Заступниця голови НСЗУ Тетяна Бойко: Україна матиме найбільший досвід із реабілітації після бойових поранень

Заступниця голови Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко в інтерв'ю УНІАН розповіла про реабілітацію військових та цивільних в умовах війни, фінансування цього напряму медичної допомоги державою, а також важливість реабілітації не тільки для військових, а й для членів їхніх родин.

Пані Тетяно, в умовах війни, зважаючи на численні поранення військових та цивільних, суттєво зростає попит на реабілітацію. Які послуги включає пакет медичних послуг НСЗУ щодо реабілітації? 

З реабілітацією пацієнтів НСЗУ почала працювати задовго до війни. Наразі ми маємо три пакети послуг – реабілітаційна допомога дорослим і дітям в умовах стаціонару, реабілітаційна допомога дорослим і дітям амбулаторно, та медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно. Ці пакети не нові. Крім цього, окремі реабілітаційні послуги включені до інших пакетів медичних послуг, наприклад, тих, що стосуються інфарктів, інсультів, оскільки пацієнтові після гострого періоду потрібні відновлення та адаптація. 

Торік, реагуючи на виклики війни, ми удосконалили ці пакети послуг. Виділили амбулаторну й стаціонарну реабілітацію, в стаціонарній передбачили реабілітацію за одним або кількома напрямами. Якщо йдеться про кілька напрямів, то там тариф, відповідно, вищий. Крім цього, була переглянута тривалість реабілітації, що оплачується НСЗУ. Вона була збільшена з 42 до 168 днів для людей з травмами спинного мозку, черепно-мозковими травмами, а також з ампутованими кінцівками.

Загалом реабілітаційний пакет послуг передбачає обстеження мультидисциплінарною командою спеціалістів, яка складає індивідуальний план лікування. Далі йде власне реабілітація, яка включає моніторинг стану пацієнта, контроль за виконанням його індивідуального плану, коригування відповідно до прогресу. Також пакет включає проведення всіх лабораторних та інструментальних досліджень, за потреби – додаткові консультації лікарів-спеціалістів, і на всіх етапах, якщо є необхідність – знеболення ненаркотичними препаратами, психологічний супровід, навчання рідних догляду за пацієнтом. За умов реабілітації в стаціонарних умовах ще додаються харчування та цілодобовий медсестринський догляд.

Всі послуги є безоплатними?

Так, це все безоплатно. Заклади, які відповідають вимогам НСЗУ для надання такого виду допомоги, контрактуються на пакет цих послуг. І якщо говорити про 2022 рік, то послуги з реабілітації, у тому числі для дітей, в Україні надавали 372 заклади. Сума сплачених коштів торік за цей вид допомоги становила 3,6 млрд грн. 

У цьому році таких закладів стало більше, наразі маємо 431 медзаклад, що надає послуги з реабілітації, 262 з них мають пакет щодо реабілітаційної допомоги дітям і дорослим в умовах стаціонару. 

Реабілітацію людей з інвалідністю проводять 431 медзаклад в Україні / фото УНІАН

До речі, один медичний заклад може мати один або всі три пакети НСЗУ. Загальна сума контрактів цього року складає майже 4 млрд грн, з них заклади вже отримали 1,9 млрд грн. На реабілітації в Україні за пів року перебували понад 110 тис. пацієнтів. Лідерами щодо надання цієї меддопомоги є Київ, у медзакладах міста пройшли реабілітацію 11 тис. пацієнтів, та Дніпропетровська область, де ці медичні послуги отримали 15 тис. пацієнтів. 

Чи є різниця стосовно проходження реабілітації військовими і цивільними? Чи має значення, за яких умов людина отримала поранення – на полі бою, чи під час обстрілу населеного пункту, якщо говорити про цивільне населення?

Електронна система охорони здоров'я всіх зареєстрованих там людей сприймає виключно як пацієнтів, без виокремлення приналежності до професійних, соціальних груп чи окремих видів діяльності. Всі, хто потребують реабілітаційних послуг і мають направлення лікаря, – наші пацієнти. Вони мають право на безоплатне отримання цієї послуги. Тарифи, які ми сплачуємо за надані послуги, є ринковими: за комплексну стаціонарну реабілітацію одного пацієнта лікарня отримує 33,6 тис. грн, за одним напрямом – 19,7 тис. грн.

Як можна отримати направлення на реабілітацію?

Потрапити на реабілітацію пацієнт може, попередньо звернувшись до сімейного лікаря чи терапевта, незалежно від наявності декларації. Якщо йдеться про психіатричну реабілітацію, то до психіатра. Далі лікарі проводять огляд і, в разі потреби, дають направлення на проходження реабілітації. Крім цього, направлення може надати лікуючий лікар, якщо пацієнт перед цим проходив курс лікування в стаціонарі. Маючи направлення, пацієнт може самостійно обирати заклад, де він хоче отримати цей вид медичної допомоги. 

