Іван Правилов: я втомився нести свій хрест

Іван Правилов: я втомився нести свій хрест

У своїх листах із в`язниці тренер звертався до тих, для кого «Дружба-78» є життям. Він закликав зберегти клуб, його дух і атмосферу, чого б це не коштувало. Всім бажав удачі та обіцяв: «Я завжди буду з вами»…

П’ятого березня у Харкові поховали Івана Правилова, засновника, президента і головного тренера хокейного клубу-школи «Дружба-78», який вчинив самогубство в одній із в’язниць Сполучених Штатів Америки.

Напередодні труну з тілом Правилова доставили зі США в аеропорт «Бориспіль» і в суботу, 4 березня, доправили до Харкова. Похорон відбувся на 13-му міському кладовищі Харкова – місці поховань багатьох відомих харків’ян.

Попрощатися з Правиловим прийшли рідні (у Харкові в нього лишилися мати і сестра), колеги, вихованці «Дружби-78», батьки юних хокеїстів, а також його друзі. Більшість із них і досі не збагнуть того, що сталося в США з керівником клубу.

На могилу Правилова лягли вінки і живі квіти, пролунали слова прощання. Відомому тренеру 22 січня виповнилося 49 років.

Правилов був засновником, президентом і головним тренером хокейного клубу-школи «Дружба-78». У різні періоди з 2002 по 2006 рік він очолював збірні юнацьку та молодіжну команди України (U-18, U-20). У 1992 році в Канадському місті Квебек «Дружба-78» стала чемпіоном світу в категорії PeeWee серед клубних команд (гравці віком до 14 років). Команда є багаторазовим чемпіоном України, переможцем перших юнацьких ігор України 1995 р., а також переможцем понад 30 міжнародних юнацьких турнірів у Росії, Чехії, Німеччині, США, Канаді та Мексиці.

Про потенціал клубу, хокеїсти якого тренуються за методикою Правилова, говорять результати його нинішніх виступів у чемпіонатах України. Сьогодні команда старших юнаків (1995-1997 р.н.) провадить серію ігор за чемпіонське звання, молодші хокеїсти (1999-2000 р.н.) – змагаються за 3-тє місце в національній першості. 11-12 лютого, після смерті Правилова, у трьох присвячених йому матчах (два у Харкові, один - на чемпіонаті світу в Канаді проти американського клубу «Сан Хосе Шаркс»), обидві команди здобули премемоги із загальним рахунком шайб 29:3 (10:1, 9:0, 10:2).

Дружба-78 12 лютого 2012 фото Володимир КРАВЧЕНКО

10 лютого Правилова, який останні 5 років жив і працював у США, знайшли мертвим у камері федеральної в’язниці міста Філадельфії (штат Пенсильванія). У січні він був затриманий за звинуваченням у розтлінні малолітніх і взятий під арешт у Філадельфії, де на той час готував команду «Дружба-78» (1999-2000 р.н., тренер Олег Ігнатьєв) для участі в Чемпіонаті світу серед дитячих клубних команд у Квебеку (Канада).

Наприкінці січня прокуратура США офіційно пред’явила Правилову звинувачення у розбещенні 14-річного хокеїста «Дружби-78». 31 січня суд у штаті Пенсильванія залишив його під вартою. Сам тренер не визнав своєї вини.

За повідомленням американських ЗМІ, судово-медична експертиза дійшла висновку, що Правилов наклав на себе руки.

Настрої більшості батьків і юних хокеїстів, які шоковані подіями і не розуміють того, що сталося, поділяє також тренер «Дружби-78» (юнаки 1995-1997 р.н.) Володимир Єрьомін. Спілкуючись з хлопцями, батьками, а також з небайдужими до справи людьми у США, він чи не найбільше був поінформований про події останніх двох місяців. Єрьомін сказав у бесіді з кореспондентом УНІАН, що сьогодні нічого суттєвого до того, що вже відомо про звинувачення, арешт і самогубство Правилова, він додати не може. Якихось особливих повідомлень в останні тижні йому зі Сполучених Штатів не надходило. Хоча раніше Єрьомін вже розповів багато речей, які так чи інакше проливають світло на трагедію. Посилаючись на заяви батьків і хокеїстів, він сказав після арешту Правилова: «Те, що відбулося, могло стати наслідком дитячого розбишацтва, а то й помсти».

