Андрій Васько: Аеробригада медиків економить дорогоцінний для пацієнта час

В.о. генерального директора Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько в інтерв’ю УНІАН розповів про запуск в Україні медичної авіації та принципи її роботи, у яких випадках аеробригади медиків вилітатимуть до пацієнтів, скільки коштуватиме один політ та хто оплачуватиме його вартість.

Розкажіть, будь ласка, про сам проект аеромедичної евакуації і чому виникла необхідність у його запуску?

Медична авіація – це створення єдиного аеромедичного простору в Україні, який передбачає залучення авіації до перевезення тяжкохворих до спеціалізованих медичних закладів, до яких вони не мали раніше доступу, та органів для трансплантації. Проект стартував 1 квітня з пілотного запуску аеромедичної евакуації у Львові.

Медики гелікоптером вилітатимуть у віддалені райони до людей з гострою затримкою кровообігу, гострими розладами серцево-судинної системи, гострими порушеннями мозкового кровообігу, до людей з опіками, у разі травми хребта, проникливих поранень тіла, травматичних ампутацій кінцівок тощо.

Читайте такожВ Україні пацієнтку вперше доставили до лікарні на медичному гелікоптері

Окрім того, проект передбачає координацію з наземними підрозділами і екстреної медичної допомоги, і ДСНС, і Нацполіції. Також потрібно облаштовувати майданчики з можливістю посадки гелікоптера і в нічний час, не тільки вдень. Тобто це велика комплексна робота, яка на сьогодні розпочинається в режимі експерименту. Але він цілком реальний і не настільки складний, як видається на перший погляд. Залучення авіації допоможе суттєво економити час.

Як це працюватиме?

Наразі це експериментальний проект, в якому координація ще відпрацьовується. Але, як бачимо, все можливо, і він не є таким надзвичайним і нереальним.

Ми бачимо в режимі онлайн кожен виклик, який надходить в систему «103». Є порядок інформування для застосування аеромедичної евакуації. Тобто диспетчер лінії «103» отримує виклик, що є пацієнт з інсультом чи інфарктом з віддалених територій, наприклад, у Турківському чи Старосамбірському районах, повідомляє про це одразу заступника з оперативної роботи і вже далі йде координація через Департамент охорони здоров’я, службу ДСНС, за потреби залучаємо Нацполіцію (якщо мова про ДТП, наприклад). 

Іноді, щоб спустити пацієнта з інсультом чи інфарктом з гір, бригаді доводиться витрачати до двох годин часу, щоб доїхати до центральної магістральної дороги. А тепер поки наземна бригада транспортує пацієнта з гір до найближчої магістралі, вертоліт вже в повітрі. Тобто ми економимо кілька годин.

Минулої п’ятниці ми в лікарню швидкої допомоги доставили пацієнтку з інсультом із Турки. В тому випадку ми зекономили до двох годин, але в майбутньому зможемо економити 3-4 години, транспортуючи пацієнта з важкодоступної території.

Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф / Facebook

Тобто, це та сама санавіація, яка існувала в Україні колись?

Чи це аналог тих процесів, які були в 70-80 роках минулого століття, однозначно відповісти важко. Десь частково так і є, а частково новий проект відрізнятиметься, наприклад, реалізацією повноважень, коли мова йде про трансплантацію, координацію екстреної медичної допомоги.

Кого обслуговуватиме бригада, яка базується у Львові?

Наразі ми відпрацьовуємо лише Львівську область, оскільки маємо лише один вертоліт від ДСНС. Але в майбутньому у нас має з’явитися ще гелікоптер від Національної поліції, тоді обслуговуватимемо весь західний регіон.

Усіх пацієнтів із Західної України будете везти до Львова чи у місцеві лікарні?

Все залежить від ситуації. Наприклад, якщо у нас є масове ДТП десь у горах Івано-Франківської області, то возити пацієнтів звідти вертольотом можна до Надвірної чи до якоїсь лікарні цього регіону. Питання координації між областями ще на порядку становлення. Але наголошую, що вертоліт з місця ДТП може робити 2-3 рейси. Все залежить від кількості потерпілих і серйозності ситуації, необхідності залучати гелікоптер.

9 квітня врятували 78-річну жінку з інсультом з міста Турка Львівської області / фото Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф/Facebook

З якою швидкістю він летить?

Медичний гвинтокрил розвиває швидкість до 280 кілометрів на годину.

Хто були вашими першими пацієнтами?

Як я вже казав, 9 квітня ми врятували 78-річну жінку з інсультом з міста Турка Львівської області. Вона стала першою пацієнткою аеромедицини в Україні. Її госпіталізували у лікарню швидкої допомоги у Львові. Відстань між двома локаціями – 170 км, які «швидка» могла б подолати за 3,5 години. А за допомогою гвинтокрила медики впоралися трохи більше ніж за годину.

Вже наступного дня, 10 квітня, до лікарні в Бродах доставили чоловіка, який постраждав внаслідок ДТП. У нього була закрита черепно-мозкова травма та переломом стегна. Пацієнту надали екстрену медичну допомогу тамтешні лікарі, а потім нашим гелікоптером його доставили у Львів.

