Не плу­та­йте го­лод з ба­жан­ням чи­мось се­бе по­ра­ду­ва­ти

Припиніть об`їдатися, не відмовляючи собі в задоволенні. Помірність в їжі - альтернатива дієтам...

Припиніть об`їдатися, не відмовляючи собі в задоволенні; не плу­та­ти го­лод з ба­жан­ням чи­мось по­ра­ду­ва­ти се­бе... Цьо­му мож­на на­вчи­ти­ся всьо­го за де­сять днів зав­дя­ки методиці, якої лікарі взагалі ре­ко­мен­ду­ють до­три­му­ва­ти­ся все жит­тя.

Чо­му ж так час­то ми встаємо з-за сто­лу (особ­ли­во свят­ко­во­го!) з пе­ре­пов­не­ним шлун­ком і по­чут­тям гли­бо­ко­го не­вдо­во­лен­ня со­бою?

"У житті не бу­ду більше так об`їдатися!" - щи­ро обіцяємо ми собі вранці 1 січня і... ду­же рідко тримаємо сло­во. А шко­да. То­му що помірність в їжі - єдина ро­зум­на аль­тер­на­ти­ва шкідливим для здо­ров`я "го­лод­ним" дієтам і не менш не­без­печ­но­го гастрономічній легковажності, а простіше ка­жу­чи - обжерливості.

Бу­ти помірним в їжі не­мож­ли­во, не відновивши нор­маль­ний кон­такт з відчуттями влас­но­го тіла, не розуміючи їх.

Це означає, що ми повинні відрізняти фізіологічний го­лод від психологічного. Пер­ший відображає біологічну по­тре­бу організму в енергії і по­жив­них ре­чо­ви­нах.

Дру­гий - ба­жан­ня за до­по­мо­гою їжі впо­ра­ти­ся з влас­ни­ми емоціями - не­важ­ли­во, яки­ми не­га­тив­ни­ми або по­зи­тив­ни­ми. За­до­воль­ня­ю­чи фізіологічний го­лод, ми чекаємо на­си­чен­ня, психологічний - заспокоєння.

По­ки ми не відчуємо різницю між ци­ми дво­ма ти­па­ми відчуттів, ми не змо­же­мо хар­чу­ва­ти­ся пра­виль­но - без надмірностей і не­по­силь­них об­ме­жень. А зрозумівши, що вип­ро­бо­ву­ва­ний на­ми го­лод дійсно фізіологічний, потрібно ли­ше ви­зна­чи­ти поріг на­си­чен­ня і знай­ти той стан рівноваги, в яко­му і по­тре­би організму бу­дуть задоволені, і самі ми отримаємо позитивні емоції від тра­пе­зи.

На пер­ший по­гляд все це ду­же прос­то. Але бу­де­мо чесні: на практиці що­ден­не до­три­ман­ня цих ро­зум­них принципів зажадає від нас де­я­ких зу­силь і терпіння. Де­ся­ти­ден­на про­гра­ма, за­сно­ва­на на 10 клю­чо­вих пра­ви­лах, до­зво­лить по­сту­по­во змінити наші відносини з їжею. По­ки ці нові відносини не ста­нуть звич­ни­ми для нас, пра­вил до­ве­деть­ся до­три­му­ва­ти­ся не­ухиль­но.

У чо­му оригінальність ме­то­ду? Нарешті ми і ли­ше ми самі бу­де­мо су­ди­ти про те, наскільки комфортні, а от­же, і корисні наші сто­сун­ки з їжею.

Оцініть свій апе­тит

При­сту­па­ю­чи, а потім і в процесі їжі оцініть свій апе­тит за на­ступ­ною шка­лою:

•1 - Я мо­жу з`їсти сло­на!

•3 - Я прос­то хо­чу їсти.

•5 - Я цілком мо­жу зу­пи­ни­ти­ся за­раз.

•7 - Го­лод прой­шов, але в животі ще є містечко...

•10 - Я за­раз лус­ну

•Як­що ва­ша оцінка 3: ви май­же ситі.

•Від 4 до 5: по­ста­рай­те­ся більше нічого не підкладати в тарілку, не­хай цей шма­то­чок бу­де останнім; свідомо на­со­лод­жуй­тесь йо­го сма­ком.

•6 і ви­ще: ви переїли, але не потрібно му­чи­ти­ся ка­ят­тя­ми совісті. Прос­то потрібно час, щоб зно­ву за­пус­ти­ти при­род­ний механізм го­ло­ду.

Не зав­ж­ди прос­то зрозуміти, голодні або ми прос­то маємо ба­жан­ня "з`їсти що-не­будь": їжа додає в на­ше жит­тя тро­хи ком­фор­ту, і ба­жан­ня це цілком при­род­но.

На­ша ме­та не в то­му, щоб ідеально на­ла­го­ди­ти де­я­кий внутрішній механізм, але щоб ста­ти більш свідомою, а то­му і більш вільною у своєму виборі особистістю.

УНІАН в Google News