Дружба-78 тренер Іван Правилов з вихованцями клубу

Випадок, який фігурував у справі, стався в січні 2012 р. Американські ЗМІ, посилаючись на судові документи, писали, що факт засвідчили два хлопці з команди «Дружба-78». Згідно із заявами цих підлітків, 3 січня вони разом із тренером перебували в квартирі у передмісті Філадельфії Елкінс Парк (Elkins Park). У ході спілкування Правилов начебто поклав руку на геніталії одного з них. Коли тренер дізнався про те, що хлопець поскаржився на домагання, він, згідно з матеріалами справи, пригрозив підлітку і вдарив його. У випадку доведення в суді провини Правилова, йому загрожули від 6 до 8 років в’язниці.

Про перебіг подій, повязаних з трагедією у США, в Україні дізнавалися переважно з іноземної преси. Але багато важливих повідомлень зробив у Харкові тренер В.Єрьомін. Він був одним з небагатьох, хто особисто телефоном і через інтернет спілкувався з Правиловим напередодні його загибелі, а також мав телефонні розмови з іншими тренерами «Дружби-78» у США, з українським консулом Сергієм Іванчовим та адвокатом Марком Вілсоном. Вони безпосередньо мали зустрічі з Правиловим після його арешту.

Відтак з’ясувалося, що 3 січня в квартирі у передмісті Філадельфії Елкінс Парк (Elkins Park) разом з Правиловим перебували не 2, а 7 підлітків. Решта хлопців були здивовані і характеризували ситуацію не інакше, як «маячнею».

Дружба траур 110212

Стало відомо також, що в камері в’язниці, де 10 лютого знайшли мертвим Правилова, він перебував не один. Після самогубства підзахисного адвокат Вілсон, який провадив захист на етапі досудового розслідування кримінальної справи, сказав, що «дуже засмучений» таким поворотом подій. Американський юрист зазначив, що «не розуміє, чому так сталося». Зі слів Вілсона, він «активно вів захист, готував свідків». Одразу після смерті Правилова адвокат повідомив, що має намір просити відповідні інстанції США продовжити роботу щодо цієї кримінальної справи. ЗМІ наводили слова адвоката про те, що у захисту були вагомі аргументи на користь невинуватості Правилова, які в результаті лишилися незатребуваними.

На події відреагувало Міністерство закордонних справ України. МЗС зажадало від влади США провести оперативне розслідування за фактом смерті Правилова. Як поінформував 14 лютого на брифінгу в Києві речник МЗС України Олександр Дикусаров, «МЗС України звертається з вимогою до американського сторони провести оперативне та всебічне розслідування за фактом смерті Правилова, зокрема щодо дій або бездіяльності персоналу пенітенціарного органу, в якому сталася ця трагедія». За словами речника, консульські посадові особи України неодноразово зустрічалися із заарештованим і відвідували судові засідання, в ході яких Правилов категорично спростовував висунуті проти нього звинувачення у розбещенні неповнолітніх. Дикусаров наголосив, що на момент смерті Правилова слідство у справі тривало, провина українського громадянина не була доведена.

Водночас один із підлітків - фігурантів справи після повернення із США заявив у Харкові на камеру телеканалу 1+1 (ТСН), що він не відмовляється від своїх показань. Проте ті з підлітків та їхніх батьків, які розповідали про жорстоке поводження Правилова з дітьми, навіть про побиття і знущання над ними, залишилися у меншості. За словами Єрьоміна, переважна ж більшість батьків і вихованців школи-клубу вважають це інсинуаціями і виступають на захист керівника клубу.