12 квітня ми мали третю пацієнтку. О 14:36 на лінію «103» надійшов виклик зі села Нижня Яблунька Турківського району до 82-річної жінки, у якої була підозра на інсульт. Відстань від Львова – 190 км, місцевість – гірська, тобто каретою «швидкої» довелось би її везти до лікарні години чотири. Тому доставити пацієнтку в медзаклад теж вирішили гелікоптером аеромедицини. У результаті у Львові вона була вже о 17:25.

Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф/Facebook

На жаль, інсульти чи інфаркти трапляються чи не кожен день у різних селах. То до всіх вилітатиме бригада аеромедиків?

Ми сподіваємося, що забиратимемо усіх пацієнтів з віддалених районів і транспортуватимемо їх до спеціалізованих медичних центрів. В ідеалі – вертоліт сідає впродовж доби лише для дозаправки. Принаймні так є у наших закордонних колег і до цього прагнемо ми. Процес координації і становлення служби аеромедичної евакуації довготривалий, але ми його розпочинаємо, не зважаючи на всі заперечення й критику. І впевнені, що він буде ефективний і корисний громадянам.

Йде розмова про розгортання вертолітних майданчиків біля всіх великих лікарень у Львівській області / фото Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф/Facebook

Крім лікарні швидкої допомоги, де ще вертоліт зможе сісти?

Йде розмова про розгортання вертолітних майданчиків біля всіх великих лікарень у Львівській області. Це і про госпіталь ветеранів війни у Винниках, і 8-му міську лікарню (в тамтешній опіковий центр, до речі, є можливість транспортувати пацієнтів з опіками, у тому числі дітей). А взагалі вертоліт може сідати на територіях аеропортів або ж на будь-яких інших майданчиках розміром 15 на 15 метрів.

Коли тільки-но заговорили про аеромедицину на Львівщині, лунали думки, що вертоліт вилітатиме лише до VIP-пацієнтів. Мовляв, задоволення не з дешевих і не кожен зможе собі дозволити. Скільки коштує в середньому один виліт і хто має його оплачувати?

Звичайно, за державний. Для пацієнта все – абсолютно безкоштовно. Щодо вартості, то вильоти різні за тривалістю польоту, перебуванням на місці. Наприклад, виліт до Турки коштував державі близько 40 тисяч гривень. Але хотілось би нагадати, що держава, згідно з «Програмою медичних гарантій», оплачує лікарням, які приймають у себе пацієнта з інсультом, близько 50 тисяч гривень. Тобто це співмірні речі в контексті аеромедичної евакуації.

Гелікоптер обладнаний усім необхідним, як стандартний реанімобіль / фото Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф/Facebook

Чи не буде так, як з каретами «швидких»? Адже часто медики нарікають, що їх нічим заправити, а тут – гелікоптер?

Такі речі були можливі до вступу в дію «Програми медичних гарантій». На сьогодні екстрена медична допомога забезпечена належним чином паливно-мастильними, розхідними матеріалами, медикаментами. Якщо хтось говорить про такі речі, то це було раніше. На сьогодні, якщо звучать такі звинувачення, то за це треба карати.

Яке обладнання є на борту гелікоптера і які маніпуляції можна буде виконувати відразу, під час перельоту до лікарні?

Гелікоптер обладнаний усім необхідним, як стандартний реанімобіль. Там є ШВЛ-апарати, дефібрилятор, відсмоктувач. Тобто все необхідне, щоб здійснити серцево-легеневу реанімацію, підтримку пацієнтів критичних станів. Там є місця для двох пацієнтів і двох членів медичного екіпажу.

До речі, про персонал. За якими критеріями його відбирали і скільки людей працюватиме загалом?

В підрозділі десять людей – п’ять лікарів і п’ять фельдшерів. Можливо, буде більше. Вони працюють позмінно, чергування по 12 годин – один лікар і один фельдшер. Поки працюємо лише вдень, але плануємо нічні чергування. Тоді бригади працюватимуть в режимі 24/7. 

На вертольоті, який базується у Львові, завжди буде лише львівська бригада / фото ЛМР

В бригаді медики будуть з інших областей чи лише львівські?

На вертольоті, який базується у Львові, завжди буде лише львівська бригада.

Відпрацювавши перші випадки, з якимись труднощами стикнулися на практиці? Потрібно щось коригувати?

Наразі труднощів не виникало, бо всі служби спрацювали належним чином, оперативно. Звичайно, можна етапність погоджень робити трохи швидшою. Але ми впевнені, коли запрацює служба з вертольотом Нацполіції, тоді в нас буде простіша координація. Адже напряму можна буде зв'язуватися з диспетчером поліції. На сьогодні діє вертоліт від ДСНС, там трохи інший алгоритм координації. Втім, з першими трьома завданнями впоралися успішно.

Мирослава Бзікадзе

УНІАН в Google News