Сурогатна країна. Хто заважає Україні зробити безпечним замінне материнство

Нещодавній скандал з пів сотнею малюків, народжених сурогатними матерями в Україні, вчергове змусив заговорити про проблему заміщеного материнства. Однак попри те, що для країни ця галузь є надзвичайно перспективною як в демографічному, так і в фінансовому плані, щось завжди заважає врегулювати питання щодо захисту прав матерів і встановити чіткі та зрозумілі правила гри для репродуктивних клінік.

В Києві, на вулиці Стеценка, за парканом, дбайливо прикрашеним колючим дротом, зручно розташувався… не слідчий ізолятор, а вже відомий на всю країну готель «Венеція». В ньому через карантин застрягли пів сотні немовлят, народжених для іноземних пар по програмі замінного материнства від клініки «Біотех».

Готель, в якому перебувають малюки, народжені сурогатними матерями / УНІАН

За словами уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, мова йде про батьків з Китаю, Німеччини, Іспанії, Франції, Болгарії, Румунії, США. «Загалом в Україні понад 100 дітей чекають на своїх батьків в різних таких медичних центрах. Якщо буде продовжений карантин, це можуть бути не сотні дітей, а майже тисяча», - каже вона.

В Україні понад 100 дітей, народжених сурогатними матерями, чекають на своїх батьків / УНІАН

Коли полум’я сурогатного скандалу довкола неможливості іноземних біологічних батьків забрати свою, народжену від української сурогатної мами дитину, вже майже згасло, в попелі дотліваючого конфлікту «Гроші» відшукали цілий ряд надважливих, карколомних питань.

Чи готова Україна морально та законодавчо стати Меккою замінного материнства?

«Штучне запліднення за останні 10-20 років збільшилося в 100 разів. В сто! Я думаю, що й програми, як медичний туризм, Україна виросте в 100 разів», - розповідає власник клініки «BioTex» Альберт Точиловський.

Власник клініки «BioTex» Альберт Точиловський розповідає, що за останні 10-20 років попит на сурогатне материнство в Україні зріс в 100 разів / УНІАН

Хто та скільки заробляє у втаємниченому сурогатному бізнесі? Чому українки стають замінними мамами для іноземців, а іноземці – клієнтами українських репродуктивних клінік?..

Дніпропетровська область, робітниче місто Павлоград. Тут журналістам «Грошей» призначила зустріч сурогатна мама Оксана Яценко. Зазвичай, жінки з цього бізнесу не дають інтерв’ю й завзято боронять власну анонімність. Проте Оксана готова публічно розкрити всі секрети рикну сурогатного материнства.

«Окрім того, що я заробляю гроші, я дарую людям те, для чого вартує жити – дітей», - підкреслює жінка.

Замінне материнство для Оксани – робота. Вона зізнається: стати сурогатною матір’ю не було її заповітною мрією. Це, радше, відчайдушна спроба витягти себе та власних дітей з суворих провінційних злиднів.

«У мене три дівчинки – дев’яти, п’яти і чотирьох років. Старша дуже розумна. Ми з нею обговорюємо багато питань. Я їй пояснюю, що є люди, які дуже мріють про діток, але у них немає малюків, і без мене вони їх отримати не зможуть», - розповідає Оксана Яценко.

Оксана Яценко – сурогатна мати, яка має трьох власних дітей / УНІАН

Так, даруючи шанс на повноцінне життя безплідним іноземним парам, Оксана допомагає повноцінно жити й власним дітям, оскільки, за українськими мірками, гонорар за її надзвичайно складну та важливу роботу вельми солідний – від 10 до 20 тисяч доларів.

«Це процедура не одного дня, вона достатньо складна і болісна. Спочатку проводиться гормональна терапія - ін'єкції, мазі, таблетки. Організм, якщо просто говорити, накачують гормонами - обманюють його. Створюють ілюзію, що він вже вагітний. Потім відбувається перенесення ембріона», - розповідає жінка.

Слухаючи замінну матір, назріває логічне питання: «Чому ж ця високотехнологічна та складна процедура стала настільки популярною в медично відсталій Україні?»

Річ у тім, що в більшості розвинених країн світу сурогатне материнство або заборонено, або ж, як, наприклад, в Штатах і Нідерландах, коштує, мінімум, вдвічі дорожче, ніж в злиденній Україні.

«Якщо ми подивимося, то по сурогатному материнству клініка братиме від 50 тисяч доларів або євро, в залежності від клініки», - розповідає радниця голови парламентського Комітету з питань прав людини Ірина Суслова.