Досить несподівано пролунала думка про те, що сталося, Віри Денисової, бабусі одного з хокеїстів. Ось її слова мовою оргигіналу на камеру в інтерв’ю харківській медіа-групі «Об’єктив»: «Дети жили по семьям, и дети обворовали семью ту, что жили, вот эти вот дети, которые написали на него. Это конечно неприятность, неприятность на всех этих детей. Он, естественно, поругал и, естественно, может даже, ударил. Это наговоры - такого не было, чтоб какое домогательство, или что. Нет».

Своє судження про Правилова в інтерв’ю МГ «Об’єктив» також висловив Данило Ігнатьєв, капітан команди «Дружба-78»: «Он был очень мудрый человек, он общался со многими людьми, с мудрыми, хорошими людьми, и где-то сам что-то думал постоянно, анализировал, пример ставил детям».

Тренер Олександр Баранковський, колишній воротар - вихованець Правилова, з яким спілкуався кореспондент УНІАН, так охарактеризував керівника клубу: «Жорсткий, вимогливий, але справедливий. Всім допомагав, нікому не відомляв. Характер мав важкуватий, багатьом не подобався. Йому завидували, бо клуб мав результати. Не йшов ні на які поступки, був принциповим. Йому закидали, що «виховує і продає хокеїстів» - але це нісенітниця. Правилов – був сильною особистістю. Я не не вірю ні в які плітки».

Проте, як уже писалося, у Правилова були не лише друзі. Наприкінці 2011 року у США вийшла книга Максима Старченка – колишнього вихованця «Дружби-78», що проживає в Америці, під красномовною назвою «За залізною завісою: Сльози в ідеальному Хокей’ ГУЛАГу» («Behind the Iron Curtain: Tears in the Perfect Hockey `Gulag`»). Автор книги стверджує, що вихованці Правилова боялися. Звертає на себе увагу й той факт, що, за словами українського дипломата, в інтернеті він виявив сайт з назвою «Дружба» (Druzhba). На цьому сайті було багато негативу про особистість Правилова, зокрема й щось на кшалт: нарешті монстра розчавлено.

Як і чому Правилов опинився в США, говорять різне. Понад 5 років тому у Харкові проти головного тренера була порушена кримінальна справа за статтею «хуліганство», і він був у розшуку Інтерполу. Але це окрема тема. Тоді «Дружба-78», батьки й хокеїсти протестували проти утисків з боку керівництва Школи олімпійського резерву, де базувався клуб і був одним з її відділень. Конфлікти доходили до бійок. Врешті клуб буквально виставили на вулицю. Чинних тренерів (Єрьоміна та Ігнатьєва) також обвинуватили в хуліганстві. Вони відсиділи по 3 місяці, але потім були випущені. А Правилов так і не повернувся з Америки.

В одній з останніх телефонних розмов з колегою Єрьоміним Правилов сказав: «Я втомився нести свій хрест». Він, зокрема, просив «нікого не виганяти». Із в’язниці тренер писав електронні листи, у яких обговорював деякі організаційні, фінансові питання, що були актуальними для команди на чемпіонаті в Канаді. Говорив про виховання дітей, неприпустимість насильства над ними. Розмірковував про моральність і зради. Передавав привіти.

Дружба-78 1997 р.н.

У своїх листах із в`язниці Правилов звертався до тих, для кого «Дружба-78» є життям. Він закликав зберегти клуб, його дух і атмосферу, чого б це не коштувало. Всім бажав удачі та обіцяв: «Я всегда буду с вами».

А ось рядки чи не з останнього листа тренера: «Классика, как в Библии, распяли не враги, а свои, для которых жил и хотел искренне, чтобы были щастливы. Я только на этот вопрос в этой жизни не знаю ответа, почему и за что? Пусть каждый найдет ответ для себя и выберет путь, как жить».

Володимир КРАВЧЕНКО

Фото з архіву ХК «Дружба-78», УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter