчим часом стануть активними учасниками на ринку надання медичних послуг.

Про телемедицину в Україну говорили давно, чому далі слів справа не просувалася?

Уже років десять були спроби впровадити телемедицину. Але справа не пішла - все розбивалося об нашу сувору дійсність. Можна скільки завгодно створювати гарні теорії, але, не маючи інфраструктури, бази на якій це потрібно було реалізувати, у наших попередників нічого не виходило.

Ми почали з того, що створюємо основу телемедицини, інфраструктуру - мережу телемедичних центрів/кабінетів, поєднаних між собою сучасними швидкісними каналами зв`язку. На неї можна накладати різні комунікативні функції, зокрема і збір статистичних даних. Наприклад, МОЗ, використовуючи телемедичну мережу, може отримувати медичні статистичні дані з усією Україною в режимі реального часу, мало не кожен день і мати повну статистику. А що таке статистичні дані - це прогноз на майбутнє і плани на завтра.

Розкажіть, будь ласка, докладніше про проект створення мережі телемедицини в Україні.

Проект «Мобільна медицина» реалізується компанією МТС спільно з Міністерством охорони здоров`я України за підтримки Представництва ООН в Україні. Проект дозволяє медикам з різних регіонів «наживо» спілкуватися між собою безпосередньо з робочого місця, що істотно спрощує процес проведення медичних консиліумів, підвищення кваліфікації та обміну досвідом.

Побудована мережа дозволяє лікарям і пацієнтам медичних закладів в режимі онлайн передавати діагностичні дані, отримувати консультацію профільного спеціаліста, збирати консиліум лікарів, приймати участь у конференціях, не залишаючи робочого кабінету. Все це знижує витрати на відрядження, папір, організацію консультацій та медичної допомоги населенню віддалених регіонів та сільської місцевості.

В основі проекту «Мобільна медицина» лежить послуга виділеного доступу до Інтернету, яку телекомунікаційна компанія надає на базі фіксованої оптоволоконної мережі. Оператор забезпечує повністю готове рішення «під ключ»: проводить роботи з комутації та будівництва «останньої милі» для кожної з вузлових точок, включаючи проектування мережі, будівництво, налаштування та обслуговування. Разом з цим, наш партнер забезпечує медичні заклади необхідним обладнанням для організації відеоконференцзв`язку, закуповує спеціальне програмне забезпечення для передачі медичних даних, а також безкоштовно надає послугу виділеного доступу до Інтернету.

Чи є вже якісь відчутні результати проекту?

Реально над цим проектом ми почали працювати півтора роки тому. Тому не можна говорити про широкі масштаби використання телемедицини. Але ми все робимо для того, щоб експлуатувати її можливості в усіх напрямках.

За півроку ми проконсультували близько ста дітей, в основному з кардіохірургії. Вже найближчим часом хочемо розширити послуги для педіатрії, нейрохірургії, інституту Шалімова, Інституту раку. Це - буде мережа консультантів. Мережа консультованих реципієнтів теж поступово розвиваємо. Це установи другого рівня - обласні районні лікарні.

Вам допомагає бізнес, наскільки ж сама держава зацікавлена ​​в розвитку цієї галузі. Скільки виділено грошей з державного бюджету на телемедицину?

Такі масштабні проекти,, як телемедицина, найкраще реалізуються в тих країнах, де держава активно їх фінансує. В Україні поки що справа йде трохи інакше.

На жаль, інформатизація галузі охорони здоров`я в останні роки має дуже низькі темпи, а якщо говорити про телемедицину, то, як мені відомо, сьогодні бюджетні гроші на її розвиток не виділяються взагалі. Все що робиться - робиться за гроші приватних компаній та фондів. Наш великий спонсор - компанія МТС. Зараз приєдналися фонд Ахметова «Розвиток України» і ДТЕК («Донбаська паливно-енергетична компанія»). Це дуже добре. Буде можливість швидшими темпами запроваджувати цю послугу. Я не бачу поки проблем у реалізації. Немає затримок у фінансуванні, все робиться досить швидко, партнери знаходять оптимальні рішення. Нам допомагають фінансово, організаційно. Адже будь-який проект передбачає не тільки фінансування, будь-яка дуже велика частина проекту залежить від уміння організувати роботу і це дуже важливо. Спільними зусиллями у нас була дуже добре організована робота.

