Як перезапустити українську медицину

Капіталізм з соціалістичним обличчям: як розвиток страхування змінить українську медицину

13:03, 07 червня 2021
16 хв. 5509

На сьогодні більшість українців незадоволені наявною системою охорони здоров'я. Державні лікарні часто не можуть впоратись з навантаженням, а послуги комерційних клінік залишаються привілеєм переважно багатих через свою дорожнечу. УНІАН розібрався, як розвиток та популяризація страхування здоров'я дозволить вирівняти можливості доступу населення до якісної медичної допомоги та змінити обличчя української охорони здоров'я.

Про недосконалості вітчизняної системи охорони здоров'я не говорив тільки ледачий. Пацієнти нерідко скаржаться на неналежну якість обслуговування в клініках, недбалість і грубість лікарів, неправильно поставлені діагнози і застарілі методи лікування. Самі ж лікарі нарікають на жебрацькі зарплати і важкі умови праці, особливо – в регіонах.

Стрімке старіння населення, що приводить до збільшення навантаження на лікарні, здорожчання медичних послуг і ліків на тлі загального зниження доходів українців і масові звільнення докторів через несправедливу систему оплати праці - лише сприяють збільшенню прірви між системами охорони здоров'я в Україні і більш розвинених країн.

А розпочата в 2018 році медична реформа хоч і мала, згідно з початковим задумом, наблизити якість українського медичного обслуговування до західних стандартів, так і не була повноцінно реалізована і застрягла на півдорозі.

Сьогоднішні реалії такі, що близько 90 відсотків українського медичного ринку знаходиться в "тіні". Якісне медичне обслуговування, що надається великими приватними клініками - коштує чималих грошей, а гарантована державою "безкоштовна" медицина мало того, що, фактично, такою не є, так ще й не часто радує пацієнтів якістю.

Все це призводить до того, що забезпечені жителі великих міст вважають за краще в разі виникнення проблем зі здоров'ям звертатися до приватних клінік: комерційні установи зацікавлені в тому, щоб надати пацієнтам кваліфіковану допомогу і догляд, оскільки від цього безпосередньо залежить їх дохід. Але подібний вибір доступний не всім. За даними учасників ринку, послугами приватних лікарень на сьогодні користуються всього лише не більше 5 відсотків українців, оскільки обслуговування в таких медустановах коштує, аж ніяк, не дешево.

Так що ж робити, якщо чимало державних лікарень розчаровують пацієнтів і не справляються з навантаженням (особливо на тлі пандемії COVID-19), а якісна Комерційна медицина залишається за межею фінансових можливостей більшості українців? Рішення є, і це – медичне страхування.

УНІАН розібрався, чому майбутнє медицини - за приватними клініками, як страхові компанії вирівнюють можливості доступу різних груп населення до якісних медичних послуг, і як розвиток страхової медицини може змінити обличчя української системи охорони здоров'я вже в доступному для огляду майбутньому.

Послугами приватних клінік на сьогодні користуються не більше 5 відсотків українців

Зарубіжний досвід проти української реальності

Залежно від того, хто оплачує медичні послуги: пацієнт або держава – Всі країни світу можна поділити на кілька умовних груп.

Перша і найбільш звична для постсоціалістичних країн модель охорони здоров'я – соціальна - передбачає, що більшість медичних послуг оплачується державою за рахунок зібраних податків, а тому лікування є по суті безкоштовним для пацієнта, оскільки окрема плата за візит до лікаря не стягується. Серед країн з високим рівнем медицини така модель працює, наприклад, в Швеції, Італії, Іспанії.

Наступна модель - комерційна - повна протилежність першій. В даному випадку медичні установи розглядаються як приватні структури, орієнтовані на отримання прибутку, а тому кожна надається ними послуга має свою, як правило, високу ціну. Такий підхід використовує Ізраїль.

І третя модель - гібридна - це своєрідна суміш попередніх двох. Найяскравішим прикладом такої системи є США, в яких медичну допомогу надають приватні клініки, а громадяни, які не мають можливості оплатити дороге лікування, можуть розраховувати на спеціальні страхові програми, які фінансуються і субсидуються урядом.