Вибір - в стаціонарі чи амбулаторно - залежить від плану реабілітації. Наприклад, на амбулаторну реабілітацію може виписати направлення сімейний лікар або лікуючий лікар. Щоб отримати реабілітаційну допомогу в стаціонарних умовах, потрібне направлення лікуючого лікаря. 

Говорячи про реабілітацію, згадуються колишні санаторії. Сучасні реабілітаційні центри кардинально інші? 

Залежно, про який центр будемо говорити, адже більшість медзакладів, законтрактованих за реабілітаційними пакетами, – це великі міські або обласні багатопрофільні лікарні, в яких функціонують реабілітаційні відділення. Є окремі реабілітаційні центри, у тому числі й приватні, що мають контракти з НСЗУ. При контрактуванні правило єдине для всіх – заклад має відповідати необхідним вимогам. 

Водночас є центри, приміром, в Одесі, Львові, які не укладали контакт з НСЗУ, а фінансуються з інших джерел – це можуть бути органи місцевого самоврядування чи ґрантові проекти. Звісно, реабілітаційними центрами можуть бути санаторії, але найчастіше йдеться саме про великі лікарні.

Про які вимоги НСЗУ до медичних закладів, власне, йдеться?

Реабілітаційні послуги на сьогодні чітко унормовані. Є відповідний закон, що регулює цю сферу медичної допомоги, є постанови, протоколи, накази Міністерства охорони здоров'я України, є вимоги НСЗУ. На мою думку, всі питання реабілітації регламентовані й стандартизовані. 

Пацієнт може самостійно обирати заклад, де він хоче пройти реабілітацію / фото УНІАН

З нашого боку цей обсяг послуг жорстко контролюється. Насамперед, визначений перелік обладнання, яке має бути – від спортивних тренажерів до ергономічних кухонь, які допомагають після певних травм, чи людям з протезами адаптуватися в побуті. Також чітко визначений перелік фахівців, які мають входити до складу мультидисциплінарних комісій та працювати в закладі. 

До речі, заклад не отримає контракт на пакет реабілітаційних послуг, якщо, наприклад, тільки має намір придбати обладнання. Все необхідне вже має бути! Навіть визначено, скільки часу має приділятися пацієнту, відповідно до напряму реабілітації. Це все описано і фіксується в електронній системі охорони здоров'я, і таким чином контролюється обсяг надання медичної допомоги. 

Добре, але хто має забезпечувати медичні заклади обладнанням, яке використовується під час реабілітації? 

НСЗУ сплачує закладам кошти в межах контракту за надані послуги. Ці кошти заклад може використовувати відповідно до власного фінансового плану, насамперед, для виплатити зарплати лікарям, покриття потреби в ліках, медичних засобах тощо. І якщо при цьому залишаються кошти, то в межах свого фінплану заклад може вирішувати, на що їх витрачати. 

Крім цього, лікарні можуть мати підтримку від органів самоврядування, оскільки місцева влада, як власник медзакладів на своїй території, зобов'язана організувати надання медичної допомоги. Наразі також існує багато ґрантових програм. Функціонують окремі програми від Міністерства охорони здоров'я України. Наприклад, коли централізовано здійснювалося забезпечення лікарень ангіографами. На сьогодні лікарні мають багато можливостей отримати необхідне обладнання.  

Які реабілітаційні центри, лікарні з реабілітаційними відділеннями можна вважати провідними в країні? 

Зараз я з колегами відвідую різні медичні установи, і заклад від закладу дуже відрізняються. Приміром, в Україні зараз є медичні центри, які мають значно більше обладнання, аніж від них вимагають. Це сучасне обладнання, отримане через ґрантові проекти, або від меценатів, партнерів. 

У цьому переліку хочеться відзначити міську лікарню №4 у Дніпрі. Робота, яку виконує персонал цієї лікарні щодо реабілітації постраждалих внаслідок війни, пацієнтоорієнтована. Так, заклад має не лише традиційне обладнання, а й тренажери з доповненою реальністю, що дозволяють пацієнтам більш швидко й ефективно відновлюватися. Зал з тренажерами розташований у центрі, а навколо нього – палати. І в залі постійно щось відбувається, що спонукає пацієнтів не залишатися осторонь, а ставати учасниками процесу. Це ще й додаткова соціалізація. У цьому процесі правильно створений простір для комунікації та фізичного, емоційного відновлення має важливе значення. 

Водночас є лікарні, в яких підхід занадто формальний. Можуть знайти необхідні кошти і витратити їх не на вкрай потрібне обладнання чи спеціалістів, а на ремонт… коридору. Або інший приклад – в одному з закладів Одещини є обладнання, є відремонтоване приміщення, однак там нічого не відбувається. У таких закладах, на жаль, керівництво і працівники не зацікавлені у результаті.

Велике значення має людський чинник. Наявність небайдужих, позитивно мотивованих та натхненних лікарів, завжди сприяє успіху. Ми зустрічаємося з фахівцями, які навіть самостійно моделюють деякі елементи устаткування, що, наприклад, дозволить пацієнтам краще рухатися чи пересуватися в просторі. Так до своєї справи підходить лікар в одній із чернігівських лікарень. Звісно, такі заклади й будуть обирати пацієнти.