Дуже хотілося б відзначити всебічну підтримку з боку міністерства охорони здоров`я України і особисто міністра. Так збіглося, що Володимир Олександрович Аніщенко і на посаді начальника облуправління охорони здоров`я, і на посаді першого заступника міністра впритул займався питаннями впровадження і розвитку телемедицини та даного проекту зокрема. Безумовно, це дозволяє сподіватися на якнайшвидше впровадження телемедицини в систему охорони здоров`я.

Зараз, з приходом нових великих спонсорів - фонду Ахметова і ДТЕК, готується підписання додаткової угоди за участю МОЗ, Національної академії медичних наук України та Представництва ООН в Україні про розвиток телемедицини в системі охорони здоров`я .

При створенні концепції телемедицини наші фахівці враховували світовий досвід цивілізованих країн? Які країни лідирують?

Дуже ефективно і досить давно працює телемедицина у Великій Британії, Канаді, Скандинавських країнах. Там держава бере участь у фінансуванні таких масштабних проектів, і тому вони досягли колосальні успіхів. Меморандум між Представництвом ООН в Україні, Міністерством охорони здоров`я та компанією МТС, підписаний в 2010 році, я вважаю став першим реальним кроком у цьому напрямку.

Впевнена, не кожен український пацієнт знає, що в нашій країні можна скористатися такою медичною послугою, як телемедицина, про її можливості.

Мене дуже хвилює питання інформованості населення. Дійсно, дуже мало людей знають про можливості телемедицини, таких чимало і навіть серед лікарів. Адже за допомогою телемедицини люди мають можливість, у наших складних умовах, без зайвих витрат потрапити на консультацію в високоспеціалізовані заклади.

Ще один важливий аспект - коли населення буде знати про телемедицину, це сформує ринок таких послуг. І тоді ми не будемо шукати спонсорів, ми зможемо і державу не просити про допомогу. Бізнес сам, вбачаючи в цьому інтерес, сформує інвестиції. Але сьогодні ми дуже вдячні тим компаніям, які в рамках соціальної корпоративної відповідальності, дозволяють розвиватися цьому напряму.

До того ж, розвиток телемедицини повністю відповідає концепції реформування системи охорони здоров`я в Україні та сприяє вирішенню головного завдання - підвищення доступності якісної, високоспеціалізованої медичної допомоги. Незалежно від того, де пацієнт перебуває.

У нас у країні висока міграція населення, люди не прив`язані до одного місця і не завжди є можливість отримати медичну допомогу в тому місці, де ти зараз є. А телемедицина дозволяє одержати допомогу в будь-якому місці, звернутися в будь-яку установу Україні та за кордон.

З якими країнами ви співпрацюєте?

Ми працюємо з університетськими клініками Німеччини, Ізраїлю, зараз плануємо співпрацювати з США. Тут взагалі немає жодних кордонів. Давно працюємо з московськими клініками та інститутами. Нещодавно німецькі фахівці проводили кілька відеоконференцій для українських медиків. Є нові методики, доступу до яких немає через фінансові проблеми. Адже для навчання в тій же Голландії чи Німеччині потрібні тисячі доларів. Телекомунікації форсують процес. Це власне майстер-класи. Два-три сеанси таких майстер-класів, і люди знають особливості тієї чи тієї методики.

Для лікаря це дуже важливо. Будь-який фахівець без поповнення свого досвіду втрачає кваліфікацію, хоче він цього чи не хочемо. Лікарю потрібно обов`язково постійно вчитися. Це - справжній обмін передовим досвідом. Можемо дізнатися все нове, що тільки є зараз у світі.

На Вашу думку, ця послуга буде користуватися попитом у простих людей?

Пропозиція формує попит. Населення мало знає про таку послугу, як тільки у нас буде сформовано мережу консультантів, ми запропонуємо цю послугу. Вона буде затребувана, тому що людині досить проблематично дістатися до високоспеціалізованого інституту з райцентру. Це дуже важко. Пацієнту деколи треба офіційно пройти «кола пекла», щоб отримати консультацію в провідному медустанові. Часом з початку захворювання може пройти рік, поки пацієнт отримає доступ до тієї допомоги, яка йому необхідна. Можливість звертатися до фахівця безпосередньо, безумовно, буде штовхати попит. Будуть бажаючі надати послуги, будуть і бажаючі їх отримати.

Чи вистачить у вас кадрів? Наскільки підготовлені фахівці?

Кожна установа, залежно від своєї потужності, потреби в такій послузі може створювати або центр (це 5-6 осіб штату), або кабінет - 2-3 людини. Потрібні будуть - оператор, лікар, технічний працівник: інженер або системний адміністратор.

Питання навчання дуже важливе. Однак, це не настільки занедбана галузь, щоб у нас не вчили цьому. Це питання вирішується. І саме за допомогою системи телекомунікацій - це будуть цикли лекцій, семінарів.

Яка для Вас програма мінімум і програма максимум?

Програма мінімум - телемедична мережа повинна бути заведена в усі обласні установи, мається на увазі - в кожній області має бути доступ, щоб всі 25 областей, а також міста Київ і Севастополь увійшли в мережу. Друге питання - за чий рахунок буде забезпечено подальший розвиток телемедичної мережі на рівні області. Найімовірніше - місцевих бюджетів, спонсорів... Програма максимум - створення повноцінної телемедичної системи. З точки зору реформування охорони здоров`я, іншого шляху немає. Тільки якнайшвидша інтеграція сучасних технологій в систему охорони здоров`я може вивести медицину на якісно новий рівень!

До якої форми власності, на Вашу думку, повинні належати телекомунікаційні системи в охороні здоров`я - приватній чи державній?

Держава все охопити не може. Вона повинне створювати правила гри, здійснювати регуляторну функцію. На етапі формування будь-якої системи держава повинна приймати найактивнішу участь. Тільки вона визначає політику розвитку і створює умови для ефективного використання будь-якої системи. Сьогодні, на початковому етапі, держава недостатньо бере участь. На жаль. А саме тут і зараз вона має створити те ядро, яке буде оптимальним для України. На законодавчому рівні. Як закладемо структуру системи на початку, такою вона і виросте. Потім міняти дуже складно, іноді не реально. Участь держави - обов`язкова. Коли система вже буде побудована, вона повинна працювати самостійно і залишатися самодостатньою.

А як це працює в цивілізованих країнах?

На Заході перший етап впровадження телемедицини робився на рахунок державних інвестицій, їхня частка була максимальною. І держава вирішувала, як повинна бути побудована система, які завдання повинна вирішувати. Зараз ці великі системи працюють вже не за рахунок бюджетних грошей.

Та все ж,  це не задороге задоволення для України - телемедицина, зважаючи важку економічну ситуацію нашої країни і багато чого іншого?

За допомогою спонсорів ми провели оптоволоконні лінії в низку столичних закладів, у Донецьку, Ужгородську обласні лікарні, в республіканську лікарню ім.Семашка в Сімферополі. Спеціально робили в цих областях, щоб охопити всі регіони країни. Фактично у нас уже є ядро.

Донецьк, Ужгород, Крим, Київ - це основа телемедичної мережі і на це пішло близько мільйона гривень. Але тут були непрості етапи - перші кроки, початок завжди найвитратніший.

Ми підрахували, сьогодні, щоб накрити системою телемедицини всю Україну (25 областей, міста Київ і Севастополь) потрібна зовсім незначна, як для масштабів держави, сума - трохи більше 8 мільйонів гривень. У цю суму входить проведення оптоволоконних ліній, роботи по інсталяції, спеціальне обладнання для відеоконференцзв`язку, програмне забезпечення для організації консультування, все це з гарантією. Адже впровадження телемедицини дозволяє істотно заощадити витрати на охорону здоров`я.

Враховуючи актуальність порушених питань, ми розраховуємо на підтримку і відповідне фінансування телемедицини з боку держави, як перспективного напряму в сфері охорони здоров`я.

Софія Палій, УНІАН

УНІАН в Google News