Радниця голови парламентського Комітету з питань прав людини Ірина Суслова розповідає, скільки коштують сурогатні діти / УНІАН

Позитивно впливає на бізнес з сурогатного материнства й той факт, що під руїнами нашої напіврозваленої економіки в рази простіше знайти охочих стати замінною матір’ю.

«У нас легко знайти сурогатного донора – подивіться оголошення в метро, на стовпах, на зупинках», - звертає увагу Ірина Суслова.

На жаль, левова частка із п’ятдесяти тисяч, які іноземці несуть в українські репродуктивні центри, зазвичай, лишається в стінах клініки. І це при тому, що сурогатна матір виконує найважчу та найвідповідальнішу частину роботи, наслідки якої – непередбачувані й часто незворотні.

«Скажу чесно. У мене була післяпологова депресія дуже довга. Я прокидалась ночами, щоб «погодувати» дитину, якої немає. І хоча розумію, що дитини немає, в голові так спрацьовувало. Засинала в сльозах», - розповідає Оксана Яценко.

Вона переконує: попри те, що їй з посередниками поталанило, й репродуктивний центр надав весь спектр необхідних послуг, так щастить далеко не всім.

«По-перше, ставлення некоректне до самої сурогатної мами. По-друге, доводиться постійно нагадувати, вимагати, змушувати цього посередника виконувати свої обов'язки», - каже жінка.

Історій зловживань репродуктивних центрів та агентств в нашій країні, хоч греблю гати. Тут тобі і невиплата гонорарів, і некомпетентність лікарів. Наприклад, румунські журналісти, які проводили власне розслідування особливостей роботи українських репродуктивних центрів, натрапили на історію сурогатної матері, яка, з легкої руки лікарів однієї з київських клінік, залишилася безплідною. Тоді вона розповідала, що нікому не побажала б такого. І, якщо могла б повернути час, ні за що, ні за які гроші, не погодилася б стати сурогатною мамою знову.  

До речі, не надто позитивна репутація серед замінних мам й у вже знайомої всім клініки «Біотех».

Репутація клініки «Біотех» серед замінних мам не надто позитивна / УНІАН

«Це одна з тих клінік, де якраз не дотримуються тих обов’язків, які на них покладають біологічні батьки», - розповідає Оксана Яценко.

Дійсно, якщо вірити даним відкритого судового реєстру, у 2016 році правоохоронці підозрювали «Біотех» в торгівлі людьми, підробці документів, шахрайстві та ухиленні від сплати податків на суму в понад 65 мільйонів гривень.

Скріншот

Скріншот

Проте, схоже, за ці чотири роки бізнесмени не лише змогли вийти сухими з води, а й встигли стати лідерами ринку репродуктивних послуг. Адже лишень за пів сотні малюків, які застрягли в готелі «Венеція», клініка, що була фігурантом чорного, як ніч, кримінального провадження, могла отримати під 2,5 мільйони доларів.

Але тут слід зазначити, що сумнівна репутація деяких гравців цього ринку не може бути характеристикою цілої галузі. В самому сурогатному материнстві немає нічого поганого. Ба більше, для нашої країни ця галузь є надзвичайно перспективною як в демографічному, так і в фінансовому плані.

«Потреба в цьому є – це 100%. Інше питання, як це має бути врегульовано. Й обов’язково враховувати не лише позицію сім’ї, яка потребує таких технологій, а, в тому числі, захищати права тієї жінки, яка стане сурогатною матір’ю», - переконана Ірина Суслова.

І якщо з одного боку, законотворцям слід замислитись над захистом прав замінних матерів, з іншого потрібні суворі, чіткі та зрозумілі правила гри для посередників між сурогатною матір’ю та біологічними батьками дитини.

До речі, спроби врегулювати ринок репродукційних послуг вже були, але, чомусь, всі вони провалилися. За словами Ірини Суслової, клініки мають своє лоббі в Верховній Раді. І кожен раз, коли відповідне питання доходило до винесення його у сесійну залу, цей законопроект блокували.

Не важко здогадатися, чому більш суворі правила гри є неприйнятними для деяких поважних та впливових сурогатних бізнесменів. Секрет у тому, що наразі закон не лише не захищає права замінних матерів, але й не зобов’язує клініки перевіряти потенційних батьків. Тож жодних гарантій, що дитина, перетнувши кордон, не потрапить до не надто дбайливих рук, немає. Але кого це хвилює, коли мова йде про десятки тисяч доларів на кожній дитині?

Олександр Соколов

УНІАН в Google News