Симптоми захворювань щитоподібної залози

При підвищенні функції органу прискорюється обмін речовин, що призводить до раптового схуднення, появи серцебиття, пітливості, тремтіння рук, слабкості, дратливості та плаксивості...

Щитоподібна - ендокринний орган, який знаходиться на передній поверхні шиї і фіксований на трахеї (дихальному горлі) між гортанню (адамовим яблуком) та грудиною.

В здоровому організмі щитовидна залоза виконує низку важливих регуляторних функцій:

Контролює інтенсивність (швидкість) обміну речовин у всіх органах і тканинах

Бере участь в регуляції обміну кальцію

Ці функції щитовидна залоза виконує шляхом продукції гормонів - біологічних речовин, які потрапляють у кров, розносяться до всіх органів людини і "сигналізують їм, як треба працювати".

Основні гормони щитовидної залози: Тироксин (Т4); Трийодтіронін (Т3); Кальцитонін

Щитовидна залоза в свою чергу також контролюється вищим органом ендокринної регуляції - гіпофізом, що розташований у головному мозку. Регуляція відбувається за рахунок спеціального тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ). Коли в крові недостатньо тироксину та трийодтіроніну гіпофіз викидає в кров підвищену кількість ТТГ і таким чином "сигналізує" щитовидній залозі, що в свою чергу "відповідає" на цей вплив збільшенням продукції гормонів та кількості клітин, які виробляють гормони. Таким чином кількість гормонів щитовидної залози в крові підтримується постійно на необхідному рівні, що забезпечує нормальну роботу серця, головного мозку, органів шлунково-кишкового тракту, кістково-м`язевого апарату та інших органів.

Хвороби щитовидної залози проявляються змінами її функції та структури. При підвищенні функції прискорюється обмін речовин, що призводить до раптового схуднення, появи серцебиття, пітливості, тремтіння рук, слабкості, дратливості та плаксивості. Недостатність гормонів (зниження функції) уповільнює обмінні процеси в організмі і проявляється слабкістю, втомлюваністю, сухістю шкіри, набряком всього тіла, збільшенням маси тіла, зменшенням частоти пульсу, підйомом артеріального тиску, випадінням волосся.

Хвора щитовидна залоза може бути змінена за розмірами, консистенцією (щільною), або містити пухлини (вузли).

Зоб - це збільшення щитовидної залози. Якщо залоза збільшена за рахунок вузла або вузлів (пухлин), то його називають вузловим або багатовузловим; якщо збільшення відбулося за рахунок розростання тканини залози, то зоб називають дифузним; коли залоза збільшилась за рахунок обох цих чинників, зоб називають змішаним.

Якщо щитовидна залоза збільшується до великих розмірів, вона починає зміщувати і здавлювати поруч розташовані органи (трахею, стравохід, нерви і судини шиї). З`являється компресійний синдром - тиск у ділянці шиї, відчуття стороннього тіла на шиї, задишка, яка посилюється при закиданні голови та лежачи, ускладнення при ковтанні їжі, захриплість голосу.

Дуже рідко можуть зустрічатися болі в ділянці щитовидної залози. Вони пов`язані з запальними процесами в органі або з крововиливом в пухлину (вузол) залози.

Збільшені лімфовузли шиї досить часто зустрічаються при вірусних та інших запальних захворюваннях, але інколи можуть виявитися метастазами злоякісного процесу в щитовидній залозі.

На жаль, у 80% хворих з пухлинами щитовидної залози (в тому числі і злоякісними) будь-які відчуття відсутні. Тривалий час вони відчувають себе здоровими, навіть не здогадуючись про грізну хворобу.

Враховуючи це, радимо ВСІМ раз на рік проходити УЗД щитовидної залози, а при виникненні вказаних симптомів негайно звернутися до лікаря спеціалізованого закладу за консультацією.

Олеся Донченко,

сімейний лікар.

УНІАН в Google News