Вибух біля мерії сповістив про початок виборчої кампанії у Харкові

Саме так характеризують подію, що сталася у червні біля мерії. Секретар міськради Геннадій Кернес розцінив вибух як замах на його життя. Політологи твердять, що Харків стане місцем запеклої битви за місця в парламенті.

Вибух біля Харківської міськради стався 13 червня близько другої ночі. У перших повідомленнях йшлося про спробу підірвати автомобіль секретаря міськради Г.Кернеса, коли той вночі виходив з приміщення мерії. Пізніше надійшло уточнення, що вибухівка була не в автомобілі, а знаходилася на даху багатоповерхового будинку навпроти мерії, керувалася автосигналізацією «Томагавк» і вибухнула у той момент, коли люди виходили на вулицю.

Сам секретар не постраждав. Осколки зачепили декого з людей, які разом з ним ступили на тротуар, - було легко травмовано когось із міліціонерів та радника міського голови Ігоря ЯЛДИНА. Пошкодження отримав автомобіль «Мерседес», яким користується Г.Кернес.

Вибух 13 червня став черговою напастю, які переслідують кілька років поспіль нинішнього секретаря міської ради.

Так, у травні 2004 р. стався підпал автомобіля тоді ще просто депутата міської ради Г.Кернеса.

У жовтні 2004 р. з допомогою вибухівки поблизу будинку Г.Кернеса було підірване інше його авто.

13 січня 2007 р. поряд з готелем «Національ» на проспекті Леніна, де розташований офіс Г.Кернеса, стався вибух, коли він заходив до приміщення. Останній охарактеризував подію як перший радіокерований цілеспрямований вибух у Харкові і заявив, що це був замах на його життя.

До останнього часу у Харкові то була найрезонансніша подія, яка в такому контексті стосувалася представників місцевої влади. В «розборки» були втягнуті міліція, СБУ, найвищі посадові особи області, включаючи губернатора Арсена Авакова. Зрештою, прес-служба Харківської облдержадміністрації повідомила тоді, що, за висновком фахівців вибухово-технічної служби, вибух поблизу готелю «Національ» в ніч на 13 січня мав імітаційний характер.

При цьому впадало в очі, що протягом кількох років, як правило після виборів, перебуваючи в різних політичних таборах, іноді між собою непримиренних, Г.Кернес офіційно заявляв про різного роду переслідування, в тому числі і з боку влади, про прослуховування його телефонів тощо.

Можливо,  все це разом дало підстави харківській пресі досить іронічно відреагувати на останній вибух поблизу мерії.

При цьому журналісти звертають увагу на деякі співпадіння в останніх історіях. Обидва цьогорічні вибухи сталися 13 числа (перший – 13 січня, другий – 13 червня) з різницею рівно у 6 місяців. В обох випадках це було вночі із застосуванням саморобних фугасів, начинених порохом, металевими кульками, цвяхами, і обидва вибухи керувалися з допомогою автосигналізації «Томагавк». За обома будинками – і готелем, і мерією – ведеться відеоспостереження кількома телекамерами. І в першому, і в другому випадку Г.Кернес заявив про замах на його життя з тією різницею, що на цей раз надав відеозаписи камер спостереження для показів на місцевих телеканалах. Якщо раніше Г.Кернес запідозрив у підготовці замаху своїх політичних опонентів і опозицію, то тепер не зробив таких припущень, а лише наголосив, що йому і його дітям загрожує велика небезпека.

Нині правоохоронні органі провадять розслідування останнього вибуху, хоча вже пролунала думка представника СБУ, що Г.Кернес сам собі нічого такого не влаштовував.

Водночас події у Харкові не пройшли повз увагу політологів. Експерти Агентства моделювання ситуацій, зокрема, побачили у вибуху 13 червня початок активної фази виборчої кампанії, «радикальний PR-хід», влаштований самим Г.Кернесом.

Заступник директора АМС Олексій Голубицький: «До одних із таких ходів можна віднести і черговий «плановий замах» на секретаря Харківської міськради Геннадія Кернеса. Подібні методи в столиці втратили актуальність вже декілька компаній назад. Однак команда харківського мера вважає місто досить провінційним для того, щоб успішно випробувати ефективність застарілих PR-ходів на його мешканцях. Однак резонанс викликала не «трагедія», а сам факт такої наївної спроби маніпулювання громадською думкою». «Загалом, - вважає політтехнолог, - експлуатувати імідж «потерпілого за правду Г.Кернеса в цьому варіанті не вдасться».

При цьому експерти АМС заявили, що Харківська область стане одним із тих регіонів, де передвиборна боротьба відбуватиметься найжорсткіше.

Напевне, фахівці зробили висновки з таких резонансних подій після перемоги на виборах Партії регіонів, як гучний процес знесення кіосків у Харкові, відміна близько 40 рішень щодо оренди землі, прийнятих попередньою міськрадою, масове побиття людей на вулиці Клочківській, рейдерські атаки на деякі підприємства і супермаркети, нарешті, конфлікт міськради і однієї з найбільших комерційних структур регіону – концерну «АВЕК і К*».

На думку директора АМС Віталія Бали, дострокові парламентські вибори загалом характеризуватимуться протистоянням регіональних еліт, котрі б`ються не стільки за віртуальні електоральні відсотки, скільки за владу в конкретному регіоні.

«На прикладі Харкова ми можемо прослідкувати, на скільки негативний імідж місцевої влади може позначитися на електоральній підтримці окремої партії. Крім того, згідно з висновками наших експертів, Харківщина, разом з іншими регіонами, що коливаються, може стати областю, де виборча кампанія відбуватиметься найрадикальніше», - вважає В.Бала.

У свою чергу, координатор проектів АМС Ярослав Павловський, характеризуючи ситуацію в регіоні, зазначив, що «опозиція, зробивши акцент на протистоянні з мером Михайлом Добкіним і секретарем міськради Геннадієм Кернесом, який представляє в Харкові Партію регіонів, може досить ефективно «попастись» на досить стійкому електоральному полі цієї партії».

«Якщо місцева харківська влада по відношенню до своїх опонентів і надалі діятиме методами, які ми спостерігаємо останнім часом, то істотне підвищення рейтингів опозиції буде неминучим», - додав експерт.  

В.Кравченко.

УНІАН в Google News