Всього таких програм дві: Medicaid, яка призначена для допомоги малозабезпеченим людям з низьким рівнем доходів, і Medicare - націлена на громадян старше 65 років і людей передпенсійного віку, що мають проблеми зі здоров'ям.

В Україні був обраний саме "американський" вектор розвитку медицини. У 2018 році тодішній міністр охорони здоров'я України Уляна Супрун дала старт медичній реформі в країні, яка, згідно з початковим задумом, була дуже близька за своєю ідеологією до гібридної моделі США, хоча формально, при цьому, не називалася «платною комерційною медициною».

До впровадження медреформи в Україні діяв плановий розподіл коштів, який довів свою неефективність, оскільки виділені державою гроші, по суті, освоювалися на місцях, і про оновлення обладнання в лікарнях, підвищення кваліфікації та заробітних плат лікарів мови майже не йшло. Медична реформа мала зламати цю систему: очікувалося, що державні кошти будуть розподілятися не за певним планом, а за кількістю пацієнтів, які обслуговуються в тому чи іншому медзакладі. Простими словами, планувалося, що в разі хвороби окремо взятого пацієнта, кошти, зібрані зі сплачених українцями податків, попрямують на рахунок лікарні, в якій він буде лікуватися. Тобто, гроші - мали слідувати за пацієнтом. При цьому, всі отримані послуги мали тарифікуватися, лікар - отримувати за свою роботу певний відсоток (умовно, премію), а пацієнт – якісне лікування.

Однак, впровадити реформу повноцінно так і не вдалося. Екс-міністр охорони здоров'я Максим Степанов перекреслив описані починання, частково відродивши централізований розподіл коштів між лікарнями.

"Привід (для відкату в проведенні реформи - УНІАН) - медійний негатив через те, що частина лікарень почали отримувати менше фінансування, коли гроші «пішли за пацієнтом». За формою це нова система. За змістом - стара... Звичайно, це не вирішить ані проблем лікарень, ані особливо - проблем пацієнтів. Але вирішить проблеми міністра", - коментував екс-заступник міністра охорони здоров'я (у 2016-2019 роках) Павло Ковтонюк політику, яка проводилася в українській медицині останні два роки.

Прогнозувати, як розвиватиметься Українська медична система надалі – поки складно, оскільки все залежить від вектора, який обере новий міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, призначений на цю посаду 20 травня.

Плата за якість

Скрізь у світі, і Україна - не виняток, основними драйверами інновацій та позитивних змін у сфері охорони здоров'я є комерційні медзаклади, а не державні.

Хоча в державних лікарнях також працюють безліч відмінних фахівців, які за рівнем кваліфікації не поступаються приватникам, і держклініки на сьогодні пропонують своїм пацієнтам не менший перелік послуг, у держави, як їх власника, не вистачає коштів, аби масово впровадити якісну систему обслуговування через її дорожнечу.

Саме тому в 1990-х роках перші апарати УЗД з'являлися саме в приватних медичних кабінетах і поліклініках. Зараз же великі комерційні мережі обладнані новітніми апаратами МРТ, КТ, можуть похвалитися якісним і дорогим обладнанням для діагностики та лікування онкологічних захворювань. В них достатньо коштів для того, щоб утримувати штат провідних фахівців і регулярно підвищувати їх кваліфікацію.

Як приклад переваг комерційної медицини можна привести стоматологічні послуги. Якщо ще на початку двадцять першого століття більшість українців відвідували переважно державні стоматологічні кабінети, то тепер навіть люди з рівнем доходу нижче середнього воліють їм приватників.

"Приватні клініки запрошують на роботу досвідчених, топових, перевірених часом і відгуками лікарів, що надають свої послуги якісно і клієнтоорієнтовано. Ми займаємося питаннями сервісу, результативності надаваних послуг, переймаємось позитивних відгуків від пацієнтів, адже «сарафанне радіо» - найкращий рекламний інструмент. І клієнт "голосує" своїм гаманцем", - сказав власник і директор приватної Житомирської клініки "Медібор" Віктор Борщівський.

Приватні клініки конкурують між собою за кожного пацієнта, тому що саме від того, чи залишиться він задоволений обслуговуванням і чи рекомендуватиме клініку своїм знайомим – залежить дохід тієї чи іншої комерційної установи. А чим вищий дохід - тим більше коштів власники клініки можуть інвестувати в модернізацію обладнання, проведення тренінгів для своїх фахівців, і тим ще більш привабливими стають для своїх пацієнтів.

Але, при цьому, для більшості представників середнього класу, а, тим більше, людей з низьким рівнем доходу комерційна медицина за вартістю своїх послуг залишається недоступною. Стерти "класові" грані і підвищити доступність приватної медицини для більшої кількості населення здатне медичне страхування – надзвичайно популярна практика в Європі і США і, на жаль, не надто поширена в Україні.

Прогнозувати розвиток української медицини зараз складно, все залежить від вектора нового глави МОЗ

Переваги страхової медицини

В Україні, на відміну від розвинених західних країн, на сьогодні існує тільки добровільне медичне страхування( ДМС), за якого людина самостійно вирішує, в якій формі, на яких умовах, на який період застрахуватися, і чи варто це робити взагалі. Поки що ринок ДМС в Україні недостатньо розвинений через відсутність страхової культури, яка притаманна європейським країнам і США. Однак, навіть попри це, з року в рік він демонструє позитивну динаміку і щорічно зростає на близько 20 відсотків.

Так, у 2020 році за договорами ДМС було надано медичних послуг на суму 2,6 мільярдів гривень. Станом сьогодні, послугами медичного страхування користуються близько 700 тисяч українців. Але переважна більшість з них - не купували поліс самостійно, а отримали його у вигляді бонусу від компанії, в якій працюють.

"Частка корпоративного медичного страхування (ДМС), коли роботодавець страхує своїх співробітників на випадок хвороби, в компанії «ІНГО» становить близько 95 відсотків від загального портфеля ДМС. Істотних змін найближчим часом ми не передбачаємо, але фіксуємо зростання популярності і серед фізичних осіб», - розповіла керівник управління особистого страхування компанії «ІНГО» Марина Зварич.

Низька популярність медичного страхування серед населення пояснюється загальним рівнем недовіри до страхового ринку як такого і банальним нерозумінням, як працює ця послуга. Хоча насправді все просто. Залежно від обраного поліса, застрахований може розраховувати на те, що в разі настання страхового випадку (хвороби або травми) страхова компанія повністю або частково покриє його витрати на діагностику, лікування і ліки.

«У мене корпоративна медична страховка. На щастя, користуюся нею нечасто, але, коли настає необхідність, дуже задоволений, тому що це зручно, швидко і дійсно допомагає економити гроші. Якщо твоє здоров'я пустує, ти дзвониш за номером страхової, описуєш симптоми, і тебе записують до профільного лікаря в обраній тобою клініці на зручний для тебе час. Залежно від того, яку клініку Ти вибрав, страхова або повною мірою, або частково оплачує консультацію, додаткові аналізи та обстеження, якщо це необхідно, і необхідні ліки», - поділився з УНІАН своїм досвідом 31-річний IT-фахівець з Києва Дмитро, додавши, що у випадку, якщо одного разу змінить роботу, і наступний його роботодавець не запропонує йому медичну страховку від компанії, велика ймовірність, що він вирішить застрахуватися самостійно.

Те, які саме проблеми зі здоров'ям підпадають під визначення страхового випадку, і, відповідно, можуть бути компенсовані страховою компанією, залежить від широти обраного поліса, який за своєю суттю нагадує конструктор.

Найпростіший і дешевий поліс покриває тільки екстрену стаціонарну допомогу. Сюди може входити виклик швидкої допомоги від приватної клініки і екстрений стаціонар на базі державних лікарень. А потім на цю базу нашаровуються додаткові послуги, вибрані клієнтом - аж до стоматології та лікувальних масажів, - які визначають фінальну ціну поліса.