Як контролюється надання реабілітаційних послуг? Чи можуть впливати пацієнти? Куди звертатися, якщо в лікарні вимагають платити за послуги, які мають бути безкоштовними?

Дуже добре, що маємо чітко виписаний стандарт надання реабілітаційної допомоги і можна перевіряти медзаклади на відповідність стандартам. Крім цього, пацієнти, звісно, можуть впливати, надсилаючи свої скарги чи зауваження. Ми завжди вдячні за зворотній зв’язок. В НСЗУ є номер контакт-центру "16-77", куди можна зателефонувати, звернутися з претензіями чи вдячністю. Можна також заповнити відповідну форму на сайті, або відправити листа на електронну пошту НСЗУ. Все беремо в роботу, не залишаємо поза увагою та реагуємо. 

Велике значення має людський чинник. Наявність небайдужих, позитивно мотивованих та натхненних лікарів, завжди сприяє успіху / фото УНІАН

Часто відвідуємо лікарні, спілкуємося з лікарями і пацієнтами на місцях, щоб налагодити надання медичної допомоги в повному обсязі. Тим паче, що тарифи на такі пакети, як реабілітація, надання допомоги при інфарктах, інсультах, неонатальна допомога – економічно обґрунтовані. І не може бути виправдань, якщо пацієнту потрібно щось купувати, або за щось сплачувати. 

Хочу також звернути увагу, що ліки з нацпереліку лікарських засобів, які є в протоколах, також входять в обсяг надання послуг та мають бути безкоштовними для пацієнтів і під час проходження реабілітації. Тому якщо є вимога за щось сплачувати, не бійтесь відстоювати свої права.

Чи покривається державою протезування втрачених кінцівок?

У пакетах НСЗУ щодо реабілітації вартість протезування не покривається, натомість є інші державні програми, що його відшкодовують. А ось реабілітація після встановлення протезу руки чи ноги вже входить до обсягу послуг. Саме тому в реабілітаційних центрах мають бути ергокухні, облаштовані відповідно до вимог універсального дизайну, де людину навчають, як приготувати їжу, як користуватися побутовою технікою. Відновлення навичок самообслуговування – це дуже важлива справа для покращення якості життя надалі. 

Як пацієнту потрапити на реабілітацію за кордон? Чи є в цих питаннях підтримка держави? Суспільству дуже зрезонувала історія бійця Віталія Шумея, який після тяжких поранень поступово відновлюється в Іспанії. Його лікування оплатили меценати. 

НСЗУ оплачує послуги реабілітації тільки в медичних закладах на території України. Лікування, в тому числі реабілітація за кордоном, здійснюється іншими механізмами, зокрема через Міністерство охорони здоров'я України. У них на сайті можна заповнити заявку, але варто враховувати, що йдеться про необхідність отримання високоспеціалізованої медичної допомоги.

В Україні зараз достатньо реабілітологів? Чи збільшили медичні виші підготовку фахівців цього напряму?

Вимоги НСЗУ до закладів щодо наявності фахівців продукують запит на лікарів окремих напрямів. Так було під час пандемії ковіду, коли всі лікарні країни "полювали" на анестезіологів. Зараз маємо підвищений попит на ерготерапевтів, фізичних терапевтів, тому ці спеціальності стали дуже популярними. Медзаклади сьогодні пропонують різні мотиваційні пакети для таких фахівців. 

Чи є дефіцит таких фахівців? Певно, що так. Нещодавно відвідали приватний реабілітаційний центр у Білій Церкві. Заклад має контракт із НСЗУ на амбулаторну реабілітацію, але поки не отримує коштів і не надає послуги в рамках програми медичних гарантій, оскільки в штаті немає ерготерапевта. Немає фахівця – не відповідають вимогам, тому мають контракт, але не отримують фінансування. 

Загалом у напряму підготовки фахівців зараз відбуваються активні процеси, йдеться не лише про здобуття фаху, а й перекваліфікацію, донавчання. Я прогнозую, що попит на лікарів-реабілітологів буде лише зростати, бо це нагальна вимога воєнного часу.

Чи вивчається іноземний досвід реабілітації пацієнтів? Можливо, корисні для української медицини якісь закордонні практики?  

Вивчення міжнародного досвіду відбувається постійно, адже як окремі лікарні, так і лікарі є учасниками міжнародних проектів, метою яких є підтримка й зміцнення нашої медичної системи під час війни. Хоча саме Україна стає тією країною, яка матиме найбільший досвід із реабілітації після бойових поранень. 

Наразі існує багато можливостей для обміну досвідом: як іноземні фахівці приїздять в Україну, так і українські проходять стажування у медзакладах за кордоном. Вважаю, що в українських реабілітаційних центрах, якщо ми говоримо про реабілітацію, працюють досвідчені й високопрофесійні лікарі. Тому вже йде обмін досвідом і в іншому напрямі: коли ми розповідаємо, як це має бути.

Ірина Синельник

Ірина Синельник

УНІАН в Google News