Впровадження новаторських медичних проектів: російський досвід для України

Інформаційно-аналітичну систему «Диспетчерський центр» активно використовують в медустановах уже кількох регіонів Росії...

Про необхідність якомога швидшої реформи охорони здоров`я сьогодні говорять всі - і пацієнти, і лікарі, і керівництво країни. В Україні повноцінна реформа системи охорони здоров`я планується, як заявила перший заступник глави Адміністрації президента України Ірина Акімова, з 2013 року. А до цього часу вже з 2011 року в регіонах почнуться експерименти в пілотних проектах. Для цього до кінця січня до парламенту надійдуть для обговорення та майбутнього прийняття два законопроекти, в одному з яких піде мова про зміну системи охорони здоров`я, а іншому - про проведення експерименту.

Проблем в українській медицині дійсно вистачає, і поліпшити якість медицини в короткі терміни навряд чи вдасться. Але використовувати з розумом хоча б те, що є, цілком можливо. Так само, як і обмінюватися вдалим досвідом, який доводить, що реформа медицини - не порожні слова, а конкретні результати і справи.

Щоб переконатися в цьому, далеко їхати не доведеться. У сусідній Росії одним з таких прикладів став новаторський проект у системі охорони здоров`я - так звана інформаційно-аналітична система «Диспетчерський центр». Сьогодні її активно використовують в медустановах уже кількох регіонів Росії.

Цей складний комп`ютеризований механізм дозволив поєднати в єдине ціле всі районні лікарні області, зберегти інформацію про пацієнта в електронному вигляді, розрахувати схему і бюджет лікування пацієнта. За ці якості «Диспетчерський центр» навіть отримав диплом МОЗ Росії як краща медична інформаційна система країни.

Новаторський проект стартував спочатку в Республіці Татарстан - пілотному регіоні з впровадження цієї системи. Результат перевершив усі очікування. «Диспетчерський центр» високо оцінили пацієнти,  позбавлені необхідності зайвий раз стояли в лікарняний чергах. А для лікарів система стала повсякденним інструментом роботи - завдяки функціям моніторингу та отримання оперативної звітності.

Систему розробили в міжнародному холдингу ATRIA Group, який очолює доктор економічних наук, автор книг з економіки охорони здоров`я Рустам Сунгатов. «Диспетчерський Центр» став його головним науковим дітищем.  За його словами, це не стільки інформаційно-аналітичний проект, скільки управлінський.  Адже його мета - змусити «бігати інформацію, а не хворого», контролювати роботу всіх ланок ланцюжка надання медичної допомоги, надавати реальну аналітичну інформацію для прийняття ефективних рішень.

Завдяки такому підходу, за даними МОЗ Татарстану, в 2009 році кількість тих, хто вчасно отримав у регіоні високотехнологічну медичну допомогу, зросла в рази. У той час як бюджетні витрати на утримання пацієнтів у лікарнях – значно скоротилося.

У рамках обміну досвідом Татарстан відвідали делегації з інших російських регіонів. А місяць тому, щоб побачити, як працює «Диспетчерський Центр, туди приїжджали і лікарі з України. Зараз «Диспетчерський центр» впроваджується вже в Оренбурзькій та Астраханській областях Росії.

Коментарі:

Іван Миронюк, головний лікар Закарпатського обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом:

- Проблеми в нашому та російському охороні здоров`я багато в чому схожі. Упевнений, що впровадження такого ж проекту в Україну принесло б тільки користь. Я вже неодноразово чув про роботи цієї компанії в області інформаційних систем управління, а в листопаді цього року наша делегація відвідала конференцію в Казані, на якій нам випала можливість ознайомитися з проектом «Диспетчерський центр» більш докладно. Можу сказати, що поїздка була дуже продуктивна. Ми побачили роботу «Диспетчерського центру» на ділі,  почули багато позитивних відгуків про впровадження цієї системи в інших регіонах.

Ростислав Туішев, радник міністра охорони здоров`я Республіки Татарстан:

- Завдяки проекту в республіці створена багатоетапна система медичного забезпечення, яка дозволяє раціонально розпорядитися наявними ресурсами та забезпечити пацієнтів необхідними видами лікування. Потреба ефективності, ускладнення бізнес-процесів диктують необхідність вдатись до регулюючого інструменту, який спрощує взаємини фахівців і пацієнтів. Але при наданні індустріальних обсягів медичної допомоги, використовуючи принцип «єдиного вікна», основна частина заявок може і повинна опрацьовуватись  без присутності пацієнта. Виконання регламентів будується на основі віртуальних контактів фахівців та отриманих стандартних форм на надання мед послуги.  Основне завдання системи - змінити несприятливі демографічні тенденції, побудувати економічно ефективну модель і зрозумілу для людей систему надання медичної допомоги.

Рустам Сунгатов, Генеральний директор Atria Group, доктор економічних наук:

- Треба вивільнити лікаря від непродуктивних занять, а пацієнту забезпечити вичерпною інформацією для можливості зробити усвідомлений вибір ... Почати з найпростішого - розібратися, де що знаходиться, як туди потрапити, як отримати потрібну інформацію. Давайте говорити про інформаційні стандарти!! Про стандарти, які не догма, не хомут, а платформа для спільної творчості і творчої діяльності.

Сьогодні наш інструмент - Централізація, вона може бути на шкоду, а може дозволити величезний ривок вперед, який був зроблений промисловістю з введенням індустріальних принципів - поділ операцій, уніфікація, інтеграція виробництв, технологічна дисципліна, єдине обслуговування.

У нашому випадку, об`єднуючи установи в кластери для спільного «виробничого процесу» і спільного ресурсного обслуговування, створюючи центральні сховища даних про пацієнта, створюючи єдиний інформаційний простір, зробивши охорону здоров`я відкритим людям, ми отримаємо нове охорону здоров`я.

Роман Цимбалюк, власний кореспондент УНІАН в Росії