«Найдешевший поліс можна придбати від тисячі гривень на рік, і навіть він дозволить людині отримати покриття необхідних медикаментів при екстреному стаціонарному випадку. Максимальну суму назвати складно, оскільки вона залежить від наповнення програми, але, в середньому, це близько 25 тисяч гривень на рік. Найдорожчі - дитячі поліси, вони можуть включати патронаж новонароджених і планову вакцинацію", - пояснила Зварич.

Фінансова вигода для застрахованого полягає в тому, що всі страхові компанії є великими клієнтами приватних клінік і користуються дисконтами, які можуть становити від 10 до 50 відсотків, а тому ДМС дозволяє пацієнтам отримати більшу кількість послуг за менші гроші. Крім того, медичне страхування дозволяє спростити процес організації медичної допомоги, оскільки в страхових компаніях працюють лікарі-координатори з медичною освітою, які на етапі звернення можуть допомогти визначити проблему, дати пораду і записати застрахованого до потрібного фахівця, що дозволяє заощадити час і нерви.

Однак, є і обмеження. У всіх страхових компаніях передбачений ліміт відповідальності, який, як правило, становить від 50 до 250 тисяч гривень. Якщо сумарні витрати на лікування пацієнта протягом року перевищують обумовлену суму, всі подальші витрати пацієнт повинен покривати самостійно.

Також існує ряд винятків зі страхового покриття. Це, перш за все, вроджені аномалії, вади розвитку, стани, пов'язані з родовими травмами, психічні розлади, косметичні оперативні втручання, лікування ВІЛ/СНІД, інфекційних гепатитів, крім гепатиту А, злоякісні новоутворення можуть входити тільки за окрему додаткову плату. Те ж стосується туберкульозу і цукрового діабету.

У Європі та США – список винятків значно менший, ніж в Україні, і покриваються навіть елементи профілактичної медицини. Але і коштують ці поліси в кілька разів дорожче.

Розвиток страхування може піти на користь українській медицині

Вікно можливостей для української медицини

У більшості західних країн страхування на сьогодні є основним джерелом фінансування системи охорони здоров'я.

У деяких з них страхування здоров'я - це як автоцивілка. Податки, що сплачуються населенням, дозволяють покрити витрати на надання екстреної медичної допомоги, яка, по суті, безкоштовна, а для отримання інших послуг – необхідно мати страховку. Тим часом, для малозабезпечених і знедолених держава пропонує спеціальні програми за типом американських Medicaid і Medicare.

Таким чином, страхування виступає як якась система справедливості і вирівнювання, коли при тотальному страхуванні всіх громадян і, як наслідок, акумуляції значних коштів, доступ до дорогих послуг отримують навіть малозабезпечені люди.

"Я вважаю, що розвиток страхування піде на користь не тільки людям, а й усій українській медицині. Але важливо розуміти, що до цього повинні прагнути всі сторони: і пацієнти, і медики, і страхові компанії, і держава. При цьому, ні для кого не секрет, що держава не завжди хороший адміністратор при розподілі фінансових ресурсів. Тому відкритий ринок має більше можливостей, і страхування може допомогти в цьому. І важливо пам'ятати, що зупинятися не можна», - сказав головний лікар і директор медичного центру страхової компанії «ІНГО» Сергій Джевага.

Розвиток страхування в Україні дозволить більшій кількості українців вдаватися до послуг приватних клінік, і їх оборот буде рости. А зі зростанням потоку людей і, відповідно, прибутку клініка зможе знижувати ціну своїх послуг для пацієнтів за рахунок масовості і конкурувати з іншими лікарнями одночасно і якістю, і ціною.

Здорова конкуренція між клініками піде тільки на руку пацієнтам – «виживуть» на ринку лише найякісніші і популярні. І, як показує світовий досвід, в основному, це будуть приватні клініки.

Оскільки держава - неефективний власник, можливо, одного разу українська медицина, розвиваючись, прийде до того, що з державними лікарнями слід чинити так само, як і з неефективними держпідприємствами. Але це тривалий, складний і суперечливий процес, при якому найголовніше - не забувати про інтереси пацієнтів, особливо - малозабезпечених, і законодавчо захищати їх за допомогою продуманих страхових програм.

Надія Бурбела

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies